Лише 38 народних депутатів добровільно подали декларацію за 2022 рік. Список

Такі дані, отримані від НАЗК, 25 вересня 2023 року оприлюднив Рух ЧЕСНО.

У "Чесно" повідомили, що найбільша кількість добровільних декларацій надійшла до НАЗК від фракції влади — "Слуги народу", а за відсотком від загальної чисельності фракції чи групи — від представників "Відновлення України" та "Довіри".

Серед керівництва парламенту декларації подав лише голова ВРУ Руслан Стефанчук – за обидва роки. Серед керівництва парламентських фракцій декларацію подав лише голова монобільшості Давид Арахамія, за обидва роки.

Читайте також: Що не так з відкриттям е-декларацій та чи може Рада не підтримати правку Зеленського. Пояснюємо

Фото: Чесно

Що відомо про електронне декларування

Закон про е-декларування набув чинності у 2016 році. Однак у 2020-му Конституційний суд України скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування статків. 

У січні 2023 року посли Групи семи та Європейського Союзу заявили про очікування від України затвердження антикорупційної програми. У лютому вони закликали український парламент відновити електронне декларування.

26 липня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що в Україні потрібно відновити електронне декларування якнайшвидше та закликав фракції підтримати відповідний законопроєкт на найближчому пленарному засіданні.  

27 липня ВР у першому читанні підтримала законопроєкт, який передбачає відновлення електронного декларування. У вересні його було ухвалено в цілому. Однак документом передбачено відкриття декларацій лише через рік. Згодом на сайті президента з'явилася петиція з вимогою ветувати закон, а вже за кілька днів Зеленський наклав вето на закон і заявив, що реєстри мають бути відкриті негайно.

Згодом комітет ВР з питань антикорупційної політики підтримав пропозиції президента Зеленського до закону про відновлення е-декларування. А Рада 20 вересня 341 голосом "за" підтримала негайне відкриття декларацій чиновників.

За ухваленим законом, декларанти зобов’язані подати декларації до 31 січня 2024 року за попередні роки та до 31 березня 2024-го за поточний рік.

Водночас ухвалений законопроєкт має низку правок, зокрема дозвіл не вказувати у деклараціях орендовану нерухомість до 75 м², якщо витрати на неї компенсуються, а також НАЗК не перевірятиме інформацію з декларацій, яка вже була перевірена раніше і в якій не було виявлено порушень.

Крім того, Верховна Рада не підтримала вимогу про декларування позаштатних радників Офісу президента та уповноважених президента.