Що не так з відкриттям е-декларацій та чи може Рада не підтримати правку Зеленського. Пояснюємо

Про що йдеться у тексті:

• Прецедент з відкриттям е-декларацій: що відбулося 5 вересня
• Що передбачає закон про е-декларування: нововведення та не підтримані правки
• Коли закрили е-декларації та чому?
• Хто за, а хто проти відкритого Реєстру е-декларацій?
• Старт е-декларування: як все починалося 
• Що таке НАЗК та яка його роль?
• Кого з чиновників та нардепів викривали на незаконному збагаченні?
• Чи відкриють Реєстр корупціонерів нардепи?

Прецедент з відкриттям е-декларацій: що відбулося 5 вересня

5 вересня Верховна Рада проголосувала за відновлення електронного декларування під час воєнного стану. Відповідний Закон №9534 "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" підтримали 329 нардепів. Документ передбачає подання декларацій за 2021 – 2023 роки. 

Попри заклики послів G7 відкрити декларації без жодних відтермінувань, парламентарі не підтримали цю правку, відтак, остаточна редакція документа дозволяє декларантам добровільно подати в Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК) заяву щодо персонального відкриття декларації впродовж року. А це означає, що на практиці народні депутати ще рік можуть не оприлюднювати свої декларації, що викликало резонанс й шалене обурення в громадських організацій та антикорупціонерів. 

У відповідь українці зареєстрували петицію до президента з вимогою відкрити Реєстр для усіх, а не лише для контролюючих органів. Документ зібрав рекордну кількість голосів за рекордно короткий час. Здавалось, Володимир Зеленський опинився у цугцвангу – вибрати сторону нардепів і чиновників чи суспільства. І от 12 вересня він ветував законопроєкт, вимагаючи ухвалити негайне відкриття декларацій. Це величезна суспільна перемога, заявили у соцмережах представники громадських організацій, блогери, антикорупціонери. Що все це означає, пояснюємо далі. 

Що передбачає закон про е-декларування: нововведення та не підтримані правки

Закон про відновлення електронного декларування депутатами й чиновниками має на меті дати можливість тим, кого будуть притягати до відповідальності за несвоєчасне подання декларацій, ознайомлюватися з матеріалами справи, давати пояснення, докази, клопотання через персональний е-кабінет Реєстру. 

Отож, у відновленому законі про електронні декларації народні депутати підтримали:

• правку, яка уточнює перелік посадових осіб юридичної особи публічного права, які підпадають під антикорупційне законодавство (набрала 246 голосів)
• правку про те, що якщо вказали майно в одному розділі, а не вказали в іншому, це не вважається злочином (набрала 247 голосів)
• правку, яка передбачає, що якщо майно декларується упродовж декількох років і його вже раз перевірили, то не можна повторно перевіряти (набрала 239 голосів) 

Крім того, під час розгляду самого закону парламентарі внесли правку, яка дозволить фактично уникати відповідальності тим, хто нібито забув задекларувати майно на суму до 1,3 млн грн (набрала 250 голосів). Цю "планку" адміністративної відповідальності підняли з 250 тисяч грн, відтак, як зазначав нардеп Ярослав Юрчишин, після того, як закон набуде чинності, НАЗК має прибрати з Реєстру корупціонерів усіх тих, хто вніс недостовірні дані на суму менш як 1,3 млн грн. 

Разом з тим нардепи не підтримали головну правку про негайне відкриття декларацій публічних осіб. За проголосували лише 199 парламентарів. Крім того, народним обранцям можна буде приховати інформацію про оренду житла за державні кошти. 

Власне, реагуючи на ухвалений закон про е-декларування, у НАЗК звернули увагу на ці дві важливі норми – відсутність відповідальності за недекларування майна на суму менше ніж 1,3 млн грн та прихований "від громадян, журналістів та доброчесних керівників" Реєстр. 

Загалом відновлення е-декларування передбачає подачу декларацій за 2021, 2022 та 2023 роки. Також дозволяє відновити спецперевірки. 

Військові, крім ВЛК та ТЦК (військово-лікарські комісії та територіальні центри комплектування), полонені, громадяни на тимчасово окупованих територіях не повинні подавати декларації до закінчення воєнного стану або деокупації території (лише через 90 днів після їх закінчення).  

При тому, як зазначав депутат Олексій Гончаренко, наприклад радники Офісу президента не будуть декларуватися. 

По суті, редакція ухваленого закону №9534 передбачає, що під час воєнного стану у Єдиному державному реєстрі декларацій у відкритому доступі відображатимуться декларації, але без:

• ідентифікаційного коду або номера паспорта громадянина України;
• місця проживання та місцеперебування об'єктів, зазначених у декларації;
• дати народження;
• номерів рахунку у банківській чи іншій фінансовій установі;
• відомостей про населені пункти, де розташовані об'єкти, що вказуються у декларації;
• ПІБ всіх інших осіб, зазначених у декларації (крім суб'єкта декларування).

Коли закрили е-декларації та чому

Електронне декларування слід вважати одним з важливих кроків антикорупційної реформи України після Революції Гідності (стартувало у 2016 році). У перші тижні повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року обов'язкове подання декларацій посадовцями та депутатами було призупинене. 

Власне у перший рік великої війни лише 7% народних депутатів добровільно задекларували своє майно за 2021 рік, серед чиновників це зробила третина. Тоді в організації "Transparency International Україна" зауважили, що кількість поданих декларацій наступного року скоротиться ще більше, адже так зване декларування за бажанням де-факто означає руйнування однієї з ключових антикорупційних реформ в країні. 

Перша спроба відновити електронне декларування була у вересні 2022 року, коли голова фракції "Слуга Народу" у ВР Давид Арахамія зареєстрував законопроєкт №8071 "Про внесення змін до деяких законів України з метою виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського Союзу". Попри схвалення цього документу Антикорупційним комітетом, його так і не винесли на розгляд парламенту. 

Вже у січні 2023 року посли країн G7 та ЄС заявили про очікування від України затвердження державної антикорупційної програми. А у лютому закликали український парламент відновити електронне декларування та фінансове звітування політичних партій (останню вимогу парламент вже виконав). Тоді ж президент підтримав петицію щодо відновлення декларування та ухвалення цього законопроєкту. Крім того, відповідно до меморандуму з МВФ за програмою розширеного фінансування EFF, закон про відновлення декларування названо структурним маяком, який мав бути ухвалений до кінця липня.  

Відтак, 26 липня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що в Україні потрібно відновити електронне декларування якнайшвидше та звернувся до фракцій, аби вони підтримали відповідний законопроєкт на найближчому пленарному засіданні. 27 липня Верховна Рада у першому читанні ухвалила новий законопроєкт, який передбачає відновлення електронного декларування чиновників. 

Напередодні голосування парламентом за закон про відновлення е-декларування, 3 вересня, посли G7 вчергове закликали відновити декларування, при тому наголосили, що реєстр одразу має бути відкритим. Однак наступного дня, 4 вересня, на засіданні антикорупційного комітету забрали правку про відстрочку на рік для нардепів, які лише за власним бажанням можуть при поданні е-декларацій включити опцію про їхню відкритість. У редакції з проваленою правкою парламент і затвердив документ. 

Хто за, а хто проти відкритого Реєстру е-декларацій

Після голосування за відновлення декларування 5 вересня голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія заявив, що Рада ухвалила закон у форматі, "прохідному для зарахування нашими міжнародними партнерами". 

"Але окрім міжнародних партнерів в нас є громадянське суспільство, яке незадоволене тим, що за замовчуванням реєстр декларантів доступний для перевірок НАБУ та НАЗК та не є доступним для будь-кого", – зазначив нардеп. 

Так, закон передбачає відкриття Реєстру як і раніше через рік, при тому так званим запобіжником є норма добровільного відкриття декларації для всіх, а не лише для контрольних органів. Арахамія також запевнив, що разом з керівництвом парламенту першими будуть подавати листи до НАЗК з проханням зробити їхні декларації публічними, оскільки це "політична відповідальність кожного декларанта".  

Гібридний формат декларування, за словами політика, обумовлений проханням чиновників і депутатів з прифронтових територій, родичі яких можуть бути у небезпеці. 

Нардеп від "Слуги" Микола Тищенко взагалі зробив смішну заяву про те, що декларації будуть закриті, аби цю інформацію не побачили російські спецслужби.

Натомість народний депутат Ярослав Юрчишин заявляв, що підтримує правку про негайне відкриття Реєстру. Колег по мандату, "яким нема що приховувати", закликав зробити те саме. Більшість аргументів за закритий Реєстр парламентар назвав "відвертою маніпуляцією", бо усі аргументи щодо безпеки декларантів вже враховані у законопроєкті. Нагадаємо, що йдеться про військових, полонених, громадян на тимчасово окупованих територіях, яким не потрібно декларувати майно і доходи до закінчення воєнного стану або деокупації територій. Водночас така норма не стосується працівників ВЛК і військкоматів. 

Ще після прийнятого законопроєкту у першому читанні пропоновану редакцію Закону №9534 відразу ж розкритикували громадські активісти та організації. У спільній заяві Центр протидії корупції, ВО "Антимайдан", Громадська рада при НАЗК, Асоціація відкритих даних, Інститут законодавчих ідей, Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та низка інших організацій звернули увагу на те, що інформація про всіх родичів та третіх осіб, на яких оформлено статки, залишиться закритою від суспільства. Без цього також не буде зрозуміло, у кого посадовці купують або орендують житло, інше дороге майно, позичають кошти, отримують подарунки. Активісти закликали нардепів забезпечити повернення декларування у тому ж вигляді, що й до початку вторгнення, і без "дірок" у декларуванні майна. У результаті парламентарі взагалі на рік для себе відстрочили відкритість декларування. 

Відкритий Реєстр, нагадаємо, підтримують і міжнародні партнери України, зокрема, країни-члени G7, країни Європейського Союзу та Міжнародний валютний фонд, який є найбільшим кредитором України. 

Наступного дня після голосування у ВР не лише антикорупційні організації, а й НАЗК звернулося до президента з проханням ветувати цей закон. 

Рух ЧЕСНО показав, хто з депутатів "випарувався" і не підтримав відновлення публічного декларування. Показово, що 37 "слуг" просто витягнули картки й начебто були "відсутні" під час голосування, а ще 55 "слуг" мали картку в слоті, але просто "не голосували". Хоча голосували за інші питання. "Слуг" підтримали депутати інших фракцій, тому правку провалили. Ну а прізвища парламентарів варто запам'ятати, кажуть активісти. 

Фото: Рух Чесно

6 вересня активіст та військовий Олександр Ябчанка зареєстрував петицію із закликом до президента Зеленського ветувати закон. Лише за три години петиція набрала 25 тисяч необхідних голосів, а українці й далі продовжували підписувати документ. 8 вересня збір підписів під петицією, яку підтримали 83 854 українці, було закрито, й зараз вона перебуває на розгляді. Ці цифри стали рекордними, що вдалося зібрати за досить короткий термін, й показали настрої суспільства, підкреслили в ЦПК.

Як заявив нардеп Ярослав Железняк, президент Володимир Зеленський хоче відкрити декларації чиновників швидко та відразу. Тому планує накласти вето на законопроєкт №9534 про поновлення декларування без правки про відкриття декларацій посадовців. Власне, вранці 12 вересня Зеленський ветував цей закон. 

"Декларації мають бути відкритими. Одразу. Не через рік. Уже зараз реєстр треба відкривати. Власне, із цією головною правкою закон має бути проголосований. Бажано швидко", – заявив президент. 

Тепер парламент має виправити норму про негайне відкриття е-декларацій. Як повідомив нардеп Ярослав Железняк, це має відбутися у 20-х числах вересня. Думку про те, що Рада ще у вересні проголосує за пропозицію Володимира Зеленського та відкриє не через рік, а відразу, висловила й інша нардепка Євгенія Кравчук. 

Громадський діяч-антикорупціонер, голова правління ГО "Центр протидії корупції" Віталій Шабунін назвав рішення Зеленського накласти вето "чистої води перемогою українського суспільства". 

"Ключові міжнародні партнери НЕ відстоювали саме цю позицію. Відкриті декларації виграв кожен підписант рекордної петиції, кожен журналіст, який написав про проблему – кожен з нас. Окремі вітання частині "слуг", якими й далі керують ватні Бужанський і Мамка, а також тимошенківському Власенко. Наїлися?" – написав Шабунін. Він також припустив, що відкриття Реєстру підтримають понад 300 парламентарів. 

Старт е-декларування: як все починалося 

Закон про подання декларацій чиновниками та депутатами набув чинності у березні 2016 року. Але не все відразу пішло гладко, і в серпні того ж року Європейський Союз висловив розчарування щодо неповного запуску системи електронного декларування без необхідної сертифікації в Україні й закликав якомога швидше вирішити цю проблему. Невдовзі Національне агентство з питань запобігання корупції прийняло рішення про запуск системи електронного декларування. 

У 2017 році ЄС розкритикував ухвалені раніше Верховною Радою і підписані президентом Порошенком поправки до закону про електронне декларування, які передбачають подання декларацій громадськими активістами.

Вже у 2020 році, після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах, Конституційний суд України скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування статків. У Зеленського назвали загрозою безвізу і євроінтеграції рішення КСУ щодо антикорупційної інфраструктури та анонсували "ініціативу, щоб відновити ефективну роботу системи".

Глава Національного агентства з питань запобігання корупції заявив, що розгляд судом антикорупційних законів у закритому режимі порушує Конституцію. Згодом НАЗК закрила реєстр е-декларацій на виконання рішення КСУ.

Президент Зеленський після термінового засідання РНБО заявив, що система е-декларування в Україні працюватиме. Уряд зобов'язав НАЗК невідкладно відновити доступ до реєстру е-декларацій.

У жовтні 2020 року четверо суддів Конституційного суду не підтримали скасування електронного декларування всіх посадовців. Того ж року у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону, який мав би відновити електронне декларування в Україні попри рішення Конституційного суду.

Взагалі до 2016 року посадовці та держслужбовці подавали паперові декларації, які заповнювали від руки. Скани цих документів мали бути викладені на сайт держоргану, в якому працює декларант, або опубліковані в місцевій газеті. Будь-хто охочий також міг ознайомитися з декларацією за письмовим запитом, його розглядали упродовж 5 днів. 

Після запуску у серпні 2016-го електронного реєстру декларацій до кінця жовтня пройшла перша хвиля декларування. Тоді зареєстрували 114 244 документи, а загальні обсяги задекларованих грошей та об'єктів нерухомості викликали шок в українців та світу. 

Що таке НАЗК та яка його роль

Через рік після Революції Гідності, у березні 2015 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про створення Національного агентства з питань запобігання корупції. Однак у суспільства постійно виникали питання щодо незалежності та ефективності роботи НАЗК, тож у жовтні 2019 року відбулося перезавантаження органу. Вже до кінця року Агентство отримало доступ до всіх 16 реєстрів та баз даних, необхідних для перевірки декларацій в автоматизованому режимі. 

Нагадаємо, що за перший рік роботи НАЗК не вдалося якісно налагодити систему е-декларування. Агентство також надто повільно перевіряло декларації найвищих посадовців, не була створена автоматизована система перевірки декларацій. Крім того, суспільну критику викликали великі суми премій членам НАЗК, які вони самі собі встановлювали. 

Наприклад, у 2017 році орган звинувачували у повному керівництві Адміністрацією президента, мовляв, НАЗК використовують для розправи над неугодними політиками та покривання лояльних до влади чиновників. А у 2018 році кілька антикорупційних організацій звинуватили Агентство у тому, що воно затягує перевірку декларації тодішнього народного депутата Андрія Павелка, за сумісництвом голови УАФ та фігуранта корупційних справ НАБУ. До речі, з листопада 2022 року Павелка арештували, він досі перебуває у СІЗО. 

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну НАЗК разом з Міністерством закордонних справ почали оприлюднювати списки осіб та компаній, які підтримують відкриту агресію РФ. Агентство також веде перелік міжнародних спонсорів війни – іноземних компаній, які продовжують працювати в Росії. 

Кого з чиновників та нардепів викривали на незаконному збагаченні

Щодо гучних корупційних викриттів у декларуванні посадовців і депутатів, то одним з таких стало виявлене порушення у декларації очільника Міносвіти Сергія Шкарлета у листопаді 2021 року, де він вказав несправжню вартість придбаного авто. 

Згодом Агентство виявило, що лідер ОПЗЖ та кум Путіна Віктор Медведчук не вказав у декларації за 2020 рік статки на понад 73 млн грн, що є рекордом серед усіх перевірених у 2021 році декларацій. 

А народний депутат від "Слуги Народу" Олексій Ковальов (колаборант після повномасштабного вторгнення РФ, якого в серпні 2022-го знайшли вбитим) задекларував купівлю "4 каналу" за понад 4 млн грн як подарунок від батьків. 

Вже у березні 2022 року, під час великої війни, голова НАЗК повідомляв, що підсанкційний російський олігарх Михайло Фрідман, якого називали одним із друзів та соратників Путіна, хоче отримати українське громадянство та перереєструвати свої активи в Україні. 

У грудні торік НАЗК виявило факти, які свідчать про незаконне збагачення нардепки від ОПЗЖ Наталії Королевської на суму 49,6 млн грн. А у травні вже цьогоріч було встановлено ознаки кримінального порушення у фінансуванні політичної партії "Опозиційна платформа – За життя". 

Взимку цьогоріч Агентство виявило ознаки корупційного кримінального правопорушення у нардепа з Чернігівщини Павла Халімона. Як повідомлялося, під час повномасштабної війни він придбав розкішний маєток за 10 млн грн в центрі Києва. 

Також навесні Національне агентство з питань запобігання корупції знайшло $150 тис. необґрунтованих активів у заступника голови Держмитслужби Руслана Черкаського. 

Серед гучних справ стало самопреміювання на 250% від окладу тернопільським міським головою Сергієм Надалом. Однак згодом суд закрив провадження у зв’язку з відсутністю в його діях адміністративного правопорушення. 

У квітні НАЗК повідомило, що виявило необґрунтовані активи на 4,5 млн грн у родичів прокурора (сина) та чиновника Львівської ОВА (батька). 

Також Агентство внесло до реєстру корупціонерів екскерівника Департаменту держзакупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони України Богдана Хмельницького, який є фігурантом гучного скандалу з закупівлею харчів для ЗСУ за завищеними цінами, зокрема яєць по 17 гривень за штуку. 

НАЗК провело перевірку щодо ексзаступника керівника ОПУ Кирила Тимошенка й виявило, що він використовував повноваження в особистих інтересах. Зокрема, виїжджав за кордон, щоб оформити візи собі та сину. Також безоплатно проживав у готельному комплексі Emili Resort. А ще отримав безкоштовні послуги з прокату авто Porsche Taycan на суму 122 тис. грн.

На корупції НАЗК викрило і секретаря Запорізької міськради, в.о. мера Анатолія Куртєва. Також не менш гучною стало нещодавнє викриття незаконного збагачення на 14 млн грн заступника військкома Одеського обласного ТЦК Дениса Галушка.

Чи відкриють Реєстр корупціонерів нардепи

Юристка Центру протидії корупції Тетяна Шевчук у коментарі "Еспресо" зазначила, що навряд у депутатів є політична воля, щоб не проголосувати цю правку. 

"Які є варіанти в парламенту? Перший – просто проголосувати правку президента Зеленського. Вони (нардепи, – авт.) не можуть її змінювати, Комітет умовно має затвердити зміни до законопроєкту і передати в Раду для голосування. В принципі, це все реально, наступного тижня має бути пленарне засідання, що ще не оголошено. 226 голосів - і закон прийнято", – пояснює експертка. 

Інший варіант – радше теоретичний, коли парламент може подолати вето. "Для цього треба 300 +1 голос, змінити запропоновану президентом правку, внести інший текст, або ж просто відхилити її й залишити закон таким, який був прийнятий Радою. Але я не бачу політичної волі, що президентська фракція піде проти президента", – додала Тетяна Шевчук. 

Відтак після затвердження Верховною Радою законопроєкту з правкою президента Зеленського НАЗК має технічно змінити структуру відображення Реєстру, після чого всі декларації стануть публічно доступними.