Наступні цілі України будуть скеровані на носії ракет "Калібр": воєнні підсумки тижня

Удари по Росії

Сьогодні трапилася гарна новина. Українські морські дрони підтвердили унікальні морські характеристики, тому що ворожий корабель уразили за 700 км від Одеси, тобто технічні показники дають безпілотникам України панувати в усьому Чорному морі, попри проблеми зі "старлінками" тощо, ми можемо майже в прямому етері бачити атаки на російські десантні кораблі. Використали новий дрон "Магура 5В", який має достатньо потужну бойову частину.

На виставці в Туреччині говорили про 300 кг, а зараз окремі посадовці заявляють про 450 кг. Це й уразило корабель РФ. Він дислокувався в Новоросійську, де й носії ракет "Калібр", і десантні кораблі, які використовують для транспортного коридору під час постачання майна до Бердянська. Це свідчить про суттєве обмеження можливостей армії РФ. База в Новоросійську не така безпечна для ворога. Наступні цілі українських дронів, думаю, насамперед будуть скеровані на носії ракет "Калібр". Хоча цього разу в бухті було два носії, зазвичай левова частина підводних човнів і ракетних кораблів базується в Новоросійську. Також сьогодні уразили нафтові термінали РФ. Це обмежить економічні можливості РФ використовувати Новоросійськ як пункт перевалки нафти.

Ураження нафтового сховища РФ у Феодосії

Україна продовжує обмежувати можливості російської армії в Криму. Ідеться про запаси боєприпасів, палива для забезпечення Чорноморського флоту РФ, логістичні шляхи. Ці речі ключові у стратегії виснаження, яку реалізовують ЗСУ. Для цього використовують закордонні засоби ураження. Найімовірніше, Storm Shadow, які забезпечують унікальну влучність і є стійкими до російської ППО, яка є дірявою, але й технічні можливості цих ракет такі, що РФ не може їх збивати. Контроль над шляхами забезпечення з та до Криму, об’єктами на півострові - під прицілом українських засобів ураження. Це поточна реальність, яку має враховувати РФ. Це важливий складник забезпечення швидкої деокупації Криму.

Західна зброя для України

В Австралії тривали навчання, під час яких ЗСУ використовували ATACMS. Американські оглядачі казали, що ці ракети потрібні Україні, але їх чомусь застосовують в Австралії. Там було пояснення, що ATACMS виготовили лише 4 тис. Із них 600 випустили на подібних навчаннях. Але постачання до України поки відтерміновується, хоча це вкрай потрібне озброєння, яке збільшить цілі, які ми можемо знищити далекобійними засобами ураження.

Щодо німецької ракети Taurus, це зразок із дальністю до 500 км, потужну бойову частину 500 кг - удвічі більшу, ніж в ATACMS. Проте посадовці ФРН заявляють, що не постачатимуть їх, адже США не надають далекобійних ракет. Німеччина забезпечує значну кількість озброєння для України. Гріх скаржитися на її дії, тому що Gepard, ППО, Leopard, БМП Marder ФРН надала нам. Вона надійний партнер. Питання Taurus, можливо, до певного часу вирішиться, але, найімовірніше, робитимемо ставку на британські та французькі ракети, які вже добре використовуємо та дочекаємося на ATACMS. Німеччина навчає наших військових, ремонтує техніку, постачає боєприпаси, які мають іще критичніше значення, ніж наявність далекобійних ракет. Усе залежить від того, як компанії США та ЄС надаватимуть нам боєприпаси, тому що це основа для стабілізації фронту та наступу, адже зараз іде війна на виснаження й забезпечити українську стратегію без артилерії буде доволі складно.

Ситуація на Вугледарському напрямку

Від Вугледарського напрямку найближче до Азовського узбережжя. Волноваха є початком транспортного залізничного коридору, який проходить посередині суходольного коридору, який поки що контролює РФ. Вугледарський напрямок певний час був доволі спокійний. Упродовж кількох тижнів там не відбувалося особливих дій у форматі Південного фронту. Вони тривали на Мелітопольському та Бердянському напрямках, і їх вважали основними. Проте навіть вони давали розхитувати оборону противника, і він був вимушений кидати резерви на стримування наших сил. Тепер додається Вугледарський напрямок.

Активізувалися дії й на Василівському напрямку: у бік П’ятихаток, Жереб’янки, Вугледара, де активна наша 128-а бригада. Замість двох маємо чотири напрямки. Ворогу складніше стримувати нас, визначати напрямку дій Сил оборони. Також у РФ виснажуються резерви, бо попри те, що вона готувалася, їх бракує для утримання ділянки фронту, щоб стримати наступ України. Ми використовуємо артилерію, яка знищує живу силу, об’єкти й артзасоби Росії, тож стратегія виснаження та збільшення напрямків дій ЗСУ, зокрема поява Вугледарського, створюють нові виклики для армії РФ і передумови проламування її оборони після періоду виснаження, який триває з використанням піхоти й артилерії ЗСУ.

Лінія оборони РФ

Ворог викопав і замінував значну кількість оборонних споруд, але їх утримує особовий склад. Навіть не підходячи до основної лінії оборони ворога, ми витягли суттєву частину його резервів для знищення. Це значить, що ми створюємо передумови для набагато простішого проходження лінії оборони порівняно з тим, що відбувається зараз. Проте головна гра між Генштабами - у чіткому розрахунку резервів. І в нас, і у ворога вони не нескінченні та є втрати. Коли розуміємо, що РФ почала гратися з наступом на північному сході й це було марно, але сили були навколо Бахмута й зараз п’ять напрямків на південному фронті, це створює серйозні виклики для РФ, що резервів не вистачить. Тоді значення ліній оборони відходить на другий план, а наявність сил і засобів у противника є ключовим.

Становище на напрямку Куп’янськ - Сватове - Кремінна

Сьогодні Ганна Маляр говорила, що лінія Куп’янськ - Сватове - Кремінна залишається найактивнішою з погляду дій ворога, який хоче відволікти сили на цій ділянці з інших напрямків і переграти ситуацію по всій лінії фронту.Навіть якщо ми зараз відбили РФ навколо Кармазинівки, де вони утримували плацдарм на правобережжі річки Жеребець, зараз він зменшений, але на всій протяжності ворог веде бойові дії. 

Він намагається наступати на Куп’янськ від Сеньківки, вести бойові дії в Новоселівському, де протиснувся на кілька вулиць у бік від залізниці. Уся ділянка від Сватового до Кремінної теж під щільним вогнем з обох боків, хоча лінія фронту не змінюється, але інтенсивність досить висока. Кремінна - найгарячіша точка цього фронту.

Бої в Серебрянському лісництві тривають, там знищують російську техніку, проте РФ використовує авіацію й артилерію для тиску на наші підрозділи. Тривають бої навколо Білогорівки - ключового населеного пункту, який РФ хоче зайняти, щоб потім зняти ризики просування Сил оборони в тій ділянці. Думаю, Сватове, Кремінна та Куп’янськ іще певний час будуть гарячими лініями, але розуміємо, що навіть наявність значних резервів не дає РФ забезпечити значні успіх і перевагу. Ворог зробив помилку, почавши цей напрямок, адже зв’язав частину сил на цій ділянці. Тепер він має обмежені ресурси в діях навколо Бахмута й на всій ділянці південного фронту.

Бахмутський напрямок

Товариш, який забезпечує там певні заходи, каже, що дуже зросла кількість артилерії РФ. Коли намагаємося протискатися з висот у Кліщіївку, то складно. Настільки вогонь артилерії щільний, що Сили оборони часом втрачають особовий склад і роблять ставку на контрбатарейну боротьбу. Ці сили, які РФ перекинула, навіть у надмірній кількості дають їй стримувати просування наших військ на поточному етапі, тож і надалі маємо робити ставку насамперед на артилерію, а не на піхоту. Зараз і ми збільшили кількість сил, які оточують Бахмут; і противник збільшив кількість бригад, полків, кинутих на утримання Бахмута, і Кліщіївки, Андріївки, Курдюмівки, а на півночі - Берхівки, Озарянівки. Там зараз немає активних змін на лінії фронту, хоча Сили оборони активно знищують противника. Кілька днів тому бачили відео, де десантники РФ у Кліщіївці й наша артилерія перемелює противника. Думаю, ставка на знищення ворога за допомогою далекобійних систем, артилерії, мінометів, можливо, доцільніша за рух піхоти. Не мені вирішувати, але у РФ там багато живої сили, Бахмут має політичне значення по другому колу. Напевно, цією заангажованістю треба скористатися.

Відмова України від тактики США

Ніхто не стикався з такою війною, противником, такою системою фортифікацій, побудованою росіянами. Зараз українська армія апробовує нові методи протискання лінії оборони, які ґрунтуються насамперед на роботі саперів, артилерії, піхоти. Поки що робота непомітна, але вкрай важлива. За місяць - півтора, коли ворог виснажиться повністю, можна буде перейти до тих маневрів США, чого очікували від нас закордонні експерти та спільнота. Проте вибір щодо оптимальної моделі бойових дій зараз на боці ЗСУ.