Що Україні вдалося в суді ООН в Гаазі й чого чекати далі. Пояснює представник МЗС Кориневич

Про це він сказав в етері Еспресо.

Кориневич прокоментував два рішення Міжнародного суду ООН згідно з позовами України: "Результат хороший, результат достойний. Щодо першого рішення зазначу, що Міжнародний суд постановив, що Російська Федерація порушила обидві конвенції, за якими Україна позивалася: і конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму, і конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Також окремо здійснила два порушення наказу про тимчасові заходи Міжнародного суду ООН".

За його словами, у першій справі Україна домоглася підтвердити чотири порушення Російської Федерації, які встановлені як порушення міжнародного права в рішенні суду.

Читайте також: Юрист Бабін прокоментував розгляд справи України проти РФ щодо геноциду в Гаазі 

"Звичайно, ми подавали більше позовних вимог і все абсолютно логічно, завжди сторона намагається подати максимальну кількість позовних вимог і, відповідно, щоб Міжнародний суд зміг із цих позивних вимог вибрати ті, які він зможе задовольнити. Тож чотири порушення на першу справу - нам видається, цей результат достойний. Важливо сказати про другу частину, про яку суд зазначив, що Україна, як і міжнародні моніторингові місії, не має доступу, на жаль, до тимчасового окупованих територій. Зокрема, Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, окремих районів Донецької та Луганської областей вже майже 10 років, і тому значно важче доводити факти порушень на цих територіях, оскільки ніхто, крім держави-окупанта, туди доступу не має", - пояснює Кориневич.

Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України вважає, що до української делегації у справах Міжнародного суду не повинно виникати запитань.

Що ж до другої справи, то вона перейшла на стадію розгляду, тобто продовжується розгляд і залишається чинним наказ Міжнародного суду ООН про тимчасові заходи від 16 березня 2022 року про припинення військових дій Російської Федерації на території України.

Щодо наслідків невиконання Росією цього наказу посол сказав: "Суд буде вирішувати, що робити з невиконанням Росією цього наказу, на наступному етапі розгляду справи по суті. А це може бути як встановлення судовим порушення міжнародного права шляхом невиконання наказу. Це можуть бути і репарації, і компенсації Україні за ту шкоду, яку Російська Федерація завдала невиконанням цього наказу, починаючи з першого дня його існування. Суд буде розв'язувати ці питання, але ми будемо всі можливі факти і докази наводити на те, щоб відповідальність Російської Федерації була максимально жорсткою".

Що передувало

22 березня 2017 року Україна заявляла ООН, що в окупованому Криму російська влада здійснює політику культурних чисток і расової дискримінації.

31 січня Міжнародний суд ООН виніс рішення щодо позову України проти Росії про порушення РФ конвенції про заборону расової дискримінації.  

2 лютого судді Міжнародного суду ООН постановили, що справа, яку Україна порушила проти Росії за звинуваченням у геноциді за кілька днів після повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року, може просуватися далі.

Зокрема, суд визнає, що він має юрисдикцію розглядати запит України про те, що вона не порушувала своїх зобов’язань за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, і що цей запит є прийнятним.

Що відомо про створення спецтрибуналу над РФ

Потреба у створенні спецтрибуналу виникла тому, що Міжнародний кримінальний суд в Україні володіє юрисдикцією тільки щодо скоєних російськими терористами злочинів геноциду, воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Агресію Росії розслідувати він не може – Україна не підписала свого часу Римський статут Міжнародного кримінального суду, а РФ у 2016 році відкликала свій підпис. Можливості ООН у цьому питанні теж обмежені. Саме тому виникла ідея створити спецтрибунал який отримає юрисдикцію розслідувати скоєний Росією злочин проти миру, дозволить переслідувати в судовому порядку керівництво РФ і не дасть йому уникнути відповідальності.

17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна. Рішення МКС пов'язане з воєнними злочинами Путіна та Львової-Бєлової. Вони підозрюються у незаконній депортації українського населення, зокрема дітей.

9 травня президент України Володимир Зеленський та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провели саміт 37 країн-учасниць коаліції щодо спецтрибуналу над РФ.

У червні Офіс президента повідомив, що цю ідею підтримали вже 38 країн.

13 червня Зеленський доручив напрацювати проєкт резолюції Генасамблеї ООН щодо необхідності створення спеціального міжнародного трибуналу за злочини РФ проти України, а 1 липня ПА ОБСЄ підтримала створення спецтрибуналу.

Четверта робоча зустріч координаційної групи з напрацювання моделі створення трибуналу відбулася 30 червня у Варшаві.

Парламентська асамблея ОБСЄ 1 липня схвалила резолюцію української делегації щодо дій ОБСЄ в умовах російської збройної агресії. у якій підтримала створення спецтрибуналу щодо притягнення росіян до відповідальності за воєнні злочини в Україні.  

3 липня в Гаазі відкрили міжнародний офіс із розслідування вторгнення РФ в Україну, що стане першим кроком до можливого трибуналу для керівництва країни-агресорки.

10 липня в Офісі президента наголосили, що Україну не влаштовує гібридний трибунал для Росії.

Згодом 22 серпня українська влада визнала, що не зможе заручитись підтримкою для запропонованого нею формату трибуналу на основі резолюції Генеральної асамблеї ООН, натомість погодилась на дещо видозмінений гібридний формат.