Чому мексиканський кордон "блокує" військову допомогу США для України та чи вплине на це ситуація з Техасом: пояснюємо по пунктах

Еспресо розповість, у чому вразливість американсько-мексиканського кордону, як політики спекулюють на цю тему, та для чого президент США вирішив об’єднати внутрішні і зовнішні питання в один пакет допомоги і тим самим зробивши "заручником" таку важливу військову допомогу для України.

Про у що у статті:

• Як сформувався кордон США та Мексики та скільки років Техас був незалежною країною;
• Проблеми американсько-мексиканського кордону: хто за нього відповідає та чому той такий "дірявий";
• Пакет допомоги Україні – заручник питання кордону: у чому різниця поглядів між демократами та республіканцями;
• Чи вплине непокора штату "самотньої зірки" на рішення про допомогу Україні.

Як сформувався кордон США та Мексики та скільки років Техас був незалежною країною  

Фото: Вікіпедія

США виникли внаслідок революції, спричиненої 13-ма британськими колоніями, які вирішили створити самостійну державу та скинути владу короля з Америки. Однією з причин повстання було те, що колоністи не мали представництва в британському парламенті, але їм доводилось сплачувати податки (навіть податок на чай і, відповідно, славнозвісне "Бостонське чаювання") та підпорядковуватися іншим обмеженням влади. Війна за незалежність тривала з 1775 до 1783 року. Ставши переможцем, молода держава налічувала близько 4 млн людей, США почали займатися внутрішніми питаннями та дотримувалася нейтралітету.

Однак вже на початку 19 століття американці розпочали політику експансії, спершу захоплюючи землі корінних індіанців та поступово рухаючись на захід. Майже четвертину теперішньої території США, а це 2,1 млн км², вдалося отримати завдяки вигідній купівлі Луїзіани у Франції всього за $15 млн ($300 млн на теперішній час). Окрилені успіхами, американці навіть хотіли захопити Канаду, яка належала британцям. Однак їм не вдалося цього зробити. Більше того, англійці дійшли до столиці США Вашингтону та спалили місто, однак згодом їх прогнали з країни. Тим самим американці зрозуміли, що просуватися на північ не вигідно, тому зосередили свій погляд на багатий південь.

Мексиканська республіка офіційно виникла у 1824 році, поборовши іспанців, які кілька століть володіли цією землею. Колишня велика іспанська провінція Техас (іспано-індіанська назва, яка означає "друзі" або "ті, хто дружать") також стала частиною новоствореної мексиканської держави. Через малу кількість населення в цьому штаті, за іронією долі, мексиканська влада заохочувала імміграцію поселенців. Ними в основному були англомовні поселенці як зі США, так і Великої Британії.

Вже за 10 років більшість штату Техас стала англомовною. США зробили декілька спроб придбати Техас, як це вдалося зробити з французькою Луїзіаною. Однак мексиканці мали інші плани та відмовилися від продажі.

Проблем додала нова конституція Мексики, прийнята у 1835 році, яка збільшувала владу центрального уряду та скасовувала рабство. Почалися повстання у кількох штатах, в тому числі і в Техасі. Урядові війська програли, більше того, президент Мексики опинився у полоні повстанців і підписав договір про незалежність Техасу. Хоча Мексика не визнала такого договору, та наступні 10 років Техас був незалежною республікою зі своїм окремим президентом. Однак у 1845 році техасці погодилися стати 28-штатом США.

Питання кордону між США та Мексикою залишалося спірним. До того ж мексиканці не погоджувалися з втратою Техасу. Тому у 1846 році американці вирішили силою встановити вигідну їм демаркаційну лінію. У підсумку війська США зайняли столицю Мексики і змусили мексиканців поступитися не лише Техасом, але й іншими територіями. Так мексиканська держава віддала майже половину своїх земель на користь США. У 1853 році американці купили ще землі у Мексики і встановили остаточний південний кордон, який є чинним і по сьогоднішній день.

Проблеми американсько-мексиканського кордону: хто за нього відповідає та чому той такий "дірявий"

Фото: istockphoto

Попри втрату великої території, Мексика залишається однією з найбільших держав світу, займаючи майже 2 млн км², де проживає близько 127 млн людей. Мексика у 20 столітті довгий час боролася з бідністю та малою владою центрального уряду на свої штати. Зараз – це країна, що інтенсивно розвивається, показує економічне зростання, однак має значні проблеми з наркокартелями, які можуть контролювати навіть цілі райони країни через корупцію у владі. Також у Мексиці досі залишається великий розрив між багатим та бідним населенням. За даними Всесвітнього банку на 2020 рік, більше 40% населення Мексики живуть за межею бідності, тобто це 50 млн людей!

Враховуючи, що державний кордон США і Мексики має довжину понад 3100 км, не дивно, що бідні мексиканці намагаються законно чи незаконно потрапити в багатшу країну та втілити мрію всіх емігрантів – швидко розбагатіти, щоб змінити своє життя та своїх близьких. Та варто розуміти, що багато мігрантів, які перетинають мексиканський кордон є вихідцями не лише з Мексики, але також з Центральної та Південної Америки, Карибського басейну, Куби та Гаїті. Однак Мексика стала цією буферною зоною, транзитною країною, через яку всі ці мігранти хочуть потрапити у США. Загалом Мексика має досить лояльну політику візового контролю з іншими країнами, що дозволяє мігрантам подорожувати через її територію у сторону американського кордону. До того ж уряд Мексики не надто зацікавлений у стримуванні еміграції, бо грошові перекази емігрантів на батьківщину становлять мільярди доларів, та й сама еміграція знижує рівень безробіття в країні.

Фото: Вікіпедія

На сьогодні кордон між Мексикою та США перетинають чи не найбільше разів у світі. Легально в обидва боки за рік здійснюється близько 350 мільйонів перетинів (дані за 2010 рік, мова як про туристів, так і місцевих, які можуть жити в Мексиці, а працювати у США). Крім цього нелегальний трафік за даними CNN, за останні роки виріс до 2-3 млн людей (лише у грудні 2023 року було 225 тис. мігрантів – найвищий показник з 2000 року). У цьому і ховається "яблуко розбрату", яке вже багато років є темою дискусій політиків США щодо того, як захистити країну від нелегальних мігрантів з півдня, які щодня (від кількох тисяч до кількох десятків тисяч) все прибувають у чотири американські штати (у більшості в Техас), що межують з Мексикою.

До початку 20 століття кордон між США та Мексикою майже не охоронявся, адже не було такої потреби. Закон США про імміграцію 1891 року зобов’язав створити інспекційні станції (огляд товарів) у пунктах в’їзду вздовж кордону з Мексикою та Канадою. А закон США про імміграцію 1917 року ставив обмеження для мексиканців, треба було мати певну суму грошей з собою. Перші лінії бар’єрів між обома країнами з’явилися лише у 10-20-х роках минулого століття. Великою мірою це спричинила Перша світова війна, адже Німецька імперія хотіла втягнути Мексику у війну на свою користь, щоб ті напали на США і відвоювали Техас і тим самим вивели американців з гри. Тому, на всяк випадок, американці почали розбудовувати лінії укріплення на кордоні. Були залучені федеральні солдати для патрулювання кордону та почалося будівництво перших парканів і бар’єрів між прикордонними містами. Закон США про імміграцію 1924 року заснував прикордонний патруль, який і перебрав на себе відповідальність за кордон.

Зараз охорона кордону між Сполученими Штатами та Мексикою є відповідальністю Прикордонної-митної служби США (U.S. Customs and Border Protection – найбільший федеральний правоохоронний орган Міністерства внутрішньої безпеки США) та Міністерства оборони США (прикордонні штати можуть залучати також нацгвардію для охорони кордону). Працює 48 пунктів перетину кордону. 

Цікавий факт, що вся Прикордонно-митна служба США налічує близько 60 тис. працівників, з яких лише 21 тис. – це агенти прикордонного патруля, які власне охороняють 3141 км американсько-мексиканського кордону та 8891 км американсько-канадського кордону. Тобто проста арифметика каже, що за ідеальних умов, коли всі 21 тис. агентів на службі (що сумнівно, бо є відпустки та чергування), то 1 патрульний відповідає за близько 0,5 км кордону. Звісно, що цього недостатньо для якісної охорони кордону.

Фото: Вікіпедія

Тому для підтримки охорони використовуються різні технологічні засоби: відеоспостереження, радари та навіть супутники. Крім того, останні 10 років кордон активно патрулюють дрони. Але ще більш важливим є питання інфраструктурного будівництва: стін, парканів та інших споруд, якими всіяний довгий кордон між США та Мексикою. Журналісти назвали це "Великим американським муром" (The Great Wall of America), який, по-суті, являє собою серію різних за розмірами парканів.

Фото: Вікіпедія

Ця стіна почала рости в 1990-х поблизу Сан-Дієго, коли був збудований 23-кілометровий залізний паркан. У 2006, коли ситуація з біженцями сильно загострилась, адміністрація Буша вирішила побудувати ще 1126 км цього "муру", що мав відгородити пустельні території, якими пролягають найбільш жваві маршрути руху нелегалів. На теперішній час огорожа між двома країнами прикриває майже половину усього кордону. Тому чимало шукачів щастя намагаються перетнути кордон в місцях пустелі Сонора, яка є однією з найспекотніших: комусь це вдається, але щороку там також гинуть сотні людей.

Фото: Вікіпедія

За підрахунками агентства Bloomberg, до 2010 року на будівництво 900 км муру було витрачено більше 3 млрд доларів. Однак це лише гроші за стіну і її встановлення, однак ще мільярди потрібно було витратити на створення системи відеоспостереження.

Важливо, що стіну так і не було завершено ні за президенства Буша, ні за Обами. Тож зведення муру на кордоні з Мексикою стало однією з найголовніших передвиборчих обіцянок Дональда Трампа. Цю ідею активно підтримували і досі підтримують республіканці. Через це неодноразово ставалися гострі дебати між адміністрацією Трампа та конгресменами-депутатами, що спричиняло параліч роботи федерального уряду. Тому президент Трамп не втілив ідею стіни, він зміг добудувати лише 76 км паркану, хоча замінив і підсилив понад 600 км вже наявного. Коли у 2021 році до влади прийшов демократ Джо Байден, розбудову муру було одразу призупинено (його передвиборча обіцянка). Але у жовтні 2023 року президент вимушено частково відновив будівництво стіни на кордоні з Мексикою.

Проєкт стіни "розморозили" не просто так, а тому, що у США почалися політичні ігри перед новими президентськими виборами і Байден хотів схилити республіканців на свою користь у питанні виділення грошей Україні, Ізраїлю і Тайваню за рахунок поступок в питанні кордону. Байден вважав, що таким чином змусить республіканців швидко підтримати законопроєкт. Однак вийшло не так, як задумував президент.

Пакет допомоги Україні – заручник питання кордону: у чому різниця поглядів між демократами та республіканцями

Фото: reuters

20 жовтня 2023 року президент Сполучених Штатів Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад сто мільярдів доларів оборонної допомоги, зокрема, $61 млрд з яких призначені для України, а $14 млрд – Ізраїлю, ще близько 8 млрд на Індо-Тихоокеанський регіон (у більшості Тайваню, щоб протистояти зазіханням Китаю) та близько $15 млрд – для посилення кордону з Мексикою.

У 2022 році, у перший рік повномасштабної війни Росії проти України, коли Байден подавав у Конгрес схожі запити на допомогу Україні, конгресмени обох палат швидко схвалювали пропозиції президента. Однак у кінці 2022 року розклад сил у Конгресі змінився. В листопаді відбулися вибори до Сенату США, за результатами яких у нижній палату Конгресу демократи поступилися республіканцям, здобувши 213 місць проти 222 відповідно, хоча у верхній палаті демократи здобули більшість вперше з 2016 року – 51 проти 49. Однак перш ніж закон вступає у силу в США, він має бути підтриманий обома палатами Конгресу.

У палаті Представників, після перемоги республіканців почалися пробуксовки в роботі. Навіть спікера обирали після 15 турів голосування, що стало рекордом в історії США. Однак він довго не протримався, а теперішній спікер-республіканець Майк Джонсон неодноразово висловлювався, що підтримує припинення американської військової допомоги Україні у війні з Росією, та коли став спікером, його риторика змінилася на позицію "будемо домовлятися". Тому  2023 рік перетворився на рік політичних торгів між адміністрацією Байдена та республіканцями.

Коли восени 2023 закінчувався фінансовий рік, що був прийнятий ще у 2022 році, Джо Байден почав шукати шляхи, як схилити республіканців на свій бік? Адже ті все більш відкрито почали заявляти, що виступають проти політики президента-демократа. До того ж, в українському питанні з’явилася нова тріщина пов’язана з невдалим літнім контрнаступом та корупційними скандалами в Україні, що навіть призвело до втрати в цьому питанні голосів кількох демократів. Адже на контрнаступ покладалися великі надії, а чим більші очікування, тим більше розчарування у випадку невдачі. У США вважали, що українці зможуть дійти аж до Азовського моря. Та цього не сталося через багато різних причин.

Читайте також: Як почався, розгортався і зупинився літній контрнаступ України: детальний аналіз від The Washington Post

Відповідно, гостро постало питання, а чи треба продовжувати виділяти десятки мільярдів, якщо війна у глухому куті? До того ж, ситуація з Ізраїлем також вплинула. Бо серед конгресменів з’явилися ті, хто почав засуджувати методи Ізраїлю щодо облоги і бомбардування сектору Гази через що гинули і досі гинуть палестинці. 

Джо Байден, розуміючи, що за кожне рішення пов’язане зі схваленням Конгресу потрібно боротися, вирішив піти у ва-банк – включивши в один пакет всі спірні питання. Тим самим прив’язавши внутрішні і зовнішні питання до одного голосування, адже допомога Україні, Ізраїлю, Тайваню опинилися в одному документі з посиленням кордону. Ставка була на те, що Байден готовий піти на певні поступки республіканцям в питанні кордону, однак Білий дім не врахував двох речей: по-перше, тема мігрантів вже десятиріччями гостро розділяє погляди обох партій, а, по-друге, сила фактору Дональда Трампа виявилася куди більшою, ніж очікувалося.

Фото: gettyimages

У кулуарах Конгресу США ширяться чутки, що Дональд Трамп, будучи наразі фаворитом на виборах президента, дав своїм депутатам-республіканцям завдання "притримати коней" щодо цього важливого для України голосування. Адже козир Трампа – це його популярність завдяки політиці популізму. А соціологія говорить, що американське суспільство все менше підтримує виділення грошей Україні, тому Трамп будучи завжди на вершині хвилі, намагається таким чином заручитися ще більшої підтримкою виборців напередодні виборів. До того ж, питання мігрантів – це одне з гасел Трампа, "зробімо Америку великою знову", що означає Америка для американців, тому ні яких поступок щодо міграційних питань та кордону.

Звісно, це не означає, що у разі перемоги Трампа на майбутніх виборах, США припинять допомагати Україні. Адже, як висловився міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, зараз у США період виборів, тому політики схильні багато обіцяти, але прийшовши до влади, розуміють реальну обстановку сил у світі. "Хто продав Україні першу американську зброю? Президент Трамп — Javelin. Хто розпочав програму безкоштовної передачі Україні перших військово-морських суден, катерів типу Island і Mark-6? Трамп. Хто воював із "Північним потоком-2" і наклав санкції на відоме, але вже підзабуте судно Fortuna, яке прокладало цей трубопровід? Це був Трамп", - сказав на початку року в одному з інтерв’ю Кулеба, даючи зрозуміти що Трамп – це людина, з якою можна працювати.

Та наразі головна тема обговорення не майбутні вибори, які поки за ширмою політичної сцени США і готуються до виходу, а теперішні дебати щодо кордону з Мексикою. Це питання стало справжньою пороховою діжкою. Та в чому така суттєва різниця поглядів між демократами та республіканцями?

Якщо коротко, то демократи більш лояльні до мігрантів, а республіканці – дуже категоричні, вбачаючи в них головну сучасну загрозу для стабільності і процвітання США.

Читайте також: Встигнути до Різдва? Чому у США не можуть домовитись про допомогу Україні та в чому небезпека

"Радикальне крило Республіканської партії в Конгресі не підтримує суттєву допомогу Україні, якщо ми не вдамося до найбільш драконівських дій, щоб не впустити в Америку іммігрантів, щоб будувати стіни тощо", - сказав президент Байден на початку грудня минулого року.

Фото: Reuters

Байден і демократи пропонували збільшити на 5 тис. осіб персонал, який займається мігрантами, виділити додаткове фінансування для рейсів примусового видворення іммігрантів, утримання додаткових місць у закладах Імміграційної та митної служби та надання грантів місцевим органам влади та некомерційним організаціям на програми притулку, харчування та послуг для нещодавно прибулих мігрантів. Крім цього в запиті були мільярди доларів для оснащення пунктів перетину новими технологіями, щоб більше виявляти наркотики, що потрапляють з Мексики у США.

Та республіканцям цього мало, вони виступають за радикальні рішення, щоб "остаточно розв’язати" проблему. Тому вони запропонували не просто посилити кордон, а передбачити гроші на повну зміну політики щодо кордону. Республіканці пропонують продовжити справу експрезидента Дональда Трампа, тобто завершити будівництво стіни з Мексикою, позбавити фінансування некомерційних організацій, які допомагають мігрантам, значно збільшити кількість патрулів прикордонної служби та обмежити використання "гуманітарного пароля", тобто дозволу на проживання у США, який адміністрація Байдена використала, щоб пропускати громадян України, Гаїті, Куби, Нікарагуа, Афганістану та Венесуели і дозволити їм проживати та працювати у США. Сенатор від Демократичної партії Кріс Мерфф заявив, що вимоги республіканців – необґрунтовані, і вони "грають в ігри з безпекою світу", коли ставлять свої вимоги щодо кордону в обмін на підтримку фінансування України, Ізраїлю та Тайваню.

З жовтня, коли в Конгресі це питання з’явилося, минають тижні за тижнями, а конгресмени-республіканці далі відмовляються голосувати "за". 6 грудня 2023 року законопроєкт про фінансування допомоги офіційно не пройшов процедурного голосування у Сенаті США.

Спершу в кулуарах казали, що конгресмени зможуть погодити це питання до кінця року, коли стало зрозуміло, що цього не буде – перенесли його на січень. Однак на кінець січня, досі ні одна зі сторін не має оптимізму у тому, що загальний пакет військової допомоги таки найближчим часом погодять. А тим часом на початку року у Пентагону вже закінчилися гроші для нових пакетів допомоги Україні і ЗСУ гостро починає відчувати дефіцит снарядів на фронті. Тобто Україна стала заурчником політичних ігор у США.

"Я готовий вирішити цю проблему, я дійсно готовий – масштабні зміни, і я маю на увазі це щиро. Я вважаю, що нам потрібні значні зміни в політиці на кордоні, зокрема зміни в нашій системі надання притулку", – сказав 20 січня Байден, натякаючи республіканцям, що готовий піти на максимально широкі поступки в питанні міграції, щоб вони таки проголосували за цей критично важливий пакет допомоги без якого українцям буде дуже складно цього року у протистоянні з російськими агресорами.

Associated Press пише, що основна група учасників переговорів майже два місяці працювала в закритому режимі над змінами до прикордонної та імміграційної політики США. Однак досі залишаються багато дискусійних питань, які не можуть погодити обидві партії. Тому питання ще не виносять на голосування, щоб знову його не провалити.

"Погана угода з кордону значно гірша, ніж відсутність такої угоди", - написав Трамп у соцмережі Truth Social 27 січня, тобто тим самим ставлячи ультиматум, що або буде так, як хочуть республіканці, або не буде ніяк.

Фото: соцмережі

Натомість у CNN відзначають, що вже наступного тижня у Сенаті, як очікується, буде офіційно оприлюднена міграційна угода про яку так довго домовляються між собою демократи та республіканці. А тоді вже з'явиться можливість проголосувати за неї і за виділення військової допомоги Україні. Байден назвав цю угоду "жорсткою, але справедливою".

"Закон дасть мені, як президенту, нові надзвичайні повноваження закрити кордон, коли він буде перевантажений. І якби мені дали ці повноваження, я б використав їх у день, коли підпишу законопроект", - сказав президент США у п’ятницю 26 січня.

Відповідно до угоди, яку незабаром буде оприлюднено, Міністерству внутрішньої безпеки буде надано нове надзвичайне повноваження закрити кордон, якщо середня щоденна кількість мігрантів досягне 4000 протягом одного тижня. Тобто всіх інших мігрантів, які прибуватимуть, одразу будуть відсилати в Мексику. Якщо протягом певного тижня кількість мігрантів, які перетинають кордон, перевищить 5000 в середньому на день, влада буде зобов’язана також закрити кордон для мігрантів, які перетинають його нелегально, тобто не в’їжджають в пункти в’їзду. Деяким мігрантам дозволять залишитися, якщо виявиться, що вони тікають від тортур або переслідувань у своїх країнах. Також згідно з пропозицією, будь-якому мігранту, який спробує двічі перетнути кордон, коли він закритий, буде заборонено в'їзд до США протягом одного року.

Однак, враховуючи, що теперішні показники становлять понад 10 тис. нелегальних мігрантів щодня, це значить, що одразу після підписання закону Байденом, кордон для них буде негайно закритий.

Тим часом мігранти продовжують прибувати в США. Масла у вогонь додав штат Техас, який вирішив самостійно вирішувати проблему кордону, що у свою чергу призвело до спекуляцій на тему можливої громадянської війни. Адже уряд Техасу почав проявляти непокору федеральному уряду, діючи так, як вважає за потрібне. Однак, насправді, це не така вже й незвична модель у стосунках Техасу та центрального уряду.

Чи вплине непокора штату "самотньої зірки" на рішення про допомогу Україні

Фото: kronbergsflagsandflagpoles.com

Найперше треба зрозуміти, що США – це союз федерацій, тобто влада розділена між центральним (федеральним) урядом та окремими штатами. Кожен штат має свою конституцію, владу та закони і навіть свої війська (у кожного штату своя нацгвардія), але в той же час підпорядкований федеральному уряду та Федеральній Конституції. Та, часом, між цими урядами виникають спірні моменти, тому важливим є роль судової гілки влади, яка розставляє всі акценти.

Техас завжди відзначався своїм незалежним поглядом на багато питань. Це пояснюється як історично (вже було сказано, що 10 років він був самостійною державою), так і економічно. Справді, Техас, чия площа більша за Україну, і в якому проживає 30 млн людей, має одну з найбільших економік серед всіх штатів Америки. Згідно останніми показниками, ВВП Техасу перевищує $2,5 трлн (більше в США має лише Каліфорнія). Як би Техас був окремою країною, то міг би входити у топ-10 економік світу. Економіка Техасу різноманітна: від великої кількості ферм, до сучасних комп’ютерних фірм, однак чи не найбільше Техас відомий своїми нафтовими покладами, в цьому штаті зосереджена третина всіх запасів нафти США. Не дивно, що частина техасців відчувають себе особливим штатом, промовисте прізвисько якого – "штат самотньої зірки".

"Порівняймо, економіка Техасу більша ніж у Канади, більша ніж в Австралії. І уявіть собі, економіка Техасу навіть більша за економіку Росії. Це робить мене могутнішим за Путін! ", - саркастично сказав у 2018 році губернатор американського штату Техас Грег Ебботт, тим самим натякаючи на цій особливості техасців, які порівнюють себе не до інших штатів, а до інших країн.

Тож, маючи близько 2 тис. км кордону з Мексикою, Техас найбільше серед всіх штатів Америки відчуває проблеми з незаконною міграцією. У 2021 році Техас розпочав самостійну операцію з додаткового вилову мігрантів, яку назвав операція "Самотня зірка", бюджет якої вже склав 10 млрд доларів. Близько 10 тис. нацгвардійців також почали охороняти кордон з Мексикою. За цей час було затримано майже півмільйона мігрантів (майже сотня з яких загинули внаслідок переслідування нацгвардійцями, зокрема на бронетранспортерах М113).

З грудня 2023 року губернатор Техасу Грег Ебботт просуває законопроєкт про визнання нелегальної імміграції злочином штату, що дає право правоохоронним органам Техасу негайно арештовувати мігрантів, які без документів, у будь-якій точці штату, а судам штату - негайно видавати наказ про їхнє видворення.

Епіцентром нового політичного протистояння між Техасом, який контролюють республіканці та адміністрацією демократа Байдена став конфлікт в техаському містечку Ігл-Пасс. 11 січня 2023 року нацгвардія Техасу взяла під контроль парк Шелбі (площею всього 19 га), розташованому вздовж річки Ріо-Гранде, що відокремлює США від Мексики. Це сталося після того, як губернатор Техасу Грег Ебботт підписав надзвичайну декларацію про закриття парку. Тому нацгвардія Техасу заблокувала агентам Прикордонного патруля США можливість патрулювання цієї території, взявши контроль над кордоном у свої руки з автоматами. Були встановлені додаткові перешкоди через які, імовірно, загинули мігранти: матір з двома дітьми, тіла яких були виявлені в річці. 

Як пише Голос Америки, 22 січня, Верховний суд США постановив, що федеральні агенти мають право прибрати колючий дріт та інші перепони, які влада Техасу раніше встановила на кордоні уздовж річки Ріо-Гранде, щоб запобігти нелегальній міграції на ділянці кордону біля Ігл-Пасс. Тому федеральний патруль вимагав, щоб нацгвардія пішла з парку і надала їм доступ для виконання наказу суду. Однак цього не сталося. 24 січня губернатор Техасу сказав, що відмовляється допустити федеральну владу до парку, пообіцявши "захистити суверенітет штату".

Фото: Вікіпедія

Американські газетярі стали робити припущення, що таке протистояння може означати про "початок конституційної кризи". Адже 25 інших республіканських губернаторів штатів оголосили про свою підтримку Техасу, говорячи, що навіть готові надіслати свої війська нацгвардії в разі потреби. До конфлікту підключився й Дональд Трамп, який закликав штати таки надіслати нацгвардійців до Техасу.

Читайте також: Свого роду створили конституційну кризу: політолог Мотиль про ситуацію в американському штаті Техас

23 січня Міністерство внутрішньої безпеки висунуло ультиматум, щоб надати прикордонному патрулю повний доступ до парку Шелбі до 26 січня. Однак 26 січня так і нічого не сталося. Демократи Техасу закликали президента Джо Байдена встановити федеральний контроль над Національною гвардією Техасу. Натомість губернатор штату Техас Грег Ебботт сказав, шо він готовий до потенційного конфлікту з федеральною владою щодо ситуації навколо кордону та звинуватив Байдена в тому, що він "проігнорував вимогу Техасу виконати свої конституційні обов'язки". У Білому домі поки досить стримано реагують, кажучи, про "небезпечні" дії губернатора Техасу.

Тобто у президента США до існуючих проблем додалася ще одна – як заспокоїти Техас? Напевно, що найпростіша відповідь буде дана тоді, коли Конгрес погодить багатостраждальну військову допомогу, де буде прописаний механізм закриття кордону. Однак складніше відповідь включає знову таки фактор Дональда Трампа. Адже республіканський губернатор Техасу може підігравати передвиборчій гонці, щоб тим самим показати американцям, що Байден не може справитися з внутрішніми проблемами, тому потрібно повернути до влади Трампа.   

Тим часом, як йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW), російська влада й пропагандистська машина намагається маніпулювати внутрішньополітичними подіями у США, щоб посилити в країні нестабільність і завадити політичним дебатам щодо військової допомоги Україні. Тобто однозначно, що неспокій у Техасі є на руку Кремлю і не на користь України. Бо створює додаткові проблеми в ухваленні конгресменами довгоочікуваної багатомільярдної військової допомоги Україні на цей рік.