Путін висловив невдоволення президенту ПАР, що вимоги Росії у зерновій угоді не виконали

Про це пише Sky News.

Оскільки дія чорноморської зернової угоди має завершитися 17 липня, Росія та Україна мають домовитися про продовження її дії. Однак під час розмови з президентом ПАР Путін знову заявив, що його вимоги не були виконані.

Зазначається, що зернова угода забезпечує безпечний коридор для експорту українського зерна через Чорне море до країн, що розвиваються. За словами прихильників угоди, вона допомагає знизити ціни на продовольство в африканських країнах.

Проте Путін відкидає продовження угоди на тій підставі, що Захід повинен усунути перешкоди для експорту російського продовольства та добрив.

Путін також відкинув спробу, здійснену минулого місяця делегацією африканських лідерів, включаючи президента Рамафосу, домогтися домовленості між Україною та Росією щодо "заходів зміцнення довіри", оскільки вони базувалися на принципі відновлення міжнародно визнаних кордонів України.

Південна Африка виробила менш чіткий підхід до війни, ніж Захід чи такі ключові союзники Росії, як Білорусь. 

Що відомо про зернову угоду

Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо між Росією та ООН й Україною та ООН за посередництва Туреччини в липні 2022 року у Стамбулі. Потім її кілька разів продовжували.

У січні Мінінфраструктури заявило, що внаслідок дій росіян у Босфорі світ щомісяця недоотримує мільйони тонн українського продовольства. Окупанти гальмують інспекцію суден, які вивозять зерно до країн третього світу.

У березні 2023 року РФ повідомила учасникам угоди про продовження угоди лише на 60 днів замість 120. Термін цих домовленостей спливав 18 травня. Для її продовження окупанти вимагали:

• перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT
• поновлення постачання сільгосптехніки, запчастин і сервісного обслуговування
• скасування обмежень на страхування та перестрахування плюс зняття заборони на доступ до портів
• відновлення роботи аміакопроводу "Тольятті – Одеса"
• розблокування закордонних активів і рахунків російських компаній, пов'язаних із виробництвом і транспортуванням продовольства та добрив.

17 травня дію зернової угоди було продовжено на 60 днів. Вимоги росіян не задовольнили.

5 червня у РФ заявили, що не бачать перспектив продовження угоди в липні, а 22 червня у МЗС України зазначили, що не бачать готовності росіян продовжувати зернову ініціативу. Сумніви в продовженні зернової угоди 4 липня озвучили й у Великій Британії.

ООН і Туреччина виступили посередниками між Росією й Україною щодо укладання зернової угоди, щоб допомогти пом'якшити глобальну продовольчу кризу, яка загострилася через вторгнення РФ і блокаду українських портів. 

5 липня в ООН заявили про готовність відрядити свого представника до Москви, щоб "урятувати зернову угоду". А президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган повідомив 8 липня, що його країна веде роботу над продовженням зернової угоди на два роки. 

Згодом, 12 липня, Ердоган заявив, що отримав від Путіна пропозиції щодо продовження зернової угоди. Цього ж дня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш запропонував Путіну продовжити "зернову угоду" в обмін на перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT. Кремль вимагав цього раніше.

13 липня Путін оголосив про те, що Росія продовжить зернову угоду тоді, коли буде виконано зобов'язання перед нею, але ЄС проти підключення Россільгоспбанку до SWIFT, як того раніше вимагали у Кремлі.

У п'ятницю, 14 липня, президент Туреччини Реджеп Ердоган повідомив, що президент Росії Володимир Путін погоджується з його думкою щодо продовження дії зернової угоди. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков спростував цю заяву.