Це переписування суспільних відносин: нардепка Клименко щодо закону про мобілізацію
Юлія Клименко, народна депутатка України, вважає, що у законі про мобілізацію де-факто нічого немає про демобілізацію, а також цей закон не зовсім і про мобілізацію
Таку думку вона висловила в етері Еспресо.
"Закон про мобілізацію, який запропонований і зараз обговорюється, – це закон не про мобілізацію. Цей закон переписує суспільні відносини. Цей закон про те, як люди будуть отримувати документи. Цей закон передбачає проходження заново ідентифікації у військовому реєстрі, також проходження заново ВЛК навіть тих людей, які були поранені, залишилися без рук, без ніг, вони теж підпадають під цей закон. Крім того, цей закон має драконівські методи, як блокування рахунків, посвідчення водія, виїзду за кордон, відсутня можливість отримувати документи за кордоном і так далі. Скажімо так, закон не зовсім про мобілізацію. І основне - він зовсім не про демобілізацію, у цьому законі де-факто нічого немає про демобілізацію", - прокоментувала народна депутатка України.
За її словами, закон пропонує демобілізацію, якщо люди відслужили 36 місяців, і до того ж ще повинно бути рішення Ставки президента, тобто це означає, що можна відслужити 36 місяців, а рішення Ставки не буде, відповідно, люди будуть продовжувати служити.
"Тому цей закон не про демобілізацію і в принципі не зовсім про мобілізацію. Цей закон про каральні методи для тих, кого немає в реєстрі, хто виїхав. Я б сказала, що це складне переписування суспільних відносин", - резюмувала Юлія Клименко.
Що відомо про мобілізацію в Україні
19 грудня Зеленський на пресконференції за підсумками 2023 року заявив, що Генштаб звернувся з питанням мобілізації додаткових 450-500 тис. українців.
25 грудня 2023 року Кабмін вніс до Ради законопроєкт про вдосконалення процедури мобілізації.
8 січня на засіданні комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики.
11 січня законопроєкт про мобілізацію повернули уряду на доопрацювання без розгляду в парламенті.
Омбудсмен Дмитро Лубінець стверджує, що деякі положення законопроєкту про мобілізацію порушують Конституцію, міжнародні зобов'язання України та права людей.
Наприкінці січня уряд вніс до Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію. Однак комітет ВР з питань антикорупційної політики на засіданні 5 лютого знову визнав документ таким, що містить корупційні ризики.
Верховна Рада Україні на засіданні 6 лютого підтримала продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів – до 13 травня 2024 року.
7 лютого ВР підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації.
22 лютого секретар комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко розповів, що нардепи внесли до урядового законопроєкту про посилення мобілізації понад 4 тис. поправок.
1 березня член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський заявив, що депутати можуть прийняти новий законопроєкт про мобілізацію у другому читанні до кінця березня.
- Актуальне
- Важливе