Терористичні атаки РФ на мирні українські міста не впливають на лінію фронту. Колонка Сергія Згурця
Україні потрібні засоби ППО, хоча в Європі обмежені запаси потужних ЗРК, тому що США і НАТО робили ставку на літаки, які мають бути головними у захисті повітряного простору
Нічна ракетна атака України
Цієї ночі 15 серпня близько 4-ї години російські окупанти завдали удари по Україні ракетами повітряного та морського базування. Повітряні сили Збройних сил зафіксували 28 ракет різних типів. Насамперед це 20 крилатих ракет Х-101 і Х-555 з 11 літаків стратегічної авіації. Крім того, були запущені 4 крилаті ракети "Калібр" з фрегата у Чорному морі, який перебував поблизу Ялти. А ще 4 крилаті ракети Х-22 запустили з шести літаків дальньої авіації Ту-22 М3. Дивно, чому ракети чотири, а літаків аж шість. Думаю, що, напевно, не всі ракети змогли полишити крило цих російських бомбардувальників, можливо, з огляду на якусь технічну несправність. Під час сьогоднішньої атаки "шахеди" не використовувалися.
У підсумку вдалося знищити 16 з 24 крилатих ракет, це Х-101 і Х-555, а Х-22 - не вдалося. Як ми знаємо, в Україні вкрай обмежені можливості протидії цим ракетам і головні комплекси, які спроможні протидіяти цим Х-22, зараз прикривають столицю. І це вкотре порушує питання щодо збільшення таких систем і над іншими містами нашої країни.
Було багато й хибних цілей, які ворог намагався використати, аби обдурити нашу систему ППО, зокрема використовувалися так звані електронні цілі. Тобто, коли комплекс РЕБ формує на моніторі наших ЗРК відмітку, яку можна сплутати з ще одною ворожою ціллю. Але сьогодні речник Повітряних сил пан Ігнат сказав про те, що такі хитрощі нам відомі й це не впливає на ефективність нашої ППО. Але було б набагато краще, додав речник, аби ми мали більше засобів, які могли б знищувати ракети противника на значно більшій дистанції. Що вкотре говорить про те, що нам потрібні засоби ППО.
Всі країни-партнери намагаються допомагати Україні. Хоча в Європі обмежені запаси потужних ЗРК, тому що Європа, США і НАТО робили ставку насамперед на те, що літаки мають бути головними у захисті повітряного простору.
Удари противника у будь-якому разі є терористичними, тому що відомі наслідки - постраждалі населені міста та мирні люди. Ці ракетні атаки на лінію фронту насправді не впливають, де є своя логіка та відповідні дії.
Ситуація на фронті
Володимир Назаренко, старший лейтенант, заступник командира 3-го батальйону "Свобода" у складі Бригади швидкого реагування Національної гвардії України "Рубіж", розповів, що його бригада виконує задачі значно північніше Бахмута, на східному напрямку. Загалом весь східний напрямок Донеччини дуже гарячий. Бої не вщухають жодного дня. Відбуваються постійні боєзіткнення, бо ворог намагається штурмувати та просуватися. Вже понад рік противник використовує тисячі тонн боєприпасів по всьому напрямку, руйнуючи все навколо. Тут тільки можна говорити про мужність наших хлопців, які щодня тримають оборону попри шалені обстріли й руйнацію, яку завдають російські війська.
Старший лейтенант зауважив, що у ворога лишаються дуже великі запаси резервів, як живої сили та металобрухту, так і боєприпасів, стволів. Живу силу росіяни не жалкують, не економлять своїх солдатів, бо у них немає проблеми з постачанням нових мобілізованих. Але наші Сили оборони відбивають спроби ворога атакувати.
Назаренко додав щодо касетних боєприпасів, що це не чарівна паличка і не треба тримати ілюзій, що з появою цих боєприпасів ми зараз будемо швидко усіх вбивати. Це вид озброєння, який допомагає знищувати ворога в окопах і уражати більшу площину. Є ефективність цього боєприпасу, який накриває площинами, тому шанси попадання вибухового заряду у ворожу ціль збільшується.
Військовослужбовець підсумував, що сучасна війна - це війна технологій, а кількість живої сили не є ключовим фактором. У першу чергу це війна технологій, навичок, координації, ідей, характеру, розуму, хитрощів для того, щоб перемогти ворога, якого значно більше, який значно потужніший. Треба бути набагато розумнішими й мати перевагу у технологіях, щоб у першу чергу зберегти життя кожного героя.
Виробництво українських ударних дронів
Далі поговоримо про безпілотні технології, які широко використовуються на полі бою з обох сторін. Нещодавно Міноборони надало допуск на експлуатацію ударних дронів "Оса" та "Відсіч". Саме про це докладніше розкаже Валерій Боровик, голова правління Альянсу "Нова енергія України", командир спецпідрозділу ударних дронів "Білий орел".
Валерій Боровик розповів, що був пройдений великий шлях, який компанія проходила ще у 2015 році з першим дроном-камікадзе в Україні "Ятаган". На жаль, у ті роки ці всі процедури займали багато часу. Сьогодні дрон "Відсіч" виходить на контрактування. "Оса" – це дрон FPV, який має потужну українську комплектацію. Вже у нас випускаються рами, також будуть робитися пропелери, двигуни, системи наведення та інше. Для компанії це означає можливість контрактування, яке дозволить масштабувати виробництво з сотень до тисяч, навіть десятків тисяч дронів. Йде контрактна робота з двома потужними підприємствами та перспективною компанією, з якими будемо масштабувати наше виробництво. Це дозволить серйозно громити ворога на найближчих підступах, як тактично - на полі бою, так і стратегічно – за 40 км і далі. Компанія ще працює над деякими проєктами, які будуть летіти досить далеко та нестимуть достатньо подарунків для противника.
Голова правління Альянсу "Нова енергія України" зазначив, що потрібно прибрати системні вади, щоб полегшити масштабування виробництва дронів. Перше – допуск до експлуатації має займати не місяці, а дні, максимум тижні. Потрібно проаналізувати, чому відбуваються затримки. Побачити, які були прийняті помилкові рішення, чому ця процедура ускладнилася. Бо сьогодні військові з виробниками шукають можливості, як цю процедури прискорити або обійти. Відповідно, краще зробити подібні процедури чіткіше та зрозуміліше, де замовник разом з виробником виїжджають на полігон, щоб побачити роботу дрона під РЕБом, як завдається удар чи імітація удару. Потім виробник бере на себе відповідальність, що цей дрон буде працювати, також замовник, який підписує цей акт, також бере на себе відповідальність. А далі йде процедура допуску до експлуатації.
Командир спецпідрозділу ударних дронів "Білий орел" додав, що, якщо по двох дронах компанія отримала допуск на експлуатацію, то по дрону "Відсіч" ще чекають деякі фінальні підписи. Адже цей процес зайняв три місяці, що недопустимо, тому потрібно ще раз переглянути не саму юридичну базу, а інструкції, які сьогодні ускладнюють цю процедуру. По-друге, дрон, який робиться з українських комплектуючих, завжди буде дорожче у 3-5 разів від тих китайських дронів, які швидко збираються і коштують $500 чи $1000. Бо українська компанія вкладає кошти в RnD (Research and Development, структура, яка шукає, фільтрує та аналізує ініціативи в індустрії та всередині компанії, – ред.), у закупку виробничих потужностей. Ми маємо пройти той шлях, який пройшли китайці, німці, американці, коли вкладали мільярди у розвиток своїх дронових галузей. Відповідно, нам потрібно вкладати у виробничі потужності.
Підсумовуючи пана Боровика, зазначу, що треба й далі порушувати подібні питання на медійних майданчиках та тиснути на державні структури, аби вони працювали ефективніше.
- Актуальне
- Важливе