Суд ООН поставив під ризик права людини на окупованих територіях України, - юристка RCHR Рашевська

Таку думку висловила юристка Регіонального центру прав людини (RCHR), членкиня Квебекської спільноти міжнародного права, Катерина Рашевська у етері телеканалу "Еспресо".

"Це дуже небезпечна ситуація в глобальному плані. Визнавши, що фінансувати тероризм можна лише коштами, бойовики в усьому світі отримали "зелене світло". Тому Міжнародний суд ООН, на жаль, обравши консервативний підхід, поставив під ризик міжнародний мир, безпеку, благополуччя і права людини на окупованих територіях, зокрема України", - повідомила вона.

Як відомо, суд ООН оголосив рішення у справі, в якій Україна звинуватила Росію в порушенні двох міжнародних конвенцій - про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію расової дискримінації. За двома договорами, РФ вперше за історію визнана як держава, що порушує міжнародне право. Однак, рішення міжнародного суду по цій справі не варто вважати вкрай позитивним для України, вважає Рашевська.

"Суд не знайшов жодної расової дискримінації, що стосується широкомасштабного, систематичного порушення прав людини в Криму. Йдеться про вбивства, насильницькі зникнення кримських татар, етнічних українців. Також це порушення доступу до освіти кримськотатарською мовою, численні порушення, що стосуються української та кримськотатарської культурної спадщини зі свободи культурних зібрань, доступу до преси та свободи преси загалом, нав'язаного російського громадянства тощо", - зазначила вона.

Стосовно боротьби з фінансуванням тероризму було визнано порушення лише щодо того, що Російська Федерація не розслідувала інформацію, надану Україною, що її агенти насправді сприяють так званим ЛДНР, фінансують терористичні акти, що призводять до численних руйнувань та жертв, зауважила  юристка.

"З точки зору міжнародного права прав людини, це рішення не допоможе Україні зупинити РФ в її рішучості порушувати якомога більше прав цивільного населення на окупованих територіях. Це стосується українців, які просто чекають на повернення своєї держави і якось намагаються це пришвидшити", - додала вона.

Що передувало

Судді Міжнародного суду ООН постановили, що справа, яку Україна порушила проти Росії за звинуваченням у геноциді за кілька днів після повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року, може просуватися далі.

Зокрема, суд визнає, що він має юрисдикцію розглядати запит України про те, що вона не порушувала своїх зобов’язань за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, і що цей запит є прийнятним.

Що відомо про створення спецтрибуналу над РФ

Потреба у створенні спецтрибуналу виникла тому, що Міжнародний кримінальний суд в Україні володіє юрисдикцією тільки щодо скоєних російськими терористами злочинів геноциду, воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Агресію Росії розслідувати він не може – Україна не підписала свого часу Римський статут Міжнародного кримінального суду, а РФ у 2016 році відкликала свій підпис. Можливості ООН у цьому питанні теж обмежені. Саме тому виникла ідея створити спецтрибунал який отримає юрисдикцію розслідувати скоєний Росією злочин проти миру, дозволить переслідувати в судовому порядку керівництво РФ і не дасть йому уникнути відповідальності.

17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна. Рішення МКС пов'язане з воєнними злочинами Путіна та Львової-Бєлової. Вони підозрюються у незаконній депортації українського населення, зокрема дітей.

9 травня президент України Володимир Зеленський та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провели саміт 37 країн-учасниць коаліції щодо спецтрибуналу над РФ.

У червні Офіс президента повідомив, що цю ідею підтримали вже 38 країн.

13 червня Зеленський доручив напрацювати проєкт резолюції Генасамблеї ООН щодо необхідності створення спеціального міжнародного трибуналу за злочини РФ проти України, а 1 липня ПА ОБСЄ підтримала створення спецтрибуналу.

Четверта робоча зустріч координаційної групи з напрацювання моделі створення трибуналу відбулася 30 червня у Варшаві.

Парламентська асамблея ОБСЄ 1 липня схвалила резолюцію української делегації щодо дій ОБСЄ в умовах російської збройної агресії. у якій підтримала створення спецтрибуналу щодо притягнення росіян до відповідальності за воєнні злочини в Україні.  

3 липня в Гаазі відкрили міжнародний офіс із розслідування вторгнення РФ в Україну, що стане першим кроком до можливого трибуналу для керівництва країни-агресорки.

10 липня в Офісі президента наголосили, що Україну не влаштовує гібридний трибунал для Росії.

Згодом 22 серпня українська влада визнала, що не зможе заручитись підтримкою для запропонованого нею формату трибуналу на основі резолюції Генеральної асамблеї ООН, натомість погодилась на дещо видозмінений гібридний формат.

1 лютого Суд ООН підтвердив, що РФ у Криму порушила конвенцію про заборону расової дискримінації.

У середу, 31 січня, Міжнародний суд ООН виніс рішення щодо позову України проти Росії про порушення РФ конвенції про заборону расової дискримінації.