Аналіз мобілізаційного законопроєкту та чим допоможуть Україні запчастини для систем ППО Hawk. Колонка Сергія Згурця

Україна потребує підсилення протиповітряної оборони.

Сьогодні ворог вкотре атакував Одещину. Зокрема, з використанням різних видів озброєння. Вночі окупанти атакували "шахедами", ближче до світанку ворог застосував балістичне озброєння. Такі атаки по Одесі та інших містах України потребують підсилення наших сил ППО. Президент Володимир Зеленський говорив про те, що Україні не вистачає наявних систем протиповітряної оборони аби прикрити всі наші міста. Зокрема, він говорив про системи Patriot. Сьогодні в України є лише три такі системи. Щоб прикрити Україну повністю, за оцінками Зеленського, нам не вистачає 25 дивізіонів систем Patriot. Такої кількості, до речі, немає в жодної з країн Європи. Втім, вже оголошена ініціатива з пошуку цих систем ППО для України.

У США погодили екстрений продаж Україні запчастин для систем ППО Hawk на суму $138 млн

Найбільше систем Patriot є в США. Проте у Вашингтоні поки що не поспішають передавати Україні ці системи ППО. Є й позитивні новини. 9 квітня Держдепартамент США прийняв рішення погодити продаж Україні систем забезпечення ракетної системи Hawk і повʼязаних з нею елементів матеріально-технічного забезпечення. Орієнтовна вартість цієї угоди становить $138 млн. Україна отримала перші комплекси Hawk у 2022 році. У жовтні 2023 року ми могли побачити відео застосування цієї системи. Це відбулось біля Одеси й працювали ці системи по російських БПЛА Shahed. Хоча Hawk доволі архаїчна система, але вона має досить пристойні технічні характеристики. Зокрема, цей комплекс може знищувати ворожі цілі на відстані понад 50 км та на висоті 20 км. Найбільшим плюсом системи Hawk є те, що до них є достатня кількість ракет. Зокрема, понад 40 тис. Рішення Держдепартаменту США дає можливість системного ремонту та модернізації цього комплексу, що може значно покращити його можливості. Це рішення дає зелене світло на співпрацю між нашими підприємствами та американськими. Відповідно це підвищить здатність України захищати свою територію й критично важливу інфраструктуру.

Верховна Рада розпочала розгляд законопроєкту про мобілізацію

Начальник штабу, заступник командира батальйону ЗСУ, майор, керівник проєктного офісу Акселератора Міноборони Павло Кишкар вважає, що українське суспільство не може сприймати систему примусу, тому й не сприймає чинний закон про мобілізацію. За його словами, весь законопроєкт про мобілізацію, який зараз розглядається в парламенті зводиться до двох пунктів - зменшення призовного віку й розширення повноважень ТЦК. Питання бронювання від мобілізації не було впорядковане належним чином. Кишкар зауважив, що за новим законопроєктом майже всі установи можуть забронювати своїх працівників. Він наголосив, що в цьому питанні не можна досягти прогресу чи успіху еволюційним шляхом. За словами Кишкаря, в новому законопроєкті важливо було б розглянути електронні повістки та реєстр військовозобовʼязаних. Також важливим пунктом була б повна відмова від можливості бронювання працівників. На його думку, в усі законопроєкти про мобілізацію закладена ідеологія не добровольчої армії, а великої радянської.

Павло Кишкар зауважив, що сьогодні є негативні й позитивні елементи стимулювання людей долучитися до лав ЗСУ. З позитивних він назвав фінансову винагороду та можливість отримання земельної ділянки. З негативних - обмеження в разі, якщо людина відмовляється йти на військову службу. Також за словами Кишкаря, найголовнішою проблемою законопроєкту про мобілізацію є те, що в ньому просто забули про командирів середньої ланки. Оскільки вони відповідають за все, несуть відповідальність за матеріальні цінності та людей, втім, у мобілізаційний процес такі командири просто не включені.

Законопроєкт про мобілізацію не повинен вплинути на функціонування економіки

Павло Кишкар вважає, що розгляд законопроєкту про мобілізацію не має відбуватись без представників бізнесу та економіки. За його словами, не можна забирати людей з бізнесу і вимагати далі працювати економіку. Можливо, як зауважив Кишкар, держава почне із себе. В Україні є декілька десятків державних органів, які під час війни можуть бути розформовані. Якщо потрібен законопроєкт, щоб закрити кілька органів виконавчої влади, то його варто прийняти. Кишкар наголосив, що, можливо, потрібно почати з того, щоб мобілізувати чоловіків від 25 до 60 років, які працюють у державних органах влади. Він вважає, що чиновників з органів державної влади можна замінити на непридатних до військової служби осіб. Якщо військових можна підготувати за три місяці й відправити на фронт, то й навчити людину керувати в органах місцевого самоврядування за такий період теж можна. Теж саме стосується і правоохоронних органів. Кишкар вважає, що у МВС мають визначити часові рамки в яких всі співробітники, що працюють в системі, мають пройти військову службу. Оскільки не повинно існувати ситуації, коли одні воюють, а інші - ні.

Павло Кишкар переконаний, що рішення про мобілізацію увʼязнених правильне. Втім, забули врахувати осіб, які чекають на рішення суду по їхнім кримінальним справам. Таких чоловіків, які є військовозобовʼязаними - понад 10 тис. Більшість з них перебувають за кордоном, але вони готові повернутись. Втім, держава ніяк не мотивує їх повернутись.