Бахмут залишається центром тяжіння зусиль обох сторін: ворог суттєво ущільнює свої війська навколо міста. Колонка Сергія Згурця

Україна в очікуванні F-16

Україна наближається до отримання закордонних літаків. Зараз у Великій Британії та Швеції вже перебувають наші військові, щоб опанувати американські винищувачі F-16. Про це стало відразу відомо під час візиту до Нідерландів президента України Володимира Зеленського, який оголосив, що Україна отримає 42 винищувачі F-16 з цієї країни після того, як українські інженери й пілоти завершать навчання. Потім була заява Данії про готовність передати Україні 19 літаків F-16, причому 6 вже до кінця цього року, а решту за два наступні роки.

Щодо термінів навчання пілотів на F-16, то було визначено 6 місяців. Це мінімально необхідний термін для пілотів, і особливо для підготовки наземного персоналу, особливо інженерно-технічного складу, техніків, які будуть обслуговувати ці літаки. Один з наших пілотів повідомив, що програма у Британії складана, відповідно, були враховані побажання української сторони. У першу чергу йдеться про місії, які максимально наближені до тих, які виконують наші пілоти, використовуючи Міг-29 і Су-27, яким понад 30 років.

Також стало відомо про те, яка кількість літаків взагалі потрібна для заміни застарілого радянського парку. Сьогодні 21 серпня у Повітряних силах сказали про те, що загалом потрібно 128 винищувачів. Ця цифра відповідає загальним показникам і потребам, але буде непросто так швидко замінити весь парк, перейшовши на закордонні винищувачі.

Валерій Романенко, експерт з авіації, провідний науковий співробітник Національного авіаційного університету, зазначив, що строки навчання пілотів вже давно обговорені. З цими строками вже погодилися усі офіційні особи - це пів року. Тобто почнемо наприкінці серпня - завершимо наприкінці зими наступного року. Але це не буде ескадрилья, а буде три ланки, бо, щоб виконати зліт такому підрозділу як ескадрилья, потрібно ще більше строку. Ми отримаємо льотчиків, які будуть впевнено літати в парах, у ланках і вправно використовувати усі наявні озброєння цих літаків. Щодо строків бойового застосування, це не буде виключно протиповітряна оборона. Україна зможе використовувати літаки для придушення російської ППО ракетами HARM, антирадарними ракетами. Ці функції у більш спокійних районах теж можна буде використовувати з цих літаків. Звичайно, з самого початку ніхто не буде їх використовувати для повітряних боїв з російськими винищувачами. Потрібно у більш-менш спокійній обстановці перевірити їхні можливості.

Експерт впевнений, що нічого високоточного, чим можна вдарити по наземних цілях, Україна не отримає. Але є сподівання, що Україна отримає ракети середньої дальності останніх версій, які бʼють хоча б на 120 км. Не кажучи про останні версії, які здатні уражати ворожі цілі на відстані 180 км, ракети "повітря - повітря". Якщо ми будемо збивати ними російські літаки у глибині російської території на 100 км, то ніхто нам нічого не скаже. А якщо літак залетить на російську територію, тоді у нас будуть проблеми з порушенням угод.

Романенко додав, що вартість обслуговування нових машин не настільки велика, як нам знадобиться під час використання машин, які вже прослужили довгий час. Наприклад, ті дві машини, які показували нашому президенту на авіабазі у Нідерландах, то одна з них 1990 року, а друга 1983 року випуску. Доведеться для них замовляти запасні частини. 128 літаків - це, звичайно, мрія не на наступний рік, а десь до 2025 року включно. Україна поступово буде звикати до таких витрат на оборону. Якщо не витрачати гроші на власну армію, то не буде оборони. Витрати величезні, але, якщо ми хочемо вижити й перемогти, то треба у чомусь відмовитися й віддати на ЗСУ. І зараз питання стає саме так.

Романенко зауважив, що Україні потрібні не лише винищувачі, ще потрібні носії крилатих ракет. У нас не так багато залишилося Су-24, усім відомо, що це старенькі машини. Звичайно, що винищувачі Gripen не будуть грати головну роль в українських Повітряних силах, тому що Швеція не зможе нас забезпечити такою кількістю літаків. Тому цей варіант можна тримати, як запасний. Наприклад, Чехія зніматиме з озброєння свої Gripen, у них 14 винищувачів цього типу. Вони планують переозброюватися з 2025 року на винищувачі 5-го покоління F-35. Швеції потрібно буде думати, куди поставити ці 14 літаків, можуть запропонувати їх нам. Але основна ставка у нас на єдиний бойовий літак, яким вибрано, - F-16. Американці нам не дають зараз F-16 і це питання до дипломатів. Мабуть, американці хочуть подивитися, як ми будемо використовувати F-16. Але пара із F-15 і F-16 вирішила б практично всі проблеми боротьби з сучасними російськими винищувачами. Бо самі F-16, у будь-якій кількості, з ними не впораються.

Ситуація навколо Бахмута

А далі перейдемо до іншої теми. Поговоримо про Бахмут, який залишається центром тяжіння наших і ворожих зусиль. Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр сьогодні 21 серпня повідомила, що Сили оборони України минулого тижня звільнили територію у 3 кв.км біля Бахмута. Разом з тим слід сказати, що противник суттєво ущільнює свої війська і на півночі, і на півдні Бахмута.

Зокрема, за твердженням Максима Жоріна, заступника командира 3-ої окремої штурмової бригади, загарбник задля компенсації втрат регулярно перекидає у зону Бахмута підготовлені підрозділи й частини. Також значно зросла активність ворожої артилерії, так само і з нашого боку висока інтенсивність застосування артилерії. Часом відбуваються фронтальні зіткнення, тобто фактично контратаки йдуть з обох сторін.

З огляду на значну кількість та насиченість російських підрозділів, яких стало дуже багато по всій ділянці фронту як на півночі, так і на півдні від Бахмута ситуація є складною і непростою для наших воїнів.

Андрій Куліш, пресофіцер бригади швидкого реагування "Рубіж", розповів, що ситуація контрольована, тривають бої. Є певні тактичні успіхи, знищуються ворожі бронетехніка та особовий склад. У цей час росіяни намагаються покращити своє тактичне положення, але їм не вдається. Противник дуже сильно застосовує артилерію, хоча кількість обстрілів вздовж всієї лінії фронту зменшилася. Були випадки, коли росіяни використовували 152 мм артилерію поодиноких цілях, тобто це говорить, що вони можуть все собі дозволити.

Пресофіцер БШР "Рубіж" зазначив, що робота складна, але як говорять наші піхотинці: Якби ця війна тривала за рахунок стрілецької зброї, то ми вже давно б у цій війні перемогли. Тому що підготовка наших бійців на порядок вище, ніж у російських загарбників.