Є всі передумови для того, аби Бахмут був утриманий. Колонка Сергія Згурця

Контроль ситуації на території Білорусі

Зараз тривають військові навчання між Росією і Білоруссю, і відбувається перекидання частини мобілізованих та військової техніки на інші місця базування.



На схемі ми бачимо нові місця: 50 км, 60 км і 120 км від кордону з Україною. Однак, такої кількості техніки недостатньо для наступальних дій, це скоріше відлуння навчань. Чисельність особового складу на території Білорусі складає десь 12 тисяч. Нагадаю, що у період вторгнення їх було 40 тисяч, і вони були знищені. Тож, 12 тисяч мобілізованих, які ще не пройшли підготовку — це незначний показник. Але командувач Об’єднаних сил генерал-лейтенант Сергій Наєв заявив про те, що ми відстежуємо накопичення російської техніки й все перебуває під контролем, також Генштаб оцінює ризики та шляхи протидії цієї загрози. Ситуація не буде несподіванкою для української армії.

Візит президента України у Бахмут

Бахмут — це дійсно найгарячіша точка фронту. Окупанти вже шостий місяць намагаються прорвати лінію оборони, але сточують свої сили на підступах до міста.  Наші захисники демонструють і мужність, і силу, і майстерність. Сьогодні цю гарячу точку несподівано відвідав президент України Володимир Зеленський, де зустрівся й нагородив українських військових за оборону Бахмута. За словами Зеленського: "Схід тримається тому, що Бахмут бореться. Це фортеця нашого духу у важких боях, і ціною життів тут зараз виборюється свобода для всіх нас", - наголосив Зеленський.

Це вкрай важливий момент, коли верховний головнокомандувач віддає належне нашим захисникам саме у такий спосіб; не побоюючись усіх ризиків приїжджає на ділянку фронту, де є концентрація ворожих зусиль і концентрація нашої мужності, щоб відбивати противника та утримувати наші позиції.

Ситуація навколо Бахмута

Нагадаю, що коли ми говоримо про те, чому ворог веде так активно бойові дії навколо Бахмута, то є декілька пояснень цієї впертості: це прагнення вийти на адміністративний кордон Донеччини, отримати можливості контролю важливого логістичного вузла для подальших атак на Краматорськ та Слов‘янськ. Там діють підрозділи армії Вагнера і ця приватна компанія Пригожина хоче продемонструвати, що вона воює краще, ніж штатна російська армія.



Зібравши значні ресурси живої сили й артилерії на вузькій ділянці, не рахуючи втрат злочинців у лавах вагнерівців, ворог немає гучних успіхів. На карті бачимо достатньо широку ділянку фронту, де противник намагається проводити атаки штурмовими підрозділами, починаючи від Яковлівки та Курдюмівки. Зараз спроби росіян рухатися за Яковлівку були відбиті, там просування немає. Є намагання противника пробиватися до Соледару, там теж без успіхів.

На Півдні Донеччині, в агломерації Кліщіївка — Курдюмівка, була цікава історія. Йдеться про те, що українським силам вдалося відбити угруповання противника, яке перейшло через канали, розташовані поблизу Курдюмівки, й відбили противника на західний берег, надавши можливості ворогу просуватися далі.

Також важлива динаміка відбувається на сході Бахмута, де ворог робить спроби протискатися до місцевих забудов. І це були перші спроби противника увійти в міську зону. Українські штурмові війська, взаємодіючи з дронами та артилерією, вибивають противника з міської забудови. Ворог й далі кидає сили, і ситуація нагадує "гойдалки". Росіяни намагаються проводити контратаки, ми також  контратакуємо, тобто вся ділянка цього фронту залишається надзвичайно складною й гарячою.

Бахмутський напрямок виглядає політично й ідеологічно важливим, але передумов для успіху на цій ділянці фронту у противника немає, хоча він й далі перекидає додаткові сили. Ворог вже починає потерпати від снарядного голоду, а це означає, що запаси РФ вичерпуються. Думаю, що є всі передумови для того, аби Бахмут був утриманий. Ми контролюємо всі шляхи постачання у місто. Навіть, якщо ворог зможе протиснутися до міських забудов, це лише ускладнить противнику подальші дії та спричинить йому ще більші втрати на цій ділянці фронту.

Наші підрозділи виконують важливу функцію, знищуючи значну кількість особового складу противника, і це має суттєве значення для ситуації на всіх ділянках фронту.

У РФ намагаються підготувати 200 тисяч мобілізованих

Ворог оголосив мобілізацію та намагається підготувати 200 тисяч військових, які повинні вирішувати ці наступальні операції, які прогнозує Генштаб ЗСУ. Противник намагається досягти своїх політичних цілей, не маючи для цього достатніх можливостей.

Олег Катков, військовий експерт, головний редактор Defence Express, зазначив, що 200 тисяч особового складу — це склад ЗСУ станом на 2021 рік або поточний склад всіх сил бундесверу, або ж поточний склад збройних сил Франції. Тобто ми говоримо про величезну орду, яку ще для РФ необхідно озброїти. А повноцінний комплект озброєння, якщо ми візьмемо, наприклад, що 200 тисяч – це 71% від складу сухопутних військ РФ станом на 2021 рік, то можемо порахувати скільки їм техніки потрібно. Або розуміючи, що така кількість це склад з інженерними, важкими танковими, артилерійськими підрозділами, то можемо взяти підрахувати на прикладі 95 мотострілецьких полків. Тому, що мотострілецький полк у РФ є найбільш бюджетним з точки зору наповнення танками, БМП. У одному мотострілецькому полку налічується лише 31 танк, близько 100 БМП чи трохи більше БТРів, незначна артилерія - 12 одиниць гаубиць, десь 120 мінометів – це все на 2 100 осіб. Відповідно, ми виходимо на показники, що на 200 тисяч військовослужбовців необхідно у РФ зібрати 3 000 танків, понад 9 000 БМП або БТРів, також у кожному підрозділі необхідні звичайні вантажівки, яких потрібно близько 79 000 автомобілів.

Звіти оборонно-промислового комплексу (ОПК – ред.) РФ за 2021 рік показують, що до військ за рік потрапило 500 оборонних машин, з яких половина була танки, а друга половина – БТР, БМП та інші оборонні машини.

Щодо ремонту, то РФ декларувала, що може ремонтувати та відновлювати на рік до 3000 одиниць автомобілів та бронетехніки сумарно. Тобто у такому темпі росіянам знадобиться для повноцінного озброєння маси у 200 тисяч лише виробляти нових танків - 6 років, клепати БМП близько 20 років. А якщо вони будуть тільки відновлювати, то на це підуть також роки. Відповідно, мова йде про те, що окрім призову чмобіків, їх необхідно озброїти, а темпів виробництва ОПК РФ не вистачає. Однак, це не означає, що цей дефіцит вплине на план використання мобіків. Є вірогідність, що цих 200 тисяч будуть просто використані у вигляді піхотних підрозділів за лекалами Першої світової війни.