На півдні зросла кількість напрямків, де ЗСУ здійснюють тиск на ворога по лінії оборони. Колонка Сергія Згурця
Чим ширше ділянка фронту, тим складніше ворогу визначити, де буде головний напрямок удару. Напрямків на півдні вже є 5, і кожен із напрямків є тривожним для противника
Сьогодні, 5 серпня, Верховна Рада схвалила відставку Олексія Резнікова з посади міністра оборони, а призначення на посаду нового керівника Рустема Умєрова розглядатиметься у парламенті завтра.
Ситуація на фронті
У цей час Сили оборони продовжували бойові дії на фронті. Вже можна констатувати, що на півдні зросла кількість напрямків, де ЗСУ здійснюють тиск на ворога по лінії оборони. Концепцію наступу, яка реалізується на декількох ділянках, можна пояснити трьома словами - розтягуй, виснажуй та бий. Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що Сили оборони продовжують ведення наступальної оборони на Бахмутському та Мелітопольському відтинках фронту, також мали успіх у напрямку Роботине - Новопрокопівка.
Також є дані про те, що й на інших напрямках зараз активізувалися бойові дії. Це насамперед на Бердянському векторі, зокрема, у районі селищ Новодонецьке та Новомайорське.
Також є дані, що ЗСУ проводять бойові дії ще по двох напрямках - це атаки на Камʼянське, поблизу Василівки.
А ще наші сили тиснуть на ворога поблизу Вугледара у Павлівці з обох сторін, замикаючи район населеного пункту в оточення з півночі та заходу. Дійсно, на декількох напрямках ситуація для ворога стає все складнішою.
У цей час президент України здійснив поїздку й обговорив ситуацію з комбатами, бригадами, які ведуть бойові дії на Бахмутському напрямку. Були зустрічі з військовими й командирами батальйонів. Говорилося про проблеми, зокрема, йшлося про забезпечення артснарядами, ракетами для систем ППО, транспортом, засобами РЕБ. Вчора, 4 серпня, така ж зустріч у президента відбулася з командирами майже 10 бригад, що діють у складі оперативного угруповання "Донецьк", включно з трьома окремими бригадами морської піхоти - це 36-та, 37-ма і 38-ма бригади. Там так само говорили про оцінку ситуації на ділянках відповідальності бригад, а також про виконання бойових завдань і рівень матеріально-технічного забезпечення.
Капітан ЗСУ Валерій Прозапас розказав, що Верховний Головнокомандувач був і у їхній бригаді. І це хороша ознака, тому що, коли президент з перших вуст чує всі проблеми, то може організувати швидке реагування. Звичайно, деталізувати проблеми не будемо. У такій війні, проти такого потужного ворога нічого не може бути занадто. Не може бути багато безпілотників, снарядів, РЕБ, палива, транспорту, навченого особового складу, а все це впирається у кошти. Перед нами стоїть завдання дуже ефективно використовувати національний ресурс, щоб кожна гривня йшла на перемогу. На фронті дуже висока ціна просування й визволення наших територій. Нехай вона буде сплачуватися грошима, а не кровʼю наших бійців.
Валерій Прозапас розповів, що тиск на ворожі позиції відбувається не тільки на півдні, а по всьому фронту. Бачимо, що росіяни досі не можуть зрозуміти й усвідомити, яка ж стратегія у ЗСУ, що дуже добре. З одного боку це дає підстави для деяких спекуляцій, однак не треба піддаватися російській пропаганді й зневірі, яку вони намагаються посіяти у нашому суспільстві. А з іншого боку війна - це шлях обману. У нас є кілька можливостей завдати кинджального удару.
Офіцер впевнений, що такі напрямки вже визначені, і всі все побачать. А поки по всьому фронту йде тиск на ворога: бойова робота, вогневе ураження, робота піхотних підрозділів. І все це тільки треба нарощувати, тому що час до осінніх злив і зимових холодів ще є. У найближчі півтора - два місяці ми побачимо суттєві досягнення Збройних сил у наступі.
Після слів капітана ЗСУ повернуся до напрямку, де відбуваються активні бойові дії, де ворог намагається утримувати наші атаки. Це ділянка від Приютного до Новодонецького. Там зараз ЗСУ наступають на ділянці від Новодонецького й Новомайорського. Генеральний штаб про це говорить достатньо скупо, але наші вороги істерять. Якщо ми побачимо деякі дописи колаборантів, то вони говорять про те, що впродовж декількох днів ЗСУ здійснювали артилерійські атаки по цьому напрямку. Під час роботи нашої артилерії були зруйновані мінні поля. І противник навіть не може їх відновлювати, тому що сапери так само перебувають під вогнем нашої артилерії.
Потім наші підрозділи просувалися на бронетехніці, впритул підходили до російських рубежів і розстрілювали окупанта. А потім відкочувалися назад, уникаючи удару вже російської артилерії. Ці події вчорашнього й позавчорашнього дня описує колаборант РФ Олександр Ходаківський. Думаю, що зараз це один з напрямків, де відбуваються активні бойові дії. І відбувається стратегія "розтягуй, кусай, бий". Чим ширше ділянка фронту, де ворог відчуває тиск, тим більше він має проблеми з тим, аби визначити, де буде головний напрямок удару. Напрямків на півдні вже є 5, і кожен із напрямків є тривожним для противника.
Віктор Кевлюк, військовий експерт Центру оборонних стратегій, полковник запасу, зазначив, що на сьогодні ми можемо спостерігати три ділянки фронту, де оперативно-стратегічне угруповання військ "Таврія" вклинилося в оборону противника. На Василівському напрямку – ділянка від сіл Жеребянки до Нестерянки, близько 30 км завширшки та 3-5 км у глибину. На Токмацькому напрямку, де ми маємо найбільший успіх, - ділянка між Новопрокопівкою та Вербовим шириною близько 10 км та до 8 км углиб. І на Бердянському напрямку – широка ділянка від Приютного до Новодонецького у ширину десь 23 км, а у глибину від 3 до 5 км. За оцінками головнокомандувача оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" на Токмацькому напрямку у районі Роботиного прорвано головний рубіж оборони противника на всю його глибину. Тобто Силам оборони впродовж двох з половиною місяців наступальної операції вдалося подолати надскладну, надщільну систему інженерних загороджень, смугу забезпечення і на одній з ділянок прорвати головний оборонний рубіж ворога.
Полковник запасу зауважив, якщо сухо оцінювати з точку зору підручника та цифр, то темп просування повільний. А з точки зору здорового глузду та необхідності зберегти досвідчених та підготовлених бійців – це нормальний темп, який надалі дозволить розширити наступ у глибину.
Військовий експерт Центру оборонних стратегій вважає, що противник перекидає у зону Роботиного не крайні резерви. Але перекидання десантно-штурмових дивізій армії РФ з Херсонського напрямку угруповання військ "Днєпр" і з Лиманського напрямку з угруповання військ "Центр" на Токмацький напрямок говорить про дуже показові дві речі. Перша – у противника не вистачає боєздатної піхоти для виконання завдань, які їй притаманні. Тобто десантно-штурмові підрозділи російських військ зараз мають виконати роль піхоти, і це показово. Друга – противник змушений пересувати резерви між окремими операційними напрямками. Це говорить про те, що десь його командувачі та штаби прорахувалися в оцінці напрямку головного удару наших військ. Відповідно, ворог має вести оборонну операцію, але особливо її не має чим і вести. Тому з менш загрозливих напрямків були зняті дві російських дивізії й перекинуті. Ціна цих перекидань – зупинився наступ на Лиманському напрямку, суттєво зменшилася інтенсивність бойових дій у районі Бахмута і, відповідно, на Херсонському напрямку противник вимушений підтягувати підрозділи з новосформованої 18-ої загальновійськової армії, аби чимось зайняти оборонні позиції.
Кевлюк дав коментар щодо вікна можливостей у два місяці для проведення наступальних дій і фактору часу. Фактор часу впливає лише тоді, коли ви поспішаєте у супермаркет і намагаєтеся встигнути до закриття. Війна - радикально інша ситуація. Тут є два визначальних фактори - наявність ресурсів для продовження операції та фізико-географічні умови. Попереду два місяці теплої та не дощової осені, що дає нам можливість діяти з розмахом та не в'язнути у ґрунті, як це було минулого року у боях на Донецькому напрямку. Тому не варто орієнтуватися на показник у два місяці.
- Актуальне
- Важливе