Нардеп Наталуха пояснив, чому варто залишити опцію бронювання працівників від мобілізації

Про це політик розповів у інтерв'ю Укрінформу.

Нагадаємо, раніше Наталуха запропонував запровадити опцію бронювання працівників від мобілізації в обмін на щомісячний платіж.

За його словами, це важливо для того, аби підприємства не зупинялися через нестачу працівників.

"Стає бізнес – стає, на жаль, виплата. Стає виплата – військові залишаються без зарплати. Тому потрібно знайти якусь точку рівноваги, яка продовжить мобілізаційні процеси", - пояснив нардеп.

Він зазначив, що платіж може становити 20 тис. грн на місяць за одну людину.

"За нашими прорахунками, якщо лишається середня цифра у 20 тисяч за стратегічного працівника, це може принести від 203 млрд гривень в бюджет до 520 млрд. Це плюс/мінус 700 тис. – 1,5 млн людей", - сказав Наталуха.

Політик нагадав, що військові отримують зарплати з податків українців, а не з міжнародної допомоги.

"Тут є кілька проблем, які ми намагаємося розв’язати. Перша проблема – це якраз питання залежності від зовнішнього фінансування. Модель збільшення військового внеску, військового збору добровільно за конкретного працівника дає змогу фактично не зважати на зовнішній фактор. Хто буде президентом США, який настрій буде в Орбана – ми завдяки власному українському бізнесу почнемо акумулювати додаткові фінансові ресурси для того, щоб забезпечувати військо. Тому це відповідь на те, чи має місце бронь на військовий збір. Це перша історія. Друга – ти не платиш незрозуміло куди. Тому що військовий збір, ці гроші йдуть винятково на військовий збір, мають цільове призначення. Третя історія – все одно Збройні Сили забезпечуються винятково з українських податків. У нас з усіх наших партнерських грошей жодна копійка на військо не йде", - пояснив Наталуха важливість даної опції.

Він наголосив, що відсутність прив'язки до зарплати є справедливим підходом.

Відповідаючи на запитання про те, чому в Раді досі не зареєстровано відповідного законопроєкту, Наталуха сказав, що це може бути й рішення уряду.

"Чому немає законопроєкту? Тому що ми не впевнені, що це має йти через законопроєкт. Можливо, на рівні Кабміну це можна зробити, на рівні рішення уряду", - сказав він.

Що відомо про мобілізацію в Україні

19 грудня Зеленський на пресконференції за підсумками 2023 року заявив, що Генштаб звернувся з питанням мобілізації додаткових 450-500 тис. українців.

25 грудня 2023 року Кабмін вніс до Ради законопроєкт про вдосконалення процедури мобілізації.

8 січня на засіданні Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики.

11 січня законопроєкт про мобілізацію повернули уряду на доопрацювання без розгляду в парламенті.

Омбудсмен Дмитро Лубінець стверджує, що деякі положення законопроєкту про мобілізацію порушують Конституцію, міжнародні зобов'язання України та права людей. 

Наприкінці січня уряд вніс до Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію. Однак комітет ВР із питань антикорупційної політики на засіданні 5 лютого знову визнав документ таким, що містить корупційні ризики.

Верховна Рада Україні на засіданні 6 лютого підтримала продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів – до 13 травня 2024 року.

7 лютого ВР підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації.