Вступ України до ЄС: що відомо про виконання вимог Єврокомісії

Поступово країна рухається до поставленої мети. 23 червня минулого року Європейська Рада надала нам статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. 

Утім, аби Україна його зберегла (надання статусу кандидата в червні 2022 року не є остаточним, і ЄС може скасувати його у разі, якщо офіційний Київ ігноруватиме порядок денний реформ), розпочались офіційні переговори про вступ, треба спершу виконати 7 умов, які визначила Єврокомісія. До слова, за даними Bloomberg вже у жовтні Єврокомісія рекомендуватиме розпочати переговори про членство України в Європейському Союзі. Це вже буде друга, вирішальна оцінка в рамках щорічного пакету заходів щодо розширення ЄС.

Еспресо пояснює, які з необхідних реформ проведені і на якій стадії виконання кожна з них.

Про що у тексті коротко:

• розповідаємо про сім блоків вимог до України
• висновки єврокомісарів
• коли Україна може стати членом ЄС
• історія України на шляху до євроспільноти

7 вимог до України

Влітку 2022 року Європейська комісія висунула Україні ряд вимог, надавши список із семи пунктів. Йшлося про блоки реформ, які потрібно було виконати.

1.Завершити реформу відбору суддів Конституційного суду

Цей пункт був одним із найпроблемніших, адже в Україні склад КС завжди був вкрай політизованим, а влада постійно намагалася взяти КСУ під контроль. Реформа полягає в тому, щоб запровадити професійний та ціннісний відбір суддів Конституційного суду.

20 грудня 2022 року Володимир Зеленський підписав закон про Конституційний суд, хоча напередодні Венеційська комісія рекомендувала внести до нього зміни. Далі були тривалі перемовини між Києвом та комісією, які врешті завершилися ухваленням закону. До нового закону додали норму, де відбір кандидатів переглядають міжнародні експерти. Скажімо, дорадча група експертів (ДГЕ) зможе відсіювати претендентів на мантії КСУ, якщо вони не відповідатимуть нормам моральних чеснот чи професійної компетентності. Всього у ДГЕ входитиме 6 експертів. Із них двоє представлятимуть міжнародні організації, а ще одного призначатиме Кабмін за рекомендацією Венеційської комісії.

Фото: slovoidilo

2. Продовження судової реформи

У цьому пункті йшлося про перевірку доброчесності членів Вищої Ради правосуддя (ВРП) та проведення добору кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). І це один із двох пунктів, які європейські ревізори визнали виконаним ще кілька місяців тому.

Цьогоріч запрацював новий склад Вищої ради правосуддя, який відразу привітали в ЄС. 1 червня 2023 року ВРП призначила 16 нових членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Голосування за нових членів ВККС вперше відбувалося публічно і поіменно.

"Формування ВРП та ВККС було однією з рекомендацій Єврокомісії, пов’язаних з отриманням Україною статусу кандидата в ЄС. Це реформа, якій я присвятив найбільше сил у тісній співпраці з багатьма українськими колегами. Дякую за цю можливість, задоволений результатами!", – прокоментував цю подію посол ЄС в Україні Матті Маасікас (у вересні 2023 року Представництво ЄС в Україні очолила Катеріна Матернова, замінивши на цій посаді Матті Маасікаса, - ред.).

Фото: vru.gov.ua

3. Боротьба з корупцією, формування антикорупційних органів

Минулоріч Єврокомісія рекомендувала посилити боротьбу з корупцією, зокрема на високому рівні ефективними розслідуваннями. У ЄС чекали на належну динаміку судових справ та винесених вироків. Крім того обов'язковою умовою було завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і провести процес відбору-призначення на посаду нового директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

Цей пункт поки не відомо, як буде оцінений ревізорами, адже з одного боку було висунуто кілька підозр топ посадовцям, як-от колишнім заступникам міністрів: Грибану, Висоцькому, Лозинському, Пивоварському, Шаповалову, а також із другої спроби було відновлене е-декларування та відкриття декларацій чиновників. Інший момент – активісти говорять про залежне становище САП. Закон 8402, який був покликаний зміцнити позиції антикорупційної прокуратури парламентський комітет відхилив.

"Станом на зараз звільнити керівника САП можна рішенням генпрокурора. Після такого звільнення всі процесуальні права переходять генпрокурору, а адміністративні – першому заму голови САП Синюку, якого запхав на посаду Татаров (Олег Татаров, заступник керівника Офісу президента України, - Ред.). Власне все це – смерть будь-якої незалежності/ефективності антикорупційних органів. НАБУ/САП одномоментно перетворюються на "Татарівське ДБР". Неважливо, що розслідують детективи, – все це Костін/Синюк заблокують/зіллють за 5 хв", – писав голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Фото: focus.ua

4. Боротьба з відмиванням коштів та правоохоронна реформа

Закон про запобігання та протидію відмиванню коштів депутати ухвалили ще в листопаді минулого року. Однак парламентарі підтримали поправки, які послаблюють фінансовий моніторинг публічних діячів, а це суперечить стандартам Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF).

"Прийнятий закон передбачає, що політично значущі особи будуть у такому статусі ще три роки після того, як залишать свої посади. Проблема в тому, що раніше високопосадовці залишалися в цьому статусі впродовж усього життя, що й вимагає від нас FATF. Контроль політично значущих (PEP) осіб протягом трьох років не буде ефективним, оскільки після звільнення РЕР ризики (зокрема корупційні) стосовно таких осіб залишаються", – пояснював народний депутат Ярослав Юрчишин.

Уряд уже вніс до Верховної Ради інший законопроєкт, який повертає політичним діячам довічний статус національних публічних діячів. Він поки перебуває на розгляді в комітеті. Поряд з тим Денис Шмигаль наголошує, що його уряд напрацював нормативно-правову базу по боротьбі з відмиванням грошей у межах стандартів FATF.

5. Боротьба з впливом олігархів

Разом із реформою Конституційного суду цей пункт експерти називали одним із найпроблемніших. Керівництво України звітує про антиолігархічний закон, прийнятий у 2021 році. Утім Венеційська комісія заявила, що ухвалений антиолігархічний Закон не варто застосовувати в його нинішньому вигляді і рекомендує законодавчо відтермінувати його імплементацію.

"Наразі закон про олігархів не можна розглядати як демократичну відповідь на проблему олігархізації. Закон важко узгодити з принципами політичного плюралізму та верховенства права, оскільки він потенційно може бути використаний з політичною метою", – йдеться в документі.

Відтак комісія рекомендувала визначити недоліки закону про олігархів і розробити альтернативний законопроєкт, що передбачав би ефективну конкурентну політику, боротьбу з корупцією на найвищому рівні, підвищення прозорості держзакупівель, чіткіші правила фінансування політичних партій і виборчих кампаній, реформування податкового законодавства і скасування податкових пільг..

Фото: gettyimages

6. Реформи в медіасфері

Цей пункт, так само, як і судова реформа, один із двох, навпроти якого Єврокомісія фактично вже поставила позначку "виконано". Йдеться про узгодження законодавства про ЗМІ із європейським аудіовізуальним законодавством. У грудні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон "Про медіа", а в травні 2023-го – закон про рекламу.

В Україні такі зміни схвалили не усі. Норми, що працюють у Європі, в Україні можуть сприяти тиску на пресу. Про це заявляло чимало журналістських організацій. Скажімо Інтернет-асоціація України зазначала, що Закон "Про медіа" загрожує тоталітаризмом в медійній сфері. ІнАУ звернула увагу на розширення повноважень Нацради з питань телебачення та радіомовлення, позасудову заборону на поширення медіа (навіть не під час воєнного стану), обмеження доступу до соцмереж та виключення результатів з пошукових систем, дискримінаційні підходи до онлайн-медіа та ін.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко наголошував, що журналісти тепер можуть "боятися певних тем через загрозу санкцій". 

"Український законопроєкт про засоби масової інформації серйозно загрожує свободі преси в країні, посилюючи державний контроль над інформацією в той час, коли громадяни потребують її найбільше", – коментували закон у Комітеті захисту журналістів (CPJ).

Фото: gettyimages

7. Зміна законодавства про національні меншини

Закон "Про національні меншини (спільноти)" був прийнятий Верховною Радою у грудні 2022 року й набув чинності в березні 2023 року. Однак президент Румунії Клаус Йоганніс закликав Володимира Зеленського переглянути цей закон. Останній пообіцяв врахувати побажання Бухаресту. Також до цієї теми неодноразово поверталась Угорщина, говорячи про утиски прав закарпатських угорців.

На початку 2023 року ПАРЄ з угорсько-румунської ініціативи звернулася до Венеційської комісії через права нацменшин в Україні. Венеційська комісія цей закон розкритикувала.

Нещодавно, на засіданні 21 вересня Верховна Рада ухвалила законопроєкт про нацменшини. Документом передбачено державні гарантії безоплатного забезпечення підручниками (у тому числі електронними) здобувачів повної загальної середньої освіти, які належать до національних меншин (спільнот), у порядку, встановленому урядом. Також забезпечується можливість використання мов національних меншин (спільнот) у сфері реклами, під час здійснення публічних, культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів, надання екстреної допомоги тощо.

Висновок Єврокомісара 

У червні цього року комісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї оцінив успіхи України на шляху до семи реформ і заявив, що з цих 7 пріоритетів Україна вже виконала 2 кроки. 

Другу, вирішальну оцінку планують оприлюднити в рамках щорічного пакету заходів щодо розширення ЄС вже у жовтні.

"Перш за все, вони успішно розв’язали реформу 2 ключових органів судового управління – це був Крок 2: Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія суддів, які почали працювати після процесу відбору на основі заслуг.

Другий випадок, де ми вважаємо пріоритет повним, – це медіасфера, яка є Кроком 6, де вони прийняли ключове медіа-законодавство повністю відповідно до нашої власної Директиви ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги.

Прогрес у виконанні інших кроків, як ми говоримо нашою брюссельською мовою, йде за планом, а це означає, що робота виконується вчасно і ми працюємо разом з Україною.

Україна досягла певного прогресу в решті 4 кроків, а саме у боротьбі з корупцією, відмиванням грошей, деолігархізації та національних меншинах.

Щодо антикорупційних заходів ми побачили певний прогрес, призначивши нових голів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та ін", – йшлось у звіті Олівера Варгеї.

Олівер Варгеї, gettyimages

Що далі і коли Україна вступить в ЄС?

Якщо Європейська рада позитивно оцінить виконання "домашнього завдання" Україною, то є велика ймовірність, що переговори про вступ розпочнуться вже у грудні. Про це заявляв голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, для "Радіо Свобода".

"В мене є великі сподівання, що вона буде, тоді у грудні Єврорада ухвалить рішення про відкриття перемовин про повноцінне членство. Я просто хотів би, щоб всі розуміли, що це подія, яка в декілька разів важливіша, ніж отримання статусу кандидата. Це вже фінішна пряма", – наголосив Стефанчук.

А от, наприклад, віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявляла, що Україна не зможе до жовтня виконати всі 7 рекомендацій ЄС, оскільки такі зміни запроваджуються роками.

"Сьогодні ми не почуємо, що виконали всі сім рекомендацій на 100%, тому що ми говоримо про засадничі трансформації в країні, які пов'язані з правами людини, процесом деолігархізації, який також став одним зі стовпів фундаментальних демократичних реформ. Це зміни, які запроваджуватимуться роками, але до жовтня ми забезпечимо виконання всіх узгоджених законодавчих і інституційних кроків", – сказала посадовиця.

Після виконання семи вимог, Україні дадуть 35 розділів, по яких необхідно узгодити законодавство з європейськими стандартами. Стефанчук каже, що велика кількість із цих норм уже виконана. 

"І коли ми це вирішимо, тоді Україна може стати членом ЄС", –пояснив спікер.

Днями з'явилася заява від очільниці Європарламенту Роберти Мецоли, яка підтвердила, що держави-члени можуть розпочати офіційні переговори з Україною вже в грудні. "Якщо вони рухаються швидко, ми повинні відповідати цій швидкості", - зазначила Мецола.

Щодо конкретніших термінів вступу в ЄС, то президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що Європейський Союз повинен бути готовий прийняти нові країни-члени до 2030 року. Високий представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель висловив підтримку встановленню орієнтовного часу вступу до Євросоюзу нових членів.

Довідково: історія України на шляху до ЄС

Після проголошення незалежності України, європейський напрям був офіційно визначений як головний напрям зовнішньої політики України. У 1993 році Верховна Рада України ухвалила Постанову "Про Основні напрями зовнішньої політики України". Там  декларувався намір України стати членом Європейських Співтовариств (ЄС). За декілька років було зазначено, що національними інтересами України є набуття повноправного членства в ЄС, визначалися основні пріоритети діяльності органів виконавчої влади на період до 2007 року. За цей час мали бути створені передумови, необхідні для набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі. Середньостроковою метою Стратегії визначалося набуття статусу асоційованого члена ЄС.

З 2007 до 2013 року тривали переговори щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на заміну Угоди про партнерство та співробітництво.

Після відмови президента України Віктора Януковича під тиском Росії підписувати Угоду, в Україні відбулися масові протести, або ж Євромайдан, що згодом переросли у Революцію гідності й спричинили повалення режиму Януковича і його втечі з країни. Ці події також стали приводом для вторгнення Росії до Криму у лютому 2014 року.

Нова влада підписала Угоду про асоціацію з ЄС у березні-червні 2014 року. З 2019 року курс на членство в Європейському Союзі записаний у Конституції України. Статус кандидата на вступ в ЄС Україна отримала в 2022 році.