Наступи військ РФ на Бахмут виглядають як зомбі-атаки. Колонка Сергія Згурця

Україна звернулася до Пентагону з новим переліком щодо озброєння

Україна хоче мати більше зброї й це абсолютно зрозуміле прагнення, бо у нас є значна чисельність особового складу, також успішні дії потребують суттєвого збройного посилення. Американське видання Politico подало черговий список техніки та озброєння, з яким Україна звернулася до Пентагону. Як на мене, цей список цілком відповідає поточним проблемам і потребам ЗСУ для введення контрнаступальних дій, відновлення втрат та озброєння нових частин. До речі, цей перелік відповідає тому формату, який Україна може отримати від ленд-лізу США, тому що йдеться про зразки озброєння, які на сьогодні є на базах зберігання в американській армії. Отже, список містить 300 танків, 1000 БМП, 30 РСЗВ, 255 гаубиць калібру 155 мм, 500 ПТРК, 1000 ПЗРК, 72 ЗРК малої дальності, я думаю, що це ЗРК типу Avenger. Відповідно, з такою кількістю Україна могла б озброїти ще 10 механізованих бригад, 2-3 бригади ствольної артилерії та бригаду реактивної артилерії. Всі ці озброєння дійсно потрібні, бо вони нам допоможуть звільнити українські території, помножити силу ударів по об‘єктах противника, і що важливо, забезпечити протиповітряну оборону населених пунктів і військових частин від ракетних ударів. Думаю, те, що у списку поки немає ATACMS і літаків, то це зовсім не означає, що ця тема закрита. Тому, що Пентагон і політичне керівництво США розуміють, що такі зразки озброєнь нам потрібні, але  побоюються переходити певні лінії. А щодо інших зразків, то вони дійсно можуть надійти у форматі ленд-лізу, про який ми трошки почали забувати, але цей правовий формат взаємодії з США є чинним і його треба використовувати. Все це нам потрібно для фронту і для зміни ситуації на лініях зіткнень.

Події на фронті

На думку військового експерта та полковника у відставці Сергія Грабського, якщо говорити про військову науку, то остання війна порушила багато її сталих правил. Ми знаємо, що сторона, яка наступає, не може мати менше сил та засобів у порівнянні зі стороною, яка обороняється, але ми зламали цю тактику. Ми вели активні наступальні бойові дії, зокрема, на Харківському напрямку і саме з цим пов‘язано те, що ми зараз не говоримо про настання оперативної паузи, тому що тут впливає стратегічний чинник. Невдовзі так звані чмобікі будуть надходити у посиленому форматі на підтримку окупаційних військ, тому ми маємо здобути якомога більше перемог, звільнити якомога більше територій, перед тим, як ми стикнемося з протидією російських окупаційних військ, що наростає. Зараз маємо ситуацію, коли противник відчайдушно намагається нас скинути зі східного берега річки Жеребець на Луганщині, відбити нас від Кремінної та намагається зупинити нас з напрямку на Нижню Дуванку.

Тобто часу у нас для активних дій залишилось небагато і для цього дуже важливо вчасно зупинитися, щоб утримати території, які звільнили наші сили оборони. Саме з цим пов‘язана відсутність так званої оперативної паузи.

Херсонський напрямок

Як вважає полковник у відставці Сергій Грабський, на південному напрямку діє чинник, коли у противника немає можливості переправитися і відступити з правого берега річки Дніпро внаслідок двох показників: перше — це відсутність комунікацій, які забезпечили б відхід противника з того берега, а друге — це політичний наказ триматися за будь-яку ціну з метою утримання Херсона. Тобто ми маємо ситуацію, коли щільність окупаційних військ зростає.

Якщо раніше на ділянці фронту у 10 км оборонялося дві БТГ, що недостатньо за параметрами, то зараз йдеться про три-чотири БТГ, що об‘єктивно створює складнощі. Ми намагаємося просто дефрагментувати цю оборону, завдаючи удари на всю глибину бойових порядків противника. Саме з цим пов‘язані невидимі для стороннього спостерігача дії, але інтенсивність бойових дій триває на цьому напрямку.

Ситуація на Донеччині

Сергій Грабський прокоментував східний напрямок: якщо говорити про ділянку фронту, де противник намагається атакувати, то, починаючи з 15-17 квітня, не полишає свою тактику перетворення української території на місячний пейзаж, зносячи все на напрямку в районі Бахмута, Авдіївки та Мар‘їнки. Така динаміка бойових дій. Ні про яку оперативну паузу ми не маємо можливості говорити.

Щодо найбільш гарячої лінії Соледар — Бахмут — Мар‘янка — Авдіївка, то з військової точки зору, Сергій Грабський не бачить доцільності в активізації ворожих зомбі-атак на цих ділянках. Воно мало б сенс, якби здійснювався тиск одночасно на напрямку Слов'янськ — Сіверськ — Бахмут, щоб зруйнувати нашу оборону на цьому напрямку. Але такі фронтальні атаки на Бахмут виглядають абсолютно безпідставно. На думку Грабського, можна ще зрозуміти цю атаку з намаганням обійти Авдіївку, тому що з виходом на трасу вони можуть здійснити якійсь прорив в обхід Бахмута і вийти з півдня, але такі фронтальні атаки виглядають як політичне замовлення або політичне бажання показати, що підрозділи приватних військових компаній воюють краще.

Можливо це пов‘язано з вірогідністю збільшення фінансування для потреб цих компаній. Є припущення, що йде боротьба з перерозподілу коштів, які виділяються на забезпечення проведення цих бойових дій і Пригожин намагається відірвати ласий шматочок від фінансового пирога, що зараз розподіляється.

Нові ЗРК західних зразків для України

Зберігається дійсно суттєва ракетна загроза з боку РФ і на перший план виходять напрямки з посиленням нашої ППО. Україна шукає активно способи зміцнення нашого протиповітряного щита і сьогодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба звернувся до уряду Ізраїлю з проханням невідкладно надати допомогу Україні системами ППО та розпочати якісну співпрацю щодо отримання Україною відповідних технологій. Але процес отримання засобів ППО від Ізраїлю, на мою думку, буде достатньо тривалим.

Ми вже отримуємо комплекси ППО від різних країн. Зокрема, це комплекси NASAMS від США, HAWK від Іспанії, а також Crotale від Франції.

Коротко схарактеризую ці комплекси. Почнемо з NASAMS, який створювався США та Норвегією, і протягом одного-двох тижнів ми маємо отримати цей зразок. Наші підрозділи вже пройшли навчання і цей комплекс може знищувати ворожі цілі на дальності 40 км, використовуючи серійні ракети "повітря-повітря".

Другий зразок - HAWK від Іспанії, яка готова передати чотири таких комплекси для ЗСУ. Частина експертів та військових говорить, що це є старий зразок, який знято з озброєння США десь у 90-х роках, але комплекс постійно проходив модернізацію. І ми отримаємо комплекс у новішій модернізації, яка має цифрову складову у своїй роботі. HAWK можуть знищувати цілі до 50 км, кількість ракет до цих комплексів становить десь до 40 тисяч, тобто проблем з отриманням ракет до цих комплексів в Україні не повинно бути. Єдина проблема – повільно розгортається, але він може збивати й літаки, і безпілотні комплекси, також ракет до нього багато.

Також ще третій зразок, про який було оголошено за підсумками "Рамштайн", це французький ЗРК Crotale малої дальності. Про передачу цього комплексу оголосив президент Франції, потім це підтвердив міністр оборони Франції й комплекси Crotale можна використовувати у прифронтовій зоні та для захисту об‘єктів у тилу, знищуючи крилаті ракети.

До речі, сьогодні було повідомлення від командування повітряних сил, що комплекс IRIS-T, розгорнутий на Півдні, вже брав участь у бойових діях. Коли ми говоримо про комплекс Crotale, то це система значно меншої дальності й розрахований на те, аби знищувати цілі на відстані до 10 км, але є значна кількість ракет до цього зразка.

Всі ці системи надзвичайно актуальні з точки зору загрози, яка існує для нашої безпеки. Ми говоримо і про російські крилаті ракети, і про російські літаки, і про іранські баражуючі боєприпаси. Отримання цих систем суттєво збільшує можливості у відбитті таких загроз.