Апеляційна палата ВАКС закрила всі провадження у справі НАБУ щодо Коломойського, – Центр протидії корупції

Про це повідомляє Центр протидії корупції.

Зокрема, апеляційна палата скасувала заставу і закрила провадження стосовно Надії Конопкіної, яка є однією із шістьох підозрюваних у справі ПриватБанку про заволодіння 9,2 млрд грн. Також апеляційна палата закрила провадження за клопотаннями про запобіжні заходи підозрюваним у цій справі Луговому та Якименко.

Окрім того, апеляція залишила в силі рішення про закриття проваджень за клопотаннями щодо арешту майна всіх шістьох підозрюваних: Коломойського, Дубілета, Шмальченко, Лугового, Якименко та Конопкіної.

Як пише Центр протидії корупції, лише в клопотанні про арешт майна Коломойського йшлося про частки у статутному капіталі 307 юридичних осіб вартістю понад 3 млрд грн, а також майже 1000 об’єктів нерухомого майна та понад 1600 транспортних засобів та суден. Арешт на активи був потрібен для забезпечення можливої конфіскації або спецконфіскації у разі обвинувального вироку суду в майбутньому.

Проте суд не розглядав клопотання про арешти й запобіжні заходи та закрив провадження. На думку апеляції, строк розслідування у справі завершився в травні 2023 року. Такого висновку судді дійшли, пославшись на "правки Лозового".

Читайте також: Хто захищає одіозні "правки Лозового"?

Рішення ухвалили судді апеляції Даниїла Чорненька, Інна Калугіна та Микола Глотов. При цьому суддя Глотов кожного разу висловлював окрему думку.

Що відомо про справи, пов’язані з Коломойським

Наприкінці 2016 року уряд ухвалив рішення про націоналізацію ПриватБанку, після чого фінустанову докапіталізували більш як на 155 млрд грн. Раніше мін'юст США звинуватив Ігоря Коломойського в розкраданні мільярдів доларів з ПриватБанку, які він потім нібито відмивав через компанії у США та інших країнах. Натомість сам олігарх відкинув звинувачення та зазначив, що всі інвестиції "робив з власних коштів".

В українських та іноземних судах розглядалося понад 240 проваджень щодо націоналізації ПриватБанку. Зокрема, в лондонському суді триває процес за позовом ПриватБанку до колишніх власників фінустанови Коломойського та Боголюбова й афілійованих до них компаній. Банк вимагає відшкодування у зв’язку зі схемами, які мають ознаки шахрайства і відмивання коштів та які, як вважає банк, реалізували його колишні власники.

5 березня 2021 року США запровадили санкції проти Ігоря Коломойського та членів його родини.

У вересні 2022 року українські антикорупційні органи повідомили вісьмом фігурантам кримінального розслідування підозру в заволодінні коштами ПАТ "Укрнафта", одним з акціонерів якого є пов’язана з Ігорем Коломойським група "Приват", на суму в понад 13 млрд грн.

Пізніше, 7 листопада того ж року, держава вилучила майно п'яти стратегічно важливих підприємств, серед яких були Укрнафта та Укртатнафта. При цьому в листопаді 2022-го в Росії бізнесменів Ігоря Коломойського та співвласника групи "Приват" Геннадія Боголюбова заочно заарештували за нібито привласнення 800 тисяч тонн російської нафти.

2 вересня 2023 року СБУ оголосила Ігорю Коломойському підозру в легалізації майна, отриманого шахрайським шляхом. Того ж дня Коломойський прибув до Шевченківського райсуду Києва, де йому обрали запобіжний захід у справі про шахрайство - арешт на 60 днів із можливістю внесення застави у 509 млн грн.

Позаштатний радник керівника Офісу президента Сергій Лещенко заявляв, що в матеріалах справи про шахрайство Коломойський фігурує як громадянин Ізраїлю та Кіпру. Проте видання "Цензор.Нет" опублікувало відео обрання Коломойському запобіжного заходу, під час якого суддя назвав підозрюваного громадянином України.

Ігорю Коломойському інкримінують шахрайство та протиправне заволодіння чужим майном.

6 вересня розгляд апеляції на запобіжний захід Ігорю Коломойському відклали на 25 вересня, оскільки матеріали справи не встигли передати до суду. Наступного дня йому та ще 5 особам – колишнім працівникам банківської установи – детективи НАБУ повідомили про підозру в заволодінні понад 9,2 млрд грн коштів ПриватБанку.

8 вересня повідомили, що за матеріалами НАБУ активи Коломойського арештували на 48 годин. А згодом СБУ поінформувала, що олігарху повідомили про третю підозру щодо незаконного заволодіння 5,8 млрд грн. 

У понеділок, 25 вересня, в Київському апеляційному суді відбулося засідання у справі олігарха Коломойського. Його відвідали колишній очільник МКІП Олександр Ткаченко та телеведучі телеканалу "1+1", які погодилися взяти олігарха на поруки.

Росфінмоніторинг 2 жовтня вніс бізнесмена Ігоря Коломойського до списку терористів та екстремістів.

6 жовтня Київський апеляційний суд залишив у силі запобіжний захід Коломойському. 18 жовтня суд переніс засідання через хворобу судді. А 24 жовтня запобіжний захід Коломойському залишили без змін. Також залишили без змін запобіжний захід 10 листопада. 16 листопада Коломойському продовжили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 2 грудня 2023 року з альтернативою застави у 3 млрд 712 тис. грн.

28 листопада Шевченківський районний суд Києва продовжив термін тримання під вартою олігарха Ігоря Коломойського до 26 січня 2024 року

Що таке "правки Лозового"

"Правки Лозового" щодо обрахунку строків досудового слідства у складі законопроєкту №6232 парламент ухвалив 2017 року, з березня 2018 року вони набули чинності. "Правки Лозового" обмежують до 18 місяців строки досудового слідства від моменту реєстрації провадження в ЄРДР щодо певного факту до дедлайну оголошення особі про підозру. Це фактично унеможливлює покарання винуватих у складних корупційних справах. 

У Верховній Раді наприкінці вересня 2023 року зареєстрували законопроєкт, спрямований на покращення ефективності розслідування й притягнення до відповідальності за корупційні злочини. Проєкт закону пропонує скасувати строки давності (притягнення до відповідальності) за корупційні злочини, вчинені під час повномасштабної війни з РФ; скасувати строки досудового розслідування до моменту повідомлення про підозру (так звані правки Лозового, ухвалені у 2018 році). Відповідний документ перебуває на розгляді профільного комітету.