Боєприпаси будуть ключовим елементом, який визначатиме темп бойових дій впродовж наступного року. Колонка Сергія Згурця

Про боєприпаси в арсеналах армії РФ та у ЗСУ

Почну з гарної новини про те, що сьогодні, 10 жовтня, німецькій оборонний гігант Rheinmetall оголосив про отримання чергового контракту, обсягом 1,2 млрд євро на виготовлення боєприпасів за замовленням уряду Німеччини. Ці боєприпаси потім будуть скеровані до ЗСУ, хоча контракт укладає уряд Німеччини. Йдеться про постачання Україні 150 тис. боєприпасів. Частина буде поставлена цього року, а решта у 2024 році.

Виникає питання: багато це, чи мало - 150 тис. боєприпасів? Вважається, що у середньому ЗСУ використовують на добу від 3 до 8 тис. боєприпасів калібру 155 мм, або виходить, що по максимуму 240 тис. боєприпасів на місяць. Хоча на певних ділянках інтенсивність використання нашою артилерією боєприпасів є вищою, зокрема, коли говоримо про південь. До цього часу Україні було поставлено 2 млн боєприпасів, і це було до надання касетних боєприпасів.

А що у противника? Ворог використовує у середньому на добу, за висновками окремих експертів, від 10 до 15 тис. снарядів великих калібрів, або 450 тис. на місяць. Але обсяги застосування цих снарядів у противника падають. Якщо ми згадаємо попередні етапи бойових дій, зокрема під Сєверодонецьком і на першому етапі бойових дій під Бахмутом, йшлося про те, що ворог використовував 60 тис. боєприпасів на добу, або майже 2 млн на місяць. Це при тому, що Росія може самостійно виготовляти десь 1,5 млн боєприпасів з планами виходу до 2 млн снарядів на рік.

Тобто можна говорити про те, що саме кількість боєприпасів в арсеналах армії РФ та ЗСУ буде суттєво впливати на хід бойових дій впродовж наступного року.

До речі, є дані, що ціна нового боєприпасу у європейському виконанні дуже сильно підскочила. Перед активною фазою війни боєприпаси можна було купити десь за 3 тис. євро, а зараз такий боєприпас коштує до 5 тис. євро. Тобто ми розуміємо, наскільки підвищилась вартість комплектуючих, і бачимо, що дефіцит провокує зростання цін. Це впливатиме на історію наступного року, де боєприпаси будуть ключовим елементом, який визначатиме темп бойових дій з обох сторін. Звісно, ці боєприпаси ми зараз активно використовуємо на полі бою нашими ЗСУ.

Ситуація на фронті

І зараз ЗСУ продовжують наступ на Мелітопольському напрямку і на півдні від Бахмута, де наші війська використовують тактику повільного, але неухильного просування.

Сьогодні, 10 жовтня, зранку речник Східного угруповання військ Ілля Євлаш сказав, про те, що на південному фланзі Бахмута захисники щодня звільняють сотні метрів тимчасово окупованих територій, але ворог все ж потужно упирається й перекидає резерви на ці ділянки.

Андрій Бабичев, військовослужбовець 93-ої ОМБр "Холодний яр", який перебуває біля Бахмуту, розповів, що щільні бойові дії тривають у напрямку Кліщіївки, Андріївки та Курдюмівки.



За його словами, навколо Бахмута та на інших напрямках, лінія фронту стоїть і нікуди не рухається, але це не значить, що там не йдуть бої. Бої відбуваються кожного дня 24/7.



Військовослужбовець зазначив, що біля Андріївки й Кліщіївки тривають наступальні дії з боку ЗСУ. Цей тиждень доволі непогано почався і Сили оборони добре проходять вперед. ЗСУ вже перейшли залізничну колію й бої йдуть далеко від неї.  Однак важко там воювати, тому що багато посадок, в яких сидить ворог. До того ж щільно працює ворожа артилерія. Окупанти розміщують на край посадок свої кулеметні підрозділи, що затримує просування української піхоти. Але наші хлопці все бачать і перемелюють противника.

Бабичев сказав, що триває піхотна війна з обох боків: ні танки, ні бронетехніка практично не застосовуються. Бо, коли зʼявляється техніка, то вона знищується артилерією. Українські бійці  своїми ногами протоптують кожен метр, рухаючись вперед. Російські вояки використовують різні види тактики. Вони можуть проходити групами по 3-8 людей, а можуть зайти групою у 60 одночасно, як це було пару днів тому. Наші хлопці їх гарно розбили, але жива сила у ворога не закінчується. Наразі є проблема з обох боків з евакуацією поранених та загиблих, тому що противник розстрілює екіпажі, які евакуюють хлопців. Є втрати серед медиків. Для розуміння, медикам треба десь 3 км тягнути на собі пораненого або загиблого і тільки потім передавати евакуаційній машині, яка рухається під прицільним ворожим вогнем.

Олексій зауважив, що на цьому напрямку щільно використовуються міномети й артилерія. Ворог розвернув усі стволи на Кліщіївку й Андріївку. Ворожої артилерії набагато більше, тому важко там працювати. ЗСУ складно проводити щільну контрбатарейну роботу через те, що не вистачає саме далекобійної зброї. А українська артилерія працює саме там, куди треба пройти піхоті, тому там все дістаємо й усе працює. А ось із контрбатарейкою є проблеми. Крім того, противник частіше атакує вночі або у дощ, відповідно, не всі дрони можуть контролювати ситуацію. Коли ніч та ще й дощ, загарбники нагло йдуть, а коли ясна погода, тоді ми все бачимо й контролюємо. Але негода вносить свої корективи.

Про захист військового зв'язку

Боєць Бабичев додав, що ворог давить засоби зв'язку, тому потрібні рації, які працюють під РЕБом. Також є необхідність у ретрансляторах для FPV-дронів, що чіпляються на Mavic, який, пролітаючи під ворожими РЕБами, підсилює сигнал і далі дає можливість летіти нашому дрону-камікадзе. Відповідно, такий захист від РЕБів противника треба вже зараз нашим військовим на полі бою.

Далі поговоримо про оборонно-промислові досягнення наших розробників і виробників, а саме про напрямок, який стосується захищеного військового зв'язку. Йдеться про проєкт під назвою HIMERA, у рамках якого українські фахівці створюють захищені радіостанції. Сьогодні, 10 жовтня, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров гучно представив цю розробку. Для мене це було несподіванкою, тому що ми домовлялися з нашим наступним гостем, не знаючи, що Федоров зробить таку додаткову рекламу цій розробці.

Олексій Олійник, представник компанії HIMERA, зазначив, що компанія працює, щоб створити класний продукт, а відзнаки приходять самі собою. У команді були дискусії, чи потрібно виходити на такий рівень публічності чи потрібне таке додаткове визнання, бо достатньо того, що військові використовують цю розробку. Попередній гість, військовослужбовець Андрій Бабичев, розказав, що потрібно на лінії фронту, а це як раз основний напрямок роботи компанії.

Представник компанії HIMERA розповів, що йде зараз випробування модема, який є такою ж розробкою як і радіостанція. Цей модем військового рівня з хорошим захистом, при чому повністю побудований на комерційних компонентах. Таких модемів можна випускати десятки-сотні й навіть тисячі щомісяця. Ідея цього модему у тому, що пілот, який управляє коптером, перебуває у якомусь місці, про яке взагалі ніхто не може знати. Тобто пілот може розташовуватися за декілька сотень метрів, а може й кілометрів, від точки, з якої керується дрон. Далі все відбувається ретрансляцією, тобто ретранслятором може бути дрон або інший засіб, який має певну висоту, що влаштована на мачті. За рахунок  відстані, огляду та безпечного місця пілота дрон може керуватися до самих останніх метрів, коли він йде до цілі. Таким чином ми захищаємо пілотів, їх точка перебування не буде визначена ворожою розвідкою.

Олійник зазначив, що на виставці у Лондоні компанія HIMERA презентувала більш потужну військову радіостанцію, яка буде працювати на значній відстані, а також як шлюз між станціями компанії та інтернетом. Ця станція може бути і як станція-ретранслятор для тих самих каналів, що використовуються дронами. У неї можливість підключення до локальної мережі чи wi-fi, однак це вже наступний етап розвитку продукту. Зараз поєднуються станції з модемами, щоб все було те, про що говорив боєць Бабичев.

Резюмуючи слова пана Олексія, скажу, що ми вже бачимо захищені модеми, які можуть підвищити використання наших FPV-дронів на полі бою.