Масова атака ударних дронів по ВПК Росії - це лише початок. Колонка Сергія Згурця

Нічна атака українських дронів

Україна продовжує системні заходи зі знищення російського оборонно-промислового потенціалу. У ніч на 14 листопада чотири області Росії опинилися під масовою атакою ударних дронів. Однією з цілей безпілотників був Брянський хімічний завод, який займається випуском боєприпасів для РСЗВ російської армії. Також під ударом опинилося КБ машинобудування в Коломні. Ця науково-виробнича корпорація розробляє ракетне озброєння для армії РФ, зокрема відомі ракети "Іскандер" та "Кинджал". Місцеві чули гучний вибух, а до місця подій поспішали рятувальні служби.

До речі, це вже друга атака дронами на це підприємство. Перша була три дні тому і тоді, 11 листопада, сталася пожежа на Тамбовському пороховому заводі. Поки ці удари дронами в глибину ворожої території, десь на відстань близько 400 км, ще не завдають критичних руйнувань важливим промисловим об’єктам противника, але це лише початок.

Відповідний ефект надалі забезпечить точність даних, влучність та масштабування. Ця стратегія має доповнювати наші дії на полі бою, і вона має бути не менш результативною, ніж робота нашої ППО в полюванні на крилаті та балістичні ракети ворога. Бо краще знищити завод, ніж ракети, які цей завод виготовляє.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України вже повідомляло, що зібрано банк ворожих цілей на території агресора, враження яких має підірвати спроможність РФ виготовляти ті чи інші зразки зброї. Це стосується як базових підприємств ВПК, так і суміжних постачальників, а також енергетичних обʼєктів, які живлять оборонні підприємства.

Усі ці цілі є абсолютно легітимними відповідно до звичаїв і правил ведення війни. Це уточнення вкрай важливе, бо наші партнери часом, коли постачають далекобійні зразки, говорять про те, щоб не били по російській території. Але вони зараз постачають нам зразки озброєння до 300 км, а нам потрібно 2000 км і більше. Це завдання для нашої оборонної промисловості - створити такі зразки. Уже говорилося, що є такі вироби, які стосуються і ракетного озброєння, і ударних дронів. Питання, щоб Укроборонпром і Мінтехпром в умовах війни  максимально швидко масштабували це виробництво, тому що і для нас, і для ворога час є таким фактором, який впливає на воєнний потенціал.
 

Ситуація на лінії фронту

За минулу добу відбулося 80 боєзіткнень, це більше, ніж за попередню добу. І дві третини цих боєзіткнень відбулися на ділянці Бахмут, Авдіївка, Мар’їнка й Купʼянськ. Сьогодні, 14 листопада, командувач Сухопутних військ Олександр Сирський сказав про те, що, попри великі втрати, вороги атакують наші частини, які обороняються в районі Купʼянська, на півночі й півдні від Бахмута.

Володимир Фітьо, начальник служби зв'язків з громадськістю Командування Сухопутних військ ЗСУ, розповів, що на Купʼянському й Бахмутському напрямках противник готувався до наступальних дій ще на початку жовтня.

Українські захисники так само готувалися й укріплювалися, підтягували резерви. Такі активні бойові дії на Купʼянському напрямку тривають вже цілий жовтень і частину листопада. Мета противника зрозуміла - повторна окупація Купʼянська, важливого логістичного центру, через який здійснювалося постачання боєприпасів та провіанту для окупаційної російської армії. Наразі ворог після перегрупування не відмовляється від своїх планів. На даному напрямку є втрати з боку противника, але йому необхідно здобути  якусь перемогу, щоб перед президентськими виборами в Росії дати хоч щось.

Начальник служби зв'язків з громадськістю Командування Сухопутних військ ЗСУ проінформував, що на цей час ворог успіху не має, хоча за минулу добу наші військовослужбовці відбили 13 атак у районі Синьківки, Петропавлівки, Іванівки Харківської області та Новоєгорівки Луганської області. Противник завдав 11 авіаударів, використовуючи весь арсенал авіації, а саме штурмової, бомбардувальної та гелікоптерами вогневої підтримки. Також було використано 16 дронів-камікадзе по українських захисниках. Загалом здійснено 692 обстріли. Але з усім тим за вчорашню добу на Лимано-Купʼянському напрямку противник втратив 244 військових та 30 одиниць техніки, серед яких один танк та три БМП.

Фітьо зауважив щодо Бахмутського напрямку, то там теж ситуація активна. Противник намагається контратакувати, повернути свої втрачені позиції. Українські захисники за нагоди покращують своє тактичне становище, атакують, звільняють метр за метром території. 15 ворожих атак відбивали в районі Іванівського, Кліщіївки та Андріївки. Російські окупанти завдали один авіаудар та застосували 33 дрони. Загалом за минулу добу на цьому напрямку здійснено 526 обстрілів українських позицій. Знищено 122 окупанти, 15 одиниць техніки, серед яких один танк та чотири БМП. Загалом у районі відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця" лише за два тижні, з 1-го по 12-те листопада, ліквідовано 4214 російських солдатів та понад 500 одиниць військової техніки.

Військовослужбовець додав, що посилення наших фортифікаційних споруд відбувається постійно. Однак основна задача ворога  - зупинити українських військових. Противник намагається швидко закопуватися та закріплюватися, відповідно, виявити російських окупантів з таких позицій надзвичайно важко. Тому українські бійці мають постійно рухатися, хоч по 100-200 метрів, і звільняти свою землю від російської навали.

Виробництво військової амуніції в Україні

А далі перейдемо до іншої теми та поговоримо про технології, оборонну промисловість і захист наших бійців. Нагадаю два факти. 2014 рік - початок російської агресії на сході України, наша армія має лише один бронежилет на сотню бійців, тому звертаємося до всіх за допомогою, аби нам постачали бронежилети. 2022 рік – початок широкомасштабної агресії Росії, проходить відмобілізування, армія збільшується, бронежилетів знову не вистачає. Знову звертаємося за допомогою до наших партнерів. А зараз вже є низка компаній в Україні, які виготовляють засоби індивідуального захисту для наших військових. У яких умовах вони це роблять, на що орієнтуються в створенні таких сучасних бронежилетів та захисних шоломів, про це запитали Северіона Дангадзе, підприємця та засновника компанії-виробника військової амуніції Ukrtac.

Северіон Дангадзе розповів, що з початком повномасштабного вторгнення пішов до ТрО і побачив, що багато чого не вистачає, але більшу увагу звернув на те, що нема бронежилетів. Спершу почав купувати бронежилети, але ціна була висока, а якість не дуже добра. Потім знайшов хороші керамічні плити й вирішив шити захист, щоб роздавати бійцям. Це був волонтерський проєкт з друзями. З часом обсяги збільшилися, і так створилася компанія Ukrtac. Пізніше була створена власна фабрика з виготовлення кевларових шоломів, які пройшли всі тести в балістичних лабораторіях та отримали відповідні протоколи. Тобто, на сьогодні компанія Ukrtac виготовляє великий спектр індивідуального захисту, починаючи від бронежилетів, різноманітних підсумків, балістичних пакетів та шоломів. Компанія має багато замовлень від Нацполіції, різних прокуратур, ДСНС, військових шпиталів і від Міноборони також.

Підприємець зауважив, що зараз весь світ використовує керамічні плити, а металеві – це вже минуле. Тому що тільки керамічна плита може бути 6-го класу за протоколом ДСТУ (Державні стандарти України), також керамічна плита тримає від трьох пострілів. Крім того, дуже важлива для воїнів і вага бронежилета. Бронежилет з комплектом балістики та двома плитами 6-го класу важить близько 10 кг, а з металевими плитами 5-го класу ДСТУ буде мати вагу мінімум 18 кг.

Засновник Ukrtac впевнений, що в майбутньому буде зроблено власне виробництво кераміки, бо це дуже потрібно і нам, і світу. А зараз усе виготовлення військової амуніції та масштабування виробництва робиться за власні кошти компанії. На сьогодні Ukrtac може виготовляти до 10 тис. бронежилетів та до 3 тис. шоломів на місяць. Постійно підвищуються обсяги виробництва, але потрібно сконцентруватися на сировині в Україні й робити кевлар, кераміку, тканину і балістику.