Посередник між Путіним й Трампом: як миротворче турне Орбана може вплинути на російсько-українську війну. Пояснюємо

Еспресо пояснить, що собою представляє Віктор Орбан, чому його називають проросійським політиком та що ховається за його "миротворчою місією".

Хто такий Орбан і чому він так довго при владі в Угорщині

Фото: reuters

 

Віктору Орбану 61 рік, однак багатьом здається, що він чи не все своє життя керує Угорщиною. Ця думка не далека від правди. Адже 18 років Орбан перебуває у статусі прем’єр-міністра своєї країни, спершу у 1998—2002 роках, а також безперервно з 2010 року й по сьогоднішній день. Тобто майже третину свого життя Орбан є головною політичною фігурою Угорщини.

Тож звідки взявся Віктор Орбан у політикумі Угорщини і чому так довго керує справами?

Найперша цікава деталь про яку варто знати, що батько Віктора, Дьозо Орбан, за часів Угорської народної республіки (коли та була під впливом Радянського Союзу), працював пропагандистом Угорської соціалістичної робітничої партії, яка керувала країною і всіляко підтримувала СРСР. А згодом, коли наприкінці 80-х почалися демократичні й капіталістичні зміни, батько Орбана став бізнесменом і швидко розбагатів, у підсумку ставши мільярдером. Тому сім’я Орбанів крім влади, має також й великі фінансові можливості.

По-друге, важливо пам’ятати, коли Орбан розпочав свою політичну діяльність. За освітою він юрист, закінчив юридичний факультет Будапештського університету. Будучи молодим й амбітним, він на своїх очах бачив, як міняється режим в Угорщині, тому вирішив зловити свою зірку удачі. У віці 27 років у 1988 році Орбан став одним із засновників партії "Фідес", яка спочатку була молодіжним ліберальним рухом. Партія швидко здобула популярність, особливо після падіння комуністичного режиму в Угорщині в 1989-1990 роках. На перших виборах у посткомуністичній Угорщині, Орбан був обраний депутатом парламенту (згодом знову постійно обирався), відтоді став незмінним лідером своєї партії.

По-третє, Віктор Орбан та його партія виявилися еластичними щодо зміни політичного курсу: щоб здобути прихильність більшості, вони переключилися з демократичних змін на захист національних інтересів. У 1998 році Віктор Орбан вперше став прем'єр-міністром, очоливши уряд у коаліції з кількома іншими партіями. Після програшу на виборах у 2002 році, Орбан і його партія "Фідес" поступово змінили свій політичний курс на більш консервативний та націоналістичний, що допомогло їм повернутися до влади у 2010 році. З того часу Орбан і "Фідес" безперервно вигравали парламентські вибори, зберігаючи контроль над урядом.

Серед інших причин популярності Орбана в Угорщині варто сказати і про його харизму та рішучий стиль управління, який багатьом подобається, також не варто забувати і про економічне зростання, яке приписують діяльності уряду Орбана.

Та є ще одна вагома причина, яка, можна сказати, залишається за ширмою і водночас є дуже показною – політичний контроль. Чим довше Орбан при владі, тим більше він і його партія мають контроль над багатьма ключовими інституціями, такими як медіа, судова система та виборчі органи, що дозволяє їм зміцнити свою владу та "лагідно" придушувати опозицію, що не влаштовує ЄС. Угорський уряд контролює більшу частину медіапростору не тільки в самій Угорщині, а й на територіях сусідніх країн, де живуть великі угорськомовні меншини.

Чому Орбана називають проросійським політиком і звідки любов до РФ й Путіна

Фото: gettyimages

Зі всіх діючих лідерів ЄС саме Орбана називають найбільш проросійським політиком через його дії та риторику, що демонструють близькість і співпрацю з Російською Федерацією та диктатором Володимиром Путіним. На те є багато причин, від прихованих і спекулятивних, які підтримують різні прихильники теорії змови, мовляв у Кремля є компромат на фінансові махінації й корупційні схеми Орбана та його партії, до більш відкритих і куди достовірніших.

Причини, чому Орбан так відкрито підтримує Путіна, можна поділити на три основні категорії:

Політична подібність. Віктор Орбан, як і Володимир Путін, використовує авторитарний стиль правління, тому природним чином відчуває прихильність до лідерів, які полюбляють не зважати на думку інших і самочинно ухвалювати рішення на свою користь. Крім цього, Орбан часто використовує риторику, що захищає "традиційні цінності" та культурну ідентичність угорців, критикує лібералізм та міграційну політику, а також захищає "політичну й економічну незалежність" Угорщини, тому робить свою політику у ЄС. А такий підхід подобається диктатору Кремля, адже Росії вигідно мати справу з країнами, які готові жертвувати іншими, заради свого зиску, бо тоді їхню прихильність можна купити в різний спосіб.

Енергетична залежність. Угорщина значною мірою залежить від російського газу та нафти. Зокрема, угорська компанія MOL (найприбутковіше підприємство Угорщини) має тісні зв'язки з російськими нафтовими постачальниками. Велика частина переробленої нафти в Угорщині надходить з Росії. Віктор Орбан підписав кілька важливих угод з Росією щодо постачання енергоносіїв, включаючи будівництво атомної електростанції "Пакш-2" за участю російської компанії "Росатом". Цей проєкт фінансується частково за рахунок кредиту від Росії на суму близько 10 мільярдів євро. Таким чином енергетична залежність від Росії впливає на зовнішню політику Угорщини, тому й Орбан постійно закликає до діалогу з Москвою.

Геополітична стратегія. Орбан намагається збалансувати відносини між Заходом і Сходом, використовуючи співпрацю з Росією й Китаєм як важіль впливу в переговорах з ЄС, США та іншими західними партнерами. Тобто політика Орбана побудована таким чином, що він подає себе (найперше своєму виборцю), як самостійного гравця на шахівниці великої політики, а для цього потрібно не бути другом нікому на сто відсотків. Таким чином він намагається мати максимальну вигоду з цієї політики, кажучи, що чорне – це біле, а біле чорне, коли це приносить дивіденди.

Що таке "миротворча місія" Орбана

Фото: Сайт Президента України

 

Від початку повномасштабної війни Віктор Орбан та позиція Угорщини завжди була іншою, ніж у членів ЄС. Він неодноразово говорив, що не розуміє ідею військової перемоги, тому закликає дипломатично розв’язати питання. Через те Будапешт майже завжди блокував важливі рішення як щодо виділення коштів та зброї Києву, так і економічних й інших санкцій проти Москви. Однак як саме дипломатично розв’язати війну, коли російські солдати окупували частину території України і не припиняють стріляти й вбивати українців й нищити цивільну інфраструктуру, Орбан так і не пояснив. Його деструктивна позиція довгий час заважала українсько-угорським відносинам, однак нещодавно сталася те, що до цього здавалося неможливим – він вперше за 12 років офіційно відвідав Київ і зустрівся з президентом Зеленським.

1 липня Угорщина почала піврічне головування у Раді ЄС, а вже 2 липня Орбан побував в Україні і назвав цю зустріч "миротворчою місією" та "початком нової сторінки" у відносинах з Україною. Лідер Угорщини пояснив свій візит саме тим, що Будапешт тепер головує в Раді ЄС і Орбан намагається знайти можливості для припинення вогню і прискорити мирні переговори між Росією та Україною.

Читайте також: Чому Орбан приїздив в Україну. Еспресо пояснює

Після Києва за кілька днів Орбан рушив до Москви, де провів зустріч з диктатором РФ Володимиром Путіним, ставши першим лідером західного світу, який зустрівся з очільником Кремля в Росії. Цей візит був контроверсійним, оскільки відбувся на тлі поточних санкцій ЄС й США проти Росії та зусиль із дипломатичної ізоляції Путіна.

"Теплі відносини Орбана з Путіним стали черговою темою суперечок у ЄС, багато лідерів критикували його підхід і ставили під сумнів справжні його мотиви", - пишуть у Politico. Адже у ЄС ніхто не надавав Орбану права говорити від імені організації про мирні переговори. В Європарламенті навіть заговорили про припинення головування Угорщини в Раді ЄС, бо Орбан підриває позиції, які були прийняті Європейським союзом та діє всупереч інтересам блоку, пише The Guardian.

У американському Інституті вивчення війни (ISW) ще більш різкіше висловилися, що насправді Орбан хоче переключити увагу Заходу з підтримки України на мирні переговори і тим самим підірвати підтримку України від європейських союзників.

"Навіть якщо змінна країна, яка головує в ЄС, не має повноважень вести переговори від імені ЄС, ми не можемо сидіти склавши руки і чекати, поки війна чудесним чином закінчиться. Ми слугуватимемо важливим інструментом для перших кроків до миру. Ось у чому полягає наша миротворча місія", - відповів на це Орбан і додав, що літав до Путіна, щоб "відкрити канали прямого спілкування" і почати діалог "по найкоротшій дорозі до миру".

Та на цьому прем’єр Угорщини не зупинився, а вирішив полетіти у Китай, який, як кажуть у НАТО, є "вирішальним чинником" війни, адже без допомоги Пекіна Путін не зміг би так довго підтримувати повномасштабну війну. І знову таки Орбан назвав свій візит "миротворчою місією", додавши цифру "3.0". Бо два місяці тому президент Китаю Сі Цзіньпін відвідував Будапешт, де говорили про економічну співпрацю, відповідно, тема встановлення миру була основною на крайніх переговорах.

Четверта зупинка Орбана була вже у Вашингтоні, де відбувся ювілейний саміт НАТО. Цікаво, що на заході Альянсу прем'єр-міністр провів зустріч із президентом Туреччини Реджепом Ердоганом і підкреслив, що той є важливим партнером у просуванні миру, враховуючи, що він є "єдиним політичним діячем", який зміг бути посередником у Чорноморській зернові угоді. Однак замість очікуваної зустрічі з президентом США Джо Байденом, якої офіційно так і не відбулося, Орбан одразу після саміту вирушив на свою п’яту зупинку – у Флориду у маєток кандидата у президенти Дональда Трампа. Лідер республіканців раніше неодноразово підкреслював, що Орбан є його другом і поважає його як діяча зі своєю окремою думкою. Попри коротку зустріч, Орбан повідомив, що Трамп  "збирається вирішити це", мається на увазі мирне врегулювання війни між РФ та Україною.

Цікаво, що у Вікіпедії створили на англійській й угорській мовах статті про подорожі Орбана і його мирну ініціативу, але редактори запропонували їх видалити, бо "нейтральність статті викликає сумніви". Власне, як і нейтральність позиції Орбана в питанні війни Росії проти України. Адже загалом ця миротворча ініціатива зустріла скептицизм практично зі всіх союзників по НАТО та ЄС, де наголошують, що будь-які мирні переговори повинні безпосередньо включати Україну і не повинні підривати ширші міжнародні зусилля з підтримки Києва у протистоянні російській агресії​.

Зауважимо, що український президент раніше наголосив, що посередником між Києвом та Москвою можуть бути лише сильні союзники, зокрема США, Європейський Союз та Китай.

"Що стосується прем’єр-міністра Орбана. Він був у Києві, після цього полетів у Москву, я не знав про те, що він летить у Москву, це його незалежний вибір. Чи може бути він посередником? Немає посередництва між Росією та Україною. Весь світ може змусити Росію зупинити цю війну. Це не про посередництво. Це про можливості. У тебе повинна бути економіка, яка впливає на Росію, і Путін залежить від неї. Або у тебе дуже потужна армія, яку боїться Путін, яка сильніша, ніж російська. Чи багато таких країн у світі? Небагато. Я думаю, США така країна, Китай і ЄС. Не якась одна країна, а весь Євросоюз. Це дійсно може бути така посередницька місія", - висловився Зеленський.

Чому саме зараз Орбан активізувався і що кажуть експерти

Фото: X/pm_viktororban

 

Видимі причини міжнародної активності Віктора Орбана у питанні "миротворчої ініціативи", а саме головування у Раді ЄС, можуть виглядати досить туманними, бо ніхто йому таких обов’язків не давав, однак враховуючи поточний контекст, політичний курс прем’єра Угорщини і сам маршрут подорожей, можна простежити звідки й куди "ноги ростуть".

Факт очевидний, що цьогоріч Україна в оборонній позиції у війні з РФ. Після провального минулорічного контрнаступу та затримки американської допомоги на пів року, росіяни активізувалися і почали маленькими кроками просуватися на сході України. А їхній наступ на Харківщині та анонсований керівником ГУР Будановим черговий великий наступ на півночі, свідчать про те, що у Кремлі готові будь-якою ціною переламати ситуацію на свою користь, тому й не цураються навіть бити по дитячій лікарні. Українські сили виснажені, триває посилена мобілізація, союзники обіцяють більше зброї, але довгоочікувані F-16 досі не з’явилися в небі України.

І все це відбувається за кілька місяців до однієї з головних подій року – виборів президента США. Існує велика імовірність, що в крісло знову повернеться Дональд Трамп, який за інформацією Politico, обговорює з Путіним, скільки української території може залишити собі РФ, тобто готовий змінити політику США від підтримки територіальної цілісності України до миру ціною територіальних поступок.

Безумовно, що така перспектива пришвидшила дипломатичну ініціативу самої України про початок обговорення мирного врегулювання і червневий Глобальний саміт миру у Швейцарії став яскравим тому свідченням. Однак на цьому саміті не було Росії, тому Китай та інші важливі гравці Глобального Півдня проігнорували українську формулу миру. І тут на сцену вийшов угорський посередник – Віктор Орбан, який сказав, що має "унікальну позицію", бо може і хоче говорити зі всіма.

Читайте також: Саміт миру у Швейцарії: що обговорили та які його результати для України

Як розповів Еспресо керівник програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник, в Орбана з'явилися певні внутрішні проблеми, які він прагне подолати завдяки "міжнародним успіхам".

"Результати виборів до Європарламенту показали, що його партія втрачає популярність в середині самої Угорщини, що в принципі логічно, тому що перебування однієї партії при владі такий тривалий час, окрім того, що дає багато дивідендів, накопичує ще й негатив. Це стається в демократичних суспільствах, навіть якщо в них є серйозні проблеми з демократією. Це класика, коли виникають проблеми в середині країни, і тоді влада намагається компенсувати це за рахунок якихось зовнішньополітичних досягнень, щоб потім їх продати внутрішній публіці", - каже Олексій Мельник і відзначає, що Путіну безперечно теж вигідно, щоб хоч-якісь європейські лідери до нього їздили і тим самим він міг продавати внутрішній аудиторії, що не є вигнанцем міжнародної політики.

Експерт додає, що Угорщина точно не входить до гегемонів світової політики, тому роль Орбана більше зводиться до своєрідного листоноші, який може бути корисний, щоб донести всім сторонам якісь приховані месседжі.

"Його претензії на якесь лідерство в миротворчому посередництві – це дуже завищені амбіції. Тому з цього, скоріше за все, нічого не вийде. Те, що він веде й займає, м'яко кажучи, неконструктивну позицію, коли висловлює свої судження стосовно того, чи може Україна виграти війну, чи піти на переговори, чи якісь інші – це навряд чи вплине на громадську думку, або на думку інших світових лідерів. Однак я думаю, що і в Вашингтоні, і в інших європейських столицях, мабуть, було цікаво почути якісь враження від його поїздок. Але не те, що він офіційно оголосив, а можливо якісь, скажімо, враження від того, як себе Путін поводив, що можливо сказав за закритими дверима", - говорить Олексій Мельник.

Дипломат та експерт Центру оборонних стратегій з питань зовнішньої та безпекової політики Олександр Хара сказав Еспресо, що Орбан своєю ініціативою та поїздкою вдає, ніби ЄС штовхає Україну до перемовин із Кремлем, адже він про це говорить з позиції головуючого у Раді ЄС.

"Орбан поїхав туди як головуючий в ЄС. Фактично, він намагався змазано показати, що ніби є якісь прагнення Європейського Союзу підштовхнути Україну до так званих мирних перемовин з РФ. Але була дуже якісна реакція європейських чинників і лідерів європейських держав, що він поїхав на власний розсуд, нікого не повідомляв, і немає жодних повноважень на те, щоб виступати від імені ЄС", - зазначив він.

Орбан намагається використати напружену ситуацію між ЄС і РФ для того, щоб отримати певні дивіденди. Те ж саме фактично було у нього і з Китаєм, зауважив Хара.

"Орбан і Угорщина є "троянським конем" РФ і Китаю. На відміну від інших членів ЄС, Угорщина посилює свою співпрацю, купує більше газу, і підписує контракт на добудову атомного енергоблоку тощо. Також Угорщина є хабом для входження Китаю на європейський ринок", - додав він.

Російський опозиційний політик Марк Фейгін у інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському зазначив, що всі ці човникові візити прем’єр-міністра Угорщини були замовлені та проплачені саме Кремлем.

"Путін організував візит Орбана, жодних сумнівів. Я вважаю, що це була місія замовлена, за яку заплачено, імовірно, з Кремля, коли прем’єр-міністр Угорщини фактично сам ініціює поїздку. Просто мало хто знає, що пів року тому Орбан сам сказав, що хоче бути посередником. То чому саме Орбан? Тому що він є представником саме Кремля. І Орбан вигідний Москві як човник", - вважає Марк Фейгін.

З іншого боку, може виникнути думка, що миротворче турне Орбана могло бути зініційовано зі сторони Дональда Трампа, який раніше обіцяв за "24 години вирішити питання" війни, якщо його оберуть президентом. Відповідно, для цього шукає своїх посередників, щоб донести до ключових гравців війни свою справжню позицію і налагодити надійний зв'язок з Путіним. Однак у Bloomberg повідомили, що за їх інформацією, Трамп не просив Орбана вести переговори щодо мирної угоди за нього. У будь-якому випадку, Трамп точно зацікавлений в участі Орбана до моменту оголошення результатів виборів, адже таким чином зберігає окремий канал комунікації між собою, Києвом, Москвою та Пекіном. Головне, щоб участь Києва тут не була зведена до формальності, інакше – це справді торги між Путіним і Трампом щодо майбутнього України без участі України в яких Орбан в ролі гінця, що хоче за це отримати собі додаткові дивіденди і мало зважає на інтереси Києва.