Розслідування щодо Коломойського: у ЦПК заявили про ознаки зрежисованого характеру справи від СБУ

Про це інформує ZN.ua з посиланням на голову Центру протидії корупції Віталія Шабуніна.

"Справу зареєстрували лише 11 серпня 2023 року, і за такий короткий час просто неможливо зібрати достатньо доказів для обґрунтованої підозри. У публікації Liga.net йдеться про те, що збирати інформацію почали нібито ще з кінця 2022-го. Але поки незрозуміло, яким чином ці докази використовують у справі, розпочатій у серпні 2023 року", – заявив Шабунін.

Керівник ЦПК зазначив, що у підозрі Коломойському йдеться про заволодіння грошовими коштами, яке було здійснено за попередньою змовою групи осіб. Однак, наголосив він, з офіційних повідомлень СБУ та БЕБ стає відомо, що ніхто, крім Коломойського, не отримав підозру. Шабунін вказав і на те, що представники правоохоронних органів були настільки поспішні, що забули про необхідність арешту активів Коломойського. І це в справі про шахрайство на суму понад пів мільярда.

"Розгляд запобіжного заходу відбувався у закритому режимі. При цьому захист і прокурор у зазначеному питанні грали на одному боці. Процесуальних підстав для закриття засідання не було, і судді нічого не заважало закрити його лише в частині оголошення персональних даних Коломойського. Це підтверджується і тим, що суддя не закрив повного тексту судового рішення", – пише очільник Центру протидії корупції.

Шабунін зазначив, що суддя у своєму рішенні назвав Коломойського "громадянином України", однак ще у липні 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким позбавив його громадянства.

Застава та утримання для Коломойського 

Розмір застави у 509 млн грн, найімовірніше не враховує статки олігарха, які, за останньою оцінкою Forbes, становлять 835 млн доларів. Враховуючи, що мета внесення застави полягає в запобіганні ризикам, встановленим судом, втрата такої відносно невеликої суми, як застава, малоймовірно мала б значний вплив на Коломойського, зауважив голова ЦПК.

Іншим питанням, що викликає суперечки, за словами Шабуніна, є місце та термін утримання Коломойського під вартою. Слідчий суддя відправив його до ізолятора тимчасового тримання СБУ до 31 жовтня 2023 року.

Шабунін зазначив, що згідно з Інструкцією, яка регулює порядок утримання осіб в ізоляторах СБУ, Коломойський, як особа, що перебуває під вартою, не має права перебувати там більше ніж десять днів. Однак, незрозуміло, чому він все ще там перебуває під строгим наглядом Служби безпеки.

"Підозрілими виглядають небажання олігарха вносити заставу і розтягнута апеляція. У більшості випадків підозрювані не надто бажають перебувати в ізоляторі й за першої ж можливості вносять заставу. Однак Коломойський вирішив цього наразі не робити. А апеляцію призначили аж на 25 вересня. Хоча його адвокат звертався до суду за роз'ясненням, на які банківські реквізити треба вносити заставу. В СБУ негласно пояснюють це тим, що офіційно Коломойський не дуже заможний і в нього немає таких легальних коштів", – додав Шабунін.

Що відомо про справи, пов’язані з Коломойським

Наприкінці 2016 року уряд ухвалив рішення про націоналізацію ПриватБанку, після чого фінустанову докапіталізували на понад 155 млрд грн. Раніше Мін'юст США звинуватив Ігоря Коломойського у розкраданні мільярдів доларів з ПриватБанку, які він потім нібито "відмивав" через компанії у США та інших країнах. Натомість сам олігарх відкинув звинувачення та зазначив, що всі інвестиції "робив з власних коштів".

В українських та іноземних судах розглядалося понад 240 проваджень щодо націоналізації ПриватБанку. Зокрема, у лондонському суді триває процес за позовом ПриватБанку до колишніх власників фінустанови Коломойського та Боголюбова й афілійованих до них компаній. Банк вимагає відшкодування у зв’язку зі схемами, які мають ознаки шахрайства і відмивання коштів та які, як вважає банк, реалізували його колишні власники.

5 березня 2021 року США запровадили санкції проти Ігоря Коломойського та членів його родини.

У вересні 2022 року українські антикорупційні органи повідомили вісьмом фігурантам кримінального розслідування підозру в заволодінні коштами ПАТ "Укрнафта", одним з акціонерів якої є пов’язана з Ігорем Коломойським група "Приват", на суму у понад 13 млрд грн. 

Пізніше, 7 листопада того ж року, держава вилучила майно п'яти стратегічно важливих підприємств, серед яких були "Укрнафта" та "Укртатнафта". При цьому у листопаді 2022-го у Росії бізнесменів Ігоря Коломойського та співвласника групи "Приват" Геннадія Боголюбова заочно заарештували за нібито привласнення 800 тисяч тонн російської нафти.

2 вересня 2023 року СБУ оголосила Ігорю Коломойському підозру в легалізації майна, отриманого шахрайським шляхом. Того ж дня Коломойський прибув до Шевченківського райсуду Києва, де йому обрали запобіжний захід у справі про шахрайство - арешт на 60 днів із можливістю внесення застави у 509 млн грн.

Позаштатний радник керівника Офісу президента Сергій Лещенко заявляв, що в матеріалах справи про шахрайство Коломойський фігурує як громадянин Ізраїлю та Кіпру. Проте видання "Цензор.Нет" опублікувало відео обрання Коломойському запобіжного заходу, під час якого суддя назвав підозрюваного громадянином України.

Ігорю Коломойському інкримінують шахрайство та протиправне заволодіння чужим майном.

6 вересня розгляд апеляції на запобіжний захід Ігорю Коломойському відклали на 25 вересня, оскільки матеріали справи не встигли передати до суду. Наступного дня йому та ще 5 особам – колишнім працівникам банківської установи – детективи НАБУ повідомили про підозру у заволодінні понад 9,2 млрд грн коштів ПриватБанку.

8 вересня повідомили, що за матеріалами НАБУ активи Коломойського арештували на 48 годин. А згодом СБУ поінформувала, що олігарху повідомили про третю підозру щодо незаконного заволодіння 5,8 млрд грн. 

15 вересня Шевченківський райсуд Києва частково задовольнив клопотання прокуратури й збільшив розмір застави Коломойському з майже 510 млн грн до 3 мільярдів 891 мільйона грн. У тексті рішення суду олігарха називають громадянином Ізраїлю.

У понеділок 25 вересня, у Київському апеляційному суді відбувається засідання у справі олігарха Ігоря Коломойського. Його відвідали колишній очільник МКІП Олександр Ткаченко та телеведучі телеканалу "1+1", які погодилися взяти олігарха на поруки.