Коли ТЦК має право повторно направити повістку військовозобов'язаному і позовну заяву до суду: пояснює адвокатка Аніщенко

Про це вона повідомила в етері Еспресо.

"Законом про мобілізацію передбачено, що в разі, якщо особа військовозобов'язаного віку не з'явилася у ТЦК в час, зазначений у повістці, або відмовилась від отримання такої повістки, або ця повістка надійшла до відділу ТЦК з відміткою працівника пошти, що особа відмовилась або відсутній адресат за вказаною адресою, то відповідно ТЦК має право повторно направити таку повістку. Вона буде належним чином оформлена і буде вважатися такою, що надіслана на адресу задекларованого місця реєстрації або проживання військовозобов'язаного", - зазначила адвокатка.

Після другої повістки ТЦК робить запит до відділу поліції, з проханням здійснити адміністративне затримання вказаної особи, каже Аніщенко.

"Якщо дільничний відділу поліції не знайшов цього військовозобов'язаного чоловіка шляхом опитування сусідів, знаходження його фізично, то надалі ці матеріали збираються, і працівники ТЦК мають право, і скоріш за все, так і будуть робити - надсилати позовні заяви до суду, з метою накладення штрафів, а також заборони керувати транспортними засобами для таких військовозобов'язаних чоловіків", - пояснила вона.

За словами Аніщенко, кримінальна відповідальність настає для чоловіків військовозобов'язаного віку лише в тих випадках, коли вони пройшли ВЛК і не з'явилися до ТЦК за вказаною, саме бойовою повісткою: "Тобто вже відбувся процес, готується наказ на їх мобілізацію, а вони не з'явилися за повісткою з речами. Тоді це б кримінальна відповідальність. До цього моменту, коли особа не з'явилася, це адміністративна відповідальність. Саме в рамках виконання рішення суду, яке буде встановлено за результатами виконання цього рішення, виконавча служба буде  їх опрацьовувати. Вона також має право накладати іншого роду обмеження, арешти на карткові рахунки військовозобов'язаного, з метою стягнення цих 17 тис. грн або 25 тис. грн, залежно від суми штрафу, накладеної на військовозобов'язаного рішенням суду", - розповіла адвокатка.

Мобілізація засуджених в Україні: що відомо

У лютому очільник Мін'юсту Денис Малюська заявив про необхідність мобілізації засуджених. За його словами, тисячі засуджених виявили бажання вступити до лав ЗСУ. Згодом стало відомо, що оборонний комітет ВР розглядає мобілізацію засуджених.

1 березня заступниця міністра юстиції Олена Висоцька сказала, що засуджені за зґвалтування й убивство можуть бути мобілізовані в тому разі, якщо військові командири погодяться прийняти їх до своїх підрозділів.

Пізніше Малюська заявив, що засуджених за корупцію українців можна і треба ставити на військовий облік із можливістю мобілізації. 

10 квітня Верховна Рада України на засіданні ухвалила за основу законопроєкт про мобілізацію засуджених. За документ проголосував 281 нардеп.

8 травня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт про мобілізацію засуджених. Документ підтримали 279 нардепів.

Згодом голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія заявив, що загальний ресурс ув’язнених, яких потенційно можуть мобілізувати до Збройних Сил, становить 15-20 тисяч.

17 травня заступниця міністра юстиції Олена Висоцька заявила, що найголовніший критерій відбору ув'язнених до мобілізації – мотивація, тому відсутність бажання засудженого йти воювати може завадити цьому.

Цього ж дня Президент України Володимир Зеленський підписав закон, згідно з яким деякі категорії увʼязнених можуть бути добровільно мобілізовані до лав ЗСУ.