ЗСУ з грудня 2022-го не отримали жодної міни за контрактом Міноборони на майже 1,4 млрд грн, - УП

Про це йдеться у матеріалі "Української правди".

За інформацією журналістів, 11 листопада Міністерство оборони України уклало контракт із фірмою "Львівський арсенал". Угода, що її підписав т.в.о. директора департаменту військово-технічної політики Олександр Лієв, передбачала постачання великої партії мінометних пострілів 120 мм і 87 мм. Сума угоди становила близько 1 млрд 400 млн грн, за офіційним курсом станом на 2022 рік - близько 38 млн грн.

За даними УП, "Львівський арсенал" заявив, що має експортну ліцензію в одній з країн ЄС. До того Кабмін вніс його до списку так званих спецімпортерів зброї. У зв'язку з цим за кілька днів до підписання угоди очільник Міноборони Олексій Резніков погодив здійснення передплати за контрактом, тобто близько 100% погодженої в договорі суми.

Згідно з договором, поставки повинні були розпочатися в грудні 2022 року й завершитися до кінця лютого 2023. Утім наразі жодної міни за передплаченою угодою досі не було поставлено.

Куди поділися міни та як "Львівський арсенал" отримав гроші від МОУ

УП зазначає, що перша поставка озброєння за контрактом зірвалася ще в грудні 2022 року. Тоді "Львівський арсенал" вивів своєму постачальнику частину коштів, але міни так і не отримав. Після цього Міноборони одразу почало шукати причину, що призвела до такої ситуації. Вдалося з'ясувати, що "Львівський арсенал" мав експортну ліцензію від фірми-постачальника з однієї з країн-членів ЄС, проте жодних мін у тій країні не було - вони були на складах у третій країні, від якої ані українська компанія, ані її контрагент не отримали експортних ліценцій до того, як отримали гроші Міноборони.

Попри виведені постачальнику 400 млн грн, "Львівський арсенал" не отримав міни ні в грудні, ні в січні, ні в лютому.

Водночас співрозмовники УП на ринку озброєнь кажуть, що в Україні діють певні правила щодо отримання грошей на постачання озброєння. За їхніми словами, можна підписати безліч угода, але поки не надаси Міноборони експортні ліцензії, грошей не отримаєш.

Утім "Львівському арсеналу" кошти надали. Так, за словами учасників ринку, ще влітку 2022 року українські компанії контрактували міни 82 мм і 120 мм за ціною, що на 40-50% нижча за ціни в контракті "Львівського арсеналу". Міни ж, згідно з контрактами, були нові, 1-ї категорії, тобто одразу із заводу. В угоді ж "Львівського арсеналу" фігурують міни до 2021 року випуску зі складів.

УП зазначає, що такий ціновий розрив могло спричинити загальне зростання цін на озброєння у світі, проте цю розбіжність у цінах, як у випадку з "Арсеналом", повинні дослідити правоохоронці.

Лієв же в коментарі виданню зазначив, що "Львівський арсенал" насправді надав експортні ліцензії.

"Ця компанія надала експортну ліцензію з країни постачальника, і лише тоді ми перерахували їм кошти. Найчастіше постачання організовується через посередників. В таких умовах нам важко проконтролювати отримання експортних документів з країни виробника. У таких виплатах МОУ може, по-перше, контролювати наявність експортних документів з країни-експортера. А це була цивілізована країна ЄС, що є партнером України. І, по-друге, договори укладають лише з компаніями, що визначені КМУ як такі, що мають право на таку діяльність", - сказав Лієв.

Водночас у Міноборони наголошують, що не можуть перевіряти всі компанії. Вони стверджують, що якщо ці компанії отримали дозвіл на імпорт озброєння від Кабміну, то з ними можна співпрацювати.

Що відомо про "Львівський арсенал" і як він отримав дозвіл від Кабміну

Компанія "Львівський арсенал" розташована у старій київській промці на вулиці Праці, 1, що на лівому березі. До осені 2022 року вона не фігурувала серед великих постачальників озброєнь, крім того випадку, коли зірвала контракт із головним виробником стрілецької зброї для МВС, підприємством "Форт". Після цього вона декілька років судилася за 5 млн грн.

Засновником "Львівського арсеналу" є Юрій Збітнєв. У 1990 році він став одним із наймолодших депутатів Верховної Ради УРСР. Також чоловік брав участь у створенні СДПУ(о), але після появи на політичній арені Віктора Медведчука за часів Кучми пішов з партії.

Крім того, Збітнєв разом із колишнім начальником Головного управління військової розвідки та охоронцем Віктора Ющенка генералом Олександром Скипальським у 2009 році вимагали від Ющенка перенести президентські вибори, оскільки Янукович і Тимошенко, на їхню думку, загрожували руху в ЄС. Тоді вони хотіли оголосити надзвичайний стан і запровадити щось на кшталт революційного комітету.

Збітнєв брав участь у захопленні КМДА під час Революції гідності, а після неї його вже колишня дружина, київська журналістка Рена Назарова, стала депутаткою Київради від партії "УДАР" Віталія Кличка. Зараз вона працює в Офісі президента. Зі Збітнєвом жінка розлучилася, пройшовши суди щодо домашнього насильства, поділ майна та опікунські права. Через це чоловік навряд чи міг би розраховувати на протекцію колишньої дружини в ОП.

Назарова проігнорувала всі спроби УП додзвонитися та прохання про коментар.

Співрозмовники видання в Кабміні також не змогли надати відповідь на питання щодо того, як маловідома фірма так швидко отримала статус спецімортера. За словами зброярів, для цього необхідно зібрати й подати на перевірку велику кількість документів, а також показати обороти грошей і старі угоди.

"Щоб отримати дозвіл від уряду на імпорт зброї треба було зібрати і подати на перевірку пів вагона документів, показати обороти грошей, старі угоди і так далі. Що показував цей "Арсенал" - важко зрозуміти", - сказав один зі співрозмовників видання.

Джерело ж в Міноборони додало, що восени 2022 року фірма "Львівський арсенал" активно пропонував свої послуги. Він був готовий постачати різноманітну продукцію. Водночас зазначають, що до осені минулого року основним видом діяльності компанії були наукові консультації та торгівлі. Також наголошують, що спершу Міноборони відмовлялося підписувати угоду.

Сам Збітнєв не відповів УП на прохання про коментар.

Позов, арешт рахунків та обіцянки фірми про поставки за контрактом: що з продовженням історії

Після того, як зірвалася перша поставка, Міноборони почало тиснути на "Львівський арсенал" усіма можливими способами. Воно відправляло компанії листи та вимагало сплатити штраф. А вже наприкінці березня відомство подало позов у Господарський суд Києва з вимогою стягнути з фірми передплату та пеню. Загальна сума позову - 1,53 млрд грн. 

Також у травні Міноборони попросила суд арештувати рахунки та інші активи "Львівського арсеналу", проте йому було відмовлена у зв'язку з тим, що представники відомства не вказали конкретні активи й не довели, що арешт необхідний. Згодом, за словами співрозмовників УП, Міноборони все ж змогло добитися арешту грошей на рахунках компанії, утім це рішення досі не опубліковане в судовому реєстрі.

Також УП вдалося з'ясувати, що "Львівський арсенал" переказав своєму європейському контрагенту лише частину грошей, отриманих після підписання угоди. Зараз майже 1 млрд грн залишається в Україні та заблокований на рахунках. Завдяки цьому кошти не втратять остаточно.

Водночас у квітні 2023 року в Нацполіції зареєстрували провадження за ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна в особливо великих розмірах). Тоді правоохоронці провели обшуки в департаменті військово-технічної політики Міноборони. Було вилучено техніку, документацію, угоди та документи зі зразками Лієва та Збітнєва. Також обшукували авто одного з фігурантів. У нього вилучили "мобільний телефон iPhone 14 Duo, комп'ютер (планшет) iPad Duo, книгу "Смисловий ландшафт національної безпеки", грошові кошти купюрами 100 доларів США у кількості 87 купюр загальною сумою 8700 доларів США". Адвокат просив повернути вилучене майно, але йому відмовили.

Крім того, "Львівський арсенал" нещодавно повідомив про отримання експортної ліцензії. Він почне поставки за контрактом.

"Тепер незрозуміло, як знімати арешт з рахунків і давати добро на виведення грошей. Адже довіри до фірми залишилось небагато. Саме з її вини МОУ мінімум на 7 місяців втратило гроші, а солдати весь цей час не отримують дефіцитне озброєння", - ідеться в матеріалі УП.

Міноборони та скандал із закупівлею продуктів для ЗСУ

Інформацію про те, що Міністерство оборони закуповує продукти для військових за цінами, значно вищими, ніж у роздрібних мережах Києва, 21 січня оприлюднило видання Дзеркало тижня із посиланням на угоду оборонного відомства про закупівлю продуктів. Згодом у Мінборони назвали ці звинувачення такими, що мають ознаки навмисних маніпуляцій. 

23 січня НАБУ розповіли, що бюро було відомо про можливі зловживання Міноборони при закупівлях продуктів для військових іще до публікацій у ЗМІ. А вже наступного дня Кабмін на засіданні ухвалив кадрове рішення звільнити заступника міністра оборони В’ячеслава Шаповалова, який раніше подав заяву про відставку. 2 лютого суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення понад 400 млн грн застави.

Наступного дня Офіс генпрокурора повідомив про оголошення підозри раднику заступника міністра оборони, який фігурує у схемі розкрадання понад 1,7 млрд грн на закупівлях для ЗСУ.

Пізніше стало відомо, що протидіяти хабарництву всередині Міністерства оборони України допоможе антикорупційна рада, до складу якої увійдуть представники громадськості. А вже 8 лютого міністр оборони України Олексій Резніков заявив про перезапуск антикорупційного управління, де зокрема буде запроваджено механізм громадського контролю. Згодом стало відомо, що до робочої групи зі створення антикорупційного дорадчого органу при Міністерстві оборони України доєдналися представники 13 громадських організацій.

А вже 28 лютого Міноборони внесло зміни до восьми договорів щодо організації закупівлі продукти для армії. Зокрема вартість яєць стала 8,40.