"Не дайте Україні вступити в НАТО": що готує саміт у Вільнюсі та хто проти вступу Києва до Альянсу

Про НАТО та вступ України до Альянсу

НАТО, також Північноатлантичний альянс або Організація Північноатлантичного договору – військово-політичний союз 31 держави Європи та Північної Америки, які прагнуть досягти мети Північноатлантичного договору, підписаного у Вашингтоні 4 квітня 1949 року. 

Процедура вступу до НАТО є складним процесом, що включає кілька етапів. Спершу країна подає заявку на вступ та виконання Плану дій щодо членства в Альянсі (ПДЧ). Наступний крок – отримання згоди всіх членів НАТО, після чого країну офіційно запрошують до переговорів про вступ. Далі тривають самі переговори та узгоджуються етапи вступу до Альянсу. Останнім кроком є отримання офіційного запрошення від Генерального секретаря НАТО. 

Тут варто пригадати, що відносини між Україною і НАТО почали формуватися у 1992 році. Заявку на отримання ПДЧ країна подала ще у 2008 році, але з приходом до влади Віктора Януковича плани щодо членства були відкладені, бо тодішній президент вважав за краще залишити державу поза блоком. Однак з 2014 року, після того, як Росія незаконно анексувала Крим, співпраця між Україною та Альянсом активізувалася. А 30 вересня 2022 року, на тлі повномасштабної війни та анексованих агресором територій, Україна подала заявку на пришвидшений вступ до НАТО. 

Фото: Reuters

Показово, що й підтримка вступу до НАТО самих українців змінювалася відповідно до політичних настроїв. У 2002 році членство підтримували 32% громадян, вже у 2006-му за вступ до Альянсу виступали лише 15,4% українців, у 2013-му – 18%. А от у вже через рік, у 2014-му про необхідність України стати членом Північноатлантичного альянсу заявляли 47,8% громадян, далі цифри коливалися в межах 40-50%, до речі, у 2021-му були такі ж як у 2014 році. Після повномасштабного вторгнення, у 2022 році про те, чи Україна має бути в НАТО, "так" відповіли 83% громадян, – це стало рекордним показником підтримки членства країни від початку її незалежності.

Від початку повномасштабної війни РФ у лютому 2022 року НАТО заявляє про підтримку України, її незалежності, суверенітету та територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів 1991 року. Альянс також заявляє про незмінну позицію надалі, надаючи першочергового значення підтримці важливих реформ у галузі безпеки та оборони України. Визначальним є те, що НАТО засуджує агресію Росії проти України, а країни-члени закликають РФ негайно припинити військові дії та вивести свої війська з території України. 

На саміті НАТО у Мадриді минулого року Альянс ухвалив рішення про розширення Комплексної програми допомоги та подальше збільшення підтримки України. Разом з тим держави-члени Північноатлантичного альянсу надають ще більше зброї та техніки, а також забезпечують навчання українських військових, аби України могла реалізувати своє право на самооборону, що закріплено у Статуті ООН. Країни НАТО виділяють також фінансову та гуманітарну допомогу, зокрема приймаючи українських біженців. 

Раніше НАТО заявляло, що у довгостроковій перспективі прагне сприяти зусиллям України у повоєнній відбудові та реалізації реформ. Альянс підтримує Україну у здійсненні переходу української армії до техніки та стандартів НАТО, що прискорить оперативну сумісність зі збройними силами держав-членів Альянсу. 

Очікування від саміту у Вільнюсі: хронологія заяв 

11-12 липня відбудеться саміт країн НАТО у Вільнюсі, на якому Україна очікує конкретних рішень щодо свого шляху до вступу в Альянс. Обговорення стосовно шансів та очікувань значно активізувалися з кінця травня цього року. Зокрема, 23 травня посол України в НАТО Наталія Галібаренко розповіла, що в контексті майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі Україна готує два пакети співпраці – політичний та практичний, які запропонує для обговорення.

Своєю чергою очільник МЗС Дмитро Кулеба 30 травня озвучив три кроки для успіху Вільнюського саміту: "Посилити інституційні зв'язки та допомогу між Україною та НАТО. Зробити крок до членства України в НАТО. Надати гарантії безпеки на шляху України до НАТО". 

10 червня заступник міністра оборони України Володимир Гаврилов висловив переконання, що липневий саміт НАТО у Вільнюсі зафіксує алгоритм вступу країни до НАТО. Згодом генсек НАТО Столтенберг заявив, що Україна однозначно стане членом Альянсу, але точні дати вступу назвати неможливо, поки країна перебуває в стані війни.

15 червня Європарламент 425 голосами "за" ухвалив резолюцію із закликом запросити Україну до НАТО. Наступного дня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав Столтенберга відмовитися від ПДЧ при вступі України до Альянсу. Натомість президент США Джо Байден повідомив, що він не проти прибрати етап ПДЧ для вступу України до блоку. Це означатиме певне полегшення процедури приєднання.

Згодом президент Володимир Зеленський заявив, що Україна є ключовою частиною оборони Європи, й закликав союзників запросити країну до Альянсу. Вже 27 червня він зауважив, що Україна має всі підстави, щоб отримати політичне запрошення до НАТО на саміті у Вільнюсі. А міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі запевнив, що країна надасть підтримку Україні для вступу до Альянсу за спрощеною процедурою.

Фото: Відкриті джерела

28 червня Зеленський під час виступу в парламенті з нагоди Дня Конституції запропонував на обговорення п'ять пунктів Української доктрини, яка передбачає майбутнє України в Європейському Союзі та НАТО.

Посол США в НАТО Джуліанна Сміт 30 червня заявила, що країни-члени Північноатлантичного альянсу близькі до консенсусу щодо вступу України до НАТО без ПДЧ.

4 липня президент Литви Гітанас Науседа закликав союзників по НАТО запропонувати Україні спрощений вступ до Альянсу на саміті у Вільнюсі, щоб підвищити ефективність українців на полі бою.

Також міністри закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі та його польський колега Збігнєв Рау 5 липня висловили сподівання, що Україну приймуть до НАТО за пришвидшеною процедурою. 7 липня Єнс Столтенберг заявив, що Зеленський візьме участь у першому засіданні Ради Україна – НАТО у Вільнюсі. 

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган каже, що Україна заслуговує на членство у НАТО, а від настання справедливого миру виграють усі. 

Експрезидентка Литви Даля Грибаускайте вважає, що процес вступу України в НАТО потрібно запускати зараз, а не тоді, коли закінчиться війна. Політикиня назвала "ілюзією" ідею про те, що Кремль і Україна можуть знайти спільну мову на переговорах. 

До речі, Reuters пише, що саміт НАТО охоронятимуть тисячі військових із найсучаснішим озброєнням. Перед самітом Вільнюс перетворили на "фортецю". Зокрема, Німеччина розгорнула 12 пускових установок Patriot, Іспанія привезла систему протиповітряної оборони NASAMS, Франція відправляє самохідні гаубиці Caesar. Франція, Фінляндія і Данія розміщують військові літаки в Литві, а Велика Британія і Франція постачають засоби боротьби з безпілотниками. Крім того, Польща і Німеччина надіслали посилені гелікоптерами сили спеціальних операцій.

Хто за, а хто проти України в НАТО? 

Станом на 10 липня 2023 року вступ України до Північноатлантичного альянсу формально підтримують 23 країни-члени з 31, тобто держави, з якими Україна підписала спільні декларації та заяви. Це Чехія, Бельгія, Чорногорія, Польща, Литва, Італія, Латвія, Ісландія, Словенія, Естонія, Словаччина, Фінляндія, Данія, Норвегія, Нідерланди, Німеччина, Франція, Румунія, Канада, Іспанія, Болгарія, Португалія, а також Швеція, яка у травні 2022-го разом з Фінляндією заявила про намір вступити до Альянсу, але поки цього не сталося через блокування Туреччиною членства Швеції. 

Фото: www.nato-pa.int

Щодо вступу України, то поки декларативної підтримки не дали Албанія, Греція, Люксембург, Північна Македонія, Великобританія, США, Туреччина, Угорщина та Хорватія.

Напередодні, 8 липня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що декілька важливих для України та НАТО рішень вже погоджені, й запевнив, що за підсумками саміту шлях країни до військово-політичного альянсу точно стане коротшим. Очільник МЗС підкреслив, що насправді результат є надважливим, бо раніше багато хто казав, що цього не буде, але попри все його вдалося досягти Україні разом з найближчими партнерами. 

"Але бракує рішення, яке зробить цей шлях ще швидшим – ясності щодо запрошення України до вступу. Зараз унікальний момент, щоб внести цю ясність", – наголосив Кулеба. 

Ввечері 9 липня він також повідомив про продуктивні переговори з держсекретарем США Ентоні Блінкеном напередодні саміту у Вільнюсі. "В останні 48 годин ми працюємо над тим, щоб зробити його фінальні рішення перемогою для всіх: України, НАТО та глобальної безпеки", – зазначив Дмитро Кулеба. 

Віцепрем'єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефаниша сказала, що президент Володимир Зеленський, який раніше нібито погодився прибути на саміт НАТО у Вільнюсі, ще вирішує, чи їхати, оскільки немає ясності про головне. Саме від фінальних документів буде залежати, чи поїде президент на саміт. 

Нашумілою стала відверта оцінка президента США Джо Байдена щодо того, чи варто пропонувати Україні членство в НАТО під час дводенного саміту у Литві. "Я не думаю, що вона (Україна, - Ред.) готова до членства в НАТО", – заявив Байден, пояснивши це двома причинами: ризиками збільшення масштабів війни з Росією та відсутністю одностайності між членами Альянсу щодо приєднання до їхньої сім'ї України. Байден вважає, що потрібно прокласти шлях, щоб Україна могла отримати право на вступ до НАТО. Наразі цей процес триває, натомість до того часу Сполучені Штати можуть надати Україні такі ж гарантії безпеки, які отримує Ізраїль. Йдеться про надання військової та фінансової допомоги, також спільне виробництво зброї. 

Таку позицію Байдена розкритикував колишній спеціальний представник Державного департаменту США Курт Волкер. "У президента все відбувається навпаки. Справа не в тому, що Україна не готова до членства в НАТО. Це НАТО не готовий прийняти Україну. І це ще відгукнеться в майбутньому", – написав Курт Волкер у своєму Twitter. 

Фото: reuters

До речі, напередодні саміту військово-політичного альянсу у Литві резонансна стаття з'явилася у впливовому виданні Foreign Affairs, назва якої говорить сама за себе "Не дайте Україні вступити до НАТО". Автори матеріалу зазначають, що політики та експерти, у тому числі президент Зеленський і колишній посол США у НАТО Іво Далдер, наполягають на тому, щоби Альянс запропонував Україні те, що президент Франції Еммануель Макрон називає "шляхом до членства" після завершення війни. Та, як підкреслюється у статті, спосіб вирішення цього питання матиме серйозні наслідки для Сполучених Штатів, Європи й не тільки.

"Україну не слід приймати до НАТО і це те, про що повинен чітко заявити президент США Джо Байден. Опір Києва російській агресії був героїчним, але, зрештою, держави роблять те, що відповідає їхнім власним інтересам. І тут безпекові вигоди для Сполучених Штатів від вступу України бліднуть у порівнянні з ризиками, пов'язаними з її залученням до Альянсу. Прийняття України до НАТО поставило б Штати перед похмурим вибором між війною з Росією і пов'язаними з нею руйнівними наслідками або відступом і знеціненням гарантій безпеки НАТО в усьому Альянсі. На саміті у Вільнюсі й після нього лідери НАТО мали б визнати ці факти та закрити двері для України", – вважають автори статті. 

Як зазначається, якщо Україна приєднається до Альянсу, тягар пошуку ресурсів для захисту України непропорційно ляже на плечі США. Бажання України вступити до НАТО зрозуміле. Цілком логічно, що країна, яка зазнала залякувань і вторгнення сильнішого сусіда, шукає захисту у зовнішньої сили. Проте, стратегія – це вибір, і вибір Сполучених Штатів сьогодні є дуже серйозним.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг днями заявив, що на дводенному саміті Альянс погодиться модернізувати Збройні сили України, створить новий форум високого рівня для консультацій і підтвердить, що одного дня Київ вступить до НАТО. Лідери Альянсу також планують збільшити витрати на оборону України, передавши додаткову зброю, боєприпаси та іншу допомогу, як-от уніформу та медичне обладнання в Україну. Але поки війна не завершена, переговори про членство не розпочнуться. 

Раніше писали, що Німеччина на саміті НАТО закликатиме союзників зосередитися на гарантіях безпеки для нашої країни, а не на пропозиціях щодо вступу України до НАТО, оскільки вважає, що це може втягнути Альянс у конфлікт з Росією.

Водночас 9 липня видання Politico пише, що країни-члени НАТО терміново узгоджують гарантії безпеки для України перед самітом. Сполучені Штати, Велика Британія, Франція та Німеччина тижнями обговорювали це питання з Києвом, а також звернулися до інших союзників у НАТО, ЄС та G7. Ідея полягає в тому, щоб створити "парасольку" для всіх країн, які бажають надавати Україні постійну військову допомогу, навіть якщо деталі відрізняються між державами-членами. В Альянсі мають намір встигнути напрацювати параметри пакету гарантій безпеки, які будуть запропоновані Україні та діятимуть до її приєднання до НАТО.  

Все ж віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина переконана, що Україна приєднається до НАТО незалежно від того, чи отримає запрошення вступити до блоку на саміті у Вільнюсі 11-12 липня. Запевняє, що Україна точно не почує у Вільнюсі "ні", коли мова йде про її майбутнє членство у НАТО.

Фото: gettyimages

Цікаві факти з історії Україна – НАТО

Україна, а точніше УРСР, вперше подала заявку на вступ до НАТО ще у 1954 році. Тоді 10 березня 1-й заступник міністра закордонних справ СРСР Андрій Громико направив В'ячеславу Молотову проєкт доповідної записки до Президії ЦК КПРС, яка стосувалася просування проєкту Загальноєвропейського договору з колективної безпеки. Аби довести мирні цілі проєкту і вибити з рук опонентів аргумент про спрямованість майбутньої системи безпеки проти Північноатлантичного альянсу, пропонувалося висловити готовність СРСР вступити в НАТО. 

31 березня 1954 року СРСР направив дипломатичну ноту західним країнам з проханням про вступ до НАТО. Одночасно з СРСР, але окремо від нього, заявки на вступ до НАТО подали формальні країни-засновниці ООН Білоруська та Українська РСР. 7 травня 1954 року США, Франція і Велика Британія відповіли відмовою.

Хоча Україна не стала першою пострадянською державою – членом НАТО, але зрештою вона стала першою пострадянською країною, яка приєдналася до програми НАТО "Партнерство заради миру". Це відбулося рівно через сорок років – 8 лютого 1994 року. 

Зараз офіційний сайт НАТО має 4 мовних розділи: англійською, французькою, російською та українською мовами. 

Українське дипломатичне представництво при НАТО єдине, яке розташоване безпосередньо на території штаб-квартири Альянсу. Дипломатичні представництва інших країн при НАТО розміщуються поза штаб-квартирою у різних місцях Брюсселя.