Окупанти намагаються оточити ЗСУ на Покровському напрямку, підприємства ВПК України мають лише 40% завантаження. Колонка Сергія Згурця

Ситуація на Покровському напрямку 

Головна увага всіх нас прикута до Покровського напрямку. Навіть, якщо про цей напрямок менше говорять, аніж про те, що на Курщині. Сьогодні Головнокомандувач Олександр Сирський повідомив, що він побував на Покровському напрямку, де точаться найзапекліші бої й сказав про те, що головна задача в цих умовах - це посилити оборону наших військ на найбільш складних ділянках, забезпечити бригади достатньою кількістю боєприпасів та інших матеріально-технічних засобів. Зараз ворог намагається просуватися на Покровському напрямку на південь, північ та захід в зоні Покровська. Поблизу Покровська є Новогродівка, Гродівка та Селидове. Власне розуміємо, що ситуація вчора й сьогодні залишається вкрай складною. Коли ми говоримо про Новогродівку, то південна та центральна частини цього населеного пункту є під контролем окупантів. Невелика частина Новогродівки утримується нашими Збройними силами, зокрема, поблизу териконів. Бої тривають якраз на північній околиці й за терикон, який там розташований.

Карта бойових дій на Покровському напрямку станом на 29 серпня.

При цьому втрати ворога на Покровському напрямку залишаються рекордно великими. Втім, ворог зберігає перевагу в засобах і в артилерії, а також ворожа авіація активно працює на Покровському напрямку. Ворог зараз рухається не лише в Новогродівці, а також намагається просуватися до Мирнограда через Красний Яр та Миколаївку. Ворог вийшов до Михайлівки й зміг перерізати трасу на Карлівку.Також окупантам вдалось захопити населений пункт Мемрик. Тут противник намагається спробувати створити загрозу оточення угрупування наших Збройних сил, які знаходяться біля Невельського. Сподіваюсь, що якраз поїздка Сирського на Покровський напрямок і рішення про посилення має бути реалізоване за рахунок якихось засобів й сил, щоб стабілізувати ситуацію на цьому напрямку, щоб зупинити просування противника.

Карта бойових дій на Покровському напрямку станом на 29 серпня.

Ситуація непроста і на інших ділянках фронту. Зокрема, біля Вугледара. Вугледар це панівна висота й там наші бригади тривалий час дійсно ефективно тримають оборону, але зараз ситуація загострилась. Ворог намагається здійснити атаки на Вугледар з флангів. Перший напрямок - західніше Павлівки, а другий - біля Водяного. Всі ці спроби не виглядають такими, що ситуація стає загрозливою. Втім, в цілому тренд дій ворога помітний.

Карта бойових дій на Курахівському напрямку станом на 29 серпня.

Так само зараз ворог намагається просуватись на всьому Курахівському напрямку. Георгіївка, Красногорівки, Костянтинівка - все це зараз на під тиском противника.

Україна потребує рішення партнерів щодо ударів західною зброєю по території РФ

Наше військово-політичне керівництво вкотре намагається переконати наших партнерів аби зняти дозвіл на використання ракет Atacms та повітряних крилатих ракет Storm Shadow для ударів по ворожих об'єктам в глибині російської території. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сказав про те, що він розраховує від партнерів на такі рішення. Також американців спробує переконати міністр оборони України Рустем Умєров, який у п'ятницю зустрінеться з міністром оборони США Ллойдом Остіном. Очікується, що на цій зустрічі українська сторона знову наголосити і приставить перелік пріоритетних цілей, які потребують знищення і вплинуть на хід бойових дій на користь України. Для цього треба зняти обмеження на використання американської зброї. Про це повідомили в CNN з посиланням на українські джерела. Насправді було вже низка різних публікацій провідних західних і американських медіа про те, що з одного боку Україна наполягає на статті обмежень, британці так само зверталися до американців аби зняти обмеження на використання Storm Shadow, оскільки там є дані, які потребують участі американської сторони, зокрема, щодо вказівок на цілі.

Зараз динаміка навколо використання далекобійної зброї є важливим компонентом, який може вплинути на хід бойових дій. Звісно затримка з ударами ракетами Atacms по російській території дала змогу росіянам відтягнути частину своїх літаків глиб своєї території. Низка об'єктів, щонайменше понад 200, які можна використовувати для ударів по російській території і враження цих об'єктів може вплинути на хід бойових дій. Це те, що знову перебуває в центрі уваги наших військових і політиків. Реакцію американців із затримкою дозволу на використання далекобійних ракет можна пояснити тим, що в них спрацьовує стара схема - забезпечити мінімальну ескалацію. Хоча насправді ця історія з деескалацією виглядає достатньо дивною. Оскільки Російська Федерація використала всі свої можливості й арсенали для ударів по українській території. Росіяни завдавали й завдають ударів по нашим мирним об'єктам. Окупанти завдавали ударів високоточними ракетами по столиці й по енергетичним об'єктам. Ці удари були ще одним поштовхом для того, щоб наші політичні лідери могли мати можливість ще раз поговорити з нашими колегами закордоном про можливість зняття обмежень.

Також ще одна частина, яка стосується перемовин міністра закордонних справ і перемовин міністра оборони в США стосується того, щоб наші партнери, які обіцяли нам передати значну кількість комплексів Patriot, були нарешті скеровані до України. Поки що цей процес затримується і розуміємо, що таке рішення вкрай важливе.

ВПК України може виробляти значно більше зброї для потреб ЗСУ

Генеральний директор ФРУ (федерації роботодавців України за напрямком Defense) Ігор Фоменко розповів, що з початком повномасштабного вторгнення РФ було поставлене завдання наростити виробничі спроможності ВПК України. За два з половиною роки війни це завдання виконане. Підприємства, як державної, так і приватної форми власності збільшили виробничі спроможності в понад 30 разів. За його словами, за цей період склалась дуже цікава ситуація. Держава збирає всі кошти та податки й всі 100% направляє на забезпечення складових Сил безпеки й оборони. Втім, на жаль це всього лиш 40% завантаження виробничих спроможностей підприємств оборонно-промислового комплексу України.

Фоменко наголосив, що в Україні виникла ситуація, коли ми можемо виготовляти у 2,5-3 рази більше продукції для забезпечення потреб війська, але не вистачає фінансового ресурсу. Це попри те, що всі 100% ідуть на забезпечення складових Сил безпеки й оборони. Внаслідок цього виникає кілька проблем для підприємств. Зокрема, адаптуватись під чинні потреби й по суті скорочувати виробничі спроможності, штат підприємств, техніку, або шукати гроші за кордоном, щоб нашу військову техніку та зброю закупляли інші країни. Є ще один варіант - починати думати відкриття контрольованого експорту деяких видів озброєння та військової техніки Однак, знову ж таки з обмеженнями, щоб Збройні сили України та інші військові формування жодним чином не відчули, з погляду кількості, якості, строків, обмежень забезпечення своїх потреб. Фоменко наголосив, що саме три таких проблеми. По-перше, планування. Необхідне довгострокове планування, хоча б на 5 років для того, щоб можна було планувати й фінансову свою політику, і кадрову політику, і закупівельне завантаження. По-друге, завантаження виробничих спроможностей, які зараз не залучені під забезпечення складових Сил безпеки й оборони. Зараз по суті ці підприємства простоюють й мають понад 40% всього їх завантаження. За словами Фоменка, сьогодні підприємства оборонно-промислового комплексу обмежені в питанні доступу кредитних ресурсів. В приватному секторі ВПК доступності до державних коштів майже немає.

Є позитивна динаміка з виробництва боєприпасів в Україні

Ігор Фоменко повідомив, що динаміка з розвитку державної програми з виробництва боєприпасів досить позитивна. Втім, не така швидка, як би ми хотіли. Є певні фінансові обмеження. В держави не вистачає грошей на те, щоб фінансувати такі програми в повному обсязі в ті строки, які визначені.Також є проблема із кадрами та зі школою. Оскільки Україна не мала боєприпасної галузі як такої останнім часом. За словами Фоменка, ракетна тематика - нова галузь для України, тому доводиться з нуля формувати школу, отримувати знання і самостійно виконувати ті задачі, які визначені в цих галузях. З усім тим, як зауважив Фоменко, позитивні результати вже є. По деяким калібрам боєприпасів вже вийшли на стабільний обсяг постачання, звичайно він не задовольняє постачання період активної фази війни, але динаміка в цілому позитивна.

За останні 10 років Україна майже не виготовляла боєприпаси. Тому, найефективніший й найшвидший шлях для цього - кооперація з одним із глобальних гравців на цьому ринку. Або ж нам передають досвід, який ми зможемо використати для цієї галузі. Також Фоменко прокоментував можливості виробництва боєприпасів 155-го калібру. За його словами, це доволі специфічний калібр й для його виробництва потрібно або самостійно придумувати ровера, або отримувати ліцензію і під наглядом спеціалістів, які в системному порядку виготовляють десятками тисяч таких калібрів, освоювати виробництв. Він зауважив, що це найкращий та найефективніший шлях здобуття відповідних компетенцій. Спочатку треба освоїти виготовлення корпусів снарядів, заливку, а потім вже наступний крок - освоювати вибухові речовини й пороху. Втім, тут питання більше доступу до сировини. Оскільки, порох - це целюлоза, нітроцелюлоза, кислоти й так далі. У світі є дефіцит по цій сировині. Це ринок, на якому треба боротись за ці сировини. Тому, для того, щоб побудувати повний цикл виробництва боєприпасів при стабільному фінансуванні, потрібно 2-3 роки. Фоменко наголосив, що це реалістичні цифри, для того, щоб мати закритий цикл виготовлення боєприпасів.

Щодо безпеки таких підприємств, то за словами Фоменка, наших західних партнерів хвилює три питання щодо цієї ситуації. По-перше, це безпека фізична. Оскільки, підприємства ВПК України постійно обстрілюються ворогом. По-друге, це питання захисту і безпеки інтелектуальної власності. Є ризики того, що технологічне рішення, або ноу-хау може бути для цих компаній втрачено і попасти в країни, які не дружні до України й наших стратегічних партнерів. По-третє, питання захисту інвестицій. За словами Фоменка, наші партнери бачать, що відбувається в нашій судовій та правоохоронній системі. Тому потрібно створювати відповідні умови для інвесторів, які готові вкладати свої гроші в підприємства українського ВПК, а головне - захистити їхні кошти.