Представники громадського сектору заявили про неприпустимість ревізії законів про медіа, мову та освіту

Про це йдеться у дописі на Facebook-сторінці "Мова об'єднує".

"Відзначаючи важливість європейської інтеграції України та підтримуючи зусилля з якнайшвидшого початку переговорів про членство України в ЄС, ми, представники українських громадських організацій та рухів, вважаємо за необхідне звернути увагу української влади на неприпустимість здійснення під приводом євроінтеграції будь-яких дій, спрямованих на ревізію мовного законодавства і послаблення механізмів захисту державної мови", - йдеться у тексті спільної заяви.

Представники громадського сектору переконані, що "Україна виконала всі 7 передумов, необхідних для відкриття переговорів про членство в ЄС", тому, на їхню думку, вимоги Єврокомісії до України щодо зміни законодавства про національні меншини, а також законів про державну мову, освіту та медіа є хибними. 

Вони наголосили, що в Україні гарантуються права національних меншин, посилаючись на ухвалений у 2022 році закон "Про національні меншини (спільноти) України", який ґрунтується на європейських і міжнародних угодах.

На додаток, у вересні 2023 року Україна внесла до цього закону додаткові зміни, які отримали позитивну оцінку європейських партнерів.

"Ми бачимо підміну понять і небезпечні спроби штучно протиставити захист української мови як державної правам національних меншин, щоб створити привід для тиску на Україну і висунення завідомо неприйнятних вимог", - йдеться у заяві.

Громадський сектор впевнений, що "за цими спробами стоять сили, які координують свої деструктивні дії зі злочинною владою Росії".

"Ми розуміємо необхідність узгодження українського законодавства з цінностями та правом ЄС і підтримуємо необхідні для цього законодавчі зміни. Однак усі вимоги ЄС до України і оцінки прогресу в їх виконанні мають базуватися на реальних фактах, а не на інсинуаціях, що нав’язуються з Москви чи Будапешта", - зазначають представники громадських організацій та рухів.

У спільній заяві представники громадського сектору назвали головні засади, згідно з якими українська влада має комунікувати з представниками ЄС:

• Ревізія Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" є неприйнятною.

"Метою цього закону є захист права кожного громадянина України на отримання інформації та послуг державною мовою. Питання прав національних меншин не є предметом регулювання закону про мову", - йдеться у заяві.

• Час покласти край нескінченним поступкам у питаннях мовних норм освітнього законодавства і чітко спростувати міфи про утиски дітей з угорської чи інших національних меншин в українських школах.
• Так само неприйнятною є ревізія мовних норм закону "Про медіа".

"Закон надає широкі можливості для використання мов ЄС у медіа, а передбачені ним механізми захисту українського інформаційного простору від руйнівних атак Росії важливі для безпеки всіх українських громадян незалежно від їх етнічного походження", - пояснили представники ГО.

• Національні спільноти України підтримують якнайшвидший початок переговорів про вступ України до ЄС, як і громадянське суспільство в цілому.

"Важливо, щоб представники влади, національних спільнот, інших інституцій громадянського суспільства спільно відстоювали цю позицію в комунікаціях з європейськими партнерами".

Представники громадського сектору переконані, що "чесна політика, чітка й послідовна позиція допоможуть досягти порозуміння і наблизять наше європейське майбутнє".

Що відомо про вступ України до ЄС

28 лютого 2022 року Україна звернулася до Євросоюзу щодо негайного вступу за спеціальною процедурою. 23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.

У травні прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна має бути готовою до вступу в Європейський Союз через два роки – країна розраховує отримати політичне рішення про початок перемовин щодо вступу вже цього року.

7 серпня віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна не зможе до жовтня виконати всі 7 рекомендацій ЄС, адже це зміни, що запроваджуються роками.

8 вересня президент Литви Ґітанас Науседа заявив: важливо, аби переговори щодо вступу України до ЄС почалися до кінця поточного року. 

Також віцепрем'єр-міністерка Ольга Стефанішина розповіла, що Київ домовляється про вступ в ЄС з Угорщиною та Румунією, які висловлюють застереження щодо прав своїх етнічних меншин у нашій країні.

ЗМІ повідомляють, що Україна отримає 8 листопада рекомендацію щодо початку переговорів, але будуть висунуті додаткові умови. А 14-15 грудня на саміті ЄС буде прийнято рішення, чи розпочати з Україною переговори про членство.

26 жовтня Стефанішина висловила впевненість, що Україні в грудні вдасться вийти на хороше політичне рішення щодо вступу до ЄС.

28 жовтня президент України Володимир Зеленський звернувся до лідерів країн Євросоюзу, закликаючи до єдності в рішенні про початок переговорів щодо вступу України в Євросоюз.

31 жовтня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запевнив, що Україна почне переговори про вступ до ЄС цього року, якщо не буде форс-мажорів.

4 листопада Зеленський заявив, що Україна не просить "поблажок" на шляху до членства в Європейському Союзі.

Напередодні редактор "Радіо Свобода" з питань Європи Рікард Юзвяк повідомив, що Європейський Союз, ймовірно, підтримає початок переговорів про вступ для України та Молдови й надасть Грузії статус кандидата на членство, але "з певними умовами".

Станом на початок листопада Єврокомісія вважає повністю виконаними чотири з семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу.

У вівторок, 8 листопада, Єврокомісія оприлюднила звіт, у якому зафіксувала прогрес України та рекомендує розпочати процес перемовин про вступ нашої країни до ЄС