Ситуація у Чорному морі, продовження "зернової угоди" та боєприпаси для дронів. Колонка Сергія Згурця

Ситуація у Чорному морі та продовження "зернової угоди"

В Україні з візитом перебував генсек ООН Антоніу Гутерреш. Одною з головних тем переговорів з керівництвом України було продовження "зернової угоди". Контракт на експорт українського зерна через Чорне море закінчується 18 березня й ООН наполягає на черговому продовженні. Росія заявила, що погодиться на продовження чорноморської "зернової угоди" лише у тому випадку, якщо будуть враховані інтереси її власних сільгоспвиробників.

Але є й інший нюанс - мілітарний вимір цієї "зернової угоди", яка, можливо, пов'язана з міжнародними ініціативами з приводу розмінування акваторій поблизу наших портів.

Андрій Клименко, головний редактор порталу BlackSeaNews, зауважив, що з самого початку "зернова угода" розглядалася як проєкт, який максимально віддалений від будь-чого військового. Зараз ми не можемо впевнено сказати, ми можемо тільки здогадуватися, чи відбувається патрулювання військово-морськими силами Туреччини тих суден, які йдуть щодня у напрямку портів Одещини або у напрямку Стамбула. Це засекречена інформація, і жодних витоків ми не бачили.

Розмінування має відношення до цієї угоди. Ми можемо тільки припускати, що тральники, які є у військово-морських силах Болгарії, Румунії та Туреччини, роблять свою роботу. Зі ЗМІ відомо про майже 60 випадків по знешкодженню мін. І, на жаль, це реалії. Міна не може стояти на місці. Процеси, що відбуваються у воді призводять до таких наслідків. Поки не було жодних інцидентів з цими суднами, що є підтвердженнями роботи мінно-тральних кораблів.

Чорноморський флот РФ

Кліменко додав, що під час останньої ракетної атаки на Україну, ракетні кораблі Чорноморського флоту перебували на півдні від Судака та Феодосії. Зазвичай вони з величезною помпою і під телевізійні камери здійснювали пуски з зовнішнього рейду біля Севастополя. Після уражень, яких зазнали російські військові кораблі українськими ракетами, тобто після атаки 29 жовтня 2022 року на базі у Севастополі, Росія почала виводити свої бойові кораблі на військову базу у Новоросійськ. Більшість підводних човнів та 40-60% ракетних кораблів перебувають у Новоросійську. Тобто Севастополь поступово втрачає функції безпечної військово-морської бази. Думаю, що цей процес буде розвиватися і залежатиме від того, як Україна отримуватиме ракетні засоби великої дальності. Ми знаємо, що заявлена дальність ракети "Нептун" до 300 км, а це відстань від Одеси до Севастополя. Чим більше ми будемо мати ракет з такими параметрами, тим більше Чорноморський флот РФ буде переходити до Новоросійська.

Той, хто володіє Кримом, повністю контролює акваторію Чорного моря. З урахуванням дальності "калібрів", які розташовані у Криму, росіяни можуть з позицій на півострові контролювати майже всі прибережні держави. А це нікому не подобається. Думаю, що у Румунії, Болгарії, Туреччині зітхнуть з полегшенням, коли Росія виведе свої війська з Криму. Поки росіяни там, війна не може бути закінченою, і не може бути мови про перемир’я, бо це пістолет, який приставлений до скроні всіх чорноморських держав.

Стан Кримського мосту

Головний редактор порталу BlackSeaNews розповів, що важко повністю певно оцінити стан Кримського мосту. Відомо, що ремонтні роботи там не закінчилися, пороми працюють через Керченську протоку. А якщо пороми працюють, то це означає, що Кримський міст не працює на 100% своєї потужності. Коли вони запустили міст, то наступного дня Керчинська поромна переправа була закрита. Зараз чотири пороми регулярно ходять, вони перевозять автобуси та фури з великим вантажем. На 100% Кримський міст точно не працює.

Росія більше боїться того, що вони будували Кримський міст за антисейсмічними технологіями. Тобто поверхні, по яких рухається транспорт, не мають жорсткої прив'язки до опор. Вони на них просто лежать, тому мостові поверхні Кримського мосту можуть бути скинути та посунуті навіть вибуховою хвилею. І це не виправиш. Росія вимушена миритися з такою ситуацією.

Якщо ми хочемо зараз полегшити деокупацію Криму, то маємо сказати тому мільйону понаїхавших разом з військовими, щоб всі вони встигли поїхати до Росії поки ще стоїть Кримський міст.

Боєприпаси для дронів

Окрім боєприпасів великого калібру та боєприпасів калібру 155 мм, нам потрібні й інші боєприпаси. Фахівці військового підрозділу ударних дронів 103-ої бригади ТРО ЗСУ зробили відеоматеріал, у якому досить детально показали, як наші військові переробляють натівський боєприпас від автоматичного гранатомета під бомбу, яку можна потім скидати з коптера та знищувати ворожу силу чи танк. Нагадаю, що більшість наших ударних дронів - цивільні коптери, що скидають саморобні вибухові пристрої. Виготовлення такого самовибухового пристрою достатньо небезпечна справа, тому що є ризик при нарізці вдарити по бойку, що призведе до вибуху. Відповідно, створення боєприпасу для ударного дрона - небезпечний процес. А якогось універсального вибухового пристрою у нас сьогодні для дронів не існує.

Лише днями було декілька нарад у Міністерстві оборони з розробниками дронів, де обговорювалася можливість зробити універсальний боєприпас для використання нашими дронами під різні цілі. Однак, крім рішення створювати свій боєприпас є й інші пропозиції. Зокрема, Україна звернулася до США, аби отримати касетні авіаційні бомби.

Військовий експерт Defense Express Іван Киричевський пояснив, що наші представники просили в американських колег касетні авіабомби типу Mk-20 або ті, які мають позначення CBU-100. Ці авіабомби мають багато кумулятивних касетних боєприпасів і саме їх наша сторона просить в американців

Їх можна вийняти з цих авіабомб і використати як штатний боєприпас для скидання з дронів. Він значно кращій, ніж ті імпровізовані вибухові пристрої, які наші бійці вимушені використовувати для скидання з дронів.