Ворог готується до тривалої оборони. Колонка Сергія Згурця

На Півночі після нетривалих пауз з території РФ активізувалися обстріли у Чернігівській, Сумській та Харківській областях. Одна з цілей ворога унеможливити перекидання наших бригад на інші ділянки фронту, з огляду на нові загрози з Півночі.

Харківський напрямок

Ми посунули рашистів до кордону. Це успіх і позитив, але, відступаючи ворог зайняв завчасно облаштовані оборонні позиції у смузі Козача Лопань - Липці та продовжив утримувати цю ділянку кордону. Ворогів там небагато, але для викурювання нам прийдеться попрацювати артилерією. І тоді цього червоного флюсу з орками між Харковом і нашим кордоном, сподіваюсь, скоро вже не буде.

Ізюмський напрямок

Тут, як і раніше, сконцентрована значна кількість ворожих сил, думаю, не менше 25 батальйонно-тактичних груп (БТГ). Ця кількість БТГ чверть з усіх, що Росія сьогодні утримує на території України. Ворог активізував наступальні дії у напрямку Барвінкове Харківської області та Слов'янська, Краматорська Донецької області.

Хоча ще пару днів тому, там панувала майже тиша. Вся увага була прикута до Сєвєродонецького виступу і до епічних спроб агресорів форсувати річку поблизу Білогорівки. До речі, російська бригада, яка форсувала ту нашу річку, втратила 90% особового складу. І зараз всі залишки тієї бригади виведені на реанімацію до Бєлгородської області. Проте, зараз у цьому виступі є інший підрозділ російської армії, який намагається пробити нашу оборону під прикриттям артилерії та авіації. Задля досягнення успіху на цій ділянці окупанти вже передислокували частину військ від Ізюма під Слов'янськ.

Тут пріоритетні напрямки ворога спрямовані на просування до Лиману, Лисичанську, Сєвєродонецьку, Бахмуту і Мар'їнки. Ціль - забезпечити захоплення Лисичинська, Сєвєродонецька і перебрати під контроль трасу Лисичанськ-Бахмут. Це продовження історії про мале коло оточення наших військ у зоні Сєвєродонецьку, але ми розуміємо, що буде продовження, як з переправою під Білогорівкою.

Південь України

Далі південний пояс нашого протистояння - це Херсонщина, Запоріжжя, Миколаївщина. Там були осередкові атаки та обстріли, а також підтягування ворожих сил, накопичення протиповітряної оборони та артилерії, проведення інженерних облаштувань території, щоб забезпечити підготовку до тривалої оборони.

Власне, така загальна картина проведення бойових дій з агресором.

Боротьба з повітряними цілями ворога

Це залишається складним завданням. Проблема виникає у тому, що європейські країни не мають зайвих комплексів протиповітряної оборони. Вони раніше цьому приділяли занадто мало уваги й робили ставку на авіацію, що саме вона буде виконувати функцію протиповітряної оборони. Зараз ми так само вимушені орієнтуватися на те, що посилимо кількість авіаційних літаків, авіаційних засобів ураження, ніж отримуємо комплексів протиповітряної оборони.

Епіцентр протистояння

Упродовж певного часу, думаю два - три тижні, у нас буде продовження дій у зоні Донбасу, а потім закріплення на досягнених рубежах й оперативна пауза, яка з боку РФ може перерости у спробу довготривалої оборони на тих напрямках, де вони закріплюються. Буде спроба перевести війну у формат виснаження, але нас це не влаштовує. Ми хочемо перемогти ворога швидко й повернути наші території. Міністерство оборони України каже, що затягування війни нам не підходить й треба проводити контрнаступальні дії. У нас є для цього достатньо людських ресурсів, але нам частково бракує озброєння.

Трикомпонентний варіант ведення бойових дій

У нас сьогодні чисельність військ, які ведуть бойові дії, близько 400 тисяч. З яких 100 тис. - це сили ТрО, а 300 тис. - це ЗСУ. Причому, у РФ для ведення бойових дій з Україною виділено лише 167 тис. особового складу, тобто фізично ми маємо значну перевагу у кількості при веденні бойових дій. Ми маємо воювати не кількістю й не шляхом ризику наших солдатів, а внаслідок отримання технологічних озброєнь та формування якісніших підходів до ведення бойових дій, аби бити орків зброєю, а не чисельністю. Трикомпонентний варіант ведення бойових дій є стандартом. Коли міністр оборони Резніков говорить, що ми повинні мати близько 1 млн людей, які спроможні вести бойові дії. Ми можемо мати резерви, які ведуть бойові дії та бійців, які готуються з нульового стану готовності. Цей підхід нам забезпечить можливість ефективних дій у наступі та обороні.