Про колізію навколо використання Storm Shadow та новий пакет військової допомоги США. Воєнні підсумки тижня

Про новий пакет військової допомоги США

На тлі завершення саміту НАТО США оголосили про новий пакет збройової допомоги для України вартістю $225 млн. Цей пакет задовольняє нагальні потреби Збройних Сил України, насамперед у царині ППО. Тут є ракети до ЗРК NASAMS, а також боєприпаси до артилерії, HIMARS, гармат 155 мм та 105 мм, протитанкове озброєння, Javelin, TOW, AT4, ПЗРК Stinger і патрони до стрілецької зброї.

Але головне у пакеті - одна батарея Patriot, яка буде другою батареєю від США. А якщо будуть виконані всі обіцянки, включно з постачанням з Румунії та Нідерландів, то загалом у Києва буде вже 8 систем Patriot. Зазвичай одна батарея Patriot коштує десь у межах одного мільярда доларів, а тут $225 млн на все. Пояснити можна тим, що вся ця зброя береться із запасів міністерства оборони США, тобто це швидше і дешевше, ніж нові зразки. А ракети до Patriot є в інших пакетах. Зокрема, у пакеті, який був оголошений раніше на $2 млрд, де йшлося про виготовлення значної кількості ракет і до Patriot, і до NASAMS.

Однак тут питання не тільки у кількості зброї, а й у можливості її використовувати на повну відповідно до технічних і тактичних можливостей. З Patriot, начебто, все зрозуміло: летить, ворожу ціль збиваємо і навіть над територією РФ. Але зараз військово-політичне керівництво України прагне, аби США зняли обмеження на використання іншої зброї вглиб російської території. Йдеться про ATACMS з дальністю у 300 кілометрів з касетним оснащенням. Це ідеальна зброя для проріджування російських літаків на летовищах і для знищення російських систем ППО, а також сил, які можуть накопичуватися в оперативній глибині для підготовки наступальних дій. Але поки що наш головний партнер непорушний.

Цікаво було слухати пресконференцію президента США Джозефа Байдена за підсумками саміту НАТО, коли його запитали, чи дозволить він використовувати Україні американську далекобійну зброю для ударів по військових об'єктах вглиб Росії. І Байден відповів, що військові США не бачать доцільності в цьому, проте США дозволили використовувати американську зброю в прикордонних регіонах Росії, тобто це HIMARS до 100 кілометрів. Байден сказав, що він дотримується порад начальника штабу, а також міністра оборони та співробітників розвідки, і щодня вирішується, що українці повинні робити, а що не повинні, а також, як далеко можуть зайти.

Тут така собі логіка, бо, як на мене, було б значно логічніше, щоб ми зайшли дійсно значно далі, ніж зараз, і знищили всі цілі, які становлять загрозу. І логіка тут полягала б у збереженні життів і військових, і цивільних, бо у ворога суттєво поменшало б можливостей для нападу.

Про колізію навколо використання Storm Shadow

А тут ще додається колізія навколо використання британських крилатих ракет Storm Shadow. Цими ракетами ми вже знищили значну кількість російських ЗРК та РЛС в Криму, і навіть підводний човен з кораблем, які були в ремонті. Дальність у 300 км - це оптимальна дальність, яка дозволяє використати повний потенціал цього озброєння. З приводу Storm Shadow ми ще вчора, 11 липня, сказали, що Велика Британія не має обмежень на те, аби її ракети використовувалися вглиб території РФ. Про це сказав новий прем'єр Британії.

Але ситуація впродовж дня змінилася. Британське видання Telegraph  випустило матеріал, в якому йдеться про те, що Велика Британія насправді не давала Україні дозвіл бити ракетами Storm Shadow по території РФ. Так пояснили кореспондентам Telegraph у міністерстві оборони Британії й нагадали про те, що дозвіл стосується лише можливості використання цих ракет по Криму, бо якщо бити по РФ, то це призведе до ескалації й може втягнути Велику Британію у конфлікт з РФ. Як на мене, ситуація не є адекватною з погляду наших потреб.

І сьогоднішнє ще одне повідомлення, в якому було сказано про позицію вже міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Леммі. Він сказав, що в Лондоні розмірковують над запитом України щодо використання крилатих ракет Storm Shadow по цілях у глибині Російської Федерації.

Хочу сподіватися, що ці "червоні лінії" в головах наших партнерів будуть подолані, бо практика минулого довела, що насправді теорія так званої контрольованої ескалації у війні з Росією не виглядає результативною. Тут потрібні принципові й суттєві зміни.

Про розробки детекторів дронів та РЕБ

А далі ми будемо говорити про протистояння з ворогом там, де у нього до певного часу була перевага. Мова йтиме про системи радіоелектронної боротьби. За короткий проміжок часу у нас так само розвинулись і окопний РЕБ, і об'єктовий РЕБ, і баневий РЕБ.

Сергій Бескрестнов за позивним "Флеш", військовий фахівець в галузі радіотехнологій, розповів, що практично весь сегмент вітчизняного окопного РЕБу виробляється так званим гаражним ВПК, і це скоріше питання масштабування та масовості. Окопний РЕБ у нас збирають десятки та навіть сотні маленьких виробництв, які розташовані по всій країні. І уявіть собі, що таке виробництво працює за стандартними принципами комерції попри те, що це мале підприємство. Тобто у цього підприємства є склад запасних частин, які закуповуються під прогнози та поточні замовлення.

Військовий фахівець зазначив, що у виробництві РЕБ дуже необхідна допомога держави, тому що приватний підприємець передусім рахує гроші. Ніхто не буде інвестувати багато грошей, наприклад, у склад. Бо якщо завтра станеться якесь перемир'я чи закінчення війни, то тоді приватний підприємець ризикує залишитися з цими залишками на значну суму. Відповідно, наша держава своїм коштом має створювати запас модулів на певні частоти. Наприклад, тиждень тому ми дізналися про нову частоту противника в Очеретиному, це була важка новина, тому що він влаштував буквально "сафарі" за нашими хлопцями. Кожного дня РФ атакувала приблизно 10-20 автівок наших військових, це було жахливо, бо у нас нема окопного РЕБу цього діапазону. Зараз наші виробники розмістили відповідні замовлення на підприємства.

Бескрестнов зауважив, що на сьогодні є 3-4 дивайси (технічний пристрій), які працюють як детектори дронів. Серед них на першому місці виріб під назвою "Цукорок", який дуже популярний, а черга на нього близько 3-4 місяці. Треба розуміти, що "Цукорок" детектує тільки російські крила, тобто він не бачить FPV-дрони. Однак бачить Mavic та крила розвідників, що важливо для нас. Розуміємо, що перед ударом "іскандера", як ми бачили на аеродромах Миргорода та Полтави, завжди кружляє російський розвідник. Якщо у всіх наших військових будуть такі детектори "Цукорок", тоді буде розуміння, що після кружляння розвідника треба чекати на потенційну атаку ворога. Також "Цукорок" бачить "ланцети", що важливо для наших хлопців, які працюють на стаціонарних позиціях, наприклад, це артилерія. А для піхоти детектори дронів мають бути дуже прості, щоб не розбиратися у спектрах, а "Цукорок" пише на екрані, що летить, і це дуже зручно.

Флеш додав, що у нас існують й інші прилади. Є дуже якісний детектор проти FPV-дронів, який розробили наші військові, але поки що зберігається таємниця щодо нього. Не розголошується його назва, як він працює, на яких частотах, тому що ворог може дізнатися і у відповідь щось вигадає. Цей виріб поширюється по військових каналах, тому саме військові знають, як і де його замовити. Інші дрони також існують. Однак є проблема у відсутності детекторів дронів DJI Mavic, хоча "Цукорок" працює проти них, але не дуже далеко, не більше 200 м. Нам треба детектувати дрон з відстані 1-2 км.