На тлі низки контратак ЗСУ на Донеччині у Курській області РФ продовжуються бої високої інтенсивності. Колонка Сергія Згурця

Ситуація на фронті - Донеччина

Третій день поспіль у медійному просторі домінує ситуація з подіями у Курській області. Проте, де-факто, у зведенні Генштабу ЗСУ цей напрямок не згадується. Там головний наголос робиться на те, що основні зусилля і найскладніші ділянки – Покровський, Торецький та Краматорський напрямки. Там ворог має певне просування у бік Покровська, утримує певну ініціативу та динаміку.



Противник протиснувся у Сергіївку, продовжив атаки на північ і вийшов на околиці населеного пункту Гродівка, трохи просунувся у Желанному, Іванівцях. Це просування вздовж залізниці до Покровська. Попри втрати загарбник намагається тиснутись у цьому напрямку, де зараз головна концентрація ворожих зусиль.

У цей час ЗСУ провели низку контратак, які стосуються і району Нью-Йорка, і зони Часового Яру. Там є зміни, які не дозволяють противнику просуватися. Ті незначні здобутки, що були у ворога, зараз відіграні назад нашими військовими.

Динаміка подій у Курській області РФ

Але на тлі цього виникає питання, що відбувається в Курській області. Вже впродовж трьох днів спостерігаємо за цією операцією.



У двох районах Курської області, Коренівському та Суджанському,  тривають бої високої інтенсивності. Збройні Сили перерізали рокадну дорогу Рильськ - Кореневе - Суджа. Також є просування в глибину російської території. Інститут вивчення війни (ISW) говорить про 10 км.

Російські пабліки істерично повідомляють, що ЗСУ просунулись у Курську область на 26 км від кордону, до населеного пункту Анастасіївка, та обходять місто Суджа. Хоча  Суджа, як наголошують аналітики та оглядачі, перебуває під контролем ЗСУ. Загалом стверджується, що близько 350 кв.км  у Курській області перебуває під контролем Сил оборони України. Наші підрозділи просуваються, а загальна площа пов'язана з тим, що на різних ділянках йдуть бойові дії. Однак  площа у 350 кв. км є досить значною.

Можна очікувати, що ворог перекидатиме резерви в цей регіон, який досить зручний для оборони через розташування річок та трас. Дійсно, його можна утримувати, якщо буде така ціль і мета.

На тлі цього цікаві оцінки зробив австралійський генерал у відставці Мік Раян. Він детально аналізує бойові дії в Україні, а операцію в Курській області високо оцінює та робить наголос на тому, що це операція з залученням декількох наших бригад. Генерал підкреслює, що ці бригади є якісно підготовленими підрозділами на відміну від контрнаступу 2023 року. Раян говорить про те, що наступальні дії проводяться високомобільними механізованими силами, що відрізняється від спроб росіян наступати на Харківському напрямку в останні місяці. Такий високий рівень мобільності необхідний для того, аби використовувати усі прогалини в захисті оборони противника.

Генерал наголошує, що українці розгорнули значну кількість засобів ППО, засобів РЕБ, які суттєво обмежують ефективність використання традиційно головного аргументу російської сторони – авіації. Саме через те, що відбувається прикриття засобами ППО. Мік Раян визначає, що Україна досягла несподіванки з початку цієї операції. Тобто розмови про те, що поле бою прозоре – це так, але при вірному плануванні можна забезпечити як ефект несподіванки, так і заходи, які зараз відбуваються в Курській області.

Коли говоримо про цілі цієї операції, то вони є тактичні, оперативні й стратегічні. До тактичних цілей можемо віднести утримання території, знищення противника, його сил і засобів, взяття в полон російських військових. До оперативних цілей можна віднести плани або наміри того, що ці дії примусять ворога перекидати резерви на цю ділянку з інших напрямків, послаблюючи інші зони, де армія РФ наступає або обороняється.

Щодо стратегічних цілей цієї операції, то австралійський генерал Мік Раян говорить, що таких стратегічних цілей є декілька. Насамперед - сповільнити або зупинити російський імпульс у наступальних операціях. Другою стратегічною метою може бути перехід наративу війни до більш позитивного для України та протидії російській дезінформації про те, що РФ забезпечує собі неминучу перемогу у війні на виснаження. Третьою стратегічною метою чи ефектом можна вважати те, що відбувається підвищення морального духу українського населення, враховуючи, що тривалий час ворог здійснює наступальні дії й відбувається протискання нашої оборони.

Четверта стратегічна мета, за оцінками австралійського генерала, - якщо ми захопимо більше територій у Курській області, то це на випадок, коли Україна буде змушена йти на певні врегулювання шляхом перемовин наприкінці 2024-го чи 2025 року. І краще вести перемовини, коли частина території агресора утримується нашими військами. Це припущення. Я не думаю, що мова йде зараз про перемовини й підготовку до них.

Але динаміка бойових дій в Курській області продовжується. Спостерігаємо за цим і будемо оцінювати у перспективі. Розуміємо, що історія бойових дій в Курській області впливає і на інші напрямки.

Харківський напрямок

А далі поговоримо про те, що відбувається в Харківській області.

Олександр Букатар, підполковник, командир 3-го батальйону оперативного призначення бригади "Спартан", розповів, що на півночі Харківщини ситуація контрольована. Ворог намагається здійснювати штурмові дії, але вони всі марні, бо українські оборонці розбивають ці спроби заздалегідь. Противник не змінює тактику, діє малими піхотними групами. Ворожа авіація зменшила застосування КАБів, якщо порівнювати ситуацію тиждень-півтора тому. Загарбник продовжує "м'ясні" штурми, людей він не рахує, бо цього ресурсу у росіян достатньо. А щодо техніки, тут сили окупантів виснажуються.



Підполковник зазначив, що снарядного голоду в українських підрозділах немає, але зброї багато не буває. Наприклад, FPV-дрони є більш влучними та маневровими, достатньо уражають ворогів, аби їх зупинити. Щодо російських "ланцетів", які є ударними БПЛА та корегуються розвідувальними дронами, то дошкуляють саме розвідувальні безпілотники такі, як "Орлан", Zala, Supercam. Таких БПЛА противник має у достатній кількості та щільно їх використовує. Однак Сили оборони України відпрацювали способи, як ворожі безпілотники збивати та знищувати. Є спеціальні групи, які цим займаються. Тобто потроху все ж таки українські захисники навчаються та мінусують ці засоби у противника.

Командир 3-го батальйону розказав, що війна дуже швидко показує якості людей, як вони діють у тій чи іншій бойовій ситуації. Відповідно, перевірка боєм дає розуміння подальшого становлення людини у військовій справі.

Резюмуючи слова пана Олександра, зауважу, що саме від людського фактора, від злагодженості колективів залежить і утримання наших позицій, і наша подальша перемога.