"Швидких проривів ЗСУ не буде": ситуація на фронті повністю відображає слова Залужного. Воєнні підсумки з Сергієм Згурцем

Посилення артилерійських військ ЗСУ

Найперше сьогодні слід привітати наших артилеристів з їхнім професійним святом. Хочу побажати їм міцного здоровʼя та влучних пострілів. Ми розуміємо, що 80-90% втрат росіяни несуть на полі бою саме від нашої артилерії. До речі, сьогодні зʼявилося чимало гарних новин. Командувач ракетних військ, артилерії та безпілотних систем генерал Сергій Баранов повідомив, що Україна має власні ракети з дальністю до 700 км. Він сказав, що в нас є дослідні зразки й зараз проводяться випробування. Це дуже важливі новини. Адже поява ракетного комплексу з дальністю 700 км буде чудовим доповненням до ракет ATACMS, які ми вже отримали.

Окрім новини про появу нової ракети, сьогодні зʼявилось відео, на якому наші захисники продемонстрували шведську гаубицю Archer. Ця гаубиця є найбільш технологічною у світі. Нам їх обіцяли ще влітку. І от зараз наші захисники вже користуються цією зброєю. Archer здатна вражати противника на відстані до 60 км і є унікальною зброєю для контрбатарейної боротьби. Тобто ми можемо констатувати, що підсилення артилерійських військ відбувається коштом допомоги наших міжнародних партнерів, а також розробляються вітчизняні зразки САУ. Зокрема, наша "Богдана". Сергій Баранов також додав, що в Україні відбувається розгортання виробництва власних боєприпасів. За його словами, Україна виробництвом боєприпасів закриває 20% власних потреб. На мою думку, це дуже хороший і оптимістичний показник.

Слова Валерія Залужного в інтервʼю The Economist повністю відображають ситуацію на фронті

Інтервʼю Головнокомандувача Валерія Залужного виданню The Economist мало кілька складових. Головне з цього інтервʼю те, що дійсно Україна та Росія вийшли на рівень, коли вони мають паритетні можливості на поточний час і технологічні можливості обох унеможливлюють потужні прориви та штурми. Саме тому Валерій Залужний зафіксував декілька пріоритетів, які мають бути змінені та реалізовані, щоб з позиційної війни перейти в мобільну та забезпечити просування ЗСУ на полі бою. Він насамперед говорив про перевагу в повітрі й не так про літаки, як про безпілотні комплекси.

Він наголошує на покращенні радіоелектронної боротьби, посиленні контрбатарейної боротьби та рішеннях, які дадуть змогу нам швидше просуватися по замінованих полях. Пʼятий, але далеко не останній пріоритет - це робота з нашими резервами. Зокрема, мати можливості мобілізувати та готувати більше якісного особового складу. Ось ці пʼять чинників начебто відомі, проте на основі цих нових напрямків потрібно забезпечити новий симбіоз можливостей, який допоможе переграти противника в порівнянні з новим статусом цієї війни.

Ситуація на Авдіївському напрямку

Ситуація в Авдіївці продовжує бути складною. Починаючи з 9 жовтня ворог постійно збільшує кількість особового складу на цьому напрямку та проводить штурмові дії, міняючи тактику та підходи. Вчора й позавчора були новини про те, що росіяни намагаються просуватися з півночі та півдня міста. Зараз, коли ми говоримо про залізницю та Авдіївський коксохімічний завод, то частина військових експертів повідомляють, що ворог пройшов залізницю й намагається просуватися в бік коксохіму. Також була інформація про те, що ЗСУ відкинули противника. Тобто зараз противник намагається реалізувати ту концепцію, яка була раніше. Зокрема, з півдня та півночі забезпечити оточення міста та перерізати логістичне забезпечення нашого угрупування.

Проте від початку наступу на Авдіївку колосальні втрати росіян продовжуються, а можливості ЗСУ для оборони Авдіївки зберігаються. Питання лише полягає в ресурсах для оборони Авдіївки. Однак ресурси є такою складовою, яка говорить, що в нас є можливості для того, щоб утримувати цю ділянку фронту. Тому ситуація залишається складною, але управлінські рішення, резерви та вчасно ухвалені рішення дають можливість стримувати російську навалу на Авдіївському напрямку.

Карта бойових дій на Авдіївському напрямку станом на 3 листопада

Результати контрнаступу ЗСУ

Ситуація на полі бою кардинально змінилась. Лінія оборони противника теж змінилась. Росіяни насичують цю лінію оборони особовим складом та фортифікаціями. Реалії дійсно змінились. На початку нашого контрнаступу у Генштабі говорили про те, що завданням мінімум є вихід до Токмака. До Токмака зараз 19 км. За чотири місяці від початку наступу ЗСУ просунулись в межах 10 км, враховуючи фортифікації противника. Якщо подивитись на інфографіку, то стає зрозумілим, що ми намагаємося розширити наше вклинення в оборону противника. Ворог же утримує цю ділянку фронту так, що ми не можемо забезпечити швидкий прорив.

Тому ситуація на лінії фронту і є відображенням слів Валерія Залужного, який пояснює, що зараз ми увійшли в певну патову ситуацію, коли маємо паритет в технологіях з росіянами. Проте потрібно працювати над цим. В першу чергу створювати умови для швидких проривів та тиснути на противника. А також знищувати його ворожу силу та техніку. Оскільки це також є важливою складовою наших наступальних дій. Отже, наступальні дії ЗСУ продовжуються. Продовжуються не у форматі широкомасштабних наступальних дій, а саме в активній роботі артилерії та далекобійних засобів ураження. Вважаю, що у найближчі місяці ця тактика навряд чи зміниться.

Відстань до Токмака з деокупованих територій становить 20 км

Бойові дії на Херсонщині

На лівому березі Дніпра є понад 5 плацдармів, які контролюються нашими військами, а також існує велика сіра зона. На цій ділянці фронту противник намагається перебазовувати свої війська для балансування своєї загрози. Проте в будь-якому разі ця ділянка фронту для росіян залишається небезпечною. Нашим же військам слід і далі зберігати цю загрозу й продовжувати тиснути на противника.

Карта бойових дій на Херсонщині станом на 3 листопада