У Раді планують найближчим часом розглянути законопроєкт про заборону російської церкви в Україні

Про це в інтерв'ю Укрінформу розповів голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

"Це дуже складна тема. Складна не тільки тому, що, відповідно до Конституції, держава та церква розділені, а відносини між ними можуть бути виключно партнерські, а ще й тому, що зараз ми спостерігаємо багато моментів, які неможливі в нормальному суспільстві. Наприклад, коли деякі представники окремих конфесій відверто працюють на ворога, чим створюють високий рівень небезпеки для України. Це вже питання національної безпеки", - каже Стефанчук.

Очільник Ради наголосив, що держава має реагувати. Тому в закритому режимі для обговорення зустрілися представники ВРУ та Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, зокрема був присутній і московський патріархат.

"Я запропонував погодитися з певними фундаментальними тезами. Російська Федерація – це агресор і веде проти України війну. Росія не має права впливати на уми та серця українців. Жодна релігійна організація, не залежно від конфесій, не має бути пов'язана з російською церквою чи будь-якими іншими російськими релігійними організаціями. Юридична відповідальність рівна для кожного громадянина, тому вона має наставати, не залежно від того, чи особа в рясі, із кадилом та прикривається Біблією", - поділився Стефанчук і додав, що із твердженнями погодилися всі.

Верховна Рада України може розглянути законопроєкт про заборону релігійних організацій, які пов'язані з російською церквою.

"На розгляді в першому читанні він може з’явитися вже найближчим часом. А до другого читання ми готові розглянути пропозиції церков та релігійних організацій, але вони мають бути універсальними для будь-якої релігійної організації в Україні", - сказав голова Ради.

Стефанчук зауважив, що мають бути закладені принципи: Росія - агресор, Росія не має права впливати на українців, в Україні не може бути релігійних організацій, які афілійовано пов’язані з російською церквою, юридична відповідальність має застосовуватися до всіх, не залежно від того, яку релігію чи церкву особа представляє.

"Зараз час працювати та молитися за Україну", - додав голова Верховної ради.

• 29 березня УПЦ МП мала покинути Києво-Печерську лавру: на території заповідника зібралися віряни, відбулася літургія, також представники патріархату подали позов до суду через розірвання договору про оренду заповідника. У Мінкульті ствердили, що допоки Господарський суд не ухвалить рішення про забезпечення клопотання УПЦ МП, її представники не мають правових підстав перебувати на території Лаври.
• 30 березня стало відомо, що комісії Мінкульту, яка мала перевірити дві будівлі Лаври, перешкоджають віряни: представники УПЦ МП не залишили заповідник, а митрополита Павла викликали до СБУ. Також УПЦ МП все-таки провела в Києво-Печерській лаврі службу. Також митрополит московської церкви Павло Лебідь намагався вибити мікрофон в кореспондентки Еспресо. Поліція відкрила провадження за фактом перешкоджання діяльності журналістів біля Лаври.
• 30 березня Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову УПЦ МП до заповідника "Києво-Печерська лавра" щодо незаконності одностороннього розірвання договору. Також цього дня уряд визнав таким, що втратило чинність, розпорядження 2013 року про передачу в безоплатне користування монастиря УПЦ МП будівель і споруд Києво-Печерської лаври.
• Пізніше митрополит московської церкви Павло Лебідь заявив, що слідчі СБУ вручили йому підозру. Настоятель чоловічого монастиря церкви Московського патріархату, що до 29 березня мав договір із Національним заповідником "Києво-Печерська лавра", митрополит Павло (Петро Лебідь) підозрюється у розпалюванні міжрелігійної ворожнечі та виправданні російського збройного вторгнення до України. Згодом йому присудили два місяці домашнього арешту.
• Уранці 19 квітня Комісія МКІП з приймання-передачі держмайна Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" провела необхідні роботу. Віряни УПЦ МП перешкоджали, а після намагалися потрапити в опечатаний корпус. 20 квітня прибічники УПЦ МП знову спробували перешкодити роботі комісії на території Лаври.
• У Києво-Печерській лаврі охорона УПЦ МП зробила двері XVIII століття мішенню для ножів.  
• 21 квітня Комісія Міністерства культури та інформаційної політики оглянула та опечатала Братський корпус на Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.