"Відразу гарячих обіймів не буде": дипломат Дещиця про обрання нового уряду Польщі та припинення страйків на кордоні

Про це він розповів в етері Еспресо.

"Напевно, відразу гарячих обіймів не буде, бо цей уряд буде створений з чотирьох великих політичних сил. У позиційний уряд увійдуть також і представники Польської селянської партії. Вони будуть захищати свій ринок та своїх фермерів, автоперевізників. Тому не слід очікувати, що зразу всі проблеми вирішаться, але я все ж таки дивлюся на наші відносини більш оптимістично, тому що новий прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відомий своїми проєвропейським баченням та позиціями. Він дуже добре розуміє Європу середини та знає Україну. Я думаю, що ці наші відносини будуть все ж таки базуватися на власне проєвропейській політиці", - наголосив Дещиця.

Дипломат підкреслює, що у майбутній перспективі шанси досягнути домовленостей є доволі позитивна: "Шанси значно більші, аніж були б з Правом та справедливістю, урядом Моравецького, який сам має проблеми з Брюсселем і потрібно їм самим було боротися з Брюсселем, а ще й не говорячи про те, щоб тягнути України".

Що відомо про вибори в Польщі

15 жовтня на парламентських виборах у Польщі зафіксували найбільшу явку  з моменту падіння комунізму.

Після підрахунку всіх бюлетенів на виборах до парламенту Польщі, лідерство здобула партія влади "Право і справедливість". Вона отримала 35,38%. За нею йде опозиційний блок "Громадянська платформа" - 30,70%, потім - "Третій шлях" (14,40%), "Лівиця" (8,61%) і ультраправа антиукраїнська "Конфедерація" (7,16%). Це означає, що "Громадянська платформа", "Третій шлях" і "Нова лівиця" мають можливість утворити новий кабінет.

Блок "Третій шлях", який посів третє місце, заявив, що виключає створення коаліції з керівною партією "Право і справедливість"("ПіС").

За останніми даними, явка на виборах становила 74%, що є найвищим показником з моменту падіння комунізму в країні.

19 жовтня стало відомо, що найбільша опозиційна політсила Польщі "Громадянська платформа" висуває кандидатуру експрезидента Євроради Дональда Туска на прем’єр-міністра Польщі.

А вже за кілька днів по тому всі опозиційні партії Польщі оголосили, що їхнім спільним претендентом на прем'єр-міністра буде Дональд Туск.

6 листопада президент Польщі Анджей Дуда заявив, що прийняв рішення довірити сформувати новий уряд після парламентських виборів Матеушу Моравецькому.

13 листопада прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький подав заяву про відставку з посади в Раді міністрів.

13 листопада президент Польщі Анджей Дуда офіційно доручив експрем'єру та представнику партії "Право і справедливість" Матеушу Моравецькому сформувати новий уряд.

Страйки на кордоні між Польщею та Україною: що відомо

Раніше повідомлялося, що польські перевізники страйкуватимуть на кордоні. Причина – надмірна конкуренція після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та країнами ЄС. У зв'язку з цим Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України ініціювало зустріч з Польщею та Єврокомісією.

У ДПСУ прокоментували ймовірне блокування кордону. Крім того, Україна направила Польщі офіційну ноту через наміри польських перевізників розпочати страйк на українсько-польському кордоні.

6 листопада польські перевізники розпочали страйк на польсько-українському кордоні. У Мінінфраструктури заявили, що польські перевізники не передали Києву жодних офіційних вимог.

Станом на вечір 7 листопада польські перевізники повністю заблокували проїзд вантажного автотранспорту на двох пунктах пропуску на кордоні з Україною. Згодом також стало відомо, що вантажівки на в'їзд в Україну очікують до 90 годин.

9 листопада у Польщі відбулася зустріч урядовців і перевізників, які блокують кордон з Україною, однак вона завершилася нічим. Водночас черги з вантажних транспортних засобів стають все довшими. Відтак Україна запропонувала польській владі запустити смуги для порожніх вантажівок і очікує на відповідь з їхньої сторони.

15 листопада відбулися тристоронні перемовини з Польщею та Єврокомісією щодо розблокування пунктів пропуску, однак вони не принесли результатів. Натомість Європейська комісія може розпочати карну процедуру проти Польщі, якщо влада не розв'язже питання з блокуванням перевізниками пунктів пропуску на кордоні з Україною.

16 листопада словацькі перевізники провели попереджувальну акцію і на годину заблокували перетин кордону українським колегам, приєднавшись до аналогічної польської блокади. Перевізники заявили, що чекатимуть на реакцію упродовж семи днів, а в разі її відсутності погрожують повністю перекрити пункт пропуску "Вишнє Нємецьке - Ужгород".

Згодом польські перевізники пообіцяли посилити блокаду на кордоні з Україною. Крім того, митники почали фіксувати збільшення черг вантажівок на словацькому напрямку.

Україна та Польща готують позови щодо відшкодування збитків, завданих блокуванням прикордонних автомобільних пунктів пропуску через мітинг перевізників. Крім того, стало відомо, що польські перевізники не пропускають гумдопомогу і небезпечні вантажі.

За словами віцепрезидента Асоціації міжнародних автоперевізників Володимира Баліна, польські перевізники порушують умови страйку, що може допомогти добитися його скасування. Водночас українська економіка за цей час зазнала збитків вже на понад €400 млн.

Тим часом польські фермери обіцяють продовжити блокування пункту пропуску "Медика-Шегині" до січня. Тож Україна ініціює створення моніторингової групи з боку ЄС на кордоні, а також планує евакуацію українських водіїв.

Очільник БФ "Нова країна", кандидат економічних наук Андрій Новак заявив, що через проблеми з постачанням пального з Польщі, що займає третину українського ринку, ціна на скраплений газ збільшилася на 30%.