Курахівська кишеня: бригади ЗСУ тримають оборону в дуже складних умовах. Колонка Сергія Згурця

Співвідношення сил на фронті
 

Авторитетна британська аналітична установа RUSI (Royal United Services Institute for Defence and Security Studies - Королівський об'єднаний інститут оборонних досліджень) видала нову доповідь, яка присвячена поточній ситації на фронті українсько-російської війни. Доповідь цікава, в наступних публікаціях ми будемо до цього документа звертатися, але зазначу деякі важливі подробиці. 

Насамперед британці у своїх підрахунках виходять з того, що на лінії зіткнення співвідношення сил між бойовими одиницями ЗСУ та російськими оперативними угрупованнями в різних окремих сегментах становить від 1 до 2 та від 1 до 6 на користь підрозділів армії РФ, які наступають,  -  через перевагу в піхотних підрозділах. Найбільше угруповання російських військ - 230 тис. із 570 тис. перебуває у Донецькій та Луганській областях.

Ситуація на фронті

Попри перевагу в живій силі, зараз наші підрозділи та бригади стримують противника та здійснюють контрнаступальні дії. Це стосується і Курщини, і Великої Новосілки, і контратак поблизу Покровська, де ворог  змушений змінювати свої плани та підтягувати резерви. Також відбуваються контратаки ЗСУ поблизу Сіверська, але є вкрай складні ділянки, де ситуація, якщо дивитися на карту, погіршується. 
 

Новопавлівський напрямок
 

Наші бригади тримають оборону в дуже складних умовах, якщо не критичних. Мова йде про Курахівську кишеню. Це Новопавлівський напрямок, який раніше називався Курахівським, вздовж траси від Дачного до Запоріжжя.

Вчора, 17 лютого, ми вже говорили про цей напрямок, де на вихідних були контратакувальні дії з боку РФ. Також були і з нашого боку контратаки. Наразі, з посиланням на інформацію з різних джерел, які мене не підводили, знаємо, що ворог закріплюється в населеному пункті Улакли.



На мапі знизу бачимо населений пункт Улакли, який розташований на дорозі від Дачного до Запоріжжя. Ворог намагається закріплюватися, і це, звісно, створює складнощі на цій ділянці. Але противник проводить контратаки і на околицях Константинополя, це трохи західніше від населеного пункту Улакли. Там зараз тривають активні бойові дії, бо загарбник намагається просуватися далі до цієї траси.

Зараз на цій ділянці, включно з Андріївкою, яка вища над цією дорогою, у ворога є певна перевага в живій силі, попри те, що ми перекинули одну з бригад для посилення. Але поки що нам не вдається переламати перевагу противника. Я думаю, що ця ділянка наразі видається найскладнішою, і так чи інакше треба буде ухвалювати рішення про вивід наших військ. 

А ворог, за попередніми оцінками, напевно, планує забезпечити вирівнювання лінії фронту, щоб таким чином забезпечити вивільнення певних підрозділів, які можна потім скерувати на посилення наступу, зокрема на Торецькому напрямку і на Костянтинівку. Однак це лише теоретичні припущення.

Адже реальність іноді спростовує будь-які прогнози. Ми розуміємо, що кілька наших бригад тримають оборону на відстані 10 км від Дачного до Константинополя. Найвужча ділянка цього фронту - від Андріївки до Константинополя становить лише 2 км. Відповідно, на ділянці 10 км з заходу на схід і 2 км з півночі на південь ситуація вкрай непроста для утримання оборони. Звісно, в такій ситуації насамперед наголос робиться на мужності наших підрозділів, на використанні авіації, в першу чергу дронів та артилерії. 

Тут варто згадати про Мюнхенську конференцію, де президент Чехії Петер Павел сказав, що минулого року Україна отримала понад один мільйон боєприпасів завдяки "чеській ініціативі".

Згадаю про те, що керівник компанії Rheinmetall днями оголосив, що в Україні у 2026 році нарешті буде побудовано завод з виробництва великокаліберних боєприпасів калібру 155 мм. Ця компанія також забезпечує постачання боєприпасів на системній основі, зокрема новий пакет від Німеччини передбачає постачання 50 тис. боєприпасів.

Зараз поступово вирівнюється співвідношення сил між використанням російською стороною артилерії та нашою. Головком Сирський говорив, що таке співвідношення вже становить один до двох, тобто перевага противника не 1 до 10, а 1 до 2. 

Співпраця ОПК України та країн Європи
 

До речі, суттєво зростають акції німецьких, британських та інших європейських компаній, які на тлі усвідомлення того, що Європа дійсно буде вкладати кошти у свою оборонну промисловість, мають перспективу суттєвих замовлень і розширення свого потенціалу для збільшення виготовлення тих чи інших зразків озброєнь. І це впливає на певні українські перспективи, тому що низка українських компаній має тісні контакти з закордонними виробниками озброєнь. 

Виникає питання - яким чином Україна може скористатися тим, що низка європейських компаній зараз розширює свої проєкти щодо виготовлення нових зразків озброєнь.

Долучимо до розмови Валерія Боровика, голову правління групи "Альянс "Нова енергія України", який ще до повномасштабної хвилі війни досить активно співпрацював з європейськими компаніями в царині цивільного космосу. А зараз його підприємство також має тісний контакт з закордонними виробниками. Думаю, досвід, який напрацьовує "Альянс "Нова енергія України", вкрай цікавий, щоб адаптувати й на інші наші оборонні компанії.

Знаємо, що "Альянс "Нова енергія України" займається розробкою нових систем для ЗСУ, і це не лише повітряні дрони, а й виготовлення РЕБ та систем підводних дронів.

Валерій Боровик розказав про співпрацю з німецькою компанією Diehl Defense, зазначивши, що за минулий рік завершено постачання 16 систем ППО, яка детектує дрони та знешкоджує їх на підльоті до об'єктів. Спеціалісти вже навчені та використовують цю систему. На 2024 рік було запрограмовано постачання дуже серйозних роботизованих комплексів, але через брак коштів у бюджеті не змогли це реалізувати, тому такі плани є на цей рік. З німецькими партнерами також відпрацювали технологію постачання та залучення наших виробників, але в першу чергу Diehl Defense концентрується на постачанні одного з комплексів ППО IRIS-T. "Альянс "Нова енергія України" активно працює, щоб забезпечити постачання різних матеріалів від Diehl Defense.

Засновник українського виробництва зауважив, що системно не відбувається нічого, тому його компанія працює точково з іноземними виробництвами. Ще раніше було запропоновано МОУ та Генштабу, щоб створити дослідно-бойовий підрозділ, у складі якого були б інженери з бойовим досвідом застосування різних озброєнь. Такий підрозділ з дозволом виїзду на передову міг би покращувати технології, побачивши дію зброї на фронті, потім з інженерами закордонних оборонних компаній допрацьовувати військову техніку на підприємствах. Декілька закордонних виробників підписали лист, щоб був створений такий підрозділ, але "віз і нині там". Технологічний ривок буде дуже повільним без такої співпраці.

Боровик розказав, що роботизовані підводні системи, над якими працює "Альянс "Нова енергія України", зараз тестують та відпрацьовують. Найближчий етап — тестування на дальність підводного дрона-камікадзе. Йде робота над тим, щоб покращити та здешевити виробництво таких дронів. Не будемо загадувати, але до літа щось вже з'явиться з цих зразків. Це не є простим завданням, бо ж з нуля компанія створює субмарину.

Підсумовуючи слова пана Валерія, зауважу, що це складний технологічний напрямок, який не всі країни спроможні довести до ладу. Сподіваюся, це вдасться компанії "Альянс "Нова енергія України", яка робить колосальні зусилля, аби ЗСУ воювали саме технологіями, а не особовим складом.