У новий 2016-й рік світ входив із важким каменем на душі після терактів у Парижі. Продовжувалась війна в Україні. Продовжувалися бої в Сирії. Хвилі біженців зі знедолених країн продовжували прибувати до Західної Європи.
Теракти в Брюсселі, Ніцці і Стамбулі
Постраждалі від теракту в Брюсселі. Фото: Reuters
На жаль, рік, що минув, був дуже "щедрим" на теракти. З них найбільш резонансні були скоєні бойовиками "Ісламської держави".
Один з перших резонансних нападів стався у Бельгії: 22 березня двоє смертників підірвали себе в аеропорту Брюсселя, а третій - на станції метро "Мальбек". Загинуло 32 людини, якщо не рахувати терористів-смертників та ще близько 300 були поранені.
Дуже швидко поліція знайшла зв'язок між виконавцями вибухів та організаторами серії терактів у Парижі 13 листопада 2015 року.
Напад на аеропорт Ататюрка поблизу Стамбула стався 28 червня. Троє нападників вбили 36 людей та ще 147 поранили. Двоє з трьох терористів були ідентифіковані, вони мали російські паспорти (один народився в Дагестані, другий - в Карачаєво-Черкеській республіці). Організатором теракту вважається чеченець Ахмед Чатаєв, який увійшов до командування "ІД".
У липні натхненний "Ісламською державою" бойовик проїхався вантажівкою по набережній в Ніцці у день святкування Дня Бастилії, 14 липня. Поки його не застрелила поліція він встиг убити 84 людей. Під кінець року схожий теракт стався у Берліні, загинуло 12 людей.
Панамський офшорний скандал
3 квітня на весь світ прогриміла публікація розслідувань про власників офшорів, які мали справи з панамською юридичною фірмою Mossack Fonseca. Витік її документів став базою для викривальних журналістських матеріалів по всьому світу.
Читайте також: Зірки "Панамського архіву". Найгучніші "жертви" розслідування
З матеріалів "Панамського архіву" ми дізнались, що офшорами володіють чи володіли в минулому 12 чинних та колишніх світових лідерів, серед яких - український президент Петро Порошенко.
Другу порцію архіву оприлюднили 9 травня. Там є дані про офшорки кількох сотень українців - у списку 643 записи.
Референдум в Нідерландах
Агітація "проти" і "за" в Нідерландах. Фото: Reuters
Ще одна прикмета року - різке зростання популярності популістів-євроскептиків у країнах Євросоюзу. Першою їхньою перемогою стало "ні" асоціації з Україною на референдумі в Нідерландах 6 квітня.
Явка була дуже маленька (32%), але достатня для того, аби голосування визнали дійсним. "Ні" асоціації сказав 61,5% тих, хто голосував, "так" - 38,5%.
Слід віддати належне прем'єру Марку Рютте - замість того, аби запустити переголосування угоди він почав переговори з ЄС, наслідком яких стало підписання 15 грудня компромісу.
Читайте також: Вмовити Нідерланди. Як ЄС рятував асоціацію з Україною
Вирішальне для угоди про асоціацію голосування в парламенті Нідерландів відбудеться вже наступного року. За останніми прогнозами, нижня палата зробить це у січні, а верхня - після парламентських виборів, які призначені на 15 березня 2017 року.
Російський "виступ" на Євро-2016
Російські "вболівальники" на Євро-2016. Фото: Reuters
Чемпіонат Європи з футболу (10 червня - 10 липня), запам'ятався не лише невдалим виступом української збірної, але й жорстокими бійками російських фанів. В результаті влада Франції депортувала десятки російських вболівальників.
Брекзіт
Прихильники Брекзіту радіють перемозі. Фото: Reuters
Велика Британія 23 червня вирішила вийти зі складу Європейського Союзу. На референдумі з цього питання прихильники табору Leave (вийти) набрали майже 52%. Проти виходу проголосували 48% британців.
Читайте також: Британія проголосувала за вихід із ЄС. Що далі
В уряді країни негайно відбулись перестановки. Девід Кемерон, який ініціював референдум, пішов у відставку через програш. Новим прем'єр-міністром стала консерваторка Тереза Мей, а міністром закордонних справ - один з головних агітаторів за вихід з ЄС, колишній мер Лондона Борис Джонсон.
Процес виходу надовго розтягнеться в часі. Мей оголосила, що переговори з ЄС про вихід почнуться наприкінці березня 2017 року. Що важливо, Брекзіт як і референдум в Нідерландах, став результатом зростання симпатій до популістів та євроскептиків у Європі.
Допінг-скандал з Росією
Григорій Родченков. Фото: ТАСС
Однією з гучних скандальних подій року, яка вийшла за межі спортивних новин, стало розслідування про вживання допінгу російськими спортсменами. Їх частково відсторонили від участі в літній Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро (проходила в серпні) та повністю від участі в Паралімпіаді (проходила у вересні). Через скандал Росію також позбавили права проводити етап Кубку світу з біатлону, який мав відбутися в Тюмені.
Одним з важливих джерел витоку інформації про підміну російським спортсменам "брудних" допінг-проб на чисті став колишній голова Московської антидопінгової лабораторії Григорій Родченков. А базою для звинувачень стала доповідь професора Річарда Макларена, опублікована двома частинами: 18 липня та 9 грудня.
Переворот у Туреччині та примирення з Москвою
Ніч перевороту в Туреччині. Фото: Reuters
Група військових спробувала захопити владу в Туреччині в ніч з 15 на 16 липня. Проте заколот швидко провалився, а наслідком стало закручування владою гайок.
Ердоган заявив, що спроба перевороту була інспірована клериком та мислителем Фетхуллахом Гюленом, який проживає в США. Останній заперечує свою причетність.
Читайте також: Паралельна держава проти Ердогана. Турецька гра у взаємне
Після перевороту в країні були проведені грандіозні чистки серед чиновників, військових, викладачів університетів та інших верствах населення. Окрім того, Ердоган ще до перевороту приніс вибачення (хоча й суперечливі) за збитий ще у 2015 році російський Су-24. А після перевороту відвідав Москву, де вони з Путіним остаточно помирилися.
Втім дружбою це назвати важко. Відновлено проект будівництва "Турецького потоку", але коштом російської сторони. Безвіз для громадян Туреччини не повернули. Заборону на ввезення в РФ турецьких овочів, фруктів та інших продуктів так і не зняли (можливо, це станеться у 2017 році).
А тут ще й під кінець року в Анкарі вбили російського посла Андрія Карлова. І дуже ймовірно, що вбивцю надихнули сюжети турецьких ЗМІ про знищення росіянами Алеппо.
Обрання Трампа президентом США
Дональд Трамп під час промови в ніч виборів. Фото: Reuters
Американці 8 листопада обрали собі нового лідера країни - мільярдера Дональда Трампа. Людину, яка обіцяє "Make America great again" (у перекладі - зробити Америку знову величною країною). Екс-держсекретар Хілларі Клінтон програла, за неї не проголосували навіть у декількох штатах, які традиційно підтримують демократів.
Українців постать Трампа лякає через його заяви про Путіна та Росію. Існує ймовірність, що новий президент, який офіційно переїде в Білий Дім 20 січня 2017 року, почне курс на примирення з РФ та ініціюватиме послаблення санкцій.
Оптимісти вважають, що цього не станеться та вказують на те, що в свою адміністрацію Трамп набирає не лише прибічників зближення з Москвою, але й відвертих супротивників такого курсу - як-от генерал Джеймс Метіс, який вважає Росію загрозою.
Захоплення Алеппо та битва за Мосул
Руїни Алеппо. Фото: Reuters
На Близькому Сході найбільш жорстокі події відбувалися, безперечно, в Сирії. Лояльні президенту Башару Асаду загони за допомогою іранських ополченців та російської авіації остаточно вибили повстанців з Алеппо.
Це місто за розмірами та кількістю населення цілком відповідало Києву. Ту його частину, яку контролювали опозиційні Асаду загони, жорстоко розбомбили. Під бомбами загинуло багато дітей, жінок та літніх людей. Російська авіація в процесі боїв за місто нанесла ракетні удари по лікарні та автоколоні Червоного Півмісяця, яка везла гуманітарний вантаж.
Усе це, схоже, було потрібно, щоб 23 грудня Путін перед щорічною прес-конференцією похизувався "звільненням" Алеппо. Трампу такого подарунку не буде: битва за аналогічне за розмірами місто Мосул в Іраку не закінчиться до нового року.
Читайте також: Столиця терористів. Чому "Ісламська держава" може скоро зникнути
Наступ іракської армії на друге за розмірами місто в країні почався 16 жовтня. Його підтримують авіація США та курдські загони пешмерга. Мосул взяла під контроль "Ісламська держава" ще влітку 2014 року, захопивши там велику кількість грошей, зброї та інших ресурсів. Є великий ризик, що в ході боїв за місто будуть великі жертви серед мирного населення, яким "ІД" прикривається як "живим щитом".
Ядерна загроза з півночі
Кім Чен Ин спостерігає за своїми військовими іграшками. Фото: Reuters
Огляд подій року був би неповним без згадки про Південну Азію. Лідер північної Кореї Кім Чен Ин весь рік намагався демонструвати світу свою військову міць. У січні країна похвалилась успішним випробуванням водневої бомби, у лютому - запустила на орбіту супутник, який у США, Південній Кореї, Японії та деяких інших країнах вважають прикриттям для випробування балістичної ядерної ракети далекої дії.
У вересні КНДР синхронно з самітом G20 запустила три балістичні ракети, які пролетіли 1000 метрів та впали у Японське море. А за кілька днів провела найпотужніші в своїй історії випробування ядерної зброї.
Режим Кімів дуже вдало експлуатує імідж безумця з ядерною ракетою. Щоб його заспокоїти в ООН готові нести матеріальні витрати. Корейський "обмін люб'язностями" наприкінці того ж таки вересня продовжив міністр оборони Південної Кореї заявою про те, що в них існує план вбивства Кім Чен Ина.
Корупційний скандал через подругу президента на півдні
Цой Сун Сіль в залі суду. Фото: Reuters
Тим часом у Південній Кореї під кінець року вибухнув грандіозний скандал навколо президента країни Пак Кин Хє. Виявилось, що вона дозволила ухвалювати важливі державні рішення своїй близькій подрузі - Цой Сун Сіль, яку вже охрестили корейським Распутіним. Жінка ніколи не посідала жодних державних посад, але мала величезний вплив на керування державою та заробила на цьому чималий капітал.
Це викликало масові протести, які періодично тривають і досі. Парламент уже відправив Пак у відставку. Якщо його рішення підтвердить конституційний суд, то наступного року Південну Корею чекають дострокові вибори.
Філіппінський "сучий син"
Президент Філіппін Родріго Дутерте. Фото: Reuters
"Ефект Трампа", який спостерігають у Європі, це не виключно західне явище. У травні на далеких Філіппінах президентські вибори виграв Родріго Дутерте, який обіцяв убивати наркодилерів та будь-кого, причетного до торгівлі наркотиками. Ці слова він енергійно заходився виконувати.
За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини на кінець грудня, з дня офіційного приходу Дутерте до влади 30 червня в рамках "війни з наркомафією" було вбито 6 100 людей. Переважно руками поліції та "народних месників" з "ескадронів смерті".
В ООН засудили практику Дутерте вбивати людей без суду. Дутерте, відповідаючи на критику, не жаліє бранних слів: назвав Обаму "сучим сином", пригрозив "спалити ООН" та похвалився тим, що власноруч убив трьох людей, коли був мером міста Давао.
Проблема в тому, що Філіппіни - ключовий союзник США в регіоні. Але тепер Дутерте заявляє, що раз його не люблять у Вашингтоні він почне зближення з Китаєм та Росією, зокрема, купуватиме в них зброю. Втім, не виключено, що в нього будуть кращі стосунки з Трампом.
Новий лідер ООН
Новий генсек ООН Антоніо Гуттеріш обіймає свого попередника Пан Гі Муна. Фото: Reuters
Росія програла боротьбу за призначення "своєї людини" новим генсеком ООН. Цю посаду отримав колишній прем'єр-міністр Португалії Антоніу Гуттеріш. 12 грудня він склав присягу та почне виконувати свої обов'язки з 1 січня 2017 року.
Одна з головних його задач - змінити роль ООН, перетворити організацію з клубу для бесід на механізм запобігання кризам.
Пост-радянський простір
Агітаційний плакат Додона з Путіним. Фото: Коммерсантъ
Росія входить у новий рік з трауром через катастрофу військового рейсу з хором Александрова та "доктором Лізою" на борту. Літак Ту-154 впав у Чорне море поблизу Сочі.
Читайте також: Російська карма. Все про катастрофу Ту-154 під Сочі
Країна-агресор також провела у 2016 році нібито парламентські вибори, на яких партія влади "Єдина Росія" отримала не просто більшість, а конституційну більшість. Україна цілком слушно вважає нову Держдуму нелегальною структурою через присутність там чотирьох "депутатів" від Криму.
Парламентські вибори також пройшли в Грузії, де перемогу отримала партія влади "Грузинська мрія". Їхній головний суперник, партія "Єдиний національний рух" після виборів фактично розколовся - частина її лідерів не підтримала заклик Саакашвілі здати мандат.
У Молдові президентські вибори виграв проросійський кандидат Ігор Додон. Він уже почав виконувати свої обов'язки й одним з його перших показових жестів стало зняття прапора ЄС з резиденції.
Читайте також: Болгарія і Молдова обрала проросійських президентів. Чому це так
Традиційні партії влади програли й у Литві. Вибори виграла партія-аутсайдер, проте зміни зовнішнього курсу не очікується і країна залишиться вірним союзником України.
