Ставки зросли: чи погодиться ООН на умови Росії в обмін на зернову угоду

17 липня – останній день дії зернової угоди, у рамках якої Україна мала можливість експортувати сільгоспродукцію через морські порти. Росія заявила, що виходить з зернової угоди поки сторони не виконають її умови. Відтак найближчим часом українські аграрії, які саме розпочали жнива, не матимуть можливості експортувати збіжжя Чорним морем. Чи є альтернатива зерновій угоді та чи може бути атака на Кримський міст російською провокацією, – детальніше у матеріалі "Еспресо". 

Вибухи на Кримському мосту в останній день зернової угоди

“Наразі продовження зернової угоди – це питання політичних переговорів. Сьогодні експерти не можуть до кінця оцінити, з чим пов’язаний вибух на Кримському мосту. Це Україна чи це Росія в рамках однієї зі своїх, лише їй  зрозумілих, стратегій? Тому не можна виключати будь-яких кроків у відповідь. У цій ситуації усе можливо, тому що ставки зросли, – каже заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло – Звичайно, підрив мосту – це припинення постачання озброєння до Криму, до того ж це психологічний тиск на ворога, тому з військової точки зору Україні вигідний удар по Кримському мосту. З точки зору економічної - не думаю, що цей підрив був необхідний нам саме сьогодні, оскільки саме сьогодні мало ухвалюватись рішення щодо продовження зернової угоди. Але військові мають свою логіку і зараз їхня логіка значно важливіша, ніж економічна".  

Фото: Reuters

Керівниця Об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк в етері "Суспільного" припустила, що вибух на Кримському мосту може бути російським сценарієм, реалізованим перед продовженням "зернової угоди" та в очікуванні українського контрнаступу на півдні. 

До речі, це уже не вперше вибухи в Криму збігаються з переговорами щодо зернової ініціативи. 24 квітня цього року Росія також заявляла про атаку надводних безпілотників у Криму на кораблі Чорноморського флоту. А уже наступного дня, 25 квітня, міноборони РФ звинуватило Україну у нібито порушенні зобов'язань щодо зернової угоди та відмовилось погоджувати рух суден по зерновому коридору. 

Що хоче Росія в обмін на продовження зернової угоди

Для продовження роботи зернового коридору окупанти вимагають відновлення підключення Россільгоспбанку до міжнародної міжбанківської системи SWIFT, відновлення роботи аміакопроводу "Тольятті – Одеса", а також розблокування закордонних активів і рахунків російських компаній, пов'язаних із виробництвом і транспортуванням продовольства та добрив. 

В ООН, яка є однією зі сторін угоди, уже готові були погодитись на частину російських вимог. Зокрема, 12 липня оприлюднили пресреліз, повідомили, що генеральний секретар надіслав листа президенту Володимиру Путіну. У ньому пропонував забезпечити продовження потоку українського зерна через Чорне море в обмін на усунення перешкоди, що впливають на фінансові операції через російський сільськогосподарський банк. Антоніу Гутерреш також заявив про важливість постачання добрив з Російської Федерації. 

"Спрогнозувати, як розвиватиметься ситуація далі, – важко. Росія перебуває під потужним тиском з боку міжнародної спільноти. Можливо, вони продовжуватимуть торгуватись, – каже Ярослав Жаліло. – Для Росії теж важко просто зупини угоду, враховуючи, що вони намагаються мати союзників принаймні в країнах Африки, які від цієї угоди залежать". 

Водночас президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю африканським журналістам 17 липня сказав, що дав розпорядження Міністерству закордонних справ підготувати офіційні сигнали до Організації Об’єднаних Націй і до Туреччини:

 "Навіть без РФ треба робити все, щоб ми могли використовувати цей чорноморський коридор. Ми не боїмося. До нас звернулися компанії, які є власниками кораблів. Вони сказали, що вони готові, якщо Україна відпустить, а Туреччина буде пропускати, – то всі готові продовжувати постачання зерна",  – заявив Зеленський. 

Президент Туреччини Реджеп Ердоган уже заявив, що обговорить з Путіним продовження зернової угоди під час зустрічі у серпні. Про готовність долучитись до переговорів щодо продовження зернової ініціативи оголосив і Китай. Обидві країни входять до п'ятірки найбільших імпортерів українського продовольства, тож вони зацікавлені у продовженні роботи коридору. 

Чи є альтернатива зерновому коридору

Ще до повномасштабного вторгнення саме на продовольство припадала значна частина українського експорту. Під час війни саме продовольство дає левову частку валютного виторгу України. За перші три місяці 2023 року Україна експортувала зернових на $3,2 млрд дол. США, або 30,7% від загального товарного експорту України. І значну частину вдалось вивезти саме через зерновий коридор.

"Зерновий коридор у поточних умовах – це найбільш ефективний канал експорту у порівнянні з усіма іншими альтернативними каналами. Це найпростіший і найдешевший шлях доставлення нашої продукції до клієнтів, – каже експертка Українського клубу агробізнесу Світлана Литвин. – Маршрути через Дунай та західні кордони також важливі, але вони дорожчі, до того ж там обмежена пропускна здатність  За червень, коли зернова угода працювала через пень-колоду, Україна експортувала 5,3 млн тонн продовольства. З них 2 млн тонн через зерновий коридор, стільки ж  через Дунай і далі через порт Констанца, решта – через західні кордони (залізницею та автотранспортом). У місяці, коли він  працював більш-менш якісно, ми мали можливість вивезти 4 млн тонн цим каналом".

За словами експертки, цього року Україна очікує менший урожай зернових навіть порівняно з минулим роком. Через проблеми з експортом чимало аграріїв переорієнтувались і перейшли на вирощування олійних, у яких урожайність менша, ніж у зернових. Окрім того, перехідних залишків продовольства з попереднього сезону у нас менше, аніж було у липні минулого року, тому призупинка експорту через чорноморські порти не критична. З іншого боку, перебої з експортом призводять до того, що Україна втрачає налагоджені канали збуту. І часто українських постачальників заміняють компанії з РФ.

Фото: gettyimages

За словами Ярослава Жалила, навіть з урахуванням того, зменшення експорту українського зерна через зупинку зернової ініціативи б’є по нашій економіці в цілому, а не лише по агросектору, не варто забувати, що це також питання глобальної продовольчої безпеки. 

“У цій ситуації Україна не просто реалізує власні інтереси. Вона виступає у ролі важливої складової світової продовольчої безпеки. Для нас важливо відігравати цю роль, бо це можливість ефективніше і  повніше працювати з міжнародною спільнотою. Скорочення експорту з України негативно впливає на світову продовольчу безпеку, тому міжнародна спільнота тисне на Росію. Поведінка Росії у цій ситуації – максимально виторгувати собі преференції у відповідь на продовження цієї угоди. Не виключено, що якісь її умови виконають, зважаючи на дивну заяву Гутерреша", – каже Ярослав Жалило. 

Що відомо про зернову угоду

Угоду про розблокування експорту українського зерна підписали у Стамбулі 2022 року. Тоді радник Офісу президента Михайло Подоляк запевнив, що Україна підписує договір з Туреччиною та ООН і бере на себе зобов'язання перед ними. Росія підписує дзеркальний договір з Туреччиною та ООН. З цього моменту дію зернових угод продовжували кілька разів. 

Уже наступного дня після підписання зернової угоди Росія завдала масованого ракетного удару по Одесі, через що виникла пожежа у порту. 

1 серпня 2022 року міністр інфраструктури України Олександр Кубраков повідомив, що з Одеси відчалило перше судно в рамках ініціативи з 26 тис. тонн української кукурудзи. 

Через рік, 5 червня 2023 року, у РФ заявили, що не бачать перспектив продовження угоди в липні, а 22 червня у МЗС України зазначили, що не бачать готовності росіян продовжувати зернову ініціативу. Сумніви в продовженні "зернової угоди" 4 липня озвучили й у Великій Британії.

5 липня в ООН заявили про готовність відрядити свого представника до Москви, щоб "урятувати зернову угоду".

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив 8 липня, що його країна веде роботу над продовженням "зернової угоди" на два роки. 12 липня він сказав, що отримав від Путіна відповідні пропозиції. Цього ж дня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш запропонував російському диктатору продовжити договір в обмін на перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT. Кремль вимагав цього раніше. 

Вранці 16 липня одеський порт залишило останнє судно, завантажене українською агропромисловою продукцією в рамках зернової ініціативи.