Хунта Нігера заявила про об’єднання з двома країнами Африки у військовому альянсі

Про це лідер Малі Ассімі Гоїта написав у Twitter.

"Я підписав з главами держав Буркіна-Фасо та Нігеру Ліптако-Гурмську хартію, яка започаткувала Альянс держав Сахелю (AES) з метою створення архітектури колективної оборони та взаємної допомоги на благо нашого населення", - написав він.

Малі сказав, що метою такого військового об’єднання було створити систему колективного захисту та взаємної підтримки на користь народу.

Довідково. У країнах Західної Африки, які 16 вересня підписали хартію про створення альянсу держав Сахелю, раніше влада змінилася через переворот. У Нігері це сталося наприкінці липня, у Буркіна-Фасо - осінню минулого року, а в Малі - у 2021 році.

У документі про утворення військового союзу між цими державами зазначено, що будь-яке порушення суверенітету та територіальної недоторканності будь-якої з них буде розглядатися як агресія проти інших учасників угоди. Крім того, така ситуація зобов’язуватиме всі домовлені сторони надавати сприяння та допомогу, включно з використанням зброї.

Держпереворот у Нігері 

26 липня у Нігері відбувся військовий переворот, внаслідок якого у палаці заблокували президента країни Мохамеда Базуму. Військові заявили, що скинули демократично обраного президента Нігеру, оголосивши по державному телебаченню, що вони поклали край владі через погіршення ситуації з безпекою в африканській країні.

Україна засудила державний переворот в Республіці Нігер. У МЗС категорично відкинули будь-які спроби насильницької, нелегітимної зміни конституційного ладу.

Генерал Абдурахман Чіані оголосив себе новим лідером Нігеру після державного перевороту за підтримки очолюваного ним підрозділу президентської гвардії.

Згодом Рада Безпеки ООН рішуче засудила спроби неконституційної зміни законного уряду Республіки Нігер. Її члени закликали до звільнення президента Мохамеда Базума: "Члени Ради Безпеки ООН висловили стурбованість через негативні наслідки неконституційної зміни влади в регіоні, зростання терористичної активності та важку соціально-економічну ситуацію".

30 липня у місті Ніамей, столиці Нігеру, прихильники хунти пройшли маршем по вулицях - вони розмахували російськими прапорами, скандували ім'я Путіна та напали на посольство Франції.

2 серпня Італія евакуювала з Нігеру 87 людей. Серед них - 36 італійців, 21 громадянин США, четверо болгар, двоє австрійців і по одному громадянину Великобританії, Нігеру, Угорщини, Сенегалу та Нігерії. Наступного дня США заявили, що частково евакуюють частину співробітників і їх родин зі свого посольства у країні. Проте посольство США відкрите для надання обмежених екстрених послуг громадянам США. Також 3 серпня президент США Джо Байден закликав хунту в Нігері звільнити демократично обраного президента країни Мохамеда Базума та його родину, яких утримують після державного перевороту.

Згодом президент Нігеру Мохамед Базум, якого після держперевороту утримує хунта, закликав міжнародну спільному допомогти відновити конституційний порядок у країні.

5 серпня стало відомо, що країни Африки та організації Економічного співтовариства західних країн Африки (ECOWAS) погрожують здійснити інтервенцію до Нігеру, якщо місцева хунта не поверне до влади законного президента Мохамеду Базуму. Того ж дня повідомили, що уряд Сполучених Штатів призупиняє певні програми іноземної допомоги на користь влади Нігеру. Цей тимчасовий захід не впливає на всі іноземні програми допомоги США в Нігері.

Пізніше, 6 серпня, повідомлялося, що військова хунта у Нігері звернулася до вагнерівців по допомогу через наближення крайнього строку для звільнення скинутого президента країни.

Також наступного дня хунта частково закрила повітряний простір країни, попередивши про напад "іноземної держави", оскільки в неділю закінчився крайній термін для відновлення на посаді поваленого президента Мохамеда Базума.

Потім бунтівники Нігера відмовили Вікторії Нуланд, виконувачці обов'язків заступника держсекретаря США, у зустрічі з поваленим президентом та відкинули заклики відновити демократію після перевороту. Однак державний секретар Штатів Ентоні Блінкен попередив лідерів військового перевороту в Нігері про відповідальність за безпеку Мохамеда Базума.

Згодом Європейський Союз закликав військову хунту звільнити поваленого президента країни та його родину.

Вже 13 серпня очільник військового перевороту в Нігері Абдурахаман Чіані заявив про готовність до переговорів з Економічним співтовариством західноафриканських держав (ECOWAS).

Вже 16 серпня представники хунти знову підтвердили готовність до переговорів з усіма сторонами. А Сполучені Штати зазначили, що новий посол невдовзі вирушить до Нігеру і очолить дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення державного перевороту.

Також згодом Reuters повідомило, що країни Західної Африки погодили день, коли вони почнуть військову операцію проти хунти в Нігері, якщо дипломатичні зусилля виявляться марними.

20 серпня лідер путчистів, які скинули демократично обраного президента Нігеру, Абдурахман Чіані стверджує, що хунта поверне країну до цивільного правління упродовж трьох років.