На Авдіївському напрямку за певний час лінія оборони ЗСУ може посунутися на захід. Колонка Сергія Згурця

Ситуація на лінії фронту

Наші Збройні Сили, Сили оборони дійсно перебувають в обороні. Ворог тисне й проводить атакуючі дії на декількох напрямках. Він прагне, поки що є таке вікно можливостей, скористатися своєю перевагою у живій силі, в артилерійських боєприпасах та авіації, яка зараз активно використовує КАБи на всіх ділянках фронту. За минулу добу, 25 лютого, відбулося 95 бойових зіткнень, це насправді дуже багато. Найгарячіше зараз на Марʼїнському напрямку, там відбулося 40 атак противника, які були відбиті. І там, попри все це напруження, змін на мапі немає.

Але щодо змін, то тут ми маємо зважити на бойові дії поблизу Авдіївки по рубежу Степове - Орлівка - Іванівське - Сєверне - Первомайське. На це рубіж відійшли наші бригади, які перед тим тримали оборону Авдіївки, і тримали досить мужньо. Сьогодні, 26 лютого, речник ОСУВ "Таврія" Дмитро Лиховій офіційно сказав, що ЗСУ відійшли з села Ласточкине, розташованого за 6 км від Авдіївки. За його словами, такий маневр був необхідний, щоб організувати оборону по лінії населених пунктів Бердичі - Орлівка - Тоненьке і не допустити подальшого просування ворога далі на захід.

Насправді відхід наших військ відбувся на добу раніше. Ми розуміємо, що відхід наших військ з Ласточкиного - це цілком виправданий крок у тих умовах, які склалися на лінії фронту. Тому, що ворог продовжує атакуючі дії й на інших напрямках на цій ділянці.

Тривають атаки в напрямку Орлівки, Сєверного, Степового. Бойові дії проходять впритул до цих населених пунктів. Ворог також намагається тиснути в зоні Степового. На цій ділянці працюють танки Abrams зі складу 47-ї окремої механізованої бригади, які активно використовуються. Розуміємо, що потенціал 47-ї бригади надзвичайно високий, зважаючи на досвід бойових дій на півдні, а зараз і в утриманні позицій поблизу Степового. Але тут противник все ж таки просувається на окремих ділянках.

На схід від Орлівки (це населений пункт неподалік від Ласточкиного), загарбник просунувся десь на глибину 400 метрів. Також тривають бойові дії поблизу селища Тоненьке, і можна припустити, що за певний час наша лінія оборони може посунутися трохи на захід. Є різні оцінки, де саме буде зупинено ворога, тому що є різні лінії оборони. Зокрема, одна з найбільш віддалених ліній, яка була збудована ще у 2015 році, проходить по лінії висот і водних перешкод. Але говорити про відхід до неї ще зарано. Питання в тому, що наші військові, які тримають лінію нинішніх позицій, говорять, що є багато нарікань щодо фортифікацій, збудованих по лінії тих селищ, де зараз тримають оборону наші захисники.

Щодо інших напрямків, то ворог намагається активно тиснути у напрямку Часового Яру, здійснює атаки з кількох векторів. Поблизу Богданівки бойові дії тривають поруч із залізничною станцією. З півночі та зі сходу противник намагається протискатися до Іванівського, навколо якого майже всю добу тривали бойові дії.

Бойові дії ворога нагадують тактику скаженої піхоти. Загарбник також використовує хімічні боєприпаси. Наразі під Іванівським працюють дві наші бригади: з одного боку стоїть 5-та штурмова бригада, а ліворуч 17-та танкова бригада. Взаємодія цих двох бригад суттєво впливає на ефективність стримування противника. Боєприпаси на цій ділянці у нас є. Сподіваюсь, що ворог буде знищений і не просуватиметься в саме Іванівське.

Тактика скаженої піхоти помітна і на інших ділянках фронту. Зокрема, коли ми згадаємо про Роботине, там у нас є вклинення в оборону противника розміром 10 на 10 км.

Наразі ворог знову там накопичує сили, аби спробувати витіснити наших військових з цієї ділянки, це скоріш таке саме політичне завдання, як була ситуація з захопленням Авдіївки. Розуміємо, що ситуація на всіх ділянках фронту є складною. Сподіваюсь, що закордонна допомога все ж таки найближчим часом надходитиме у більших обсягах.

Розвиток українського ОПК

Павло Кишкар, заступник командира артилерійського дивізіону, майор, керівник проєктного офісу Акселератора Міноборони, народний депутат України VIII скликання, зазначив, що сьогодні будь-які акценти в житті України будуть починатися зі слова "війна". Однак війна це і шанс для розвитку оборонно-промислового комплексу (ОПК). У контексті мобілізації ми часто повторюємо, що потрібна технічна мобілізація, тобто мобілізація українського ОПК, який би дозволив нам на полі бою ефективно виконувати задачі по захисту територіальної цілісності України. Ці взаємопов'язані речі будуть визначати наші найближчі рік-два. І після війни, з розвитком ОПК ми зможемо скористатися цією економічною, технологічною перевагою у продажу своїх досягнень ОПК, продажу товарів військового та подвійного призначення. Така технологічна перевага має забезпечуватися саме українським ОПК. Часто про це політики говорять, але на фронті нічого не змінюється. Будемо очікувати як кадрових, так і технологічних рішень, і головне – масштабування виробництва.

Керівник проєктного офісу Акселератора Міноборони додав, що сьогодні критична ситуація з РЕБ та РЕР, тут також цікаво масштабування виробництва, щоб це були рішення, які б стояли на виробничих лініях та дозволяли закривати широкий діапазон від російських літальних апаратів.

Щодо процесу мобілізації

Майор зауважив щодо процесу мобілізації, то так і не сказали українському суспільству, що ми будуємо нашу армію за іншими, ніж радянські, принципами. На жаль, цього не відбулося. Ми знову кличемо людей у радянську систему. До прикладу, Павло Кишкар запросив людину, яка мала обмеження по здоров'ю, прийти на військову службу, але люди, які жодним чином не будуть відповідати в бою за цю людину, позбавили його можливості залучити її у свій підрозділ. 

А так не повинно бути, бо Кишкар, як командир підрозділу, несе відповідальність за людей, а не працівник ТЦК чи керівник навчального центру. Якби свобода формувати підрозділи залишилася у командирів підрозділів, то так наблизили б відповідальність за людей, які б з радістю йшли до тих командирів, яких вони знають. А зараз ми кличемо у невідомість, у совок, там, де від людини нічого не залежить, тому принципи формування армії мають бути добровільними.