Рада підтримала законопроєкт про заборону діяльності РПЦ в Україні: подробиці

Про це повідомили народні депутати Микола Княжицький та Ярослав Железняк.

За відповідне рішення проголосували 265 народних депутатів:

• "Слуга народу" - 173
• "Європейська солідарність" - 25
• "Батьківщина" - 17
• "Платформа за життя та мир" - 1
• "За майбутнє" - 9
• "Голос" - 18
• "Довіра" - 11
• "Відновлення України" - 0
• "Позафракційні" - 11.

Згодом кілька народних депутатів повідомили, що під час голосування стався технічний збій і їхні картки не спрацювали. Зокрема, заяви про врахування їхніх голосів подали народні депутати Олексій Гончаренко, Мар'яна Безугла, Сергій Іонушас та Наталія Піпа. Таким чином, загальна кількість голосів за згаданий законопроєкт зросла до 269.

Як додав Железняк, закон набуває чинності через 30 днів із дня його опублікування. Крім одного пункту  -  згідно з ним громади УПЦ МП матимуть 9 місяців на те, щоб розірвати зв’язки з РПЦ.

"Історичний день. Ставимо крапку в існуванні російської православної церкви та її філій в Україні. Рада ухвалила законопроєкт №8371, який заборонить діяльність релігійних організацій, що мають зв'язки з країною-агресоркою. 265 за. Для мене це було принциповим питанням", - прокоментував це голосування Микола Княжицький.

Фото: facebook.com/MykolaKniazhytsky

Законопроєкт передбачає, що:

• Російська православна церква (РПЦ) має бути заборонена як релігійна організація;
• діяльність усіх релігійних організацій, афілійованих з РПЦ, буде припинятися за чіткою процедурою, яка включатиме дослідження, припис про виконання закону і судову заборону;
• РПЦ та афілійовані з нею структури не зможуть використовувати державне і комунальне майно;
• перехід громад до української помісної православної церкви буде спрощено.

Законопроєкт №8371, що його Кабмін ініціював на виконання рішення РНБО щодо обмеження і заборони релігійних організацій, які керуються РФ, зареєстрований 19 січня 2023 року. ВРУ проголосувала за нього в першому читанні 19 жовтня 2023-го. 

"Закон про заборону РПЦ має запрацювати на практиці, тому важливо, щоб з боку уряду не було саботажу": Княжицький прокоментував рішення Ради

Закон про заборону Російської православної церкви в Україні важливо реалізувати на практиці, а не просто проголосувати. Адже урядові структури системно саботували процес переходу громад до Православної церкви України після 2019 року. Про це заявив на брифінгу народний депутат з фракції "Європейська Солідарність" Микола Княжицький .

"Сьогодні святковий день для кожного українця, який дбає про майбутнє. Це давно треба було зробити і ми ініціювали законопроєкт ще у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення. Пам’ятаючи, що зробив Петро Олексійович і попередня влада для отримання Томосу, ми чудово розуміли, що поки діятиме російська церква тут і "п’ята колона" Кремля, українське православ’я буде під загрозою. Кожен український громадян і українська національна безпека будуть під загрозою", – сказав Княжицький.

Він наголосив, що законодавство про заборону РПЦ базується на нормах і принципах Конвенції з захисту прав людини, Конституції та рішеннях Конституційного суду України.

"РПЦ не має жодного стосунку до церкви та релігії. Її філії, дочірні організації в Україні теж мають бути закриті. Ті хто з ними співпрацює повинні припинити цю співпрацю. Ми ніколи не забороняли жодну українську церкву. Ми заборонили зв’язок із російською, так званою, церквою, ФСБ і Путіним. Це єдина заборона, яка існує. Вона починає діяти негайно", – зазначив представник "Євросолідарності".

Він припустив, що в деяких спірних випадках протягом 9 місяців будуть затримувати розгляди в судах.

"Це шлях компромісу, адже треба більшість в залі. Але заборона РПЦ, пряма заборона тих, хто з ними співпрацює, із закриттям цих організацій, починає діяти відразу після ухвалення цього закону", – додав він.

Народний депутат нагадав, що раніше урядова вертикаль саботувала процес перейменування церков з УПЦ на РПЦ, тому важливо не допустити підігрування московській церкві з боку влади.

"Важливо, щоб цей законопроєкт втілився в життя і не було саботажу. Тому якщо український уряд, Державна служба з етнополітики і свободи совісті, Мін'юст саботуватимуть цей законопроєкт, як вони саботували законопроєкт про перейменування, нам доведеться боротися далі. І в цій боротьбі ми обов’язково переможемо, тому що в цій боротьбі переможе Україна", – наголосив він.

Нардеп додав, що агресор прагне зірвати процес деколонізації, становлення нашої церкви та духовної незалежності і захистити свою агентурну мережу, "яка продовжує обманювати українців і використовує цю мережу, щоб з нами воювати".

"Сьогодні цьому покладено край. Ми маємо покінчити із російською гідрою в Україні", – резюмував Княжицький.

Важливі аспекти законопроєкту №8371. Що змінилося після першого читання

Законопроєкт №8371 розробила Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Він не містить жодних релігійних обмежень і спрямований суто на припинення звʼязків підпорядкування будь-яких українських організацій з будь-якими релігійними організаціями, які мають керівні центри у державі-агресорі.

Профільний комітет Ради врахував неофіційні перестороги, які висловили низка українських релігійних організацій різного віросповідання, й виокремив іноземну релігійну організацію, ворожа й антиукраїнська сутність якої не становить жодних сумнівів, а саме – так звану РПЦ, діяльність якої, відповідно до тексту законопроєкту, в Україні забороняється.

Доповненнями до переліку звʼязків, порівняно з першим читанням, є запропонована ДЕСС нова стаття 5, яка пояснює звʼязки як афілійованість з РПЦ. До ознак афілійованості додали важливі критерії, зокрема встановлені факти розповсюдження релігійними організаціями ідеології "русского міра" й судові вироки за держзраду, колаборанство, низку інших важких злочинів щодо очільників релігійних організацій.

Також у законопроєкт внесли доповнення, яке підсилює саме світський, а не релігійний його характер, – розширення заходів ДЕСС із встановлення зв’язків з вузькопрофільної релігієзнавчої експертизи до дослідження, частиною якого така експертиза може бути.

Саме дослідження може бути ініційоване на звернення органів держвлади, місцевого самоврядування, громадян і на підставі повідомлень у медіа.

Новим розділом, порівняно з першим читанням, є розділ, який надає державі та місцевому самоврядуванню можливість розпочинати процеси припинення користування державним або комунальним майном релігійними організаціями – порушницями майбутнього закону.

Ще одним важливим новим розділом є доповнення, розроблені на підставі останніх рішень Верховного Суду України, які підтвердили законність рішень громадян – членів релігійних громад про зміну підлеглості, тобто про перехід з однієї церкви до іншої.

Важливою є нова частина, що впорядковує для релігійних організацій пільгові умови користування культовим майном, якому вперше у законодавстві України дають чіткі визначення. 

Альтернативні законопроєкти

У Верховній Раді загалом зареєстровано 11 законопроєктів про заборону чи обмеження діяльності УПЦ МП. Основним із них є законопроєкт №8221 "Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій". Цей проєкт закону був зареєстрований ще 23 листопада 2022 року, його ініціював нардеп Микола Княжицький і велика група народних депутатів, серед яких представники "Європейської солідарності", "Голосу", групи "За майбутнє", "Слуги Народу" та позапартійні. Проте згаданий документ не виносили на голосування до залу Верховної Ради. 

Суть законопроєкту №8221 полягає в тому, що в Україні вже є автокефальна Православна церква, ПЦУ, та Українській державі 6 січня 2019 року було вручено томос. Відповідно до цього проєкту закону релігійна організація може використовувати у своїй назві слово "православний" лише в разі, якщо вона підлегла Православній Церкві України. Тож такі зміни мали на меті не дати МП змоги маніпулювати статутом.

Також у ньому передбачено заборону діяльності на території України РПЦ та її філіалів і заборону використовувати державне або комунальне майно.

Законопроєкт, зокрема, також передбачає дострокове припинення всіх майнових правочинів, укладених між резидентами України й забороненою іноземною релігійною організацією, а також із юридичними особами, які їй належать.

4 квітня 2023 року громадські активісти закликали Раду підтримати законопроєкт №8221. Вони, зокрема, наголошували, що ухвалення цього проєкту закону дасть змогу "об’єднати українське православ’я в єдину помісну Православну церкву України, двері до якої відкриті всім православним громадам, священникам і парафіянам, які не бажають працювати на "русскій мір".

Шлях до заборони в Україні УПЦ МП

Проукраїнські політичні сили та громадські рухи виступали з вимогою зупинити функціонування УПЦ МП ще з перших років Незалежності. Але тільки після повномасштабного російського вторгнення, коли правоохоронці почали масово документувати факти сприяння ворожій армії з боку структур та ієрархів церкви Московського патріархату, за це питання предметно взялася влада. 1 грудня 2022 року президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, пов'язаних із центрами впливу в Росії. Підготовка та розгляд відповідного урядового законопроєкту зайняли майже рік.

Найбільший спротив відповідний законодавчий процес мав з боку депутатських груп "Платформи за життя та мир" і "Відновлення України", куди входять колишні "регіонали" Януковича і Медведчука, та певних середовищ всередині "Слуги Народу".

Зрештою в жовтні 2023 року законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій" (№8371), що забороняє УПЦ МП, проголосували в першому читанні.

У березні 2024 року комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити в другому читанні та в цілому законопроєкт про заборону релігійних організацій, які пов'язані з Росією

21 квітня депутати від двох фракцій заблокували трибуну, вимагаючи винести на голосування парламенту, зокрема, законопроєкт про заборону УПЦ МП.

2 травня Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики звернувся до апарату парламенту з вимогою пояснити відсутність на сайті ВР тексту законопроєкту про заборону московського патріархату. 3 травня в апараті ВРУ заявили, що кінцевий варіант порівняльної таблиці до законопроєкту про заборону Московського патріархату надали 1 травня Головному юридичному управлінню.

Народний депутат Микола Княжицький, коментуючи в ефірі Еспресо затягування голосування закону щодо заборони УПЦ МП, зазначав, що  це пов'язано з лобізмом проросійських депутатів.

28 травня представники українських громадських організацій і рухів виступили зі спільним закликом до керівництва парламенту та владної більшості невідкладно ухвалити закон про заборону РПЦ і постанову про деколонізацію назв населених пунктів України.

Наприкінці червня спікер Ради Руслан Стефанчук сказав, що в парламенті триває збір підписів щодо закону про заборону Московського патріархату, тож законопроєкт внесуть до залу, коли зберуть 240 підписів. 

21 липня 2024 року стало відомо, що 70 депутатів Верховної Ради України виступили з ультимативною вимогою до керівництва парламенту і президентської фракції щодо остаточної заборони УПЦ МП. Серед них були й представники партії влади "Слуга Народу".  

22 липня у Верховній Раді деякі представники партії "Слуга Народу" й ОПЗЖ у коаліції відмовилися ставити законопроєкт стосовно заборони УПЦ (МП) в Україні. 23 липня нардепи з різних фракцій заблокували трибуну Ради, вимагаючи прийняти законопроєкт про заборону діяльності російської церкви.

1 серпня комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики заявив про кампанію з дискредитації законопроєкту №8371 про заборону релігійних організацій, пов'язаних з РФ.

10 серпня Зеленський анонсував "рішення, яке зміцнить нашу українську духовну незалежність". 

Народний депутат Володимир В'ятрович зазначив, що законопроєкт про заборону УПЦ (МП) планують проголосувати в серпні. А нардеп Микола Княжицький 16 серпня повідомив, що законопроєкт №8371, який забороняє діяльність УПЦ (МП), розглянуть на найближчому пленарному засіданні Ради.

17 серпня Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) підтримала законодавчу ініціативу щодо заборони діяльності релігійних організацій, повʼязаних з Росією.