Україна розгортає власні можливості у далекобійному протистоянні з РФ. Колонка Сергія Згурця

Щодо використання Україною Storm Shadow по території РФ

У Великій Британії вкотре з'ясовують, чи може Україна використовувати крилаті ракети Storm Shadow по об'єктах на території Російської Федерації. Один з парламентаріїв, тіньовий міністр оборони Великої Британії Джеймс Картлідж звернувся з запитом щодо позиції країни з цього питання. На цей запит парламентський заступник держсекретаря з питань оборони Люк Поллард офіційно відповів: "Позиція Великої Британії щодо Storm Shadow не змінилася. Ми чітко даємо зрозуміти, що обладнання, надане Великою Британією, призначене для оборони України. І я впевнений, що член парламенту зрозуміє, що я не буду вдаватись у подальші подробиці", - пояснив один парламентарій іншому.

Тобто з цієї відповіді випливає, що всупереч очікуванням України британські Storm Shadow можна поки що використовувати тільки по летовищах у Криму або на інших окупованих територіях України. Хоча в зоні 300 км вглиб РФ, зокрема у Брянській, Курській та Білгородській областях, розташовано щонайменше 20 летовищ, які використовуються як аеродроми "підскоку" або як базові аеродроми, з яких злітають російські винищувачі й бомбардувальники, а потім скидають КАБи на наші міста та наші лінії оборони з темпом близько 100 бомб за добу. Знищення літаків на таких базах є найбільш логічним способом завдати ворогу збитків і знизити наступальний потенціал противника.

Атака на три ворожих аеродроми у РФ

Україна розгортає власні можливості у далекобійному протистоянні з РФ. Розробки українського оборонно-промислового комплексу демонструють все більш дивовижні результати. Яскравим підтвердженням цього стала операція в ніч на 27 липня, що була проведена Головним управлінням розвідки, з атакою на три ворожих аеродроми - це "Енгельс" у Саратовській області, "Дягілєве" у Рязанській області та база "Оленья" в Мурманській області.

Президент України вже зазначив, що дев'ятий департамент ГУР завдав удару по об'єкту на відстані 1800 кілометрів. Очевидно, що йдеться саме про авіаційну базу "Оленья", де розміщуються російські стратегічні бомбардувальники Ту-22М3. Сьогодні, 29 липня, представник ГУР Андрій Юсов обережно підтвердив факт ураження і пошкодження одного з російських бомбардувальників. Операція була проведена за допомогою дронів. Тип дронів, який використовувався, поки що не відомий. Хоча знаємо, що Україна має цілу лінійку далекобійних систем, які здатні долати відстань до 1800 кілометрів.

Удар по аеродрому "Оленья" є показовим саме щодо дальності, тому що раніше були приклади, коли українські дрони знищували НПЗ на відстані 1000 км, потім був удар по виробництву "шахедів" на відстані 1200 км. А зараз ми говоримо про 1800 км. Якщо космічні знімки підтвердять результати влучень, то цю операцію можна повторити. Тобто можемо фіксувати нову концепцію Збройних Сил України, яка спрямована на завдання глибинних повітряних ударів по російських об'єктах. Це стає більш системним і масовим. Головне, щоб концепції української сторони підтримували наші партнери, де також є далекобійні ракети. Важливо забезпечити політичну підтримку, аби ці ракети завдавали ударів у глибину території РФ.

Ситуація на Харківському напрямку

А поки що ворог намагається використовувати свої переваги, зокрема в чисельності особового складу. Наразі на значній ділянці фронту ворог проводить штурмові дії, попри власні втрати. Розуміючи, що надання військової допомоги Україні буде збільшуватися й вікно можливостей для росіян може закритися. Зараз на різних ділянках фронту ворог намагається просуватися.

Віталій Литвин, герой України, офіцер відділення розвідки бригади "Рубіж" НГУ, розповів, що у зоні дії його підрозділу на Харківському напрямку основною проблемою є оперативно-тактична авіація ворога, яка завдає ударів некерованими ракетами та керованими авіабомбами. Противник проводить розвідку боєм відділенням 10-12 військовослужбовців. Якщо вони розуміють, що тут їм не дадуть просунутися, то окупанти шукають іншу ділянку. А коли знаходять таку ділянку, то туди відправляють більшу кількість особового складу. І саме на цій ділянці загарбник застосовує оперативно-тактичну авіацію як підготовку до повноцінного штурму. Але на даному етапі наші FPV-дрони та дрони для корегування артилерійського вогню  виявляють ще раніше ворожі штурмові групи та знищують їх, коли противник навіть не встигає провести розвідку боєм чи штурмові дії.

Офіцер зазначив, що навколо селища Глибоке ворог зараз починає проводити штурмові дії. Спочатку він проводить розвідку боєм, а потім намагається працювати більшою чисельністю своїх бійців за підтримки броньованої техніки, танків або БМП. Однак успіху на цій ділянці фронту загарбник не має. Проте, як і українські бійці не просуваються там вперед, так і противник стоїть на місці. Завдяки дозволу західних партнерів бити по території РФ, плече ворожої логістики відсунулося та ускладнилося на цьому напрямку.

Військовий додав, що особливостей у використання ворогом штурмових груп немає. Противник застосовує FPV-дрони, використовує велику кількість артбоєприпасів та систем. Однак найбільшою особливістю є застосування по всій лінії бойового зіткнення понад 100 КАБів на добу, а з них близько 40% саме на Харківському напрямку. Щодо інтенсивності противника на напрямку Липці - Глибоке, то це може бути одна штурмова спроба на добу, однак використання оперативно-тактичної авіації високе. А у населеному пункті Спірне штурмові дії не припиняються, проте використання ворожої авіації там низьке. Загарбник застосовує велику кількість FPV-дронів, дронів зі скидами. На Сіверському напрямку така інтенсивність набагато більша, ніж на Харківському.

Литвин зауважив, що удосконалення РЕБ з обох сторін йде постійно. Коли удосконалюється наш РЕБ, то противник переходить на інші частоти, йому доводиться модернізувати свої БПЛА та інші засоби аеророзвідки. Так само й наші БПЛА модернізуються. Це такі собі перегони технологій, які відбуваються постійно. Нам треба дивитись у майбутнє, які частоти може ворог використовувати завтра, щоб ми вже сьогодні готували свої системи РЕБ для протидії російським БПЛА.

Тобто треба дивитися у майбутнє, фінансувати виробництво РЕБ сьогодні, щоб вони діяли завтра. Сучасна війна постійно змінюється. Наприклад, велике використання FPV-дронів вносить певні моменти у підготовку звичайного піхотинця, який має розумітися, як звучить БПЛА, FPV, "Орлан" чи Mavic, як маскуватися від дрона з тепловізором. Тобто це постійне удосконалення інструкторів, які виїжджають у зону виконання службових бойових завдань, де проводять операції з піхотою, підрозділами розвідками, а потім передають набутий досвід рекрутам. Удосконалення підготовки військового - безперервна частина самої підготовки.