Великий контрнаступ ЗСУ: як тривала підготовка та які від нього очікування

Українці почали думати, говорити та мріяти про "контрнаступ", а, отже,  про деокупацію південних та східних областей, наступного дня після звільнення Херсона – 11 листопада 2022 року. Підготовка до контрнаступу передбачала переозброєння ЗСУ на новітні натівські зразки наступальної зброї та бронетехніки. В першу чергу нам були потрібні натівські танки, потім далекобійні ракети, і, нарешті, найкращі в світі винищувачі. Без цієї допомоги наш контрнаступ мав би невеликі шанси, адже в Росії в рази більше військової техніки радянського зразка, яка донедавна складала основу і в ЗСУ. Натомість на порядок краще натівське озброєння повинне якістю бити кількість. Наприкінці року головнокомандувач Валерій Залужний, звертаючись до союзників, заявив, що Україні потрібні 300 танків, 600-700 БМП та 500 гаубиць.
 

Танкова коаліція для наступу

20 січня в США відбулося 8-ме засідання у форматі "Рамштайн", головною темою якого було надання Україні танків: німецьких Leopard 1 і 2 та американських Abrams, а також великої кількості бронемашин. Німеччина найбільше вагалась, чи передавати Україні свої танки Leopard, та поставила умову, що зробить це тільки тоді, коли США пообіцяють передати свої Abrams. Відтак ЗСУ отримають обидва види найбільш потужних натівських танків. Впродовж наступних зустрічей союзники домовились про створення танкової коаліції. До неї увійшли: США, Німеччина, Польща, Чехія, Франція, Нідерланди, Іспанія, Португалія,  Данія, Швеція, Норвегія та Фінляндія, Британія, Канада і навіть Марокко, яке пообіцяло 30 модернізованих Т-72. Всього коаліція пообіцяла передати не менше 290 танків. Окрім вже згаданих Leopard 1 і 2 та Abrams, британці віддали 28 своїх танків Challendger-2, Польща – 30 танків Twardy; Франція – 40 легких танків AMX 10 – RC, а Чехія і Словаччина по 90 і 30 модернізованих Т-72 відповідно.  Окрім того, наші найближчі сусіди – Польща, Чехія, Словаччина стали певними логістичними хабами постачання озброєння, а також базами для його ремонту. В лютому довготривала епопея із передачею Україні танків закінчилася тим, що наші військові розпочали навчання на Leopard-2.

Фото: https://www.politico.com/

Не менш важливими для контрнаступу є бойові машини піхоти та інші бронемашини. Лідерами їх постачання стали США, які вже надали 50 БМП Bradley та пообіцяли найближчим часом доставити ще 50, а також Німеччина, яка віддала свої 40 БМП Marder, а також нам передали багато американських Stryker і шведських CV 90. Окрім того, Україна отримала 1100 бронетранспортерів, 925 машин із протимінним захистом, а також 1540 мобільних піхотних авто.

Поза тим, восени до України нарешті приїдуть американські Abrams та нова партія Bradley, які візьмуть участь у наступній фазі контрнаступу.

Порівняння західної броні та російської

Німецькі Leopard мають велику перевагу над найкращими російськими Т-72, в першу чергу, у дальності стрільби. Якщо рекорд влучання у Т-72 – це 2,1 км, а в середньому вони потрапляють у ціль із 1600 метрів, то Leopard 2 влучають у ворога на віддалі 5 км. Окрім того, у Leopardів снаряд набагато потужніший за рахунок якісної вибухової суміші. Врешті, більш сучасніший Leopard-2 має кращі системи наведення,  кращі системи управління вогнем на ходу, тоді як в Т-72 стабілізація пострілу під час ходу вкрай проблематична.

Конкуренцію німецьким танкам у полюванні за радянськими, без сумнівів, складе БМП Bradley, яка має на озброєнні протитанкові ракети TOW. Про перевагу Bradley над найкращим зразком БМП-2 розповів "Еспресо" військовий експерт Петро Черник. За його словами, гармата американської машини у комплектації зі снарядом М791 за 2,5 км  може перетворити БМП-2 у решето. Натомість, щоб завдати шкоди Bradley, російська бронемашина повинна наблизитися до нього хоча б на кілометрову відстань. Bradley може перезаряджатися на місці, натомість БМП-2 повинна відійти з лінії фронту для перезарядки. Гармата БМП має боєкомплект з 500 пострілів, у гармати M242 Bushmaster (у Bradley) – 900. Крім того, є чимало протитанкового озброєння, а БМП-2 практично такого немає.

Західна бронетехніка є суттєво важчою та має кращий захист для солдат, а тому вона значно краще підходить для контрнаступу і прориву ліній захисту.

Фото: gettyimages

Навчання військових ЗСУ

Контрнаступ гостро потребував додаткової кількості військових, які б могли опанувати західними зразками техніки, вивчити нові тактики ведення бою та замінити на фронті бригади, які без відпочинку вже тривалий час обороняють Батьківщину.

Для підтримки військових Міністерство внутрішніх справ оголосило про створення 9 штурмових бригад "Гвардїі наступу", більшість з яких входитимуть до складу Нацгвардії України. У травні 8 бригад були повністю сформовані, а 9-та перебуває в процесі укомплектування. Загалом до "Гвардії" подали заявки понад 40 тис. добровольців. До широко розрекламованої "Гвардії наступу", здебільшого, входять діючі військові, які часто зараз несуть службу на фронті.

Інші бригади ЗСУ готують із новобранців, які ще не воювали. Втім, скільки бригад підготували на цей час  для контрнаступу, тримається в таємниці. За опосередкованими даними, експерти вказують на те, що ЗСУ зростуть на не менше, ніж на 20 нових бригад. Частина військових та експертів вказують на те, що рішення укомплектувати нові бригади виключно "не стріляними" бійцями може бути помилковим. Однак в Генштабі переконані у правильності свого задуму.

Тільки у Британії в 2023 році навчання пройдуть близько 19 тисяч українських військових. Проводити навчання базової підготовки за програмою INTERFLEX для українських новобранців зголосилися 26 країн, серед перших були США, Німеччина, Канада, Данія, Фінляндія, Швеція, Норвегія, Нова Зеландія, Литва, Нідерланди та Австралія.

У 2022 році навчання за кордоном пройшли понад 20 тис. військових. "50% тих, хто повертається з тренування за кордоном, стрільцями йдуть знову в бій. Решта особового складу набувають знань, умінь і навичок з більш фаховою спеціалізацією: навідник-оператор, механік-водій, кулеметник тощо", - розповідають в Генштабі.

Спільна закупівля снарядів

З початку війни російська артилерія переважала українську у кілька разів, як за кількістю самого озброєння, так і за кількістю снарядів. Так, якщо ЗС РФ в день могли здійснювати 50-60 тис. пострілів, то ЗСУ в кращі дні - тільки 5-7 тис. пострілів. Утім, вже під час битви за Бахмут, де була сконцентрована найбільша артилерійська група росіян, кількість їхніх щоденних артпострілів почала різко падати до 10-15 тис. в день. В цей час і українську артилерію почав турбувати "снарядний голод". Тому для забезпечення контрнаступу потрібно було вирішити питання із безперебійним постанням снарядів для забезпечення щоденного вогневого ураження в 5 тис. пострілів. Тому ЄС у березні прийняв рішення перелаштувати військові виробничі потужності так, щоб надати ЗСУ 1 млн. снарядів до кінця року. В першу чергу, мова йде про 155-мм снаряди натівського зразку, серед іншого, і таких високоточних, як Copperhead та Excalibur. У травні ЄС погодив схему спільних закупівель снарядів, а також поступового нарощування їхнього виробництва.

Фото: gettyimages

Чого ще бракує для контрнаступу?

Після налагодження роботи "танкової коаліції" та відновлення ракетного тероризму, з метою руйнування енергетичної системи України, Володимир Зеленський знову звернувся до союзників із проханням надати далекобійні ракети, які б могли стримати росіян. В першу чергу президент України звертався до США, розраховуючи на ATACMS. Утім, поки Штати вагались зі своїм рішенням, у травні Велика Британія прийняла рішення надати ЗСУ одні з найкращих в світі ракет – Storm Shadow із дальністю до 300 км. та неймовірними показниками щодо складності перехоплення. Емманюель Макрон наступним зголосився дати необхідні ракети. За словами військового експерта, керівника Defence Express Сергія Згурця, поява на полі бою Storm Shadow повністю змінює ситуацію, високоточніші, ніж ATACMS, вони будуть використовуватися для знищення чутливих і важливих цілей. Військовий експерт Владислав Селезньов розповів, що далекобійні ракети, які союзники передають Україні, допоможуть зруйнувати логістику російських окупаційних військ. Водночас, виходячи з того, що за місяць британські ракети до сих пір не полетіли у ціль №1 – Кримський міст, вочевидь, тут ЗСУ не обійдуться без ATACMS, які мають більш руйнівні властивості.  

Фото: gettyimages

Коаліція винищувачів F-16

В травні в рамках 12-го "Рамштайну" союзники врешті погодили надання Україні винищувачів 4-го покоління, зокрема F-16. Як і з танками, ціла низка країн зголосилися віддати ЗСУ свої винищувачі та провести навчання пілотів. До "крилатої коаліції" спочатку увійшли Велика Британія, Нідерланди і Франція, а потім доєдналися США, Данія, Бельгія і Португалія. Спочатку говорилося про те, що для навчання пілотів, а також обслуговуючого персоналу для винищувачів потрібно ледь не рік, однак згодом ці терміни скоротилися до 4-6 місяців. Військовий експерт Петро Черник схильний вважати, що F-16 ще встигнуть взяти участь в осінньому контрнаступі у вересні. Врешті, останньою до коаліції приєдналася Австралія, яка запропонувала віддати Україні свої F-18 Hornet.    

Коли почнеться контрнаступ і скільки він триватиме?

Від початку на контрнаступ очікували у березні, коли до України прибудуть танки, а погода у південно-східній Україні дозволить їх використовувати. Однак наприкінці березня Володимир Зеленський  заявив, що запланований на весну контрнаступ не може розпочатися через недостатність зброї, а 11 травня він повторив, що ЗСУ потребують ще більше часу для підготовки. 3 червня президент України врешті заявив: Україна готова почати контрнаступ. Фактично наступного дня розпочалися активні бойові дії, які можна назвати першою фазою наступу, – розвідка боєм. Військовий аналітик Сергій Згурець переконаний, що контрнаступ буде довготривалим, а вирішальні бої відбудуться восени.

Де відбувається контрнаступ і яким він буде?

Очевидно, що очікуванням українців від контрнаступу є звільнення всіх територій України та вихід на державний кордон 1991 року ще цього року. Втім, контрнаступ не може відбуватися одночасно по всьому фронту, а тому деокупація відбуватиметься поетапно. Перед початком першої фази наступу ЗСУ в експертному середовищі точилися дискусії про те, де буде зосереджений головний удар наших військ: на Луганщині, Донеччині, Запоріжжі чи Херсонщині. Втім, керівник ГУР Кирило Буданов підказав із напрямком контрнаступу, заявивши, що Крим буде звільнений цього року швидше за Донецьк. 

Фото: Еспресо

Однак несподівано для всіх контрнаступ розпочався у Бєлгородській області, де Російський добровольчий корпус 22 травня розпочав свій тритижневий двохсоткілометровий рейд південно-західними та південними прикордонними районами Бєлгородщини. В ході рейду відбулися низка успішних боїв, РДК захопили в полон одного підполковника, а ще кілька військових середньої офіцерської ланки були ліквідовані. Окрім того, ополченцям вдалося створити загрозу для логістичного хабу в Уразово, через який окупанти постачали боєприпаси та поповнення на Луганщину. Рейд РДК зумів суттєво сполошити російське суспільство, а також відволікти на себе частину окупаційних військ.

Одночасно з цим Storm Shadow, Patriot та інша новітня зброя інтенсивно займалась підготовкою поля бою, знищуючи військові склади, командні пункти, а головне - ворожу артилерію, ППО та безпілотники. У травні ЗСУ знищили рекордну кількість артсистем – 553, що майже у двічі перевищує попередній рекорд під час контрнаступу на Херсонщині. Окрім того, абсолютним рекордом стала ліквідація 645 дронів та 38 комплексів протиповітряної оборони. Усі ці дії дозволили нашим контрнаступальним бригадам почуватися впевненіше. У червні рівень знищення артилерії та ППО збільшився в 3 рази від середньорічного.

Разом з тим, ситуація під Бахмутом в третій декаді травня перевернулася з ніг на голову, ЗСУ перестали відступати, закріпившись на південно-західних околицях міста-фортеці, та почали контрнаступ на північ та південь від міста. За кілька тижнів контрнаступу вдалося повністю зупинити просування вагнерівців та змусити їх піти із міста. На заміну їм прийшли ЗС РФ, які втратили ініціативу та продовжують втрачати панівні висоти довкола міста. Основні бої ведуться за висоти в районі Кліщіївки на південь від Бахмута та Берхівки на півночі. Як відзначає керівник Defence Express Сергій Згурець, Бахмут перетворився у пастку для ворога, з якої він не може втекти, але й не може наступати, і тому буде в ній знищений нашим артилерійським вогнем.

Врешті 4 червня ЗСУ розпочали наступальні дії на багатьох ділянках Запоріжжя і Донеччини, вздовж 200-км лінії фронті від Василівки до Вугледара. За прогнозами Сергія Згурця очікуваний контрнаступ України не буде подібним до тих, які були на Херсонщині та Харківщині. Адже цього разу ворог провів ретельну підготовку та збудував 3 оборонні лінії вздовж всього південного фронту, а також потужно укріпив низку ключових міст.

Очікування від контрнаступу

Найоптимістичніші прогнози контрнаступу висловив міністр оборони Великої Британії та один із претендентів на посаду генсека НАТО Бен Воллес. Він припустив, що Україна може повернути Крим до кінця року. Його оптимізм розділяє і Кирило Буданов. Натомість західна преса розглядає 3 ймовірні сценарії: успішний – це вихід до побережжя Чорного моря та крах російської армії, другий передбачає не таке успішне просування ЗСУ, обмеженіші російські втрати та можливість окупантів продовжувати війну. Згідно з третім сценарієм контрнаступ провалиться.

У випадку успіху держсекретар США Ентоні Блінкен, впевнений, що Україна зможе провести переговори на своїх умовах. З іншого боку, Захід готується реалізовувати більш довготерміновий сценарій, зокрема, надання гарантій безпеки та військової підтримки, яка рано чи пізно приведе до перемоги над агресором.