Новий етап застосування українських ударних дронів відкрив масштаб дірявості російської ППО. Колонка Сергія Згурця

Нові можливості українських ударних дронів

Почну з того, що 2 квітня - початок нового етапу застосування українських ударних дронів по обʼєктах військово-промислового комплексу та критичної інфраструктури Росії. Цього разу вперше зазнали атаки ворожі цілі, розташовані на відстані понад 1200 км. Декілька безпілотних літальних апаратів влучили по заводу з виробництва іранських далекобійних дронів-камікадзе типу "Шахед". Завод розміщений у російській особливій економічній зоні промислового типу "Алабуга" в Татарстані.

Крім того, у Нижньокамську був атакований нафтопереробний завод, який є досить потужним і входить у пʼятірку найбільших заводів.  А Нижньокамськ розташований за кількадесят кілометрів від "Алабуги". Саме туди безпілотник влучив в установку переробки нафти, яка є найбільш технологічним елементом будь-якого НПЗ.

На відео ми бачимо, як виглядає безпілотник, який атакував "Алабугу". При цьому росіяни заявляють, що це був літак українського виробництва Aeroprakt A-22. Дійсно, візуально схоже, але я не буду підтверджувати, що це саме він. Хай глядач сам робить висновки.

Однак успішна атака по виробництву "шахедів" та нафтопереробному заводу "Танеко" в російському Татарстані дозволяє зробити три ключових висновки про можливості України щодо далекобійних ударів. По-перше, це новий рівень по дальності. Ми говоримо не лише про 1200 км, тому що безпілотники здійснюють політ не по прямій траєкторії, а по складній, враховуючи можливість розташування комплексів ППО Росії. Відповідно, дальність буде перевищувати 1200 км.

По-друге, цей літачок може нести вагу бойової частини в межах 400 кг. Це набагато більше, ніж безпілотник "Лютий", який має дальність 1000 км плюс, і вагу бойової частини 50 або 70 кг. А тут 400 кг, це цілком пристойна вага для реального удару по оборонних підприємствах РФ з позитивними для нас наслідками.

І третій висновок: 1200 км ці безпілотники пролетіли у зону, яка мала охоронятися комплексами ППО. Бо в цій зоні є завод з виробництва "шахедів", а за 20 км є підприємство, яке виготовляє вантажівки КамАЗ, у тому числі й для російської армії. І ще за 20 км є Нижньокамська ГЕС. Тобто ці об’єкти мали б прикриватися засобами ППО, але бачимо, що не прикривалися. Тобто фактично цей масштаб дірявості російської ППО просто вражає, що відкриває нові можливості для роботи наших ударних дронів великої дальності. Тепер стоїть питання у масштабуванні таких зразків, щоб нам не довелося їх економити й вони долітали до інших обʼєктів РФ.

Ситуація на лінії фронту

Сьогодні, 2 квітня, відбулося 70 бойових зіткнень, це десь на третину більше, ніж вчора. Ворог знову починає тиснути по всій лінії фронту. За зведеннями Генштабу ЗСУ два напрямки залишаються найскладнішими - бойові дії поблизу Бахмута, зокрема Часів Яр, та Новопавлівський напрямок, де відбулося найбільше бойових зіткнень. Бої тривають навколо Новомихайлівки майже по всіх населених пунктах.

Сергій Воронов, офіцер "Легіону Свободи" розповів, що перша стратегічна ціль ворога була, аби відтіснити Сили оборони якомога далі від Донецька та не дати нам можливості обстрілювати ворожі логістичні шляхи й хаби. Це було досягнуто після повної руйнації Авдіївки, те саме загарбник  зробив і з Марʼїнкою. Сьогодні ворог намагається розвинути власний наступ, зокрема в бік міста Курахове. Наразі так само практично вщент зруйнована Георгіївка, розташована по дорозі до Курахового. Також росіянам цікава Красногорівка, яку  вони намагаються активно атакувати з півдня, але ще йдуть у лобові атаки. Бої тривають біля Невельського, а найбільш гаряча ситуація у Первомайському, де ворог дійсно створив справжнє пекло. Цей населений пункт розташований на лінії між Авдіївським та Новопавлівським напрямками. На всіх інших відтинках фронту теж не дуже спокійно, обстріли та артилерійські дуелі тривають скрізь.

Офіцер "Легіону Свободи" додав, що в районі Первомайського, Красногорівки та Невельського ворог застосовує тактику, коли ділиться на двійки, аби розконцентруватися та атакувати українські позиції. Сили оборони завдяки безпілотним засобам бачать усі намагання противника, тому відпрацьовують по ньому ще на підступах до наших позицій. Загарбник задіює КАБи, дуже часто б'є по Красногорівці, б'є навіть по мирних містах, нещодавно прилітало у Селидове. Тобто окупанти зрозуміли, що це дієвий тактичний засіб, і впевнено його сьогодні застосовують. Доводиться сподіватися, що F-16 змінять ситуацію, зокрема в повітрі, і дозволять Силам оборони відтіснити російську авіацію якомога далі від лінії зіткнення.

Військовослужбовець зазначив, що зараз активно будується друга лінія оборони, фортифікаційні споруди. Коли будується друга лінія оборони, то з першою трошечки складно, тому що дуже багато матеріальних засобів йде саме на другу. Хотілося б більше лісу-кругляка на лінію зіткнення, бо потрібно більше матеріалів для будівництва фортифікацій, які треба постійно вдосконалювати. На напрямках, де працює "Легіон Свободи", друга і третя лінії оборони активно будуються, риються танкові рови та інші позиції. Однак хотілося, щоб це все робилося 10 років тому, коли розпочалася війна.

Воронов зауважив, що на лінії зіткнення поповнення бойових батальйонів, які зараз перебувають на Донеччині, актуальне і потрібне якомога швидше. Навіть у тих підрозділах, в яких є достатньо військовослужбовців, вони так само тривалий час перебувають на лінії зіткнення і потребують ротації. Хотілось би закликати прискорити мобілізаційні процеси в Україні, тому що наша країна має відбутися, а це може статися тільки тоді, коли будуть чоловіки, які здатні її захисти.

Підсумую слова гостя щодо мобілізації новиною, що президент України підписав закон про призов з 25 років. Це важливий момент, який буде пов'язаний зі збільшенням мобілізаційного ресурсу, але це має бути так само пов'язано і з розширенням заходів підготовки, щоб ці люди були дійсно готові до бойових дій та різних умов, які складаються на полі бою.