Нові командувачі ЗСУ, які допомагають Сирському. Пояснюємо, хто вони та чим відомі

Еспресо розповість, хто є новими керівникам у ЗСУ та як ці призначення можна трактувати.

Про що у статті:

• Чому сталася заміна Залужного на Сирського та що про це думають експерти;
• Олександр Павлюк: від командувача ООС, оборонця Києва до командира Сухопутних військ ЗСУ;
• Юрій Содоль: від командира бригади та командувача Морської піхоти до керманича Об'єднаних сил ЗСУ;
• Ігор Плахута: від роботи в МВС часів Януковича до командувача Сил територіальної оборони ЗСУ;
• Анатолій Баргилевич: від роботи в Генштабі й командування Силами територіальної оборони до керівника Генерального штабу ЗСУ;
• Ігор Скибюк: від командира бригади до командувача Десантно-штурмових сил.

Чому сталася заміна Залужного на Сирського та що про це думають експерти

Фото: телеграм-канал Валерія Залужного

Хоча чорна кішка між колишнім головнокомандувачем Залужним та Офісом президента пробігла ще в перші місяці повномасштабної війни, коли рейтинги "залізного генерала" (як його охрестили журналісти) почали дошкуляти команді Зеленського (про це неодноразово писали західні ЗМІ), однак відкрито про звільнення заговорити лише в кінці минулого року. Цьому посприяла невдала для України довгоочікувана кампанія по літньому контрнаступу. Через ряд причин, ЗСУ не змогли виконати поставлену задачу – дійти до Азовського моря. Це породило восени великий скептицизм щодо спроможності України відвоювати всі свої території, що Росія захопила починаючи з 2014 року. Валерій Залужний, мав свою позицію і відкрито її розповідав, зокрема, виданню The Economist, мовляв, сухопутна війна "зайшла в глухий кут" і треба "винайти новий порох". Це розлютило Офіс президента, який до останнього не бажав визнавати факт застою на фронті, що спричинило відкриті напади на адресу Залужного, зокрема, з боку провладної (на той момент) нардепки Мар’яни Безуглої.

Однак по-справжньому чутки почали ставати реальністю в кінці січня, коли з різних сторін мова пішла, що президент Зеленський вже підготував указ про звільнення генерала Залужного і це лише питання часу. Справді, 8 лютого президент України таки звільнив з посади головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного, написавши, що зараз настав "саме час для такого оновлення". Генерал погодився з президентом, написавши, що "прийнято рішення про необхідність зміни підходів та стратегії". Наступного дня Валерій Залужний отримав з рук президента звання Героя України.

Така важлива подія, звісно, спричинила хвилю думок у суспільстві про те, чи правильно вчинив президент? Ключові союзники України - Сполучені Штати - миттєво відреагували, сказавши, що це суверенне право президента України вирішувати, хто має очолювати армію.

Ексрадник держсекретаря США Метью Брайза в ексклюзивному інтерв’ю Еспресо сказав, що Валерій Залужний правий у своїх вимогах (зокрема, щодо мобілізації більшої кількості громадян та зміни підходу ведення війни), але Зеленського також поважають у Вашингтоні і вважають героєм демократичного світу. Тому зміна головнокомандувача не вплине на підтримку Заходу, однак відтепер наступні можливі невдачі на полі бою будуть прямо покладатися саме на рішення президента, а в разі успіху – Зеленський зірве банк. Сергій Кривонос, генерал-майор запасу ЗСУ, сказав у етері Еспресо, що оновлення керівництва ЗСУ в цілому нічого не міняє, за винятком, що "триває боротьба – це боротьба не за перемогу, а за славу".

Однак ряд експертів відзначають, що Валерія Залужного українське суспільство точно не забуде, тому можливим є його повернення в ролі політика. Політолог Олексій Кошель, голова Комітету виборців України, зауважив, що про Залужного тепер можна говорити, як "про політика з найбільшим рівнем довіри серед населення станом на сьогодні".

Читайте також: "Залізний генерал" Залужний: ким став для України та світу головнокомандувач ЗСУ

Та повертаючись до позиції Офісу президента щодо оновлення армії. Нпевно, найкраще і водночас найбільш у загальних рисах ротацю серед вищого керівництва армії пояснив сам президент Зеленський. 

"Це не про прізвища. І тим більше не про політику. Це про систему нашої армії, про менеджмент у ЗСУ та про залучення досвіду бойових командирів цієї війни. Кожен солдат, кожен сержант і кожен офіцер, який бачить фронт, розуміє, які рішення потрібні. Суттєво більша технологічність дій армії. Перезавантаження генералітету. Штаби всіх рівнів мають знати й відчувати фронт так само, як солдати на "нулі". Бойові командири цієї війни, командири з "нуля" мають реалізувати свій особливий досвід на рівні всієї армії — у керівництві. Зараз Сили оборони України — це майже мільйон людей, які були призвані для захисту нашої держави. Станом на сьогодні більша частина з них не відчула фронту так, як меншість, яка реально на передовій, реально воює. Це означає, що потрібен інший підхід, зокрема, до ротацій. Інший підхід до управління фронтом. Інший підхід до мобілізації та рекрутингу. Усе це дасть більшу повагу до солдата й поверне чіткість діям у війні", - сказав Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 8 лютого, тим самим запустивши процес перетасовок в армії.

Фото: t.me/militarymediacenter

Звісно, звільнивши Залужного, потрібно було когось призначити на його місце. Ним став Олександр Сирський, який до того, з серпня 2019 року, був командувачем Сухопутних військ України. Тобто це не є людина про яку ніхто не чув, навпаки, Сирського до вищого керівництва армії привів ще експрезидент Петро Порошенко у 2017 році, коли призначив його командиром всієї Антитерористичної операції на сході України. За час повномасштабної війни Сирський був командувачем оборони Києва, згодом був одним із командувачів успішного контрнаступу ЗСУ на Харківщині, а після керував обороною Соледару та Бахмута. Тобто це справді бойовий генерал і точно не нове обличчя.

Читайте також: Новий головнокомандувач ЗСУ: хто такий Олександр Сирський

Через те, що новий головнокомандувач народився і вчився у Росії, ворожа пропаганда почала розганяти різні міфи про нього. На це відреагував радник очільника Офісу президента України Михайло Подоляк, який відзначив, що походження Сирського не обговорювалося, коли потрібно було планувати Київську і Харківські операції, а також дії армії за часів АТО і ООС.

Також серед різного роду військових лунали заяви, що Сирський "м’ясник", тобто солдати для нього – це цифри на полі бою. Але сам генерал категорично спростував такі заяви. Він сказав, що українські командувачі не можуть ставитися до своїх солдатів, як росіяни: "Я краще залишу якусь позицію, але не допущу загибелі особового складу".

Директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець зазначив, що зміна головнокомандувача ЗСУ викликає певні сумніви, адже Сирський точно не матиме такого рівня довіри, який є в Залужного, а це може позначитися на обороноздатності. Натомість керівник політико-правових програм ГО "Український Центр суспільного розвитку" Ігор Рейтерович вважає, що бачення ведення війни нового головкома принципово не відрізняється від Валерія Залужного.

"У Сирського, при всій повазі до нього і підтримці його на посаді головнокомандувача, в нього немає якогось альтернативного бачення того, як повинна розвиватися ситуація на полі бою. Тобто за великим рахунком, поставили людину, яка була в підпорядкуванні, але при цьому вона принципово не відрізняється значною мірою, принаймні у стратегічному такому сенсі, від тих підходів, які були у Залужного", - наголосив керівник політико-правових програм.

Сам Сирський заявив про перехід війни у нову стадію, кажучи, що Україна перейшла від наступальних дій до оборонної операції.

"Мета нашої оборонної операції - виснажити сили противника, завдати йому максимальних втрат, використовуючи наші укріплення, переваги в технічному плані - у плані безпілотної авіації, РЕБ, утримування підготовлених рубежів оборони", - сказав Олександр Сирський.

Тобто цим самим Сирський підтвердив те, про що раніше говорив Валерій Залужний: що наявними можливостями не вдасться вибити ворога з української землі, потрібне впровадження нової філософії підготовки та ведення бойових дій, а також розробка нових безпілотних систем озброєнь і ряд інших оновлень.

Олександр Павлюк: від командувача ООС, оборонця Києва до командира Сухопутних військ ЗСУ

Фото: Facebook

Підвищивши Сирського з командира Сухопутних військ до посади головнокомандуючого ЗСУ, президент Зеленський 11 лютого вирішив призначити на посаду, що звільнилася,генерал-лейтенанта Олександра Павлюка.

Олександр Павлюк народився в 1970 році в тому ж місті, що й Валерій Залужний – Новограді-Волинському, нині Звягелі (Житомирщина). Він професійний військовий. Закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище. Спершу служив командиром танкового взводу в Німеччині, а далі вже в Україні командиром танкової роти. Згодом став командиром українського миротворчого контингенту в Косові (2006—2007 роках).

У 2010 році Олександра Павлюка призначили командиром 24-ї окремої механізованої бригади (Львівщина). На цій посаді він був до 2015 року. Олександр Павлюк з перших днів російського вторгнення у 2014 році був залучений до відбиття збройної агресії РФ проти України. Під його командуванням бригада брала участь в боях за звільнення Слов'янська, Красного Лиману, Краматорська, Лисичанська та інших міст Донецької та Луганської областей.

У березні 2017 року закінчивши навчання в Національний університет оборони, став командувачем військ Оперативного командування "Захід " Сухопутних військ ЗСУ. У липні 2021 року указом президента Зеленського був призначений командувачем Операції об'єднаних сил.

Перебуваючи на посаді командувача ООС, він керував обороною населених пунктів на сході України в перші дні повномасштабної війни.

15 березня 2022 року знятий з посади командувача ООС, і призначений головою Київської ОВА. Саме Олександру Павлюку була доручена організація оборони столиці України. У кінці травня Павлюка зняли з посади голови Київської ОВА і він працював заступником командувача Сухопутних військ ЗСУ Олександра Сирського.

На початку 2023 року рішенням Кабінету міністрів України він був призначений першим заступником міністра оборони України. Після призначення Сирського головнокомандуючим, Павлюка звільнили з посади заступника міністра оборони і призначили командувачем Сухопутних військ з якими він до цього працював. Тобто генерал-лейтенант Павлюк – це також не нове обличчя в "оновленій команді".

Олександр Павлюк має чимало відзнак та нагород, в тому числі і Героя України.

Стосовно особистих поглядів, то генерал-лейтенант не боїться коментувати незручні теми, адже на роботі першим заступником міністра оборони неодноразово спілкувався з журналістами, пояснюючи різні випадки, що мали місце, в тому числі з роботою ТЦК й СП. Цікаво, що Олександр Павлюк вважає величезною помилкою відмову України від ядерного озброєння.

Будучи вже на новій посаді, він написав, що усвідомлює весь спектр поставлених завдань і робитиме все можливе для посилення ввіреної йому частини українського війська.

"Ціль та основна задача Сил оборони України — повне відновлення територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів ", - сказав Павлюк.

Юрій Содоль: від командира бригади та командувача Морської піхоти до керманича Об'єднаних сил ЗСУ

Фото: armyinform.com.ua

Крім нового керівника Сухопутних військ, також нового керманича отримало командування Об'єднаних сил ЗСУ. Замість Сергія Наєва (який про своє звільнення дізнався зі ЗМІ) призначили Юрія Содоля.

Генерал-лейтенант Юрій Содоль - одноліток Олександра Павлюка. Він також Герой України. Содоль з родини військових, тому з дитинства мріяв про цю професію. Навчався в Сумському вищому артилерійському командному училищі. Згодом закінчив Національну академію оборони України. Служив у десантних військах. У 2007-му був призначений командиром 25-ої повітрянодесантної бригади, з якою 5 місяців провів у активних боях в 2014 році. Бій за Рубіжне, штурм Ямполя, оборона Донецького аеропорту, прикриття виходу українських сил з Дебальцевого, і це далеко не повний перелік, де воювала 25-ка на чолі з Юрієм Содолем.

З 2015 року — перший заступник командувача ДШВ ЗС України, а з березня 2018 року був призначений на посаду командувача Морської піхоти.

З перших днів широкомасштабного вторгнення Росії керував обороною на одній з найважчих ділянок фронту на Донеччині. В 2023 році він був командиром оперативно-тактичного угруповання "Донецьк" (Вугледарський напрямок). А на початку лютого цього року став командувачем Об'єднаних сил ЗСУ. Обличчя Юрія Содоля також не є новим серед найвищих чинів у ЗСУ, адже він був командувачем Морської піхоти ще з часів президенства Порошенка.

Юрій Содоль не часто дає інтерв’ю. В одному з них, у травні 2023 року, він заявив, що "у нас ще багато роботи, адже попереду Крим та Севастополь". Тобто притримується чіткої позиції президента Зеленського, що війна може закінчитися лише після повної деокупації України від російських військ.

Ігор Плахута: від роботи в МВС часів Януковича до командувача Сил територіальної оборони ЗСУ

Фото: з соцмереж

Напевно, що найбільш радикальним в плані "нового обличчя" і водночас суперечливим призначенням президента Зеленського стала заміна командувача Сил територіальної оборони ЗСУ на генерал-майора Ігоря Плахуту. Йому 56 років. Він також професійний військовий. Навчався в Алма-Атинському вищому загальновійськовому командному училищі (Казахстан). Згодом закінчив оперативно-стратегічний факультет національного університету оборони України.

У 2004-2008 роках служив командиром Окремої президентської бригади.  У 2008-2012 роках Плахута очолював 169-й навчальний центр. А згодом у 2012 році став начальником управління Південного територіального командування Внутрішніх військ МВС України.

Найбільше питань до нього виникло в часи Революції Гідності. Адже під час Євромайдану Плахута працював у системі МВС та керував силами Внутрішніх військ, які розганяли протестувальників. Така довідка в біографії викликала обурення громадськості. Лідер організації "Національний спротив", учасник Революції Гідності та війни з Росією Олексій Свинаренко (Сталкер) здивований, що Плахуту призначили командувачем Сил територіальної оборони.

"Деякі кадрові зміни у війську я ніяк не можу зрозуміти. Як на мене, того, хто давав наказ своїм бійцям розганяти Майдан, ставити керувати ТрО, яка фактично була створена з добровольців, є нічим іншим як жестом приниження суспільства. У війську безліч інших посад, могли б його поставити очолити ВСП (Військову службу правопорядку, - ред.) або ж залишити на тій посаді, на якій він і був", - написав Свинаренко у себе в ТГ-каналі.

Та як би там не було, після подій на Майдані Плахута пройшов люстраційні перевірки, які підтвердили відсутність складу злочину в його діях.

В період каденції президента Петра Порошенка у 2015 році він прийшов на службу в Управління державної охорони України та займався підготовкою особового складу співробітників цієї служби. В 2018 - 2019 роках був заступником начальника Інституту Управління державної охорони України КНУ ім. Т. Шевченка.

Під час повномасштабного вторгнення генерал-майор Плахута долучився до лав Збройних сил України. На початку березня, після того, як у складі ЗСУ було сформоване Командування Сил спеціальних дій Сил спеціальних операцій, був призначений на посаду заступника командувача Сил спеціальних дій. Брав участь у формуванні загонів, до складу яких в тому числі входили представники добровольчих батальйонів.

"У стислі терміни організовував та здійснював керівництво заходами щодо створення та підготовки резервів ОСУВ Хортиця, ОТУ Лиман, ОТУ Соледар та здійснював керівництво їх діями під час виникнення загроз у визначених смугах оборони", - розповів про свій бойовий шлях Плахута.

Згодом він був призначений на посаду заступника командира оперативно-стратегічного управління військ "Хортиця". Відомо, що Плахута особисто керував підготовкою та обороною міста Куп’янськ.

11 лютого 2024 року Президент України Володимир Зеленський призначив Ігоря Плахуту командувачем Сил територіальної оборони ЗСУ. На цій посаді він змінив Анатолія Баргилевича, який став начальником Генерального Штабу ЗСУ.

"Завжди був і залишаюся вірним українському народові, і для мене найвище завдання – захищати нашу державу і незалежність України у Великій Війні. Впевнений, зможемо досягти Українських цілей – всі разом", - так прокоментував своє призначення сам Плахута.

Анатолій Баргилевич: від роботи в Генштабі й командування Силами територіальної оборони до керівника Генерального штабу ЗСУ

Фото: armyinform.com.ua

Також президент України Володимир Зеленський, за пропозицією головнокомандувача Олександра Сирського, призначив керівником Генерального штабу Збройних Сил України генерал-майора Анатолія Баргилевича.

"Досвідчена людина – розуміє завдання цієї війни та українські цілі", - так прокоментував Володимир Зеленський це призначення.

Анатолій Баргилевич родом з Житомирщини. Народився в 1969 році. Перебуває на військовій службі із 1987 року. Закінчив Ташкентське вище танкове командне училище (Узбекистан). Згодом вчився в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського.

У 2014 році обіймав посаду начальника управління оперативної підготовки Головного оперативного управління Генштабу. Згодом працював у штабі Антитерористичної операції.

У 2017 році отримав звання генерал-майора.

З 2020-го працював заступником командувача СВ ЗСУ з територіальної оборони. На початку повномасштабного вторгнення Баргилевич став начальником штабу східного угруповання військ. З 9 жовтня 2023 року Анатолій Баргилевич був командувачем Сил територіальної оборони ЗСУ та вже за кілька місяців 9 лютого 2024 року був призначений начальником Генерального штабу Збройних Сил України.

Загалом генерал майор Барилгевич зробив чимало для створення й реформування територіальної оборони. Тому відстоює необхідність збереження, після завершення російсько-української війни, навчальних підрозділів Сил ТрО. Їх метою має бути підтримка навченості територіального резерву, який матиме бойовий досвід, а також підготовка молодих резервістів.

"Історично доведено, що боротьба розпочинається з волі до неї. Оскільки жодна зброя не врятує, якщо відсутній ключовий елемент — готовність народу дати відсіч будь-якому ворогові. Саме це є базисом національного спротиву. Цей чинник став одним із визначальних 24 лютого 2022 року, коли готовність українців до спротиву стала фундаментом для нашої подальшої боротьби і відсічі російському агресору", - вважає Анатолій Барилгевич.

Генерал майор Барилгевич не є новим обличчям у війську, адже вже десять років працює у різних структурах Генштабу. Однак вперше займає таку високу посаду, як начальник Генерального штабу Збройних Сил України.

Ігор Скибюк: від командира бригади до командувача Десантно-штурмових сил

Фото: Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України

Крім цього, президента Володимир Зеленський призначив нового командувачеа Десантно-штурмових сил ЗСУ, яким став бригадний генерал Ігор Скибюк. Він замінив на цій посаді Максима Миргородського.

Серед вищезазначених військових, Скибюк наймолодший, він 1976 року народження. Свою службу почав у 1998 році у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді (Львів). Пройшов шлях від командира взводу до командира бригади (2022-2023 роки).

Ігор Скибюк воював в АТО та ООС. У 2016 році Скибюк був командувачем українських частин у міжнародних навчаннях "Кленова арка-2016".

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну командував підрозділами 80-ї бригади, які звільнили низку населених пунктів на Харківщині. У 2022 році бойового командира було удостоєно звання Герой України.

У 2023 році його звільнили від командування 80-ю бригадою і призначили начальником штабу – заступником командувача Десантно-штурмових військ Збройних сил України. 11 лютого 2024 року був призначений командувачем Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

Загалом кажучи, Скибюк – це бойовий командир, який рік пропрацював заступником командувача Десантно-штурмових військ, які тепер і очолив. Власне його призначення на високу керівну посаду – це дійсно нове обличчя в команді керівників ЗСУ.

"Ворог не може бути спокійний, ми гнатимемо його з нашої землі. Звільнимо до останнього сантиметра. Я щоранку вставатиму, питиму каву і йтиму вбивати російських загарбників", – запевнив Скибюк в одному зі своїх інтерв’ю, підвереджуючи свій високий бойовий дух.

Читайте також: Оборонний комітет ВР запросив Сирського й начальника Генштабу на зустріч: що обговорять