Заповідник "Києво-Печерська лавра" опечатав два корпуси, які використовувала УПЦ (МП)

Про це повідомляє пресслужба заповідника.

Духовна академія та семінарія УПЦ (МП) звільнили приміщення Києво-Печерської лаври, після чого комісія заповідника опечатала корпуси №№ 63, 64, які УПЦ (МП) використовувала як навчально-адміністративні приміщення.

"Національний заповідник Києво-Печерська лавра у законний спосіб продовжує роботу щодо фактичного повернення приміщень, які належать державі. Позиція заповідника залишається незмінною: всі об’єкти Києво-Печерської лаври мають бути повернуті в користування державі, і це буде виконано", - повідомляє пресслужба заповідника.

Виконувач обов'язків директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко на брифінгу заявив, що наступними планують звільнити та опечатати три корпуси у верхній частині монастирської території лаври, які використовувалися як готелі і в яких досі перебувають люди.

Він повідомив, що ці корпуси раніше були реконструйовані та відремонтовані за бюджетні кошти, а потім їх почали використовувати як бізнес церковних функціонерів.

"Цей бізнес ми мамо припинити, а держава має повністю повернути під контроль ці об'єкти. Цей готельний бізнес не відповідає монашому життю", - заявив Остапенко.

В.о. директора каже, що "готелі" існували без жодних податків, лише з готівковою оплатою, а комунальні витрати сплачувались як для населення. Поки держава дотувала ці об'єкти, їх здавали як дохідний бізнес окремих осіб.

"Це стандартні готелі 3-4 зірки, ціни там коливалися від 1000 до 1400 грн. Наскільки я знаю, все це відбувалося за готівку. Кажуть, що ці гроші йшли на "пожертви". Насправді не сплачувалися жодні податки, жодні збори, не сплачувався туристичний збір, хоча, це туристична діяльність", - сказав в. о. керівника заповідника.

За його словами, за документами заповідника, ці приміщення вважаються технічними, проте їх надають для проживання. В. о. директора повідомляє, що наразі там проживає близько 40 осіб: по 11 людей в 57-му і 58-му корпусах, а в 54-му - близько 20 осіб. Всі вони відмовляються покинути територію цих "готелів".

"Ця ситуація дуже схожа на контрнаступ: тобто, коли буде повернуто Мелітополь - важко сказати, але ми рухаємося в правильному напрямку і точно держава має повністю відновити контроль над всім державним, яке розташоване в межах Києво-Печерської лаври", - заявив Максим Остапенко.

Ситуація у Києво-Печерській лаврі

10 березня стало відомо, що Києво-Печерська лавра розриває договір про оренду будівель з УПЦ (МП) і вимагає звільнити приміщення. 29 березня УПЦ (МП) мала залишити Києво-Печерську лавру. На території заповідника зібралися віряни, відбулася літургія, також представники патріархату подали позов до суду через розірвання договору про оренду заповідника.

У Мінкульті заявили, що поки Господарський суд не ухвалить рішення про забезпечення клопотання УПЦ (МП), її представники не мають правових підстав перебувати на території Лаври.

Наступного дня стало відомо, що комісії Мінкульту, яка мала перевірити дві будівлі Лаври, перешкоджають віряни: представники УПЦ (МП) не залишили заповідник, а митрополита Павла викликали до СБУ. Також УПЦ (МП) все-таки провела в Києво-Печерській лаврі службу. Крім того, митрополит московської церкви Павло Лебідь намагався вибити мікрофон в кореспондентки Еспресо. Поліція відкрила провадження за фактом перешкоджання діяльності журналістів біля Лаври.

Того ж дня Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову УПЦ (МП) до заповідника "Києво-Печерська лавра" щодо незаконності одностороннього розірвання договору. Також цього дня уряд визнав таким, що втратило чинність, розпорядження 2013 року про передачу в безоплатне користування монастиря УПЦ (МП) будівель і споруд Києво-Печерської лаври.

Наступного дня парафіяни та представники УПЦ (МП) вдруге не пустили до Києво-Печерської лаври комісію Міністерства культури. Також в УПЦ (МП) заявили, що немає юридичних підстав вважати недійсною угоду про користування. 

Пізніше митрополит московської церкви Павло Лебідь отримав підозру. Після того у розташованій неподалік від Києва резиденції митрополита розпочався обшук. А Шевченківський районний суд міста Києва за підсумками проведення закритого засідання у справі митрополита церкви Московського патріархату Павла (Петра Лебедя) виніс рішення про його домашній арешт в цілодобовому режимі. 

29 травня митрополиту Української православної церкви Московського патріархату, екснаміснику Києво-Печерської лаври Павлу до 1 липня продовжили домашній арешт. Пізніше арешт продовжили ще на 2 місяці. 

12 червня у Мінкульті повідомили, що УПЦ (МП) не звільнила 79 об’єктів Києво-Печерської лаври протягом наданих їм трьох днів – тепер їх змусить це зробити суд. 1 липня Мінкульт прийняв рішення про обмеження доступу ченців УПЦ (МП) до приміщень Лаври, а також опечатання тих корпусів, де немає монахів.

Вже 4 липня комісія Мінкульту прибула перевірити та опечатати вивільнені корпуси Нижньої лаври, натомість представники та парафіяни УПЦ (МП) намагалися зірвати її роботу. 5 липня у Лаврі ввели обмеження на вхід. 9 липня поліція дозволила прохід вірян УПЦ (МП) лише за паспортами.

4 липня Білоруська православна церква заявила, що готова прийняти монахів УПЦ (МП) з Києво-печерської лаври "у разі їх насильницького виселення".

13 липня СБУ викрила нові факти протиправної діяльності настоятеля Києво-Печерської лаври митрополита Павла Лебідя. А вже 14 липня суд змінив запобіжний захід митрополиту УПЦ (МП) на тримання під вартою.

Згодом, 28 липня, до Київського окружного адміністративного суду в інтересах Свято-Успенської Києво-Печерської лаври УПЦ  (МП) подано позовну заяву щодо експертизи Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Статуту про управління УПЦ (МП) на наявність церковно-канонічного зв’язку із Московським патріархатом. 

9 серпня 2023 року Господарський суд м. Києва визнав законним рішення Заповідника про розірвання договору з УПЦ (МП). 

У СБУ повідомили, що вид запобіжного заходу - застава за митрополита УПЦ Московського патріархату Павла Лебедя не вплине на справедливий розгляд справи.

З 11 серпня тимчасово припинили доступ до нижньої частини Києво-Печерської лаври, через системне перешкоджання роботі Заповідника щодо доступу до приміщень. Того ж дня парафіяни забарикадувалися в кількох корпусах заповідника "Києво-Печерська лавра". Вони ігнорують прохання комісії надати доступ до будівель.

Станом на 13 серпня заповіднику "Києво-Печерська лавра" вдалося повернути 11 споруд на території Нижньої лаври. Натомість ще близько 30 приміщень залишаються у користуванні Московського патріархату. 

Комісія заповідника "Києво-Печерська лавра" 15 серпня разом із правоохоронцями оглянула два з трьох заблокованих прихильниками УПЦ (МП) корпусів монастиря.