Чи справді Росія має можливості для нового наступу. Колонка Сергія Згурця

Про можливий новий наступ противника

Сьогодні наша військова рубрика присвячена саме ситуації на лінії фронту. За добу відбулося 53 бойових зіткнення, що менше, ніж зазвичай, десь на третину або у половину, ніж впродовж минулого тижня, залежно від днів. Але це скоріше така маленька пауза у ворога для перегрупування, тому що він продовжує наступальні дії на широкому фронті, намагаючись за будь-яку ціну вийти на кордони Донеччини й Луганщини, його ціль залишається незмінною.

Закордонні медіа весь минулий тиждень писали про можливість наступу ворога вже влітку на Київ, Харків і Суми. Наше військово-політичне керівництво також говорило про те, що Росія готується до наступу чи то навесні, чи на початку літа. Це викликає різні резонанси в наших глядачів та громадян. Запитаємо у Віктора Кевлюка, військового експерта Центру оборонних стратегій, полковника запасу ЗСУ, чи справді зараз у ворога є можливість і доречність відкривати нові напрямки для наступальних дій?

Експерт Центру оборонних стратегій відповів, що особисто сьогодні не бачить, чим саме противник зможе провести хоча б одну наступальну операцію. Також не бачить, щоб росіяни мали ресурси, що вони готові до дій угруповання, яке могло б щось атакувати й захопити ні на весні, ні влітку. Якщо згадати Харків, то це місто залишається зручною мішенню для російської ракетної зброї, щоб сіяти паніку та зневіру, провокувати соціальну напругу. Але Харків є містом-мільйонником з площею у 350 кв. км, а для захоплення Бахмута, який має площу 47 кв. км, ворог створив угруповання у 80 тис. військовослужбовців, з котрих загинули й були поранені десь 60 тис., а може й до 100 тис. Якщо подивитись на цифри, то ми легко порахуємо, скільки військ потрібно для того, щоб провести наступальну операцію по захопленню міста Харків. У противника в Україні взагалі немає такої чисельності військ.

Офіцер зауважив щодо Сум, то тут ситуація дещо інша. Суми й Сумщину ворог використовує як полігон для підготовки своїх поповнень в умовах, які дуже наближені до бойових. Противник тут тестує свої засоби авіаційного ураження, використовуючи близькість до лінії фронту, до української ППО. Тобто дещо знижуючи ризик для екіпажів своїх літаків, ворог намагається тестувати все те, що потім буде застосовано на лінії бойового зіткнення. Індикатором поганого для України розвитку подій стане інформація про початок формування ударного угруповання на Сумському напрямку. Наразі такого не спостерігається, таких повідомлень немає. Тому, висновок - нові напрямки бойових дій не будуть відкриті противником ні навесні, ні влітку.

Ситуація на фронті

Полковник запасу ЗСУ розповів, що на Авдіївському напрямку у противника продовжують ведення бойових дій 2-га та 41-ша загальновійськові армії. Це угруповання ще посилено 90-ю танковою дивізією.

30 березня відбулась атака 6-го танкового полку РФ, якої не було з жовтня минулого року. Противник атакував Сили оборони в районі Тоненького танковим батальйоном за підтримки механізованої роти, тобто на полі бою були одночасно 36 танків і 12 бойових машин піхоти. Ворог дещо просунувся на північний захід від села, але підрозділи "Таврії" штурм відбили, знищивши 12 танків і 8 бойових машин піхоти. На напрямку точаться активні бойові дії в районі Бердичів, південніше Невельського й поблизу Первомайського. Позиційні бої в районі Семенівки та Уманського не припиняються. Перспектива - створити умови для оточення міста Торецьк, наступаючи у напрямку північніше на Часів Яр та якомога західніше Авдіївки.

Військовий  зазначив щодо Новопавлівського напрямку, то в районі Новомихайлівки бойові дії ведуть основні сили 8-ї загальновійськової армії й 1-го армійського корпусу. Мета цих дій - обійти лівий фланг угруповання Сил оборони в районі Вугледара і вийти йому в тил, таким чином або створивши загрозу оточення, або примусити наші війська відступити в західному напрямку. Бої тривають поблизу Новомихайлівки, Георгіївки. Відбуваються позиційні бої в Красногорівці, в Побєді, але ворог, маючи перевагу просувається на 100-200 метрів, потім втрачає те, що здобув. Ситуація ні на чию користь.

Щодо активності української оборони, то українська оборона на обох напрямках є активною, але не є канонічним прикладом активності. Це застосування нових форм і способів - дронів, малих станцій РЕБ. Є маса чудових прикладів взаємодії БПЛА та артилерії з боку Оперативно-стратегічних військ "Таврія". Тобто ми даємо відсіч і робимо це добре.

Пан Віктор прокоментував ситуацію на ділянці Куп'янськ-Лиман, зазначивши, що ударні угруповання противника там створені та розгорнуті, бойові дії почалися приблизно пів року тому. Вороже угруповання військ "Запад", яке є найбільш потужним, має у своєму складі три армії, в котрих одна танкова, єдина в Європі. Це угруповання намагається захопити Куп'янськ і вийти на берег річки Оскіл, але поки що застрягло у Синьківці й нічого з цим вдіяти не може. Скоріш за все причина проблем угруповання військ "Запад" полягає у тому, що у попередніх боях ворог втратив дуже багато офіцерів тактичної ланки та сержантського складу, тому тактичні дії малих підрозділів виконуються, м'яко кажучи, по-дилетантськи й успіху не приносять.

Офіцер продовжив щодо Лиманського напрямку, де діє угруповання військ противника "Центр", то слід нагадати, що дві загальновійськові армії, по три бригади кожна, були перекинуті з під Лимана на Авдіївський напрямок. Відповідно, угруповання військ "Центр", яке менше за розмірами, має менші оперативні резерви, але і діє на меншому фронті, зосереджується на захопленні Лиману, докладаючи зусиль для часткової ліквідації плацдарму Сил оборони на річці Чорний Жеребець. Однак нічого не може добитися ні на першому, ні на другому напрямках. Всі ці дії слід розглядати у більш широкому контексті – це формуючі операції, які створюють передумови для подальшого наступу на Слов'янську та Краматорську агломерацію, що може статися десь наприкінці літа. Тому противник не намагається бути активним, а економить сили та готується до операції, яка буде проводитися приблизно через пів року.

Військовий аналітик додав, що оперативну перспективу мають дії противника, що спрямовані на підготовку цієї стратегічної наступальної операції, яка може бути проведена у кінці літа або на початку осені. Такими діями можуть стати удар у лівий фланг Запорізького фронту, аби звернути його у напрямку зі сходу на захід та оволодіння Слов'янською та Краматорською агломерацією. Все, що відбувається зараз тим чи іншим чином, – підготовка цих двох великих наступальних операцій, тому зменшення активності противника не означає його виснаження. Це етап накопичення ресурсів, формування оперативно-тактичних умов для подальших дій.

Кевлюк вважає, що стійкості оборони України загрожують два дефіцити, дефіцит персоналу та дефіцит боєприпасів. Можливість подолати обидва дефіцити у нас є, але без перезапуску процесу мобілізації нічого зробити не вийде. Центри рекрутингу, лагідна мобілізація, аудит Збройних сил – це все не вирішить проблеми щодо різкого нарощування чисельності військ. Держава уникає жорсткого примусу, який є єдиним ефективним інструментом у її розпорядженні. На жаль, якщо цей погляд не буде змінений, то ми матимемо великі проблеми у разі початку противником широкомасштабних воєнних дій у другій половині цього року.