Польща може подовжити заборону на експорт української агропродукції, - Аграрна рада
Польща, ймовірно, піде на непідкорення законам європейської спільноти та рішенням Європейської Комісії й буде продовжувати заборону вивозу української агропродукції до кінця 2023 року
Про це інформує в Media Center Ukraine заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Рішення Польщі щодо заборони вивозу агропродукції України мають політичні підстави, особливо в контексті того, що в країні 15 жовтня пройдуть парламентські вибори.
"Ці вибори нелегкі для чинної провладної партії. І відповідно рух, який вони спрямували на підтримку національного товаровиробника, за умов підігрівання дуже політичними меседжами, він спрямований на цей електорат", – пояснив Марчук.
Читайте також: Місяць без зернової угоди. Як Україні продати вирощене
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради попередив, що навіть після 15 жовтня, після виборів, не варто сподіватися, що рішення щодо експорту агропродукції будуть скасовані.
Транзит українського зерна через ЄС
2 лютого польські фермери блокували пункти пропуску на кордоні з Україною. Це було пов'язано із тим, що польські аграрії обурені, що через неконтрольований приплив українського зерна до Польщі обвалились ціни на їхню продукцію. Тамтешні фермери стверджують, що українське зерно мало б транспортуватись територією Польщі лише до портів, однак воно потрапляє на польський ринок. 16 та 17 лютого польські аграрії відновили протести на кордоні з Україною.
7 квітня стало відомо, що Україна погодилася припинити експорт зерна до Польщі.
Раніше Болгарія, Словаччина, Угорщина та Польща вирішили в односторонньому порядку заборонити імпорт агропродукції з України. Це пов'язано з тим, що ввезення зерна суттєво вплинуло на ціни на внутрішньому ринку. Це викликало невдоволення серед місцевих фермерів.
21 квітня стало відомо, що Польща розблокує для української агропродукції транзит до портів Європи, що проходить територією країни. Вже 24 квітня Укрзалізниця відновила транзит через територію Польщі української сільгосппродукції.
Також прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Варшава та Брюссель досягли домовленості про транзит українського агроімпорту: мовиться насамперед про зернові й кукурудзу.
Наприкінці квітня Європейська комісія досягла принципової угоди з Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо української агропродовольчої продукції, імпорт якої ці країни обмежили.
Офіційний Київ висловив протест Польщі та Європейському Союзу через запровадження обмежень на імпорт української сільськогосподарської продукції як такі, що суперечать Угоді про асоціацію.
Європейська комісія 2 травня ухвалила тимчасові запобіжні заходи щодо імпорту окремих сільськогосподарських товарів із України у 5 країн ЄС.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що для забезпечення продовольством найуразливіших країн світу та збереження можливості експорту українських товарів, критично важливо відновити транспортні зв'язки Чорним морем.
28 липня міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску заявила, що її країна відіграє значну роль у транзиті зерна та сільськогосподарської продукції з України. Майже 20 мільйонів тонн уже пройшли транзитом через країну.
4 серпня Польща представила ЄС розрахунки інвестицій, необхідних для збільшення експорту агропродукції з України через польсько-український кордон на світові ринки.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у п'ятницю, 18 серпня, прибув з візитом до Бухареста: разом з румунським колегою Марчелом Чолаку вони підписали спільну міжурядову заяву про посилення співпраці з транзиту українських товарів.
18 серпня очільниця Молдови Мая Санду заявила, що її країна підтримує Україну у війні з Росією та готова допомогти з транзитом зерна. Вона висловила подяку за мир.
Президент України Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Денис Шмигаль 23 серпня зустрілися з прем'єром Молдови Доріном Речаном та обговорили розвиток пунктів пропуску і будівництво мосту через Дністер.
Що відомо про роботу "зернового коридору"
17 липня Росія оголосила про припинення дії "зернової угоди". У відповідь на це Володимир Зеленський заявив, що необхідно продовжувати використовувати зерновий коридор навіть попри вихід РФ з угоди.
30 липня попри завершення "зернової угоди", три цивільних вантажних судна іноземного походження пройшли російську блокаду в Чорному морі та стали на якір в одному з українських зернових портів у дельті Дунаю.
Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов 4 серпня заявив, що Україна буде відправляти кораблі з власним зерном туди, куди вважає за необхідне, і ні в кого не буде запитувати дозволу на це.
10 серпня Військово-морські сили Збройних Сил повідомили про тимчасовий гуманітарний коридор для торговельних суден, що йдуть до та з портів України. Ці маршрути будуть використовуватися в першу чергу для можливості виходу цивільних суден, які перебувають в українських портах Чорноморськ, Одеса та Південний з початку повномасштабного вторгнення Росії.
12 серпня Україні відкрили реєстрацію торговельних суден та їхніх власників, які готові проходити тимчасовими маршрутами до українських портів у Чорному морі.
16 серпня з Одеського порту вийшло перше судно після оголошення Росією про припинення дії "зернової угоди" 16 липня 2023 року.
- Актуальне
- Важливе