Що потрібно Україні для знищення Чорноморського флоту. Пояснюємо

Про що у тексті:

• Що таке Чорноморський флот Російської Федерації?
• Що зі складу ЧФ РФ та як знищувала Україна від початку повномасштабного вторгнення?
• Що потрібно Україні для знищення понад пів сотні кораблів та катерів ЧФ РФ?
• Що таке конвенція Монтре і до чого тут Туреччина?

Що таке Чорноморський флот Російської Федерації

Чорноморський флот РФ є частиною російських військово-морських сил, що розташовані у Чорному морі. Флот також входить у Середземне море. З 2010 року належить до складу Південного військового округу.  

Командування флоту дислоковано у тимчасово окупованому Севастополі. Іншою важливою військово-морською базою є Новоросійськ. Ще двома пунктами базування є Феодосія та Донузлав, обидва на території анексованого півострова Крим. 

За даними Вікіпедії, Чорноморський флот загалом складається з 7 військових баз (в тому числі Тартус в Сирії) та включає 89 надводних кораблів та підводних човнів. Йдеться, зокрема, про:

• 14 великих кораблів: 2 великі протичовнові кораблі, 3 сторожові фрегати, 2 ракетні кораблі на повітряній подушці, 7 великих десантних кораблів;

• 2 дизельні підводні човни (після спецоперації сил ССО України 13 вересня 1 підводний човен було виведено з бойового чергування, він очікує на списання);

• 23 малих кораблі та катери: 7 протичовнових кораблів, 2 ракетні кораблі, 6 ракетних катери, 8 тральщиків.

Чисельність особового складу ЧФ становить 25 тисяч. 

Нагадаємо, що за українсько-російською угодою від 1997 року Севастопольська база мала бути залишена російським флотом у 2017 році. Проте угода Януковича – Мєдвєдєва продовжила термін перебування ЧФ у Севастополі до 2042 року. Попри це після вторгнення до Криму Росія в односторонньому порядку 31 березня 2014-го денонсувала угоду про базування. Після чого ЧФ РФ є частиною окупаційних військ країни-агресора в Україні. 

Що зі складу ЧФ РФ та як знищувала Україна від початку повномасштабного вторгнення

Від 24 лютого 2022 року українські сили знищили або пошкодили приблизно двох десятків російських кораблів та катерів, а також один підводний човен.

У перші кілька днів великої війни Росія втратила катер та невідоме судно. Згодом у березні українським військовим вдалося ліквідувати три невідомі судна та катер "Раптор" в акваторії Маріуполя. Крім того, 24 березня у тимчасово окупованому Бердянську Запорізької області було знищено десантний корабель "Саратов", який у складі кораблів прибув у порт 21 березня для вивантаження техніки та десанту. Потопити цей корабель українські захисники змогли за допомогою ракети Точка-У. До речі, його втрату РФ визнала лише через рік.  

Окрім "Саратова", пошкодження тоді отримали інші два великі десантні кораблі "Цезар Куніков" та "Новочеркаськ". 

Невдовзі, 3 квітня українці вразили фрегат російського флоту типу "Адмірал Ессен", який був одним з тих, що обстрілювали українські міста ракетами. 

Найбільшою втратою Росії у Чорному морі та водночас найжирнішою здобиччю українських оборонців стала потоплена "Москва". Флагман Чорноморського флоту, третій за розміром бойовий корабель ВМФ, що брав участь в атаці острова Зміїний, пішов на дно 14 квітня 2022-го. Вразити крейсер Військово-Морські сили змогли за допомогою ракет вітчизняного виробництва "Нептун". Скільки точно загинуло тоді російських моряків – невідомо, але втрати могли обчислюватися сотнями людей. Сама Росія офіційно визнала загибель менше ніж 20 членів екіпажу. 

До слова, потоплення крейсера "Москва" мало військово-стратегічне значення, адже підкосило намір Кремля повністю захопити південь України. Також це дало ефект в ідеолого-політичному контексті, різко зменшивши градус впевненості та відчуття всесильності у морі. Згодом це допомогло Україні деокупувати острів Зміїний та розпочати зернову угоду. 

Фото: gettyimages

7 травня росіяни втратили катер типу "Серна", який був уражений на захопленому острові Зміїний за допомогою ударного безпілотника Bayraktar TB2. Не пройшло і тижня, як 12 травня загорілось одне з найновіших у Чорноморському флоті судно тилового забезпечення "Всеволод Бобров". Попри невдачу корабель зміг евакуюватися до Севастополя. 

Крім того, у травні минулого року росіяни втратили у Чорному морі два катери типу "Раптор", також було ліквідовано два невідомі судна. 

Вже 17 червня, під час "жесту доброї волі" окупанти втратили на шляху до Зміїного рятувальне буксирне судно "Василій Бех". Українські захисники ліквідували корабель ракетою "Гарпун". Того ж місяця Сили оборони мінусували два швидкісні десантні катери на Дніпро-Бузькому лимані, які росіяни готували для проведення диверсійно-розвідувальних завдань. 

Від початку повномасштабного вторгнення дальність ураження Україною російських кораблів лише збільшувалась. 29 жовтня минулого року українські захисники вперше змогли атакувати бухту Севастополя. Полювання за допомогою безпілотників та морських дронів-камікадзе виявилося досить успішним – було уражено відразу три російських судна – фрегати "Адмірал Григорович" та "Адмірал Макаров" й морський тральщик "Іван Голубець". До речі, всі ці судна Росія використовувала під час вторгнення в Сирію. 

Після цієї успішної "бавовни" в окупованому Криму в міноборони РФ заявили про всього лиш незначні пошкодження морського тральщика. При тому звинуватило Велику Британію у причетності до атаки на кораблі ВМФ РФ у Севастополі. Також у жовтні РФ позбулася ще одного невідомого судна. 

Далі знищення Чорноморського флоту Силами оборони продовжилося у січні цього року. Захисникам вдалося потопити два російські катери в районі острова Білорудий та поблизу Херсона. 

Навесні 24 травня українські морські дрони атакували в акваторії Чорного моря розвідувальний корабель "Іван Хурс". У російському терористичному міноборони заявляли, що нібито ЗСУ обстріляли судно трьома безпілотними катерами приблизно за 140 км від протоки Босфор. 

Ще одна вдала атака України відбулася 4 серпня на базу Новоросійська у Краснодарському краю РФ. Тоді було підбито великий десантний корабель "Оленегорський горняк". Британська розвідка повідомляла про досить серйозні пошкодження судна, імовірно, були пробиті кілька водонепроникних відсіків. Натомість в Кремлі стверджували, що відбили спробу атаки на військово-морську базу Новоросійськ. 

Фото: Вікіпедія

Це була спільна операція Служби безпеки та Військово-Морських сил України, повідомляли ЗМІ. А в українській розвідці підкреслили, що втрата такого корабля як "Оленегорський горняк" послаблює флот росіян. 

Вже наступного дня від дронової атаки у Чорному морі постраждав російський нафтовий танкер SIG. 

У вересні замахи на знищення Чорноморського флоту РФ лише набрали оборотів. 3 вересня українські військові ліквідували катер окупантів "Тунець" у Чорному морі під час спроби висадки ворожого десанту, знищивши при цьому шістьох російських окупантів. 

Черговим вдалим полюванням українських бійців на росіян у морі став удар по севастопольському морському заводу у тимчасово окупованому Криму 13 вересня. Супутникові знімки показали, що крилаті ракети, імовірно, Storm Shadow, влучили у великий десантний корабель "Мінськ" та, що важливіше, вразили дизельний підводний човен проєкту "Варшав'янка  "Ростов-на-Дону". Слід зауважити, що повітряна атака на субмарину противника – рідкісна операція в історії воєн. Спецпризначенці розповіли про деталі операції та знищення двох російських суден. 

У міноборони РФ заявили, що судноремонтний завод ім. С, Орджонікідзе у Севастополі було атаковано 10 крилатими ракетами. 

Того ж 13 вересня Сили оборони півдня потопили у Чорному морі російський катер типу КС-791 "Тунець". 

Крайня атака у морському бою наразі відбулася 14 вересня – як повідомляють ЗМІ, український експериментальний дрон "Морський малюк" (Sea Baby) підбив російський ракетний корабель "Самум" недалеко від входу у Севастопольську бухту. У результаті пошкоджене судно окупантам довелося відбуксирувати на ремонт. При цьому сам Кремль заявив про "безуспішну атаку".

До речі, для цієї атаки СБУ використала експериментальний зразок морського дрона, який здатен працювати в шторм, ховаючись від виявлення за високими хвилями. Раніше голова СБУ Василь Малюк зазначав, що виробництво морських надводних дронів, які були успішно застосовані для атаки на Кримський міст у липні цьогоріч та російські кораблі, налагодили в одному з підземних виробництв на території України. 

Сказати точну кількість втоплених та пошкоджених українськими захисниками російських суден у Чорному морі складно, однак за даними як України, так і окупантів Росія втратила приблизно від 20 до 25 кораблів і катерів (назви великих суден відомі, серед малих частина ліквідованих не названі). 

Що потрібно Україні для знищення понад пів сотні кораблів та катерів ЧФ РФ?

Крайні атаки на російські судна у Чорному морі свідчать про ефективність таких українських спецоперацій, тому удари по основних військово-морських базах окупантів треба продовжувати завдавати, вважає експерт Центру оборонних стратегій капітан першого рангу запасу ВМС України Андрій Риженко. Україні варто цілитися на надводні кораблі, які власне становлять найбільшу загрозу – випускають "калібри" по мирних містах, можуть висадити десант чи забезпечити прикриття своїх сил від наступу українських військ на Чорноморському напрямку. 

"Удар у Севастополі був дуже гарно спланованою спецоперацією. Нам потрібно завдавати ударів ракетами й дронами, комбіновано. Можливо, після передачі нам систем ATACMS такі можливості збільшаться. Але нам потрібно бити по портах, аеродромах, їхніх системах ППО, по скупченню техніки, аби послабляти цей непотоплюваний потенціал. Для цього необхідно просто достатня кількість ракет і дронів, грамотне планування операцій, бо як показує практика, фактор раптовості та нестандартності дає серйозний успіх", – зазначив у коментарі "Еспресо" Андрій Риженко. 

На думку експерта, використовувати для таких ударів слід кілька типів ракет. Зокрема як берегові комплекси можна залишити українські "Нептуни" та "Гарпуни", наростивши їхнє виготовлення. Зауважує позитивний аспект у тому, що вітчизняна ракета "Нептун" зроблена для стрільби по цілях на узбережжі. 

Разом з тим, для морського базування Андрій Риженко вибрав би ракету NST норвезько-американського виробництва. Вона вдвічі легша ніж "Гарпун" – 410 кг, при тому дуже розумна при наведенні та складна для перехоплення. Також ця ракета має попутну бойову частину, що дозволяє знищити, наприклад фрегат. До слова, NST у 8 разів менша за розмірами, аніж ракети "Терміт", які були на озброєні ВМС України до 2014 року. 

А от стосовно того, скільки потрібно ракет і дронів, щоб знищити Чорноморський флот з понад пів сотнею кораблів та катерів, треба говорити про сотні одиниць. 

"Скажу, що для знищення російського флоту у Чорному морі потрібно сотні крилатих ракет і морських дронів. Насправді точну цифру ніхто не скаже, навіть той, кому відома закрита інформація. 

Фото: defence-ua.com

Щоб знищити великий десантний корабель, потрібно дві ракети. На корвет 1-2, а на фрегат, напевно, 3-4. На той же крейсер "Москва", якби мене хтось запитав, я б сказав, що потрібно 6-8 ракет типу "Нептун", а знищили його за допомогою лише двох. Багато факторів на це впливають", – вважає експерт. 

Важливо пам'ятати, що те, що взято під контроль, далі потрібно утримувати – чи то острів, чи коса, чи ділянка моря. Для цього Україні потрібен надводний флот. І зараз найкращим рішенням можуть стати надводні кораблі, які будуть охороняти порти, і не впускатимуть ракетні кораблі противника до рубежів завдання ударів по територіальному морю України, морській економічній зоні. 

Андрій Риженко пояснює, що має на увазі катери, довжиною 20-50 метрів, які здатні нести як ракетну зброю, так і здійснювати рейди, атаки на узбережжя та острови. Без них українським захисникам буде важко повернути контроль над Чорним морем у північно-західній частині, а особливо в Азовському морі. 

"У нас є катери "Айрон", їх треба доозброїти, поставити артилерію, ракетні системи короткого радіуса дії. Як патрульні вони досить хороші, можуть проводити протимінні заходи. По-друге, у нас був план щодо постачання Україні американських катерів Mark VI – вони були б дуже-дуже в пригоді для проведення таких операцій як-от звільнення "вишок Бойка", висадка на мис Тарханкут, звільнення островів дельти Дунаю. Ці катери дуже потужні, швидкі, на них є артилерія калібру 30 мм, є ракетні системи невеликого радіуса, але це достатньо для того, щоб допомагати морпіхам висаджуватися та виконувати потрібні функції. Нам потрібні ракетні катери, щоб ми могли виходити в море й стріляти ракетами по противнику там, де він ховається", – пояснює експерт Центру оборонних стратегій. 

Є питання щодо того, як доставити такі катери в Україну, не використовуючи протоку Босфор. Андрій Риженко каже, що їх можливо експортувати іншими шляхами, до того ж розміщення цих суден не потребує будівництва нових військово-морських баз. 

"Можна було б поставити невеликі такі катери, навіть довжиною 25-30 м. А можливо, ще й зробити їх безекіпажними, щоб, наприклад він ніс ракету і в певній точці запускав її по противнику. У разі надходження до нас літаків F-16, вони можуть теж використовувати ракети "Гарпун" і точно NST. І повторюся – важливо, щоб ми могли ці ракети застосовувати з берега, з повітря і з моря. Тільки в такій комбінації можемо досягти успіху, про що свідчать останні удари", – додав Андрій Риженко. 

Після атак морських дронів та пошкодження кораблів російський флот у Чорному морі намагається триматися якомога далі від бази в Севастополі в окупованому Криму, тобто ближче до своїх берегів у північно-східній частині, зазначили у ВМС України. 

А в Силах оборони додали, що 16 вересня ворог досить цікаво розмістив своє корабельне угруповання у Чорному морі. Зокрема противник перемістив чотири великих десантних кораблі в Азовське море, залишивши 13 одиниць у чорноморській акваторії.  

Що таке конвенція Монтре і до чого тут Туреччина

Через кілька днів після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, 28 лютого 2022 року Туреччина закрила Босфор та Дарданелли. Держава, яка відповідно до Конвенції Монтре фактично і юридично контролює чорноморські протоки, скористалася статтею 19 цього міжнародного документа. Він безпосередньо регламентує режим судноплавства у Чорноморських протоках та опосередковано – військове судноплавство у Чорному морі. Відтак, передбачає, що за умов війни, коли Туреччина не є воюючою стороною, військові кораблі ворогуючих сторін не можуть проходити протоками. 

Фото: Reuters

Експерти заявляли, що таке рішення Анкари стало для України безумовним плюсом. При тому зауважували, що застосувати Конвенцію Монтре Туреччина могла й раніше, після анексії Криму та війни на Донбасі у 2014 році. 

Нещодавно Андрій Риженко, капітан 1-го рангу запасу ВМС ЗСУ та стратегічний експерт компанії "Соната", висловив думку, що НАТО і Туреччина могли б укласти угоду про проведення миротворчої конвойної операції для безпеки судноплавства у Чорному морі. 

Водночас дипломат Роман Безсмертний вважає, що українській дипломатії необхідно повернутися до розгляду реалізації конвенції Монтре у рамках Форуму миру чи зібрати окрему нараду щодо реалізації цієї конвенції. Він пояснив, що гарантами реалізації цієї конвенції є Велика Британія, Франція, Італія, які неодноразово в історії при виникненні подібних питань, організовували військово-морську ескадру і ставали гарантами безпеки у самому регіоні. 

До слова, днями також повідомлялося, що в Туреччині відклали будівництво газового хабу РФ, яким та планує замінити втрачені продажі в Європу, через нібито управлінські проблеми. ЗМІ пишуть, що Москва та Анкара мають розбіжності у питанні, хто володітиме та керуватиме цим газовим хабом. Раніше на вересневій зустрічі з турецьким президентом Таїпом Ердоганом Путін заявляв, що "Газпром" передав турецькій енергетичній компанії Botas дорожню карту для хабу. 

Росія позиціює газовий хаб в Туреччині як спосіб змінити маршрут експорту свого палива на тлі різкого скорочення закупівель європейськими країнами, сподіваючись продати частину газу через Туреччину тим країнам, які не хочуть купувати в неї напряму. Зазначимо, що зараз Москва постачає газ до Туреччини через трубопроводи "Блакитний потік" та "Турецький потік" через Чорне море. Стосовно останнього, то через нього паливо далі експортується до Південної та Східної Європи, в тому числі Угорщину, Грецію, Боснію та Герцоговину, Румунію і Сербію.