РФ готується до масового використання накопичених крилатих ракет. Колонка Сергія Згурця

Повітряні атаки армії РФ

Сьогодні, 11 листопада, ворог вкотре атакував Україну і нашу столицю безпілотниками. Також була велика ймовірність використання крилатих ракет Х-101 та "кинджалів", бо противник вночі підіймав і бомбардувальники Ту-95, 8 одиниць, і МіГ-31. Ці ворожі бомбардувальники виходили на бойовий курс, на рубіж, з яких вони зазвичай запускають ракети. 

Наші Повітряні сили повідомляли про повітряну тривогу, тому що всі формальні процедури початку такої ракетної атаки були, але пусків не було. Хоча це означає, що армія РФ зараз готується до масового використання саме накопичених крилатих ракет у тандемі з "кинджалами". Таку практику загарбник неодноразово використовував раніше. Зараз пауза триває вже понад місяць.

Проте ворог зараз вкрай активно застосовує "шахеди" й інші дрони. Сьогодні по Україні було декілька тривалих тривог, починаючи з ночі. Статистику щодо збиття "шахедів" та інших дронів ще підбивають. Вчора, 10 листопада, була найбільша атака, де було використано 145 дронів, з яких 65 збито, а 67 локаційно втрачено.

З'явилося відео дронів під назвою "Пародія", які не мають бойової частини, але створюють навантаження на нашу систему Протиповітряної оборони. Дрон летить доти, доки є паливо та працює двигун, а потім падає. Тоді наші Повітряні сили повідомляють про те, що ці дрони були локаційно втрачені. 

У корпусі такого дрона є куля, яка зроблена на 3D-принтері та частково покрита фольгою. Вона відбиває сигнал від РЛС і створює на наших моніторах сигнал, який складно відрізнити від "шахеда". Це примушує ППО та мобільні групи здійснювати контроль над такими дронами, тому треба шукати рішення.

Сьогодні була Ставка Верховного Головнокомандувача, де Володимир Зеленський сказав, що ухвалено рішення збільшити кількість мобільних вогневих груп, які полюють за "шахедами" або за дронами. Також лунало питання покращення їхнього оснащення. 

До речі, мобільних груп у нас достатньо багато. Нещодавно було повідомлення посольства США про те, що вони забезпечили оснащення 800 мобільних вогневих груп в Нацгвардії та в Державній прикордонній службі. Ці 800 груп вже збили понад 200 дронів. Такі групи також працюють і в складі ЗСУ. Тобто кількість таких груп є значною, але розуміємо, що треба шукати ефективні варіанти, і це не лише мобільні групи. 

Найближчим часом наші військові будуть перевіряти пропозиції від Естонії, де пропонують нові малі ракети з дальністю до 2 км. Також ухвалені угоди з бельгійською компанією щодо використання їхніх ракет для оснащення мобільних груп, аби мінімізувати навантаження на комплекси протиповітряної оборони.

Ситуація на фронті

Найскладніша ситуація спостерігається на Курахівському та Покровському напрямках. На сьогоднішньому засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача було оголошено про ухвалення рішення щодо суттєвого посилення цих найскладніших напрямків, що, ймовірно, передбачає спрямування резервів саме на ці ділянки фронту. Насамперед мова йде про Курахове.

Зараз ворог реалізує плани з оточення Курахового з кількох напрямків. Для противника захоплення або оточення Курахового є базовою передумовою для подальшого просування на Покровськ. 

Загарбник атакує Курахове з півночі, сходу та півдня, намагаючись вийти на логістичні шляхи, що забезпечують постачання в це місто. Основним логістичним шляхом є траса Курахове-Запоріжжя. Ворожі сили намагаються просунутися від Ясної Поляни, Максимівки та Трудового до Константинополя. Від Ясної Поляни до Константинополя - десь 11 км.

Парадокс полягає в тому, що в районі Ясної Поляни немає фортифікаційних споруд. Щонайменше два тижні тому аналіз супутникових знімків, який демонстрували французькі аналітики, підштовхував до висновку, що від Шахтарська та Ясної Поляни й далі на північ фортифікацій майже не було, що, звісно, ускладнює оборону на цій ділянці.

Трохи східніше ворог намагається пробиватися до Успенівки. Там так само є транспортний вузол, через який забезпечується частина нашого угруповання в Кураховому. І найбільш небезпечна динаміка щодо флангових оточень Курахового – з півночі.

Наразі у противника є просування в Сонцівку. Це село, яке розташоване на півночі від Курахового, вище від Курахівського водосховища. Ворог заходить в це селище. Тактика відома -  накопичення малих груп, далі - спроба просуватися з півночі до траси Запоріжжя-Курахове.

Сьогодні була інформація, що поблизу населеного пункту Старі Терни підірвано дамбу, що спричинило поширення води на захід, на населені пункти Андріївка, Константинополь. Курахівське водосховище мало декілька дамб. Одна з них була підірвана ще декілька місяців тому, що вплинуло на те, що Курахівське водосховище суттєво обміліло. Його форсувати чи перетинати противнику або нашим силам було неможливо. А зараз йдеться про підрив ще однієї дамби, яка перекривала Курахівське водосховище, протяжність - десь 40 кілометрів. Це та ділянка, яка впливає на логістичну трасу далі на схід.

Ще одна ділянка фронту навколо Курахового –  схід міста, де ворог вдається до фронтальних атак тривалий час. Курахове тримає декілька наших бригад. Зараз противник зайшов у східну частину населеного пункту та намагається накопичуватися в східних ділянках і далі просуватися вглиб. Загарбника стримуємо, але розуміємо, що фронтальні атаки на Курахове зі сходу мають на меті стримувати й зв'язувати наші сили на цій ділянці, аби ускладнити протидію на флангових напрямках навколо Курахового.

Підготовка резервів ЗСУ

Питання сил, засобів та резервів стає нагальною потребою для української армії, хоч це питання завжди було актуальним. Тому перейдемо до теми підготовки цих резервів на території держав наших партнерів.

Нещодавно ми зробили велику публікацію на порталі Defense Express, де аналізували підготовку наших військових на території країн Європи. Ця публікація ґрунтувалася на аналізі американських та польських експертів. 

Знаємо, що в ЄС діє програма, яка стосується підготовки українських військових у Польщі. Це європейська програма, за якою з 2022 року пройшли підготовку 62 тис. українських військових. За 2023 рік - 10,5 тис. військових. У планах на цей рік підготувати 12 тис. військових на польських полігонах за європейською програмою щодо підготовки резервів для Сил оборони України.

Подивимося, які існують проблеми та які висновки зробили закордонні експерти, аби покращити підготовку військових. Насамперед йдеться про дуже короткий час, який виділяють на підготовку тих груп, які відправляють на територію Польщі. Більшість курсів розрахована лише на місяць або ж трохи довше, однак це фактично у три рази коротше, ніж стандартні курси в країнах НАТО. Виходить, що підготовка взводу, відділення чи роти на курсах триває по одному тижню, що вкрай мало.

Підготовка батальйонів здійснюється так само на цих полігонах. Але закордонні експерти роблять висновок, спираючись на наш досвід, що така підготовка погана тим, що батальйони, які тренують в Польщі, потім все одно розбивають на роти, і це нівелює ефективність підготовки батальйону на такому рівні.
Ще одна проблема стосується відмінностей в управлінні в країнах НАТО і в самій Україні. Ми тривалий час говорили, що високий рівень тактичної обізнаності дозволяє військовим розуміти місію виконання бойового завдання і менше деталізувати ті завдання, які має ставити командир. Але це характерно для військових, які мають достатньо гарний рівень тактичної підготовки. А мобілізовані, які потім приходять на підготовку до європейських полігонів, насправді не мають такого достатнього рівня, що примушує більше часу витрачати на їхню підготовку, щоб мати розуміння натівських процедур та рішень.

Також важливою проблемою є те, що частина наших військових навчаються на цих полігонах як інструктори, щоб потім, повернувшись в Україну,  певний набутий досвід передавали нашим військовим вже на українських полігонах. Але практика свідчить, що левова частина цих інструкторів стають бійцями штурмових підрозділів. Таким чином втрачається сенс підготовки наших інструкторів на закордонних полігонах, якщо вони потім не передають цю практику та досвід.

Всі ці ризики та виклики сформовані тим, що Україна зараз вимушена у короткий проміжок часу навчати значно більшу кількість військ, ніж раніше планувалося. Напевно, це впливає на характер самої підготовки, яка зараз здійснюється на європейських полігонах.

І головний висновок, який можна зробити з цієї ситуації, що і наші партнери, і наше військове керівництво мають удосконалити процеси цієї підготовки, аби такі програми давали максимальний ефект на лінії вогню. Нам потрібні саме навчені підрозділи, і тут допомога європейців має бути інтегрована так, аби їхні полігони, досвід, технічна база максимально ефективно використовувалися для посилення наших Сил безпеки та оборони.