Продовження Кримської саги гарантовано: ворожі об'єкти знищуватимуться саме українськими ракетами. Колонка Сергія Згурця

Атаки по об'єктах ворога у Криму

Кримська сага продовжується. Вчора 13 вересня топ подією було знищення у бухті Севастополя двох військових кораблів РФ - це ВДК "Мінськ" і підводний човен "Ростов-на-Дону". Ці атаки здійснено ракетами Storm Shadow з літаків Повітряних сил України.

А сьогодні 14 вересня відбувся удар по російському комплексу ППО Росії "Тріумф" у Євпаторії. Операція цього разу була комплексною. Спочатку були застосовані безпілотники, які здійснили удар по радарах, що входять до складу ворожого комплексу. Після виведення з ладу РЛС, підрозділи ВМС України двома крилатими ракетами "Нептун" вдарили по пусковому комплексу С-400 "Тріумф". Вартість такого комплекту становить $1,2 млрд. Можна стверджувати, що це вже друге використання крилатих ракет "Нептун" по наземній цілі, саме по ворожих ЗРК великої дальності.

Перший випадок відбувся поблизу Оленівки на мисі Тарханкут 23 серпня. Це говорить про те, що в арсеналі української армії зʼявилася нова версія озброєння на базі крилатої ракети до цього комплексу. Нагадаю, що в основі комплексу "Нептун" є крилата ракета Р-360, яка розроблена ДержККБ "Луч". Це одне з провідних підприємств вітчизняного ОПК.

Спочатку ця ракета створювалася, як протикорабельна. Цими ракетами було знищено крейсер "Москва". Також КБ "Луч" розробляло ще інші версії, які передбачали можливість завдання ударів по наземних цілях, і версія для літаків у форматі "повітря - земля". Для ударів по землі, на відміну від ударів по морських обʼєктах, потрібна інша головка для самонаведення для цієї ракети. Можна стверджувати, що українські розробники забезпечили створення нової головки самонаведення. Дійсно в арсеналі ЗСУ зʼявилася нова ракета для знищення ворожих цілей з різними головками самонаведення. Зараз потрібно масштабувати ці ракети й прагнути збільшити дальність ураження ворожих цілей, що передбачає конструкція цієї ракети.

Продовження Кримської саги гарантовано. Ми побачимо ще багато обʼєктів, які знищуватимуться саме українськими ракетами на території поки що окупованого ворогом Криму.

Про ситуацію на фронтах

Навколо Кліщіївки, Андріївки тривають бої. Також продовжуються штурмові дії в районі Роботиного. На околицях Новопрокопівки та Вербового ситуація надзвичайно складна й динамічна. Змін на мапі немає, але є внутрішня динаміка. Ворог втрачає живу силу й техніку.

Російські війська також намагаються проводити атакувальні дії й на інших напрямках, зокрема на Лиманському, Авдіївському й Марʼїнському. Коли ми говоримо про Авдіївку, то два дні тому було повідомлення, що українські захисники звільнили частину селища Опитне біля Авдіївки, що на Донеччині.

Максим Морозов "Лютий", офіцер "Легіону Свободи", майор МВС, розповів, що на Авдіївському напрямку відбулися успішні локальні дії штурмових бригад, які відсунули ворога з Опитного.

Якщо надалі наступ буде розвинено, то ЗСУ зможуть реалізувати деякі дії щодо шляху на Піски: можуть відсікти цей населений пункт від ворога, взяти під контроль Донецький аеропорт, рухатися в районі "Спартака". Звичайно, подальші дії буде вирішувати Генеральний штаб. Можемо припустити, що можуть бути цікаві варіанти продовження дій. Поки спостерігаємо успіх Сил оборони. Звичайно ворог намагається контратакувати й контрштурмувати.

Офіцер "Легіону Свободи" додав, що противник збільшив обстріли Авдіївки. Коли росіяни не можуть перемогти на полі бою, вони намагаються відігратися на цивільному населенні. Інтенсивність обстрілів Авдіївки завжди була висока, вони бʼють по житлових районах, є поранені серед мирних мешканців. Чим успішніше ЗСУ будуть рухатися на півдні, тим активніше буде обстрілюватися ворогом місто.

Майор МВС розказав, що і ЗСУ, і ворогу складно проводити наступальні дії на цій ділянці. Усі 9 років лінія фронту на Авдіївському напрямку є непорушною. Наше керівництво застосовує тактику малих порізів. І ці дії не виключають того, що штурми перекинуться на північ і деблокують Авдіївку від можливості оточення, відсунувши росіян від Красногорівки, Степового за дорогу H-20. Локальні операції й тактика малих порізів має принести успіх Силам оборони.

Вплив санкцій на виробництво зброї у РФ

А далі поговоримо про дії ворога, його зброю та санкції. Росії вдалося подолати санкційний тиск і тепер вона здатна виробляти більшість ракет, ніж до початку широкомасштабного вторгнення. Таку інформацію розповсюдило американське видання The New York Times і вже декілька днів проговорюється ця тема. Виникає питання: наскільки обґрунтованими були такі висновки американських журналістів і чи справді санкції є настільки діряві, що росіянам вдається накопичувати та збільшувати масштаби виробництва ракетного озброєння та інших зразків техніки?

Антон Міхненко, експерт з питань оборони та технологій Defense Express, вважає, що мова йде про те, що наші партнери мають більш відповідально ставитися до питання, як обмежувати доступ РФ до тих технологій, які їм потрібні. У наших партнерів є механізми, за допомогою яких можна закрутити гайки, аби не дозволити потрапляння у першу чергу мікроелектроніки до РФ. Однак у світі ринкова економіка і Росія експортує ті чи інші товари через країни, які толерантно до неї налаштовані. Можна сказати, що інтенсивно використовуються для цього країни Перської затоки, Центральної Азії.

Експерт з питань оборони та технологій Defense Express додав, що є достатньо повільні механізми, як у США, так і у ЄС. Якщо говорити про Сполучені Штати, то це певний законодавчий процес, який теж безперервний, потрібні аргументи для внесення тієї чи іншої компанії під санкції. Така сама історія й у країнах Європейського Союзу. Тому РФ швидше реагує на зміни в обстановці, ніж спрацьовують механізми санкцій, які зараз існують. Крім того, потрібно завдавати ударів не тільки по ключових підприємствах, що виготовляють кінцевий продукт, а й по малих виробництвах, які працюють над окремими деталями чи компонентами. Тобто треба порушити весь той ланцюжок, який залучений у виготовлені озброєння.

Співпраця РФ та КНДР

Міхненко зазначив, що за повідомленням очільника ГУР відомо, що майже місяць триває постачання до РФ  боєприпасів з Північної Кореї. Мова йде про боєприпаси калібром 152 мм та 122 мм. Але потрібно у кількох площинах оцінювати події навколо того економічного форуму, який відбувся у Владивостоку за участі Путіна та Кім Чен Ина. Візит очільника Північної Кореї і його зустріч з Путіним у першу чергу зорієнтовані, щоб натякнути Заходу, що Путін готовий йти на все, у тому числі й спілкуватися з КНДР. Тобто це такий політичний жест. Путін дійсно зацікавлений, аби було постачання боєприпасів до РФ з КНДР, де є запаси й виробництво. Російська армія вигребла майже все, що було на запасах у РФ, а виробництво не дозволяє на сьогодні випускати той об'єм потреби, якій існує у збройних силах РФ.

Після слів пана Антона зауважу, що Росія збирається збільшити виробництво боєприпасів власними силами до 2 млн на рік. Багато це чи мало? Скажу, що це означає близько 180 тис. снарядів на місяць, фактично 6 тис. боєприпасів на добу. Цей показник виглядає на багато меншим у порівнянні з тим, що Росія вистрілювала у пікові часи, коли йшлося про 60 тис. на добу. Бачимо, що потенціал Росії з виготовлення боєприпасів дійсно не відповідає її потребам, і це добре.