Депутати-зрадники і корупціонери, облави на волонтерів й розстріл нацгвардійців. Найгучніший кримінал 2022 року

Державна зрада й співпраця з Росією

Одним з найгучніших минулорічних результатів кримінальних проваджень можна назвати затримання 12 квітня Службою безпеки України лідера проросійської партії ОПЗЖ та кума Путіна Віктора Медведчука. 27 лютого він втік з-під домашнього арешту, де перебував у межах двох кримінальних справ – щодо видобутку нафти і газу в Чорному морі й стосовно сприяння діяльності терористичної організації через поставки вугілля з тимчасово окупованих територій Донбасу. 18 березня суд дозволив його заарештувати. 

Після затримання президент Володимир Зеленський запропонував РФ обміняти "цього вашого вояку" (Медведчука, - ред.) на наших хлопців і дівчат у полоні. У МВС відреагували на пропозицію Зеленського щодо обміну затриманого Медведчука: "Коли здасть всі "паролі і явки". 13 квітня заступник голови ради безпеки РФ Дмитро Медведєв відповів погрозами на пропозицію обміняти затриманого лідера ОПЗЖ Віктора Медведчука на українських полонених.

Однак 21 вересня відбувся величезний обмін полоненими, яких утримувала РФ. Тоді вдалося повернути 215 захисників України, також з полону визволили 10 іноземців. Їх обміняли на 55 російських військових та кума Путіна, Віктора Медведчука. 22 вересня представники спецслужб та Офісу президента на брифінгу щодо обміну полонених розповіли, що через Медведчука напряму йшло фінансування багатьох агентурних мереж, фінансування певних посадовців і наповнення негласного бюджету ФСБ.

Нові зрушення отримала і справа народного депутата Андрія Деркача. 24 червня стало відомо, що СБУ викрила агентурну мережу РФ, яка повинна була допомагати ворогу в захопленні України. До її складу входив український політик, відтак, Офіс генпрокурора розпочав досудове розслідування. Вже у серпні  РНБО запровадила санкції проти Деркача.

16 вересня 2022 року пресслужба НАБУ повідомила, що нардепа Деркача викрили на держзраді й оголосили в розшук. 27 жовтня 2022 року нардепу обрали запобіжний захід у вигляді заочного арешту. 7 листопада Вищий антикорупційний суд залишив чинним цей запобіжний захід. 

Згодом, 7 грудня, прокуратура Східного округу Нью-Йорка заочно висунула звинувачення у відмиванні грошей депутату Верховної Ради Андрію Деркачу, якого в Україні підозрюють у державній зраді. 

23 жовтня стало відомо, що колишнього директора підприємства "Мотор Січ" В’ячеслава Богуслаєва затримали у Запоріжжі за підозрою у держзраді та колабораціонізмі. СБУ поширила докази співпраці президента "Мотор Січі" Богуслаєва з Росією – аудіозаписи телефонних розмов, які підтверджують його співробітництво з ворогом. Також "Схеми" виявили, що президент корпорації "Мотор Січ" В’ячеслав Богуслаєв має російське громадянство з 2000 року. 24 жовтня підозрюваного у колабораційній діяльності та пособництві державі-агресору – Росії заарештував суд. Крім того, 4 листопада за матеріалами слідчих СБУ накладено арешт на все майно президента АТ "Мотор Січ" і начальника департаменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства, які підозрюються в роботі на РФ.

9 червня ДБР розпочало спецрозслідування щодо ексзаступника голови РНБО Володимира Сівковича, який організував розгін студентів на Майдані 30 листопада 2013 року. А 23 липня колишньому українському високопосадовцю, представнику команди Віктора Януковича Сівковичу, що нині переховується у РФ, повідомили про підозру в державній зраді.

Разом з ним на російську розвідку, за інформацією ДБР, працював екскерівник Головного управління СБУ в Криму та чинний працівник СБУ Олег Кулініч, якого затримали 16 липня. 18 липня суд відправив під арешт Кулініча, якого підозрюють у співпраці зі спецслужбами Росії. 

Хабарі та розкрадання 

6 жовтня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру у протизаконних діях голові Національного банку Кирилу Шевченку в період його керівництва Укргазбанком, які призвели до збитків у сумі понад 206 млн гривень.

24 жовтня НАБУ оголосило у розшук ексголову правління Укргазбанку Кирила Шевченка, заступника Дениса Чернишова та заступницю директора департаменту по роботі з корпоративними віп-клієнтами Олену Хмеленко. А 9 листопада Шевченка оголосили в міжнародний розшук через розкрадання в особливо великих розмірах в Укргазбанку. 8 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід та заочно заарештував Шевченка.  

Детективи Національного антикорупційного бюро 5 грудня затримали в Одесі "сірих кардиналів" української влади бізнесмена Бориса Кауфмана та екснардепа Олександра Грановського (Алекса Боруховича) за підозрою у створенні злочинної організації та підкуп чиновників. 

7 грудня ВАКС заарештував Кауфмана із альтернативою застави у 129 млн гривень, який вже наступного дня вийшов із СІЗО. Також 8 грудня з альтернативою застави у 124 млн було заарештовано співорганізатора злочинної організації – колишнього народного депутата Олександра Грановського. 

28 жовтня колишньому голові Держприкордонслужби та ще двом спільникам повідомили про підозри у зловживанні владою та заволодінні понад 10,68 млн грн. Приватна компанія мала збудувати у першому півріччі 2019 року Держприкордонслужбі 66 квартир у центрі Львова для заселення військових з родинами. Натомість продала квартири стороннім покупцям, а голові ДПСУ запропонувала схему "заміни", й той пристав на пропозицію. 

У час здійснення злочину на посаді голови Державної прикордонної служби України був Петро Цигикал. 9 листопада Вищий антикорупційний суд призначив колишньому голові Державної прикордонної служби запобіжний захід у вигляді застави – 2 108 850 грн. 

18 жовтня НАБУ і САП викрили екснардепа Максима Микитася на спробі підкупу за 22 млн євро міського голови Дніпра Бориса Філатова. Микитась запропонував меру хабар (до речі, рекордний в Україні) за укладення з підконтрольними йому компаніями контракту з будівництва метрополітену в Дніпрі поза конкурсом. Наступного дня колишньому народному обранцю повідомили про підозру. 20 жовтня суд заарештував Максима Микитися з правом внесення 260 млн грн застави.

До речі, у Вищому антикорсуді слухається справа Нацгвардії, де екснардеп Микитась – один з обвинувачених. 2 жовтня 2019 року НАБУ і САП повідомили йому про підозру в організації заволодіння 81,63 млн грн Нацгвардії під час обміну квартир і машиномісць для нацгвардійців на Печерську на квартири на Червоному хуторі. Тоді Микитася заарештували та помістили до СІЗО, але згодом за нього внесли заставу у 80 млн грн.

28 січня детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) затримали народного депутата від "Слуги Народу" Сергія Кузьміних за підозрою в одержанні 558 тис. грн неправомірної вигоди. Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова підписала підозру народному депутату від "Слуги Народу" Сергію Кузьміних. Але він проігнорував три виклики до прокуратури та уникав засідання ВАКС, на якому розглядали обрання запобіжного заходу. Наприкінці травня, через чотири місяці після викриття, запобіжний захід йому все-таки обрали. У липні 2022 року детективи НАБУ завершили слідство. 23 вересня НАБУ і САП скерували справу до суду. 

Розстріл строковиком нацгвардійців на заводі "Південмаш"

Вночі 27 січня на заводі "Південмаш", який перебував під охороною нацгвардійців, стався кривавий інцидент. 20-річний строковик Артемій Рябчук із автомата розстріляв дев‘ятьох військовослужбовців, серед яких була дівчина, і одну цивільну жінку, та втік. Згодом, поліція затримала нацгвардійця. Як відомо, він сам здався правоохоронцям. Державне бюро розслідувань повідомило про підозру нацгвардійцю Артемію Рябчуку, який розстріляв військових на території Південмашу. Також ДБР провело обшук у військовій частині, де служив Рябчук, та відкрило справу.

У свою чергу, МВС створило спеціальну слідчу комісію для встановлення причин розстрілу. Згодом Рябчук відмовився від попередніх свідчень. Комісія МВС виявила позастатутні відносини та порушення доступу до зброї у військовій частині, де служив Рябчук. У ДБР назвали три версії розстрілу нацгвардійців у Дніпрі. 

У жовтні ДБР повідомило про завершення розслідування провадження щодо розстрілу нацгвардійців у Дніпрі. Обвинуваченому загрожує довічне ув'язнення. 

Смертельна ДТП з кортежем бізнесмена Ярославського

9 лютого близько 22:55 на дорозі Київ - Харків - Довжанський сталась смертельна аварія. Автомобіль, який їхав зі сторони Чугуєва у напрямку Харкова, наїхав на 50-річного пішохода, який потім загинув. Поліція відкрила кримінальне провадження за двома статтями. "УП" з посиланням на свої джерела 10 лютого повідомила, що на місці аварії знайшли автомобільні номери передньої машини кортежу бізнесмена Олександра Ярославського.

Згодом стало відомо, що бізнесмен Ярославський вилетів з України до Лондона, де до 19 лютого у нього був запланований відпочинок. Водночас Фінансова група Development Construction Holding, президентом якої є Олександр Ярославський, повідомила, що за кермом автомобіля з номерними знаками, виявленими на місці ДТП, був водій, який працює в одній із допоміжних служб DCH. За даними "УП", під час смертельної аварії за участі кортежу бізнесмена 9 лютого жертву переїхали два автомобілі поспіль. 

Згодом Нацполіція встановила, що на двох автівках з кортежу Ярославського, причетних до смертельного ДТП, були замиті окремі частини. 10 лютого Денис Монастирський звільнив очільника поліції Харківщини за підозру чоловіку, який перебував у іншому місці. 

У липні 2022 Олександр Ярославський повернувся в Україну. Це підтвердила пресслужба ФК "Металіст", президентом якого він є.

"Облави" на волонтерів 

Минулорічні весна – літо – осінь стали насиченими на "облави" правоохоронців на волонтерів. Кримінальні провадження відкрили проти кількох львівських волонтерів.

Першою зчинила галас справа проти підприємця-ексчиновника ЛОДА Романа Матиса та головного редактора видання Mind Євгена Шпитка, яких 5 травня СБУ затримала у Львові.

У виданні Mind назвали цю справу замовною, стверджуючи, що діяльність волонтерів не мала на меті отримання прибутку. Суд призначив фігурантам заставу у розмірі по 2 млн грн. Обидва підозрювані внесли відповідні кошти та вийшли із СІЗО. Досудове розслідування триває.  

На початку серпня поліція провела обшуки та затримала львівського культурного діяча і волонтера Олеся Дзиндри. Сам художник називав це провокацією правоохоронців, спрямовану проти волонтерського руху. Тоді ж аналогічну справу порушили проти львівського волонтера Юрія Музичука.

Обох чоловіків звинувачували у торгівлі автівками, призначеними для ЗСУ. Напередодні суду 30 серпня, в СБУ відзвітували про ліквідацію масштабної схеми розкрадання гуманітарної допомоги на Львівщині. Сам художник всі звинувачення відкидав. Суддя відпустила Олеся Дзиндру та Юрія Музичука під особисте зобов'язання на місяць.Натомість прокурори вимагали домашнього арешту терміном на два місяці. 

Вже наступного дня, 31 серпня, стало відомо про обшуки у ще одного львівського волонтера, Олега Яницького, який вісім років допомагає військовим та співпрацює з іноземними фондами. Суд дозволив арештувати майно, зокрема військове спорядження, на яке чекали на передовій. Через кілька днів, 14 вересня, буа задоволена частково апеляційна скарга Олега Яницького: арешт зняли з турнікетів та іншого військового спорядження. А в кінці жовтня суд ухвалив рішення повернути волонтеру персональні речі, вилучені поліцією після обшуку.

8 вересня правоохоронці завітали з обшуками до будинку волонтера та громадського діяча Святослава Літинського. 10 вересня голова Нацполіції Ігор Клименко описав це кримінальне провадження на своїй фейсбук-сторінці і виклав відеоролик, в якому оприлюднена розмова між нібито військовим і чоловіками, на імена Ігор та Назар, а також відео, як одна особа передає іншій гроші. Волонтера Святослава Літинського викликали на допит як свідка 12 вересня. Відтоді ситуація не суттєво змінилася. У той же час поліція обшукала недобудований будинок поблизу Львова родини іншого  волонтера Назарія Островського, а також інший його будинок, отриманий у спадок. 

14 вересня силовики прийшли з обшуками до волонтера з Київщини Сергія Цибульського та вилучили сім автомобілів і його особисті речі. Бюро економічної безпеки України висунуло підозру волонтеру, що він незаконно отримує прибуток від продажу автівок, які ввозилися з-за кордону як гуманітарна допомога. Як повідомляв Центр з прав людини ZMINA, чоловік з початку повномасштабної війни ввозив з-за кордону авто, ремонтував їх і передавав фонду, з яким був укладений договір про надання технічних послуг. Потім авто відправлялись на потреби українським воїнам. Сам волонтер припускає, що детективи БЕБ не мають часу розслідувати великі економічні справи, тому беруться за волонтерів, і вважає справу проти себе сфабрикованою. 

Ще одна гучна справа – проти одеського волонтера та підприємця Олександра Яковенка, який від початку повномасштабної війни допомагав військовим, та благодійного фонду "Корпорація монстрів". 23 травня правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо підприємця, співробітника Яковенка Володимира Курносова та засновниці одеського благодійного фонду "Корпорація монстрів" Катерини Ножевнікової. Їх підозрюють у продажі гуманітарки, наданої країнами Євросоюзу, з метою отримання прибутку. Сам Яковенко повідомив, що його компанії віддали на волонтерство близько 15–18 мільйонів гривень, він особисто – близько 5–7 мільйонів. Центр з прав людини ZMINA пише, що наразі у цій справі один підозрюваний – Володимир Курносов, який допомагав перевозити гуманітарку. Досудове розслідування вже завершилося й триває ознайомлення з матеріалами справи. 

Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.